Ухвала

від 03.04.2017 по справі 922/5140/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

03 квітня 2017 року Справа № 922/5140/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Барицької Т.Л. Гольцової Л.А., перевіривши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Златобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 26.12.2016 у справі№ 922/5140/15 Господарського суду Харківської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Златобанк" доДочірнього підприємства "Українські інвестиції" Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Старекс Ентерпрайзис Лімітед"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аргохімхолдінг" прозвернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

Подана Публічним акціонерним товариством "Златобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" до Вищого господарського суду України касаційна скарга на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.12.2016 у справі № 922/5140/15 Господарського суду Харківської області не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно із ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Як встановлено колегією суддів, скаржником було подано касаційну скаргу без надання доказів сплати судового збору.

Разом з тим, скаржником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору на підставі ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

При цьому, вказаною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення заявника від сплати судового збору.

З аналізу положень чинного в Україні законодавства вбачається, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. При цьому, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення у здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Публічне акціонерне товариство "Златобанк", обґрунтовуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору вказує на те, що скаржник перебуває у стані ліквідації з огляду на неплатоспроможність, не здійснює діяльність та не отримує прибутку; зазначає, що оплата витрат пов'язаних із здійсненням ліквідації, провадиться позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат, затвердженого фондом, проте у зв'язку з тим, що скаржник дізнався про оскаржувану постанову лише 03.01.2016, він був позбавлений можливості включити суму судового збору до кошторису витрат АТ "Златобанк" на 1-й квартал 2017 року, а тому просить відстрочити сплату судового збору до першого судового засідання.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає зазначені доводи заявника касаційної скарги необґрунтованими з огляду на те, що скаржником не надано доказів звернення до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб уповноваженої особи Фонду з клопотанням про внесення змін до кошторису, не надано доказів затвердження Фондом гарантування вкладів фізичних осіб змін до кошторису витрат АТ "Златобанк", а тому не доведено неможливості сплати судового збору у встановленому розмірі на дату подання касаційної скарги.

Враховуючи наведене, колегія суддів касаційної інстанції, враховуючи положення статті 129 Конституції України, якою визначено одну із засад судочинства - рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, відхиляє клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Відтак, подання Публічним акціонерним товариством "Златобанк" в особі уповноваженої особи Фонду горантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" касаційної скарги без надання доказів сплати судового збору, є підставою для повернення касаційної скарги згідно п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, положень розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Публічному акціонерному товариству "Златобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Златобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.12.2016 у справі № 922/5140/15 Господарського суду Харківської області повернути скаржнику.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Т. Барицька

Л. Гольцова