Рішення

від 03.04.2017 по справі 905/422/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.04.2017р. Справа №905/422/17

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Київський завод ПТО» , м.Київ

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Юкас", м.Донецьк

про стягнення заборгованості в сумі 344000 грн. 00 коп.

Суддя Г.В. Левшина

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - по дов.

від відповідача: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Київський завод ПТО» , м.Київ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Юкас", м.Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 344000 грн. 00 коп.

Згідно із ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою від 01.03.2017р. збільшив предмет позову, заявивши вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 383705,80 грн., у тому числі основний борг в сумі 344000,00 грн., пеня в сумі 13100,00 грн., три проценти річних в сумі 3901,80 грн. та інфляція в сумі 22704,00 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу №300901 від 30.09.2011р., додаткові угоди до нього №1 від 03.01.2012р., №2 від 03.01.2013р., видаткову накладну №300703 від 30.07.2014р., рахунок на сплату №310301 від 31.03.2014р., акт замовлення товару від 31.03.2014р.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.

Згідно позовної заяви та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Юкас" зареєстровано за адресою: 83017 м.Донецьк, вул.Шевченка, буд.40, офіс 9.

Відповідно до п.6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014р. №01-06/1290/14 учасник судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду, зокрема, якщо відповідну ухвалу господарським судом надіслано поштою за місцезнаходженням учасника судового процесу, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв'язку через неможливість вручення, суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. У такому разі на примірнику переданого тексту, що залишається у матеріалах справи, зазначаються дата і година його передачі і прізвища та ініціали осіб, які передали і прийняли текст. У матеріалах справи мають міститися документи, що підтверджують отримання учасником судового процесу повідомлення (завірений судом витяг з журналу реєстрації телефонограм, журналу реєстрації електронних поштових відправлень тощо). За неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.

Згідно наявного у матеріалах справи акту від 22.02.2017р. відділом документального забезпечення та контролю господарського суду Донецької області встановлено неможливість направлення за належністю поштової кореспонденції ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Юкас", м.Донецьк. За таких обставин, інформація про час і місце судового засідання була розміщена на сторінці суду.

Отже, відповідача було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст.42, 43 Господарського процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

За таких обставин, враховуючи достатність зібраних по справі доказів, згідно зі ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

30.09.2011р. між сторонами був підписаний договір купівлі-продажу №300901, за умовами якого позивач (продавець) прийняв на себе зобов'язання відвантажити, а відповідач (покупець) зобов'язався прийняти та оплатити згідно з умовами договору товар - промислове устаткування.

Право власності на товар, поставлений за вказаним договором переходить від продавця до покупця з моменту фактичної передачі його покупцеві (п.1.2 договору).

Відповідно до п.3.1 договору продавець передає покупцю відповідно до видаткової накладної на підставі довіреності на отримання матеріальних цінностей встановленого зразка.

Поставка товару здійснюється своїми силами силами, за свій рахунок на умовах DDP, місто призначення (згідно ІНКОТРЕМС 2010р.). Місце призначення вказується у акті замовлення на поставку відповідної партії товару (п.4.1 договору в редакції додаткової угоди №2 від 03.01.2013р.).

Договір №300901 від 30.09.2011р. набуває чинності та діє з моменту підписання його сторонами до 31 грудня 2015р., але в будь якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.7.1 договору в редакції додаткової угоди №2 від 03.01.2013р.).

Згідно з наявним в матеріалах справи актом-замовлення відповідача на поставку товару від 31.03.2014р. поставці підлягав товар: кран мостовий опорний одно балковий вибухозахищений в/п 10 тон 16,5 м тип КВБ 10 з тельфером тип ВМТ 625Н 17,5 V14-1ЕN20 в/п 10 тон 17,5 м. Місцем поставки відповідачем визначено м.Київ.

Як встановлено судом, на виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу вказаний у акті-замовлені товар на суму 344000,00 грн., про що свідчить наявна в матеріалах справи видаткова накладна №300703 від 30.07.2014р.

Факт отримання від позивача товару за договором на вказану суму з боку відповідача не спростований.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно п.п.2.1, 2.2 договору №300901 від 30.09.2011р. в редакції додаткової угоди №1 від 03.01.2012р., загальна сума договору становить загальну вартість товару, переданого згідно видаткових накладних у власність покупця від продавця.

Розрахунок за договором здійснюється в національній валюті України у безготівковій формі на підставі виставлених продавцем рахунків-фактур, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця згідно договору. Умови проведення розрахунків за цим договором здійснюються згідно домовленості між обома сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату товару №310301 від 31.03.2014р. на суму 344000,00 грн., в якому зазначений термін його оплати - протягом 30 календарних днів з дня отримання товару.

Таким чином, відповідач мав сплатити вартість отриманого від позивача товару в строк до 29.08.2014р.

За висновками суду, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 344000,00 грн. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім суми основного боргу, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та пред'явлено до стягнення три проценти річних в сумі 3901,80 грн. за період з 14.10.2016р. по 01.03.2017р. та інфляцію в сумі 22704,00 грн. за жовтень 2016р.-січень 2017р.

За висновками суду, розрахунок трьох процентів річних та інфляції є арифметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За приписом ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.6.4 договору №300901 від 30.09.2011р. сторонами було узгоджено, що за порушення термінів оплати за поставку продукції відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення від вартості несплаченого в строк товару за кожен день прострочення оплати.

На підставі вказаного пункту договору позивачем за період з 14.10.2016р. по 01.03.2017р. заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 36680,76 грн.

Як встановлено, позивачем при розрахунку суми пені помилково не враховано вимоги п.6 ст.232 Господарського кодексу України, згідно якого нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, враховуючи, що зобов'язання відповідача з оплати вартості товару мало бути виконане в строк до 29.08.2014р., нарахування пені припиняється 28.02.2015р., внаслідок чого вимоги про стягнення пені за період з 14.10.2016р. по 01.03.2017р. є неправомірними.

Відповідач заперечень проти позовних вимог не надав.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що позов доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, проте, в частині вимог про стягнення пені в сумі 36680,76 грн. є неправомірним, виходячи з того, що відповідач заперечень проти цих позовних вимог не надав, позов підлягає частковому задоволенню в сумі 350605,80 грн., у тому числі основний борг в сумі 344000,00 грн., три проценти річних в сумі 3901,80 грн. та інфляція в сумі 22704,00 грн.

Судовий збір підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Київський завод ПТО» , м.Київ до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Юкас", м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 383705,80 грн., у тому числі основний борг в сумі 344000,00 грн., пеня в сумі 13100,00 грн., три проценти річних в сумі 3901,80 грн. та інфляція в сумі 22704,00 грн., задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Юкас" (83017 м.Донецьк, бул.Шевченка, 40, офіс 9, ЄДРПОУ 36981630) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Київський завод ПТО» (01103 м.Київ, бул.Дружби Народів, 10, ЄДРПОУ 36589014) основний борг в сумі 344000,00 грн., три проценти річних в сумі 3901,80 грн. та інфляцію в сумі 22704,00 грн., всього заборгованість в сумі 350605,80 грн., судовий збір у сумі 5262 грн. 91 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні 03.04.2017р. оголошено повний текст рішення.

Суддя Г.В. Левшина