Постанова

від 31.03.2017 по справі 537/502/17

КРЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 537/502/17

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.03.2017 року м. Кременчук

Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді Сьорі С.І., при секретарі Яворській А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці Полтавської області справу за адміністративним позовом фізичної особи ОСОБА_1 до юридичної особи Кременчуцького об єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов язання призначити пенсію,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, відповідно до якого просить суд ухвалити постанову, якою визнати протиправним та скасувати рішення Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області №194 від 05.08.2016 року про відмову йому в призначенні пільгової пенсії за Списком №1 зі зниженням пенсійного віку відповідно до п. а ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та п.2 розділу ХV Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , зобов'язати Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 Закону України Про пенсійне забезпечення з 01.08.2016 року, стягнути з відповідача на його користь сплачений судовий збір.

Свої вимоги мотивував тим, що він 01.08.2016 року він завернувся до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області з заявою про призначення пільгової пенсії за списком №1 та надав всі необхідні документи.

Розглянувши дану заяву, Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області своїм рішенням від 05.08.2016 року відмовило йому в призначенні пільгової пенсії за Списком №1 зі зниженням пенсійного віку, посилаючись на п.а ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та п.2 розділу ХV Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують пільговий стаж роботи за Списком №1. Дане рішення було йому направлено засобами поштового зв'язку 21.09.2016 року.

Згідно із записами №№ 17-18 у трудовій книжці серії НОМЕР_1 він в період часу з 01.05.1989 року по 14.01.1993 рік працював підсобним транспортним робітником , занятим на внутрішній піскоструневій очистці фарбуванні резервуарів цистерн (хоперів) із-під нафтопродуктів і хімічних речовин (технічного вуглецю) у Виробничому проектно - будівельному кооперативному підприємстві Проект , правонаступником якого є ТОВ Проект . Крім того, згідно із записами № 19-20 у трудовій книжці серії НОМЕР_1 він в період часу з 15.01.1993 по 08.10.1997 року працював транспортним робітником ремонтно-будівельної дільниці, зайнятим на внутрішній піскоструменевій очистці, фарбуванні резервуарів, цистерн (хоперів), із-під нафтопродуктів, хімічних речовин 4 розряду у Кременчуцькому ремонтно-будівельному управлінні Техвуглець . В подальшому, згідно з розпорядженням Кременчуцької міської ради народних депутатів від 03.02.1994 року № 140/13 РСУ Техвутлець було перейменоване в Акціонерне товариство Каменяр . Далі, ухвалою Господарського суду Полтавської області (справа від 18.12.2001 року № \ 147) було прийняте рішення про ліквідацію ЗАТ Каменяр . Відповідно до довідки Державної експертизи умов праці департаменту праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації документи відносно КРБУ Техвуглець про проведення атестацій робочих місць за умовами праці відсутні. Крім того, відповідно до висновку №346 експертизи на правильність застосування Списків виробництв, професій, посад і показників, згідно з якими призначаються пенсії за віком на пільгових умовах у ЗАТ Каменяр , було встановлено, що за результатами первинної атестації робочих місць за умовами праці, проведеною у 1997 році, право на пільгове пенсійне забезпечення підтверджено 2 робочими місцями за списком № 2 (ізолювальник та ізолювальник на термоізоляції). При цьому комплект документів з атестації робочих місць наданий тільки на одне робоче місце, а саме ізолювальника на термоізоляції.

Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 „Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ", а саме: „1. Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Вважає, що його трудова книжка та надані ним відповідачу документи з архівних установ, у їх сукупності, містять вичерпну інформацію, яка свідчить про наявність у нього права на отримання пенсії у відповідності до п. а ст.. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , а відповідач безпідставно не визнає документи, що підтверджують його пільговий трудовий стаж.

