Рішення

від 20.03.2017 по справі 654/3974/16-ц

ГОЛОПРИСТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 654/3974/16-ц

Провадження № 2/654/296/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.03.2017 року м. Гола Пристань

Голопристанський районний суд Херсонської області

у складі: головуючого судді Ширінської О.Х.,

за участю секретаря - Слюсар О.С.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гола Пристань цивільну справу за позовом заступника керівника Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Херсонської обласної державної адміністрації у Херсонській області до ОСОБА_3 сільської ради, ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 про визнання незаконними (недійсними) та скасування рішень сільської ради, договору купівлі-продажу, державних актів на земельну ділянку, повернення земельної ділянки, -

у с т а н о в и в:

Заступник керівника Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Херсонської обласної державної адміністрації у Херсонській області до ОСОБА_3 сільської ради, ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 з вище вказаним позовом.

В обґрунутвання заявлених позовних вимог позивач зазначив, що згідно зі статтею 131-1 Конституції України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Відповідно до ст. 373 ЦК України, ст. 1 ЗК України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України, ст.324 ЦК України визначено, що земля, її надра, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно із ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Таким чином, земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об'єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.

Прийняття рішення про передачу земель державної власності в приватну власність позбавляє Український народ загалом правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі державної власності.

В цьому контексті в сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.ст. 14, 19 Конституції України).

Вирішення спору про право власності на спірну земельну ділянку безпосередньо стосується інтересів її власника - держави в особі Херсонської обласної державної адміністрації.

Так, згідно п. а ч. 1 ст. 8 Земельного кодексу України та п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону України Про місцеві державні адміністрації , розпорядження землями, що знаходяться у спільній власності територіальних громад та землями державної власності відповідно до закону належить до повноважень місцевих державних адміністрацій.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України, обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

У зв'язку із викладеними обставинами та враховуючи, що спірна земельна ділянка є землею водного фонду, розпорядження якими здійснюють обласні державні адміністрації, прокурор звертається з позовною заявою до суду в інтересах держави в особі Херсонської обласної державної адміністрації.

Встановлено, що на підставі рішення вісімнадцятої сесії четвертого скликання ОСОБА_3 сільської ради Голопристанського району № 247 від 28.10.2004 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки в с. Рибальче, с. Виноградне, с. Забарине затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства та передано у власність громадянину ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,6000 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану в с. Виноградне по вул. Шабській, 29 ОСОБА_3 сільської ради.

Рішенням двадцять першої сесії четвертого скликання ОСОБА_3 сільської ради Голопристанського району № 301 від 06.04.2005 Про передачу земельних ділянок у приватну власність ОСОБА_4 передано у приватну власність земельну ділянку площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в с. Виноградне по вул. Шабській, 40 ОСОБА_3 сільської ради.

На підставі рішення ОСОБА_3 сільської ради № 247 від 28.10.2004, Голопристанським районним відділом земельних ресурсів ОСОБА_4 13.10.2005 року видано державний акт серії ЯБ № 118342 на право власності на земельну ділянку площею 0,60 га, що розташована по вул. Шабській, 40 в с. Виноградне Голопристанського району Херсонської області.

Вказані рішення сільради, якими передано земельну ділянку у приватну власність ОСОБА_4 прийнято із порушенням вимог земельного законодавства, у зв'язку із чим підлягають визнанню незаконними та скасуванню.

Повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин визначено ст.12 Земельного кодексу України. Відповідно до редакції вказаної статті, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно із ст.122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів відповідні органи виконавчої влади.

Однак в порушення вказаної норми, ОСОБА_3 сільською радою Голопристанського району, яка не є органом, уповноваженим розпоряджатися землями, які розташовані поза межами населеного пункту, до яких належить і спірна земельна ділянка, прийнято рішення щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4.

Вказана земельна ділянка розташована за межами населеного пункту с. Виноградне ОСОБА_3 сільської ради. Дані обставини підтверджуються листом Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області № 04/12/618/626 від 23.03.2015; листом відділу Держземагентства № 01-10/2402 від 12.09.2014; листом Держгеокадастру № 10-2111-0.2-300/2-16 від 10.02.2016, листом Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області № 10-21-0.101-4927/2-16 від 16.02.2016 та згідно викопіювання з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру.

Рішенням Голопристанської районної ради народних депутатів № 94 від 28.03.1992 затверджено матеріали інвентаризації земель та затверджено площі адміністративно - територіальних одиниць, згідно яких спірна земельна ділянка перебуває за межами населеного пункту.

Відповідно до листа Херсонської обласної ради за № 421/221-01-16/59 від 16.02.2016 року межі ОСОБА_3 сільської ради Голопристанського району, обласною радою не встановлювались та не затверджувались.

У 2006 році ПП Земпроект розроблено проект землеустрою щодо встановлення меж населених пунктів ОСОБА_3 сільської ради Голопристанського району (розширення меж), згідно яких на території ОСОБА_3 сільської ради обліковуються землі населених пунктів: с.

с. Рибальче - 207,8672 га, с. Забарено - 60,7953 га, с. Виноградне - 48,6701 га.

Проте зазначений проект не був погоджений, що підтверджується також листом архівного відділу Голопристанської райдержадміністрації № 01-13/2 від 05.02.2016.

Відповідно до листа державного підприємства Херсонський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою № 01-05/243 в архіві підприємства зберігається технічна документація по встановленню меж населених пунктів ОСОБА_3 сільської ради народних депутатів Голопристанського району, виготовлена у 1992 році, проте рішення про її затвердження до матеріалів не входить.

