Рішення

від 29.03.2017 по справі 910/21707/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2017Справа №910/21707/16

За позовом Публічного акціонерного товариства Радикал Банк

до товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНС-АВТО 2000

про стягнення заборгованості 352 939,81 грн.

суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача Колянчук А.І. - представник за довіреністю № 273/1/16 від 29.12.16

від відповідача Грищенко Л.Г. - директор

В судовому засіданні 29.03.2017 в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Радикал Банк звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНС-АВТО 2000 заборгованості за неналежне виконання умов кредитного договору № К-6681/3-980 від 29.08.2013 у розмірі 352 939,81 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2016 порушено провадження у справі № 910/21707/16 та призначено до розгляду на 21.12.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2016 розгляд справи в порядку ст. 77 ГПК України було відкладено на 17.01.2017.

05.12.2016 через загальний відділ діловодства суду надійшли документи позивача на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та повідомлення про відсутність аналогічного пору між тими ж сторонами та з тих же підстав.

17.01.2017 через загальний відділ діловодства суду надійшов відзив відповідача, відповідно до якого, відповідач просить зменшити розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту та процентів з посиланням на ч. 3 ст. 551 ЦК України та відмовити у стягнення пені у розмірі 82 080,00 грн за відсутність у кредитодвавця документів, що підтверджують страхування майна.

Судове засідання, призначене на 17.01.2017, не відбулось.

Відповідно до вимог ст. 2-1 ГПК України на підставі розпорядження керівника апарату суду № 05-23/344 від 01.02.2017 справу № 910/21707/16 було направлено на повторний автоматичний розподіл та передано для подальшого розгляду судді Пукшин Л.Г.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.02.17 справу № 910/21707/16 суддею Пукшин Л.Г. прийнято до свого провадження та призначено розгляд справи на 01.03.17.

Ухвалою суду від 01.03.2017 розгляд справи було відкладено на 29.03.2017.

У судове засідання, призначене на 29.03.2017, з'явився представники сторін.

Представник позивача вимоги підтримав та проси суд задовольнити вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 82 080,00 грн. - пені за відсутність у позивача документів, що підтверджують страхування заставного майна, а також просив зменшити розмір пені. В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнав в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

29 серпня 2013 року між Публічним акціонерним товариством РАДИКАЛ БАК (надалі - кредитодавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТРАНС - АВТО 2000 (надалі - позичальник/відповідач) було укладено кредитний договір № К-6681/3-980.

Відповідно до п. 1.1. договору кредитодавець надає позичальнику у тимчасове користування, на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти (далі за текстом - кредит), а позичальник зобов'язується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі, встановлені договором, а також додатковими (угодами) до нього, що складають невід'ємну частину договору.

Згідно з умовами п. 1.1.1. договору кредит надається в сумі 480 000, 00 грн.

Сторонами погоджено, що термін остаточного повернення кредиту 26.08.2016 включно, якщо такий термін (строк) не наступить раніше з підстав, що передбачені умовами договору або законодавством (п.1.1.2. договору).

Процентна ставка за користування кредитом становить 24 % річних (п.1.1.3. договору).

Відповідно до п. 1.3. договору за цим договором позичальник відповідає перед кредитодавцем усім належним позичальнику майном і коштами, на які може бути накладене стягнення в порядку, встановленому законодавством України. За домовленістю сторін забезпеченість виконання зобов'язання за цим договором є обов'язковою умовою договору. Виконання зобов'язань позичальника за договором, які полягають в поверненні кредиту, сплаті нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій забезпечується заставою вказаного в договорі транспортних засобів належних позичальнику.

Згідно з п. 1.5. договору позичальник сплачує на користь кредитодавця комісію за надання кредиту в розмірі 1 % від суми кредиту.

