Рішення

від 20.03.2017 по справі 910/1359/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2017Справа №910/1359/17 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "АРТФІНБРОК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БВГРУПП"

про стягнення заборгованості 76 650,68 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача: Майорова Є.І., довіреність

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "АРТФІНБРОК" (далі-позивач) подало на розгляд Господарського суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "БВГРУПП" про стягнення заборгованості 76 650,68 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2017 порушено провадження у справі № 910/1359/17 та призначено розгляд на 24.02.2017.

24.02.2017 відділом діловодства суду від представника позивача отримано додаткові документи по справі.

В судове засідання 24.02.2017 представник позивача з'явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав.

Суд вирішив відкласти судовий розгляд справи у зв'язку з відсутністю представника відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2017 відкладено розгляд справи на 20.03.2017.

В судове засідання 20.03.2017 представник позивача з'явився, надав суду усні пояснення у справі.

В судове засідання 20.03.2017 представник відповідача не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем суду не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 20.03.2017 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

03.08.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ АРТФІНБРОК , як кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю БВГРУПП , як боржником було укладено Договір про надання поворотної фінансової допомоги №ФД/0208-1, відповідно до умов якого кредитор надає боржнику у строкове безоплатне користування грошові кошти, а саме:поворотну фінансову допомогу, а боржник зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним Договором.

Відповідно до п. 2.1 Договору, допомога надається траншами (частинами) в національній валюті України - гривні, в межах суми 64 497,48 грн. без урахування ПДВ.

Згідно до п. 3.1 Договору, допомога підлягає поверненню до 31.12.2016 року (включно) або за першою вимогою кредитора.

Сторони погодили, що кредитор має право вимагати дострокового повернення наданої Допомоги, письмово попередивши про це боржника у порядку, визначеному п. 3.2 цього Договору, за 3 (три) робочих днів. (п. 7.1 Договору).

13 вересня 2016 року ( лист-вимога №110) позивачем було письмово повідомлено відповідача про необхідність достроково повернути надані грошові кошти, протягом З (трьох) робочих днів (засвідчена копія листа - вимоги додається). Вимога відповідачем не була отримана, про що свідчить відмітка про повернення на конверті поштового відправлення листа-вимоги, зобов'язання з повернення грошових коштів не було виконано.

06 грудня 2016 року позивач повторно направив відповідачу Лист - вимогу з розрахунком заборгованості на діючу на той час адресу місцезнаходження відповідача (завірена копія додається). 10 січня 2017 року лист-вимога був повернутий позивачу, у зв'язку з закінченням строку зберігання на поштовому відділенні.

Позивач зазначив, що станом на день слухання справи відповідач свої зобов'язання по поверненню фінансової допомоги не виконав, у зв'язку з чим позивач змушений звернутися до суду для захисту своїх порушених прав.

Відповідач в судове засідання не з'явився, докази на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не подав та не надіслав.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525 , 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою договором позики.

У відповідності до норм статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Як встановлено судом, на виконання умов договору позивачем було надано відповідачу кошти в розмірі 64497,48 грн 00 коп. на умовах, передбачених укладеним між сторонами договором.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з повернення коштів, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з повернення коштів у розмірі 64497,48., заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку з неналежним виконання зобов'язань за договором про надання поворотної фінансової допомоги,позивачем нараховано позичальнику пеню у розмірі 6626,46 грн., інфляційні втрати в розмірі 4832,74 грн., 3% річних в розмірі 694,00 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України ).

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п. 4.2 Договору, у разі порушення терміну повернення допомоги боржник сплачує кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, три проценти річних від простроченої суми, а також пеню у розмірі 0,009 % але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, за кожен день прострочення від суми простроченого грошового зобов'язання.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності відповідно до пункту 4.2Договору.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов'язання за Договором, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 6626,46грн підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача збитків від інфляції та 3% річних з простроченої суми, суд вважає його обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 4832,74 грн. -інфляційних нарахувань та 694 грн. - 3% річних, підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Kеруючись ст. 44 , ч. 1 ст. 49 , ст. 75 ст. 82 , ст. 82-1 , ст. 84 , ст. 85 Господарського процесуального кодексу України , суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БВГРУПП (04053, м. Київ, вул.. Обсерваторна, буд. 23, ідентифікаційний номер 36411433) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ АРТФІНБРОК (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 26-Д, оф. 3, ідентифікаційний номер 38960167) основну заборгованість в розмірі 64497 (шістдесят чотири тисячі чотириста дев'яносто сім) грн. 48 коп., 3% річних в розмірі 694 (шістсот дев'яносто чотири) грн., інфляційні втрати в розмірі 4832 (чотири тисячі вісімсот тридцять дві) грн. 74 коп., пеню в розмірі 6626 (шість тисяч шістсот двадцять шість) грн. 46 коп., судовий збір в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.03.2017

Суддя Мельник В.І.