Оскільки відповідач обмежує зміст та обсяг його прав і свобод, він змушений був звернутися до суду з даним позовом.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі з підстав, що зазначені в ньому, при цьому пояснив, що з 22.01.1988 року по 01.05.1989 року він працював на Кременчуцькому заводі технічного вуглецю, з 01.05.1989 року по 14.01.1993 року працював у ВПБКП Проект , з 15.01.1993 року по 08.10.1997 року працював у КРБУ Техвуглець , яке було перейменоване в ЗАТ Каменяр та з 23.10.1997 року по 11.10.1999 року знову працював на ВАТ Кременчуцький завод технічного вуглецю . Під час роботи на вказаних підприємствах члени бригади, до якої крім нього входили також ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5 і ОСОБА_6 виконували роботи з внутрішнього очищення і фарбування резервуарів, цистерн (хоперів) з - під нафтопродуктів та технічного вуглецю, при цьому ці роботи, протягом всього часу, вони виконували в одному і тому ж місці - на Кременчуцькому заводі технічного вуглецю. Тобто на час звільнення 11.10.1999 року він вважав, що має необхідний стаж для призначення йому пільгової пенсії та коли досягнув необхідного віку, то звернувся до пенсійного фонду для призначення такої пенсії, однак йому у цьому було відмовлено. Причиною відмови стало те, що у ВПБКП Проект та у КРБУ Техвуглець , яке було перейменоване в ЗАТ Каменяр не було проведено атестацію робочих місць, робота на яких зараховується до пільгового стажу, хоч при переведенні його на роботу до вказаних підприємств їх запевняли, що період роботи буде зараховуватись до пільгового стажу.

Представник відповідача - Кременчуцького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області в судовому засіданні в задоволенні позову просив відмовити в зв'язку з його безпідставністю та необґрунтованістю.

Вислухавши пояснення позивача та його представника, пояснення представника відповідача та свідків, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень у тому числі органів державної влади.

Відповідно до ст.. 6 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів, незалежним і неупередженим судом.

Відповідно до статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, виходячи з якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 22 Конституції України,права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на пенсійне забезпечення. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Згідно п. а ст..13 Закону України Про пенсійне забезпечення на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників , затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до ст..62 Закону України Про пенсійне забезпечення основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 року основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Як вбачається із записів у трудовій книжці позивача, останній, зокрема, 22.01.1988 року прийнятий на роботу до Кременчуцького заводу технічного вуглецю в залізничний цех підсобним робітником зайнятим на внутрішній очистці і фарбуванні резервуарів цистерн (хоперів) з - під нафтопродуктів і хімічних речовин (технічного вуглецю) та 01.05.1989 року останній звільнений з роботи. З 01.05.1989 року по 14.01.1993 року позивач працював у ВПБКП Проект підсобним транспортним працівником зайнятим на внутрішній очистці і фарбуванні резервуарів цистерн (хоперів) з - під нафтопродуктів і хімічних речовин (технічного вуглецю). З 15.01.1993 року по 08.10.1997 року позивач працював у Кременчуцькому ремонтно - будівельному управлінні Техвуглець , правонаступником якого є ЗАТ Каменяр , транспортним робітником на ремонтно - будівельній ділянці, зайнятим на внутрішній очистці і фарбування резервуарів цистерн (хоперів) з - під нафтопродуктів і хімічних речовин (технічного вуглецю). З 23.10.1997 року по 11.10.1999 року позивач працював на ВАТ Кременчуцький завод технічного вуглецю на дільниці по ремонту технологічного обладнання в цеху виробництва технічного вуглецю та дільниці підготовки сировини.

Відповідно до довідки ВАТ Кременчуцький завод технічного вуглецю від 01.10.2014 року №31, ОСОБА_1 за період роботи з 23.10.1997 року по 11.10.1999 року виконував роботу з ремонту технологічного устаткування в цеху виробництва технічного вуглецю та на дільниці підготовки сировини за професією піскострумник, яка передбачена Списком №1 і за вказаний період роботи пільговий стаж складає 1 рік 11 місяців 18 днів.

