Рішення

від 30.03.2017 по справі 916/357/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2017 р. Справа № 916/357/17

За позовом: Приватним акціонерним товариством ГАЛІЦІЯ ДИСТИЛЕРІ

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю ЛУВР І К

про стягнення 7572,78 грн.

Суддя Власова С.Г.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, згідно довіреності від 11.09.2016р. ;

від відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні 30.03.2017р. приймали участь представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Лувр І К" 48 643,81грн. основного боргу, 3442,93грн. 3% річних, 38600,98грн. інфляційних втрат.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2017р. справу №916/357/17 розподілено до розгляду суддею Власовою С.Г.

Ухвалою суду від 13.02.2017р. порушено провадження у справі №916/357/17, справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Клопотання позивача від 28.02.2017р. за вх.№5044/17, від 14.03.2017р. за вх№5984/17 про нездійснення технічної фіксації судового процесу; від 28.02.2017р. за вх.№5037 про залучення до матеріалів справи додаткових доказів та від 24.03.2017р. за вх.№6963/17 про розгляд справи за відсутності представника позивача за наявними в матеріалах справи документами були судом задоволені.

Позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі, надав пояснення від 24.03.2017р. за вх.№6962/17 де зазначає, що 13.02.2013р. між ПАТ ГАЛІЦІЯ ДИСТИЛЕРІ та ТОВ ЛУВР І К в особі філії ІЗМАЇЛЬСЬКА ТОВ ЛУВР І К було укладено договір купівлі-продажу з наданням дилерських повноважень №009. В порядку та на умовах, визначених договором, ПАТ ГАЛІЦІЯ ДИСТИЛЕРІ продало, а філія ІЗМАЇЛЬСЬКА ТОВ ЛУВР І К купила (отримала) партію товару, а саме коньяків та міцних напоїв в асортименті згідно договору №009, загальною вартістю 1 876 406,82грн., проте, станом на 31.01.2017р. відповідач розрахувався лише за частину товару, загалом оплачено на суму 1 827763,01грн., з яких 5 051,82грн. вартість повернутого товару та 1 48557,15грн. - взаємозалік однорідних (грошових) вимог. , заборгованість за договором від 13.02.2013р. згідно видаткових накладних №1337 від 15.10.2014р., №1515 від 20.11.2014р., №1565 від 28.11.2014р. становить 48 643,81грн., на яку позивачем нараховано інфляційні втрати та три проценти річних.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, про місце та дату судових засідань був повідомлений належним чином, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, витребувані судом документи на недав, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст.75 ГПК України.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

13.02.2013р. між Приватним акціонерним товариством ГАЛІЦІЯ ДИСТИЛЕРІ та Товариством з обмеженою відповідальністю ЛУВР І К в особі філії ІЗМАЇЛЬСЬКА ТОВ ЛУВР І К було укладено договір купівлі-продажу з наданням дилерських повноважень №009 за умовами якого, продавець (ПАТ ГАЛІЦІЯ ДИСТИЛЕРІ ) надає покупцю-Дилеру комплекс прав та обов'язків відносно представництва інтересів і продажу продукції торгових марок Грінвіч , Бучач , Ренуаж , Яблуківка Українська і Грушовиця Українська дрібнооптовим, роздрібним покупцям та кінцевим споживачам, що знаходяться на території Арцизького, Болградського, Ізмаїльського, Кілійського, Ренійського, Саратського, Тарутинського районів Одеської області. Товар, що продається за цим договором повинен відповідачти вимогам державних стандартів та технічним умовам, діючим на території України для даного типу товарів та умовам цього договору (п.п. 1.1., 2.1. договору від 13.02.2013р.).

