Ухвала

від 31.03.2017 по справі 823/506/17

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

31 березня 2017 року справа № 823/506/17

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Рідзель О.А., перевіривши матеріали позовної заяви приватного підприємства Ай-Тодор до державного реєстратора виконавчого комітету Звенигородської міської ради Черкаської області ОСОБА_1, треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, Українське товариство охорони природи, Черкаська обласна організація Українського товариства охорони природи про визнання протиправними та скасування рішень,

встановив:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось приватне підприємство Ай-Тодор (далі - позивач) до державного реєстратора виконавчого комітету Звенигородської міської ради Черкаської області ОСОБА_1 (далі - відповідач), треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, Українське товариство охорони природи, Черкаська обласна організація Українського товариства охорони природи, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 32182894 від 02.11.2016 щодо державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на 7/500 комплексу будівель, загального площею 3988,6 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1;

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 32181918 від 02.11.2016 щодо державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на 9/125 комплексу будівель, загального площею 3988,6 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1;

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 32173976 від 02.11.2016 щодо державної реєстрації права власності Українського товариства охорони природи на 199/500 комплексу будівель, загального площею 3988,6 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя дійшов висновку про повернення зазначеного адміністративного позову з наступних підстав.

Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб'єкт владних повноважень позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України).

Пунктом 1 частини 1 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією із сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування , крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.

Статтею 5 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР встановлено, що система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 цього Закону виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Рішенням Звенигородської міської ради Черкаської області №4-43/VI від 26.02.2016 Про відділ державної реєстрації бізнесу та нерухомості виконавчого комітету Звенигородської міської ради відповідно до Закону України від 26.11.2015 №834-VIІІ Про внесення змін до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень було створено в структурі апарату виконавчого комітету Звенигородської міської ради відділ державної реєстрації бізнесу та нерухомості, затверджено в його складі, зокрема, посаду державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Таким чином, з огляду на те, що ОСОБА_1 обіймає посаду державного реєстратора виконавчого комітету Звенигородської міської ради Черкаської області, одна із сторін в цьому спорі є посадовою особою органу місцевого самоврядування , а тому даний спір не підсудний Черкаському окружному адміністративному суду.

Відповідно до частини 4 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Більш того, пунктом 1 статті 6 Європейської Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод , положення якої та практика Європейського Суду з прав людини, згідно ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини є джерелом права, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні 21.20.2010 в справі Дія 97 проти України (Заява № 19164/04) вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити з урахуванням преамбули Конвенції, у відповідній частині якої верховенство права оголошується частиною спільної спадщини Договірних Сторін. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, що передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності судових рішень (див. рішення у справі Рябих проти Росії (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

Високий Суд також постановляв, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справах Каньєте де Хоньї проти Іспанії (), заява № 55782/00, п. 36, ECHR 2002-VIII; Гору проти Греції (№ 3) (Gorou v. Greece (no. 3)), заява № 21845/03, п. 27, від 22 червня 2006 року; Михолапа проти Латвії (Miholapa v. Latvia), зава № 61655/00, п. 24, від 31 травня 2007 року, та Андрєєва проти Латвії (Andrejeva v. Latvia) [ВП], заява № 55707/00, п. 99, ECHR 2009-...).

Порушення правил предметної підсудності є підставою для скасування рішень судів нижчих інстанцій з направленням справи на новий розгляд до належного суду.

Згідно п. 6 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративній справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Виходячи з вищенаведеного, суддя дійшов висновку про те, що дана справа, згідно з п.1 ч. 1 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Звенигородському районному суду Черкаської області як адміністративному суду.

Враховуючи предметну підсудність адміністративних справ, позивач не позбавлений права звернутись з цим же позовом до місцевого загального суду як адміністративного, у відповідності до п.1 ч.1 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також суддя звертає увагу, що сума судового збору підлягає поверненню в разі повернення позовної заяви згідно п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI за клопотанням особи , яка його сплатила за ухвалою суду.

Керуючись ст.ст. 2, 17, 18, 19, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

ухвалив:

Позовну заяву приватного підприємства Ай-Тодор до державного реєстратора виконавчого комітету Звенигородської міської ради Черкаської області ОСОБА_1, треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, Українське товариство охорони природи, Черкаська обласна організація Українського товариства охорони природи про визнання протиправними та скасування рішень повернути позивачеві разом із усіма доданими до неї матеріалами.

Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.А. Рідзель