Ухвала

від 16.03.2017 по справі 911/284/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"16" березня 2017 р.                                          Справа № 911/284/17

У справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дехауз», м.Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Системабуд», м.Бориспіль

про стягнення 45090000,00 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: ОСОБА_1

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Дехауз» (далі – позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Системабуд» (далі – відповідач) про стягнення 45090000,00 грн.

Провадження у справі №911/284/17 порушено відповідно до ухвали суду від 30.01.2017 року та призначено справу до розгляду на 14.02.2017 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 14.02.2017 року подав клопотання про витребування доказів, а також клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача у судовому засіданні 14.02.2017 року заявив усне клопотання в порядку ст. 30 ГПК України про виклик у судове засідання посадової особи відповідача, а саме директора ОСОБА_2 для дачі пояснень з питань, що стосуються господарських взаємовідносин Товариства з обмеженою відповідальністю «Системабуд» з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дехауз» і укладення Договору підряду на проведення проектних робіт від 03.06.2016 року.

Відповідно до ст. 30 ГПК України в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, брати участь в огляді та дослідженні доказів. Зазначені особи зобов‘язані з‘явитись до господарського суду на його виклик, сповістити про знані їм відомості та обставини у справі, подати на вимогу господарського суду пояснення в письмовій формі.

За наслідками розгляду клопотання представника позивача про виклик у судове засідання посадової особи відповідача, а саме директора ОСОБА_2 для дачі пояснень з питань, що мають значення при розгляді справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення зазначеного клопотання, а саме витребування у директора ОСОБА_2 письмових пояснень з приводу заявленого позову.

У зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів та пояснень, розгляд справи відкладався до 02.03.2017 року.

Позивач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 02.03.2017 року без поважних причин не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані судом документи не подав. У зв’язку з чим, розгляд справи відкладався до 16.03.2017 року.

Також, ухвалою від 02.03.2017 року повторно було зобов‘язано позивача надати розписку, якою підтверджується передача документації у двох примірниках уповноваженій особі, що передбачено п. 4.1. Договору підряду на проведення проектних робіт від 03.06.2016 року; наказ про призначення головного архітектора та/або головного інженера проекту, розроблення якого передбачалося Договором підряду на проведення проектних робіт від 03.06.2016 року, їх кваліфікаційні сертифікати; поштові квитанції про відправлення відповідачу претензії №1 від 23.09.2016 року «Про сплату заборгованості» або розписку про її вручення; Додаток №1 до Договору підряду на проведення проектних робіт від 03.06.2016 року та вихідні дані, на підставі яких розроблялася проектна документація (зазначені документи необхідно надати в оригінали – для огляду у судовому засіданні та в належним чином засвідчених копіях - для долучення до матеріалів справи).

Також, було витребувано у посадової особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Системабуд» – директора ОСОБА_2 письмові пояснення з приводу укладення 03.06.2016 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «Дехауз» Договору підряду на проведення проектних робіт та в порядку ч. 5 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України уповноважено на отримання вищезазначених пояснень представника ТОВ «Дехауз» ОСОБА_3 (довіреність б/н від 12.02.2016 року).

В судовому засіданні 16.03.2017 року відповідачем надано відзив, в якому відповідач проти позову заперечував, зазначив, що згідно чинного законодавства проектна документація розробляється та затверджується до отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Відповідач пояснив та надав докази, що Дозвіл на будівництво спірного об’єкту отримано ним ще в 2007 році (№93/04-03/07 від 19.09.2007 року), тому посилання позивача на розроблення та передачу проектної документації на відповідний об’єкт в 2016 році є безпідставним. При цьому, відповідач також заперечував факт та законність укладення спірного Договору підряду на проведення проектних робіт та підписання акту. Надав пояснення директора відповідача ОСОБА_4 про відсутність у відповідача наведених документів та подання заяви до правоохоронних органів з приводу фальсифікації відповідних документів.

Також, відповідачем було подано заяву про зупинення провадження у справі до розгляду кримінальної справи (№ 12017110100000466) з приводу фальсифікації вищенаведених первинних документів (договору та акту).