Продаж товару здійснюється продавцем на умовах DAР - поставка до місця, зазначеного в заявці покупцем-дилером, відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс - 2010р. Продавець зобов'язаний продати згідно цього договору товар на протязі місяця відповідно до отриманого від покупця-дилера місячного графіку, погодженого продавцем, який надається в термін до 25 числа місяця, що передує продажу, а безпосередньо кожна окрема партія товару продається на підставі заявки на продаж в оригіналі. В заявці покупця-дилера повинно бути зазначено: кількість товару по асортименту, дата доставки товару, адреса доставки товару. Заявка повинна бути надана продавцю не менш ніж за 5 (п'ять) робочих днів до бажаної (зазначеної в заявці) дати поставки, в іншому разі вона не приймається до виконання. Доставка товар покупцю-дилеру здійснюється у строк 5 (п'ять) робочих днів, починаючи з наступного робочого дня від дня отримання заявки продавцем. Датою продажу вважається дата проставляння покупцем-дилером відмітки (підпис уповноваженої особи скріплений печаткою покупця-дилера) на видатковій накладній, що свідчить про прийняття товару. Право власності на товар переходить від продавця до покупця-дилера після отримання товару покупцем-дилером, про що свідчить надання останнім належним чином оформленої довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей (п.п. 4.1., 4.2., 4.3., 4.4., 4.5. договору від 13.02.2013р.).

Пунктом 5.1., 5.2., 5.4., 5.5., 5.6. договору від 13.02.2013р. передбачено, що ціна на товар, що продається за цим договором, визначена в додатках, що є невід'ємною частиною договору. Ціна на товар включає в себе податок на додану вартість (ПДВ), акцизний податок, доставку в адміністративно-територіальних межах України, вартість тари та упаковки. Валюта договору - гривня України. Кожну отриману партію товару покупець зобов'язаний оплатити протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту прийняття відповідної партії товару. Форма розрахунку за цим договором - безготівкова, на розрахунковий рахунок продавця. В термін до сьомого числа кожного місяця покупець-дилер зобов'язаний надсилати продавцю акт звірки взаєморозрахунків станом на перше число поточного місяця та графік оплат на поточний місяць. Невиконання вказаного обов'язку покупцем-дилером є підставою для призупинення продажу товару до моменту отримання продавцем акту звірки взаєморозрахунків. Про призупинення продажу продавець телефонним зв'язком попереджає покупця-дилера.

Відповідно до п.п. 9.1., 9.4. вказаного вище договору, у випадку порушення зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. При несплаті товару у строк, більше, ніж вказаний в пункті 5.4. цього договору, покупець-дилер сплачує продавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення оплати, а також 3% річних від простроченої суми.

Пунктами 13.1, 13.2., 13.3. договору від 13.02.2013р. сторони погодили, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання і скріплення печатками сторін та протягом одного року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. Якщо жодна із сторін за 20 (двадцять) календарних днів до дати припинення дії договору не заявить у письмовій формі іншій стороні про свій намір розірвати або змінити цей договір - строк дії цього договору вважається продовженим (пролонгованим на один рік) на тих самих умовах, які передбачені цим договором. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії даного договору.

Цей договір укладено при повному розумінні сторонами його умов та термінології, викладено українською мовою у двох автентичних примірниках, кожен із яких має однакову юридичну силу - по одному примірнику для кожної із сторін (п.14.11. договору від 13.02.2013р.).

Сторонами до договору купівлі-продажу з наданням дилерських повноважень від 13.02.2013р. №009 було підписано додаток №1, №3, №5.

На виконання умов договору купівлі-продажу №009 від 13.02.2013р. продавцем поставлено покупцю товар за видатковими накладними №1337 від 15.10.2014р. на суму 45 736,80грн., №1515 від 20.11.2014р. на суму 8808,00грн., №1565 від 28.11.2014р. на суму 17 340,00грн. та товарно-транспортними накладними від 15.10.2014р. на суму 45 736,80грн., від 20.11.2014р. на суму 8808,00грн., від 28.11.2014р. на суму 17 340,00грн. на загальну суму 71 884,80грн. Вказані видаткові та товарно-транспортні накладні підписані обома сторонами та скріплені печатками товариств.

Між тим, за видатковою накладною №1337 від 15.10.2014р. на суму 45 736,80грн. сторонами 11.03.2015р. було проведено взаємозалік на суму 1240,99грн., а подалі, 21.04.2015р. відповідачем було сплачено 22 000,00грн., що підтверджується довідкою ПАТ „БАНК ВОСТОК» , а тому станом на подачу позовної заяви до суду заборгованість за вказаною накладною становить 22 495,81грн., за накладною №1515 від 20.11.2014р. - 8808,00грн., №1565 від 28.11.2014р. - 17 340,00грн., що разом становить 48 643,81грн.