У п. 2.8. договору визначено, що кредитодавець має право призупинити надання кредиту або вимагати дострокового погашення заборгованості за договором у повному обсязі, зокрема, у разі:

наявності простроченої заборгованості за кредитом, нарахованими процентами та комісіями, штрафними санкціями, передбаченими цим договором та/або іншими договорами, що укладені між сторонами (п. 2.8.1);

виявлення нецільового використання виданого кредиту та/або інших кредитів, що були видані згідно з іншими договорами, укладеними між сторонами (п. 2.8.2);

погіршення фінансового стану позичальника, в тому числі в наслідок: виникнення або збільшення збитків за останній звітній період; перенесення кредиту та/або інших кредитів, що були видані згідно з іншими договорами, укладеними між сторонами, до групи з більш високим рівнем ризику в порядку, передбаченому нормативно - правовими актами Національного баку України (п. 2.8.3);

невиконання або неналежне виконання позичальником умов договору та/або невиконання/неналежного виконання умов договору застави/поруки особою, яка надала забезпечення, припинення дії або визнання недійсним договорів застави/поруки, що укладені в забезпечення виконання зобов'язань позичальника за договором (2.8.4.);

у разі не укладання договору страхування та/або не сплати страхового платежу та/або не поновлення договору страхування на весь строк дії договору (п. 2.9.9.) тощо.

Відповідно до п. 2.13. договору у разі настання обставин, визначених п. 3.2.3., 4.4., 5.2. договору, термін повернення кредиту вважається таким, що настав, і відповідно позичальник зобов'язаний повернути кредит, сплатити проценти за фактичний час користування кредитом, комісії, штрафні санкції у розмірах та на умовах, що визначені договором.

Відповідно до п. 4.2. договору у разі несвоєчасного погашення кредиту, сплати процентів та комісій, визначених договором, позичальник сплачує кредитодавцю пеню в розмірі подвійної процентної ставки, визначеної в п. 1.1.3 договору, від суми відповідного непогашеного платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної ставки НБУ за реквізитами та у день, вказаними кредитодавцем.

Сторони погодилися, що кредитодавець має право у разі невиконання позичальником будь - якого із зобов'язань, визначених договором, вимагати погашення кредиту, сплати процентів за фактичний час користування кредитом, комісій та штрафних санкцій, інших належних платежів згідно з договором, а позичальник зобов'язаний виконати цю вимогу за реквізитами та у день, що вказані кредитодавцем у письмовій вимозі. Після повного погашення заборгованості позичальника за договором дія договору припиняється (п. 4.4. договору).

Відповідно до п. 4.5. договору у разі порушення позичальником умов, зазначених в п. 3.3.19 договору, позичальник сплачує кредитодавцю пеню в розмірі 0,03 % від суми, визначеної п.1.1.1. договору, за кожний день відсутності у кредитодавця документів, що підтверджують страхування заставного майна. Сплата здійснюється за реквізитами та у день, вказаний кредитодавцем.

В пункті 4.9. договору сторони дійшли згоди, що штрафні санкції за договором нараховуються без обмеження шестимісячним строком встановленим частиною шостою ст. 232 Господарського кодексу України та підлягають стягненню у межах трирічного строку.

Отримання кредиту відповідачем підтверджується матеріалами справи та не заперечується останнім.

За доводами позивача відповідачем неналежним чином виконуються зобов'язання за кредитним договором у зв'язку з чим в останнього виник борг у сумі 352 932,81 грн, з яких: 200 320,00 грн - заборгованість щодо повернення тіла кредиту (поточна заборгованість за кредитом у розмірі 121 340,00 грн, прострочена заборгованість щодо повернення суми кредиту у розмірі 78 980,00 грн); 40 062,12 грн - заборгованість по процентах (прострочена заборгованість по процентах за користування кредитними коштами у розмірі 37 293,12 грн, поточна заборгованість по процентам за користування кредитними коштами у розмірі 2 769,00 грн); 24 040,96 грн - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 6 436,72 грн - пеня за несвоєчасне погашення прострочених процентів; 82 080,00 грн - пеня за відсутність у кредитодавця документів, що підтверджують страхування заставного майна.

Отже, спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги піддягають задоволенню частково.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є кредитним договором, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 71 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Сторони в договорі погодили розмір процентів за користування кредитом на підставі якого позивачем правомірно обраховано суму заборгованості по сплаті процентів.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Залученими до матеріалів справи доказами підтверджується виконання позивачем своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином та в повному обсязі, та надання відповідачу обумовлених кредитних коштів. Доказів належного виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, в тому числі, щодо сплати процентів за користування кредитом, щодо повернення залишку суми кредиту та щодо сплати обумовленої комісії належним чином та в повному обсязі матеріали справи не містять. Невиконання зобов'язань за кредитним договором призвело до заборгованості відповідача перед позивачем.