Зазначене клопотання було відхилено судом, оскільки розгляд кримінальної справи на стадії досудового розслідування з огляду на ст. 79 Господарського процесуального кодексу України не є підставою для зупинення провадження у господарській справі.

Документи, наведені в ухвалі від 02.03.2017 року витребувані судом у позивача з метою з’ясування наявності підстав та вихідних даних для виготовлення спірної проектної документації, факту її виготовлення та передачі відповідачу.

Однак, позивач в судове засідання 16.03.2017 року не з’явився, про поважність причин неявки суд не повідомив, витребувані судом пояснення та докази не надав. Зокрема, позивачем не забезпечено надання суду пояснень директора відповідача ОСОБА_2, який підписував спірний Договір, не надано пояснень щодо неможливості отримання відповідних доказів. Також, позивачем без поважних причин не надано пояснень на відзив відповідача, зокрема, з приводу кримінальної справи за фактом фальсифікації документів, на підставі яких подано позов.

Позивачем без поважних причин не надано суду витребувані ухвалою від 02.03.2017 року документи, необхідні для розгляду справи, а саме для встановлення факту та дослідження обставин реальності господарських взаємовідносин сторін, зокрема, розписки, якою підтверджується передача документації у двох примірниках уповноваженій особі, що передбачено п. 4.1. Договору підряду на проведення проектних робіт від 03.06.2016 року; наказу про призначення головного архітектора та/або головного інженера проекту, розроблення якого передбачалося Договором підряду на проведення проектних робіт від 03.06.2016 року, їх кваліфікаційні сертифікати; поштових квитанцій про відправлення відповідачу претензії №1 від 23.09.2016 року «Про сплату заборгованості» або розписки про її вручення; Додатку №1 до Договору підряду на проведення проектних робіт від 03.06.2016 року та вихідних даних, на підставі яких розроблялася проектна документація.

Оскільки, суду не надано доказів виготовлення проектної документації, а саме відповідного примірника проектної документації та доказів її фактичної передачі відповідачу, враховуючи наведені у відзиві заперечення проти позову, наданий позивачем акт приймання-передачі, який підписано директором ОСОБА_2, є єдиним і при цьому недостатнім доказом виконання договору та виникнення у відповідача зобов’язань за таким договором.

Без надання вищенаведених доказів та пояснень, з викладених у позові та наявних у справі матеріалів не можливо встановити наявність чи відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Як передбачено ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з п. 4.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Як передбачено п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Згідно з п. 3.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Відповідно до п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з’явився на виклик у засідання господарського суду і його нез’явлення перешкоджає вирішенню спору.

Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право звернутись до господарського суду повторно в загальному порядку.

Таким чином, враховуючи, що позивач не надав всіх витребуваних судом доказів та пояснень (без надання яких з викладених у позові та наявних у справі матеріалів не можливо встановити наявність чи відсутність підстав для задоволення позовних вимог), які необхідні для розгляду спору по суті, і таке ненадання перешкоджає повному та всебічному розгляду справи, позов підлягає залишенню без розгляду.

Щодо поданого позивачем 08.02.2017 року клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, в якому позивач просить накласти арешт та об’єкт незавершеного будівництва, суд зазначає про відсутність підстав для його задоволення. Зокрема, у справі заявлено до стягнення заборгованість за договором, а заява про забезпечення позову стосується арешту на конкретно визначене майно.

Згідно з п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» № 16 від 26.12.2011 року, відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Пунктом 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» передбачено, що достатньо обґрунтованим припущенням для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Позивачем у даному випадку не доведено наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходу до забезпечення позову, та не надано відповідних доказів. Позивачем не обґрунтовано пов’язаності обраного способу забезпечення позову з вимогами, що розглядаються у справі. Обраний спосіб забезпечення виходять за межі предмету спору.

Крім того, оскільки суд дійшов висновку щодо недостатності наданих позивачем доказів та у зв’язку з цим залишення позову без розгляду, підстави для забезпечення такого позову відсутні. З урахуванням викладеного, заява позивача про забезпечення позову у даній справі залишається судом без задоволення.

Враховуючи вищевказане та керуючись п.5 ст. 81, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,          

УХВАЛИВ:

Позов залишити без розгляду.

Суддя                                 А.Ю. Кошик