Рішення

від 31.03.2017 по справі 182/6142/16-ц

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/6142/16-ц

Провадження № 2/0182/771/2017

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

31.03.2017 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кобеляцької-Шаховал І.О.

секретар Скоробогатова А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої рідної сестри ОСОБА_2, до Дмитрівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої сестри з позовною заявою до відповідача про визнання за ними права власності на спадкове майно.

В обгрунтування своїх вимог позивачка посилається на наступні обставини.

21.05.2012 року помер їх брат ОСОБА_3. До дня смерті він був зареєстрований та проживав за адресою: вул.Центральна (Леніна), буд.102 в с.Борисівка Нікопольського району Дніпропетровської області. Після його смерті залишилось спадкове майно у вигляді 1/5 частини земельної ділянки, виділеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,0200 га., кадастровим номером 1222981000:02:001:1024, розташованої на території Дмитрівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, яка належала померлому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданим 08.07.2002 року завідуючою Першої Нікопольської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 За життя ОСОБА_3 не склав заповіту. Єдиною спадкоємицею першої черги спадкування після смерті ОСОБА_3 була їх мати ОСОБА_5, яка, будучи зареєстрованою та проживаючи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, спадщину прийняла, відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, але за життя не встигла оформити своїх спадкових прав. 07.09.2014 року їх мати ОСОБА_5, яка до дня смерті була зареєстрована та проживала за адресою: вул.Центральна (Леніна), буд.102 в с.Борисівка Нікопольського району Дніпропетровської області, померла. Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися після його смерті. Враховуючи позицію даної норми ЦК, прийнята матір'ю спадщина у вигляді 1/5 частини вищезазначеної земельної ділянки після смерті брата (її сина), також увійшла до складу спадщини після її смерті. Таким чином, після смерті матері залишилось спадкове майно у вигляді:

- житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого за адресою:

вул.Центральна (Леніна), буд.102 в с.Борисівка Нікопольського району Дніпропетровської області;

- земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,0200 га., кадастровим номером 1222981000:02:001:0393, розташованої на території Дмитрівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, яка належала померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серії IV-ДП № 110957, виданого Дмитрівською сільською радою 22.10.2001 року, зареєстрованого в книзі запису державних актів на право приватної власності на землю за № 382;

- 1/5 частина земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського

виробництва, площею 5,0200 га., кадастровим номером 1222981000:02:001:1024, розташованої на території Дмитрівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, яка належала померлій на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, реєстровий № 1-1790, виданого 08.07.2002 року завідуючою Першої Нікопольської державної нотаріальної контори ОСОБА_4;

- 1/5 частина земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського

виробництва, площею 5,0200 га., кадастровий номер 1222981000:02:001:1024, розташованої на території Дмитрівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, яку мати прийняла після смерті сина (їх брата) ОСОБА_3, але на яку за життя не встигла оформити спадкові права.