Перевіривши доданий позивачем до позовної заяви розрахунок заборгованості по кредиту, по нарахованим відсоткам, по сплаті пені, які рахуються непогашеними перед банком станом на 21.03.2016, і залишаються непогашеними на цей час, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, арифметичну правильність, відповідність вимогам закону та умовам кредитного договору.

Сума основної заборгованості по кредиту, сума нарахованих процентів спростовані відповідачем при розгляді справи не були.

А тому, враховуючи вищенаведене, суд визнає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення поточної заборгованості за кредитом - 121 340,00 грн, простроченої заборгованості щодо повернення суми кредиту - 78 980,00 грн, простроченої заборгованості по процентах за користування кредитними коштами - 37 293,12 грн, поточної заборгованості по процентам за користування кредитними коштами у розмірі - 2 769,00 грн.

Крім того, виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як встановлено судом, сторонами було погоджено у п. 4.2., 4.5. договору, нарахування: пені у разі невиконання зобов'язань по сплаті кредиту, процентів та комісій визначених договором на суму прострочених платежів в розмірі подвійної процентної ставки за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ; пені від суми кредиту за кожен день відсутності у кредитодавця документів щодо страхування заставного майна.

Крім того, судом встановлено, що в п. 4.9. договору сторони погодили нарахування пені без обмеження, визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України.

Перевіривши доданий позивачем до позовної заяви розрахунок пені за несвоєчасне погашення простроченого кредиту в сумі 24 040,96 грн. та пені за несвоєчасне погашення прострочених процентів в сумі 6 436,72 грн, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, арифметичну правильність, відповідність вимогам закону, в тому числі положенням Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та умовам кредитного договору, оскільки обраховані позивачем розміри пені не перевищують дозволені до стягнення згідно з указаним законом.

Щодо нарахування позивачем пені за відсутність у кредитодавця документів щодо страхування заставного майна суд відзначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини третя статті 549 ЦК України).

З урахуванням викладеного пеня може застосовуватись виключно у разі порушення боржником саме грошового зобов'язання.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 103 607, 40 грн. за відсутність у кредитодавця документів, що підтверджують страхування заставного майна задоволенню не підлягають.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Заява відповідача в частині зменшення суми штрафних санкцій судом не задовольняється з огляду на наступне:

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно зі ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частина третя статті 551 Цивільного кодексу України передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Частиною 2 ст.20 ГК України встановлено, що права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються, зокрема, шляхом застосування штрафних санкцій, іншими способами, передбаченими законом.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Проте, відповідачем не надано доказів в обґрунтування клопотання про зменшення розміру пені. Посилання відповідача на економічну кризу та зниження ділової активності кількості замовлень із автомобільних перевезень та на відсутність прямого умислу щодо не перерахування сум погашення кредиту та відсотків по ньому на рахунок позивача не є винятковим випадком у розумінні частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України , за наявності якого можливо зменшити розмір пені.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНС-АВТО 2000 (03083, м. Київ, вул. Квітки-Основ'яненко, буд. 6, кв. 1, ідентифікаційний код 31240424) на користь Публічного акціонерного товариства Радикал Банк (08130, Київська область, село Петропавлівська Борщагівка, вул. Леніна, буд. 2-в; ідентифікаційний код 36964568) поточну заборгованість за кредитом у розмірі 121 340 (сто двадцять одну тисячу триста сорок) грн 00 коп.; прострочену заборгованість щодо повернення суми кредиту у розмірі 78 980 (сімдесят вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят) грн 00 коп.; прострочену заборгованість по процентах за користування кредитними коштами у розмірі 37 293 (тридцять сім тисяч двісті дев'яносто три) грн 12 коп.; поточну заборгованість по процентам за користування кредитними коштами у розмірі 2 769 (дві тисячі сімсот шістдесят дев'ять) грн 00 коп.; пеню за несвоєчасне погашення простроченого кредиту у розмірі 24 040 (двадцять чотири тисячі сорок) грн 96 коп.; пеню за несвоєчасне погашення прострочених процентів у розмірі 6 436 (шість тисяч чотириста тридцять шість) грн 72 коп.; та витрати по сплаті судового збору в сумі 4 062 (чотири тисячі шістдесят дві) грн 90 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.04.2017.

Суддя Пукшин Л.Г.