Згідно довідки ВАТ Кременчуцький завод технічного вуглецю від 01.10.2014 року №30 ОСОБА_1 за період роботи з 22.01.1988 року по 01.05.1989 року виконував роботу з внутрішнього очищення і фарбування резервуарів, цистерн (хоперів) з - під нафтопродуктів та хімічних речовин (технічного вуглецю) за професією підсобний робітник, яка передбачена Списком №1 і за вказаний період роботи пільговий стаж складає 1 рік 03 місяці 09 днів.

Розпорядженням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 08.03.2002 року №390 - Р скасовано державну реєстрацію ЗАТ Каменяр .

Згідно Висновку №346 експертизи на правильність застосування Списків виробництв, професій, посад і показників, згідно з якими визначаються пенсії за віком на пільгових умовах у ЗАТ Каменяр від 26.12.2002 року №04 - 489/5, у ЗАТ Каменяр первинна атестація робочих місць за умовами праці проведена у 1997 році та за результатами первинної атестації робочих місць право на пільгове пенсійне забезпечення підтверджено двом місцям за Списком №2 - (ізолювальник, ізолювальник на термоізоляції).

Згідно Архівної довідки трудового архіву виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №02 - 04/1/1808 - с від 02.10.2014 року, ЗАТ Каменяр було правонаступником Кременчуцького ремонтно - будівельного управління Техвуглець .

Відповідно до Архівної довідки трудового архіву виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №02 - 04/1/1810 - с від 02.10.2014 року, в документах ЗАТ Каменяр відомості про переведення ОСОБА_1 на роботу з неповним робочим днем, на іншу роботу, роботу за сумісництвом не виявлено. Документи про проведення атестації робочих місць зі шкідливими умовами праці в ЗАТ Каменяр на зберігання до архіву не надходили.

Згідно листа ПАТ Кременчуцький завод технічного вуглецю від 30.05.2016 року №01 - 19/949, ПАТ Кременчуцький завод технічного вуглецю не може надати інформацію щодо договорів підряду, договорів про виконання робіт, актів виконаних робіт, журналів інструктажу, журналів реєстрації виданих перепусток, відповідно до яких протягом періоду часу з 01.05.1989 року по 08.10.1997 року працівники ВПБКП Проект , КРБУ Техвуглець , ЗАТ Каменяр виконували роботи для ПАТ Кременчуцький завод технічного вуглецю , у зв язку з закінченням терміну зберігання документів, які могли містити такі відомості.

Свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що з 01.05.1989 року по 14.01.1993 року він працював у ВПБКП Проект , з 15.01.1993 року по 08.10.1997 року працював у КРБУ Техвуглець , яке було перейменоване в ЗАТ Каменяр та з 19.11.1997 року по 15.05.2000 року знову працював на ВАТ Кременчуцький завод технічного вуглецю . Під час роботи на вказаних підприємствах члени бригади, до якої крім нього входили також ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5 і ОСОБА_6, виконували роботи з внутрішнього очищення і фарбування резервуарів, цистерн (хоперів) з - під нафтопродуктів та технічного вуглецю, при цьому ці роботи протягом всього часу вони виконували в одному і тому ж місці - на Кременчуцькому заводі технічного вуглецю.

Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що з 01.05.1989 року по 14.01.1993 року він працював у ВПБКП Проект , з 15.01.1993 року по 28.10.1997 року працював у КРБУ Техвуглець , яке було перейменоване в ЗАТ Каменяр та з 29.10.1997 року по 27.12.1999 року знову працював на ВАТ Кременчуцький завод технічного вуглецю . Під час роботи на вказаних підприємствах члени бригади, до якої крім нього входили також ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 ОСОБА_5 і ОСОБА_6, виконували роботи з внутрішнього очищення і фарбування резервуарів, цистерн (хоперів) з - під нафтопродуктів та технічного вуглецю, при цьому ці роботи протягом всього часу вони виконували в одному і тому ж місці - на Кременчуцькому заводі технічного вуглецю.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що з 01.05.1989 року по 14.01.1993 року він працював у ВПБКП Проект , з 15.01.1993 року по 28.10.1997 року працював у КРБУ Техвуглець , яке було перейменоване в ЗАТ Каменяр та з 23.10.1997 року по 05.06.2015 року знову працював на ВАТ Кременчуцький завод технічного вуглецю . Під час роботи на вказаних підприємствах члени бригади, до якої крім нього входили також ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5 і ОСОБА_6, виконували роботи з внутрішнього очищення і фарбування резервуарів, цистерн (хоперів) з - під нафтопродуктів та технічного вуглецю, при цьому ці роботи протягом всього часу вони виконували в одному і тому ж місці - на Кременчуцькому заводі технічного вуглецю.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 звернувся до Кременчуцького об єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області з заявою про призначення пільгової пенсії за Списком №1 зі зниженним пенсійного віку відповідно до п. а ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та п.2 рохділу XV Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування .

Рішенням Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 05.08.2016 року №194, враховуючи подані документи, відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії на підставі п. а ст.. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення в зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують пільговий стаж роботи за Списком №1.

Як вказано вище, відповідно до п. а ст..13 Закону України Про пенсійне забезпечення на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників , затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, що затверджений Постановою КМУ №442 від 01.08.1992 року (в ред.. до 28.10.2016 року) атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть

несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Атестація проводиться згідно з цим Порядком та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, які затверджені постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 року №41.

Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Згідно п. 4.5 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що затверджений наказом Міністерства праці України №383 від 18.11.2005 року якщо атестація з 21.08.1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Комплексний аналіз норм Закону України Про пенсійне забезпечення та Порядку проведення атестації робочих місць дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Таким чином, відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року, 25 листопада 2014 року, 17 березня 2015 року, 12.04.2016 року (№№ 21-183а13, 21-519а14, 51-585а14 відповідно).

Як зазначено вище, відповідно до ст..62 Закону України Про пенсійне забезпечення основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 року, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

П.3 Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п.18 Порядку, за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох

свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Згідно п.20 Порядку, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні

відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У разі відсутності правонаступника, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Відповідно до п.1 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, що затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України №18 -1 від 10.11.2006 року, цей Порядок визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та

організації без визначення правонаступника.

П.3, 4 вказаного Порядку передбачено, що підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Комісії). Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Згідно п.10, 16 вказаного Порядку, рішення про результати розгляду заяви приймається більшістю голосів членів Комісії, присутніх на засіданні, підписується головою або його заступником. Рішення про результати розгляду заяви набуває чинності з моменту прийняття рішення. Рішення Комісій можуть бути оскаржені в Пенсійному фонді України або в судовому порядку.

Як встановлено судом, позивач, до відповідної комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, із відповідною заявою про підтвердження періодів його роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах не звертався.

У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі , в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені ) вони на підставах, у межах повноважень то у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, встановлені обставини справи, а також те, що як встановлено судом атестація робочих місць на яких працював позивач у ВПБКП Проект та КРБУ Техвуглець , правонаступником якого було ЗАТ Каменяр у порядку, що встановлений чинним законодавством не проводилась, позивач із заявою до відповідної комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років не звертався, то суд приходить до висновку, що рішення відповідача про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгивих умовах, відповідно до до п. а ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення , у зв язку з непроведенням атестації посад та відсутністю документів, що підтверджують пільговий стаж роботи за Списком №1 є обгрунтованим, а тому у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити у зв язку з їх необгрунтованістю.

Керуючись статтями 6-14, 71, 94, 159 - 163, 167 КАС України, ст..13 Закону України Про пенсійне забезпечення , суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Кременчуцького об єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов язання призначити пенсію - відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Харківського апеляційного адміністративного суду через Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області на протязі десяти днів з дня отримання постанови у повному обсязі, з одночасним подання копії апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Суддя: С.І.Сьоря