За життя мати склала заповіт, який було посвідчено 15.08.2014 року Дмитрівським сільським головою ОСОБА_6, реєстровий № 1268, відповідно до якого житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по вул.Леніна, 102 в с.Борисівка Нікопольського району Дніпропетровської області та земельну ділянку, згідно Державного акту на право приватної власності на землю, серії IV-ДП № 110957, кадастровий номер 1222981000:02:001:0393, виданого 22.10.2001 року заповіла ОСОБА_2, а земельну ділянку, згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом від 08.07.2002 року, спадкова справа № 561, реєстровий № 1-1790 заповіла ОСОБА_1. Відповідно до ч.1 ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Вони з її рідною сестрою ОСОБА_2 є єдиними спадкоємцями за заповітом після смерті матері ОСОБА_5 Осіб, які б мали право на обов'язкову частку у спадщині після смерті матері немає. На час відкриття спадщини вони з сестрою ОСОБА_2 були зареєстровані та проживали разом з матір'ю ОСОБА_5 в будинку по вул.Центральна (Леніна), 102 в с.Борисівка, тож спадщину прийняли, відповідно до правил ч.3 ст.1268 ЦК України. При зверненні до Першої Нікопольської державної нотаріальної контори для оформлення спадщини було встановлено, що житловий будинок, який входить до спадкової маси, не введений в експлуатацію, відповідно вона не має можливості надати нотаріусу правовстановлюючий документ, а тому державним нотаріусом ОСОБА_7 Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 09.06.2016 року за № 1801/02-31 їм з сестрою було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину та рекомендовано для оформлення своїх спадкових прав звернутися до суду. Частки земельної ділянки, які належали матері на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 08.07.2002 року, вони також не мають можливості оформити в нотаріальній конторі, оскільки в даному свідоцтві не вказано кадастрового номеру земельної ділянки. Це було пов'язано з тим, що на час отримання свідоцтва про право на спадщину, кадастрові номери земельним ділянкам не присвоювалися. Кадастровий номер даній ділянці було присвоєно лише згодом, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 03.01.2013 року. Що стосується документів, які підтверджують право власності матері на житловий будинок по вул.Центральна (Леніна), 102 в с.Борисівка, зазначає, що земельна ділянка по вул. Леніна, 102 в с.Борисівка була надана для будівництва індивідуального житлового будинку їх батькові ОСОБА_8 на підставі рішення Виконкому Нікопольської районної ради № 40 від 24.02.1989 року, що підтверджується випискою з даного рішення виконкому, копію якого вони долучають до матеріалів справи. Будівництво будинку здійснювалось їх матір'ю та батьком, які перебували в зареєстрованому шлюбі, і було завершено в квітні 1992 року. 13.11.2001 року їх батько ОСОБА_8 помер. Його права забудовника перейшли до його дружини (їх матері) ОСОБА_9, яка спільно з ним будувала цей будинок. 04.02.2002 року мати отримала Технічний паспорт на житловий будинок, в якому власником будинку вже було зазначено саме її. В подальшому мати збирала документи для введення в експлуатацію будинку та реєстрації на себе права власності, але через зміни законодавства, тяжкий матеріальний стан, не встигла цього зробити. У ОСОБА_10 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 за № 24-753/0/4-13 „Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначено, що порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію, наведено в ДБН А.3.1-3-94 "Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" та в листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23 березня 1999 року № 12/5-126, в якому, зокрема, роз'яснюється, що оформлення свідоцтва на право власності на об'єкти, які були закінчені будівництвом після 5 серпня 1992 року і на цей час не прийняті в експлуатацію, проводиться тільки за наявності актів прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями - державними приймальними або державними технічними; по об'єктах, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття постанови КМУ від 5 серпня 1992 року № 449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається БТІ. Виходячи зі змісту наведених нормативних актів, громадяни, які збудували житлові будинки до 5 серпня 1992 року, могли, за умови прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями, отримати правовстановлюючі документи на будинок, навіть якщо його споруджено самовільно (самочинно) на земельній ділянці, яка перебуває в їх законному користуванні або у приватній власності. За наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності в порядку спадкування на спірні будинки, збудовані до 5 серпня 1992 року, на які спадкодавцем не було отримано правовстановлюючі документи. Враховуючи той факт, що житловий будинок з надвірними будівлями № 102 по вул.Центральна (Леніна) в с.Борисівка Нікопольського району Дніпропетровської області батьки закінчили будувати в квітні 1992 року, що підтверджується Технічним паспортом від 04.02.2002 року, земельна ділянка для будівництва даного житлового будинку була отримана батьками законно на підставі рішення Виконкому Нікопольської районної ради № 40 від 24.02.1989 року, вважає, що суд має всі підстави визнати за ОСОБА_2, як спадкоємицею за заповітом ОСОБА_5, яка за життя не встигла отримати правовстановлюючий документ на житловий будинок, право власності на це спадкове майно. Через вищезазначені обставини вони змушені для оформлення своїх спадкових прав звернутися до суду.

В судове засідання сторони не прибули, надали заяви про розгляд справи у свою відсутність, представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягав, представник відповідача проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод» , кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов»язків цивільного характеру.

Згідно зі ст.1216 ЦК України, у разі спадкування права та обов'язки спадкодавця переходять до спадкоємців.

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч.1 ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Як встановлено в судовому засіданні, 21.05.2012 року помер брат позивачів ОСОБА_3 (а.с.18). До дня смерті він був зареєстрований та проживав за адресою: вул.Центральна (Леніна), буд.102 в с.Борисівка Нікопольського району Дніпропетровської області. Після його смерті залишилось спадкове майно у вигляді 1/5 частини земельної ділянки, виділеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,0200 га., кадастровим номером 1222981000:02:001:1024, розташованої на території Дмитрівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, яка належала померлому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 08.07.2002 року завідуючою Першої Нікопольської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 (а.с.10). За життя ОСОБА_3 не склав заповіту. Єдиною спадкоємицею першої черги спадкування після смерті ОСОБА_3 була його та позивачів мати ОСОБА_5, яка, будучи зареєстрованою та проживаючи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, спадщину прийняла фактично, відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, але за життя не встигла оформити своїх спадкових прав. 07.09.2014 року ОСОБА_5, яка до дня смерті була зареєстрована та проживала за адресою: вул.Центральна (Леніна), буд.102 в с.Борисівка Нікопольського району Дніпропетровської області, померла (а.с.17). Після смерті ОСОБА_5 залишилось спадкове майно у вигляді:

- житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого за адресою:

вул.Центральна (Леніна), буд.102 в с.Борисівка Нікопольського району Дніпропетровської області (а.с.21-26);

- земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,0200 га., кадастровим номером 1222981000:02:001:0393, розташованої на території Дмитрівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, яка належала померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серії IV-ДП № 110957, виданого Дмитрівською сільською радою 22.10.2001 року, зареєстрованого в книзі запису державних актів на право приватної власності на землю за № 382 (а.с.9);

- 1/5 частина земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського

виробництва, площею 5,0200 га., кадастровим номером 1222981000:02:001:1024, розташованої на території Дмитрівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, яка належала померлій на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, реєстровий № 1-1790, виданого 08.07.2002 року завідуючою Першої Нікопольської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 (а.с.10);

- 1/5 частина земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського

виробництва, площею 5,0200 га., кадастровий номер 1222981000:02:001:1024, розташованої на території Дмитрівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, яку мати прийняла після смерті сина (їх брата) ОСОБА_3, але на яку за життя не встигла оформити спадкові права (а.с.11-15).

За життя ОСОБА_5 склала заповіт, який було посвідчено 15.08.2014 року Дмитрівським сільським головою ОСОБА_6, реєстровий № 1268, відповідно до якого житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по вул.Леніна, 102 в с.Борисівка Нікопольського району Дніпропетровської області та земельну ділянку, згідно Державного акту на право приватної власності на землю, серії IV-ДП № 110957, кадастровий номер 1222981000:02:001:0393, виданого 22.10.2001 року заповіла ОСОБА_2, а земельну ділянку, згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом від 08.07.2002 року, спадкова справа № 561, реєстровий № 1-1790 заповіла ОСОБА_1 (а.с.7). Позивачка зі своєю рідною сестрою ОСОБА_2 є єдиними спадкоємцями за заповітом після смерті матері ОСОБА_5 На час відкриття спадщини позивачі були зареєстровані та проживали разом з матір'ю ОСОБА_5 в будинку по вул.Центральна (Леніна), 102 в с.Борисівка, тож спадщину прийняли фактично. Однак, державним нотаріусом ОСОБА_7 у вчиненні нотаріальної дії від 09.06.2016 року за № 1801/02-31 позивачам було відмовлено та рекомендовано для оформлення своїх спадкових прав звернутися до суду, оскільки житловий будинок, який входить до спадкової маси, не введений в експлуатацію.

В судовому засіданні було встановлено, що земельна ділянка по вул.Леніна, 102 в с.Борисівка була надана для будівництва індивідуального житлового будинку батькові позивачів ОСОБА_8 на підставі рішення Виконкому Нікопольської районної ради № 40 від 24.02.1989 року, що підтверджується випискою з даного рішення виконкому (а.с.21-22). Будівництво будинку здійснювалось матір'ю та батьком позивачів, які перебували в зареєстрованому шлюбі, і було завершено в квітні 1992 року. 13.11.2001 року батько позивачів ОСОБА_8 помер (а.с.16). Його права забудовника перейшли до дружини (матері позивачів) ОСОБА_5 (а.с.16). 04.02.2002 року ОСОБА_5 отримала технічний паспорт на житловий будинок (а.с.23-26). Але не встигла ввести будинок в експлуатацію.

Таким чином, враховуючи той факт, що житловий будинок з надвірними будівлями № 102 по вул.Центральна (Леніна) в с.Борисівка Нікопольського району Дніпропетровської області батьки позивачів закінчили будувати в квітні 1992 року, що підтверджується технічним паспортом від 04.02.2002 року, земельна ділянка для будівництва даного житлового будинку була отримана на підставі рішення Виконкому Нікопольської районної ради № 40 від 24.02.1989 року, суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.3-10, 30, 60, 208-209, 212-215 ЦПК, суд,-

В И Р І Ш И В:

Визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, який складється з: житлового будинку (літ.А), загальною площею 53,4 кв.м., житловою площею - 43,9 кв.м.; літньої кухні (літ.Б); бані (літ.В); сараю (літ.Г); підвалу (літ.Д); вбиральні (літ.Е); сараю (літ.Ж); сараю (літ.З); сараю (літ.И); споруджень № 1-5, I, розташованого за адресою: вул.Центральна (Леніна), буд.102 в с.Борисівка Нікопольського району Дніпропетровської області, у порядку спадкування за заповітом, після смерті матері ОСОБА_5, померлої 07.09.2014 року.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,0200 га , кадастровий номер 1222981000:02:001:0393, розташовану на території Дмитрівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, у порядку спадкування за заповітом, після смерті матері ОСОБА_5, померлої 07.09.2014 року.

Визнати за ОСОБА_1, право власності на 2/5 частини земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,0200 га , кадастровий номер 1222981000:02:001:1024, розташованої на території Дмитрівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, у порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_5, померлої 07.09.2014 року.

На рішення суду першої інстанції може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Нікопольський міськрайонний суд.

Суддя: ОСОБА_11