Крім того, наявність заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 48 643,81грн. підтверджує підписаний та скріплений печатками сторін акт звірки розрахунків станом на 10.03.2017р.

Позивач звернувся до відповідача із претензією №285 від 01.06.2016р. про сплату боргу за договором купівлі-продажу із наданням дилерських повноважень №009 від 13.02.2013р. на суму 48 643,81грн. що підтверджується фіскальними чеками №1633 та №1634 від 02.06.2016р., однак, доказів реагування відповідачем на претензію позивача про сплату заборгованості, до справи сторонами не подано.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані позивачем докази та викладені ним правові позиції, суд вважає заявлені ПАТ ГАЛІЦІЯ ДИСТИЛЕРІ позовні вимоги про стягнення з ТОВ „ЛУВР І К» 48 643,81грн. основного боргу, такими, що відповідають дійсними обставинам справи з огляду на наступні положення законодавства.

Відповідно до п.п.1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (п.1 ст. 656 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до ст. 663, пп. 1),2) ч.1 п.1 ст. 664 Цивільного Кодексу України в редакції від 16.01.03р. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Пунктом 1 ст.691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну товару.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3442,93грн. трьох процентів річних за період з 15.11.2014р. по 31.01.2017р. та інфляційних втрат у розмірі 38600,98грн. за період з листопада 2014р. по січень 2017р.

У відповідності до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Позивачем визначено початок нарахування штрафник санкцій відповідно до п.5.4. договору від 13.02.2013р., а саме після спливу 30 днів з моменту приймання товару, що на думку суду є вірним, оскільки саме договором від 13.02.2013р. №009 сторони погодили всі умови оплати товару.

Суд, перевіривши розрахунок процентів річних, зроблений позивачем, встановив, що він є помилковим. Позивачем при розрахунку трьох процентів не враховано, що 2016р. містить 366 днів, а не 365 днів, тому суд задовольняє позовну вимогу позивача про стягнення 3% річних у розмірі 3437,42грн.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, здійснений позивачем, суд встановив, що він є помилковим, тому, судом була самостійно розраховано інфляційні втрати, які становлять 38 718,15грн. Оскільки позивачем заявлено до стягнення інфляційних втрат у меншому розмірі, суд задовольняє повністю позовну вимогу позивача про стягнення інфляційних втрат у розмірі 38 600,98грн.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, та те, що позовні вимоги ПАТ „ГАЛІЦІЯ ДИСТИЛЕРІ» є частково доведеними та обґрунтованими, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 48 643,81грн. основного боргу, 38 600,98грн. інфляційних втрат за період з листопада 2014р. по січень 2017р., 3437,42грн. 3% річних за період з 15.11.2014р. по 31.01.2017р.

Позивачу за рахунок відповідача згідно ст. 49 ГПК України відшкодовуються судові витрати за розгляд позовної заяви пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме 1599,90грн. судового збору.

Неявка відповідача в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, оскільки, як визначено п.п.3.9.1., 3.9.2. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. ...В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

В процесі розгляду даної справи судом було вжито всіх необхідних заходів щодо повідомлення відповідача про судові засідання, в тому числі судове засідання, призначене на 30.03.2017р. Ухвали надсилались відповідачу за адресою, зазначеною у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 10.02.2017р., яка збігається із адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд приймає рішення за результатами розгляду справи по суті.

Керуючись ст. ст. 49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов позивача частково.

2. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю ЛУВР І К (65088, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 140А, код ЄДРПОУ 37872028) на користь Приватного акціонерного товариства „ГАЛІЦІЯ ДИСТИЛЕРІ» (48400, Тернопільська область, м. Бучач, вул. Бориська, 8-А, код ЄДРПОУ 31274359) 48 643 (сорок вісім тисяч шістсот сорок три) грн. 81 коп. заборгованості, 3437 (три тисячі чотириста тридцять сім) грн. 42 коп. три проценти річних, 38 600 (тридцять вісім тисяч шістсот) грн. 98 коп. інфляційних втрат, 1599 (одну тисячу п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 90коп. судового збору.

3. В решті частині заявлених позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 03.04.2017р.

Суддя С.Г. Власова