Так, згідно з матеріалами інвентаризації земель ОСОБА_3 сільської ради Голопристанського району, затвердженими рішенням Голопристанської районної ради народних депутатів № 94 від 28.03.1992 року Про затвердження матеріалів інвентаризації земель району спірна земельна ділянка перебуває за межами населеного пункту.

Крім того, надання спірної земельної ділянки у власність відбулось з порушенням вимог чинного земельного та водного законодавства, а саме: ч. 1, 2 ст. 116 ЗК України (у редакції чинної на час виникнення спірних відносин, ч. 1 ст. 60 ЗК України, ч. 1 ст. 88, ст. 90 Водного кодексу України.

Частиною 1 ст.90 Водного кодексу України передбачено, що прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва санаторіїв та інших лікувально - оздоровчих закладів, з обов'язковим централізованим водопостачанням і каналізацією.

Статтею 50 Закону України Про землеустрій (в редакції від 22.05.2003) визначено, що у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок складаються проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №677 від 26.05.2004 (чинної на час прийняття оскаржуваних рішень) зазначено, що проект відведення земельної ділянки розробляється у разі надання, передачі земельної ділянки, вилучення (викупу), відчуження земельної ділянки (частини), межі якої не встановлено в натурі (на місцевості).

Встановлено, що спірна земельна ділянка, яка передана ОСОБА_4 у власність для ведення особистого селянського господарства, розташована на відстані менше ніж 2 кілометри (крайні точки розташовані на відстані 244,79 м і 287, 17 м) від урізу води Дніпровсько - Бузького лиману, що підтверджується графічними матеріалами із плану земель ОСОБА_3 сільської ради, витягом з кадастрової карти та листом Приморського управління водного господарства, та відтак розташована у прибережній захисній смузі Дніпровсько - Бузького лиману акваторії Чорного моря.

Водночас під час відведення спірної земельної ділянки у власність не враховано розташування земельної ділянки у прибережній захисній смузі Дніпровсько - Бузького лиману, що обумовлює особливі вимоги (обмеження) до умов її передачі особам та подальшого використання.

Всупереч чинному законодавству, ОСОБА_4 розроблено технічну документацію із землеустрою, а не проект відведення земельної ділянки у власність, як того вимагало законодавство, внаслідок чого стало відчуження спірної земельної ділянки державної власності на користь особи взагалі без погодження з природоохоронними органами.

Пунктом 2.3 Пленуму вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 року Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин передбачено, що у спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі державні акти про право власності чи постійного користування.

Таким чином п. 8 додатку до рішення ОСОБА_3 сільської ради № 247 від 28.10.2004 та п. 14 додатку до рішення ОСОБА_3 сільської ради № 301 від 06.04.2005 в частині передачі земельної ділянки у приватну власність громадянину ОСОБА_4 є незаконними (протиправними) та підлягають скасуванню.

Так як державний акт на право власності на спірну земельну ділянку було видано на ім'я ОСОБА_4 з порушенням норм чинного законодавства, через те, що останнім набуто право власності на земельну ділянку, яка незаконно вибула із власності держави, то, враховуючи положення ч.1 ст. 155 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підлягає визнанню недійсним державний акт серії ЯБ № 118342 на право власності на земельну ділянку площею 0,60 га, кадастровий номер 6522384500:02:001:0046, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в с. Виноградне Голопристанського району Херсонської області, виданий на ім'я ОСОБА_4 та зареєстрований 13.10.2005 в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010572101897.

Згідно договору купівлі - продажу земельної ділянки від 14.09.2006, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_7, ОСОБА_4 відчужив спірну земельну ділянку на користь ОСОБА_8.

ПП Земпроект розробила технічну документацію із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку, після затвердження якої відділом земельних ресурсів у Голопристанському районі видано державний акт серія ЯБ № 890625 на право власності на земельну ділянку площею 0,6000 га, кадастровий номер 6522384500:02:001:0046 на ім'я ОСОБА_8.

У зв'язку з тим, що державний акт на земельну ділянку площею 0,60 га, виданий ОСОБА_4 з порушенням вимог земельного та водного законодавства, останній не мав правових підстав розпоряджатись спірною земельною ділянкою.

В результаті чого, договір купівлі - продажу спірної земельної ділянки слід визнати недійсним, як і державний акт серія ЯБ № 890625 на ім'я ОСОБА_8, виданий на підставі оспорюваного правочину.

Вимоги про витребування спірної земельної ділянки у ОСОБА_8 до державної власності узгоджуються з приписами ст. 388 ЦК України і не протирічать прецедентній практиці Європейського суду з прав людини по застосуванню статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з наступних підстав.

Оскільки земельна ділянка, передана, зокрема, у власність ОСОБА_4 рішеннями ОСОБА_3 сільської ради від 28.10.2004 № 247, від 06.04.2005 № 301 вибула з володіння держави, як власника, незаконно та поза її волею, внаслідок винесення органом місцевого самоврядування незаконних рішень та у подальшому відчужена на користь іншої особи, тому вона може бути витребувана у ОСОБА_8, який набув на неї права власності на підставі договору купівлі-продажу від 14.09.2006, який в силу своєї правової природи є відплатним договором.

Такий висновок ґрунтується на правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 02.03.2016 у справі № 6-3090 цс 15, у відповідності до якої норма ст. 388 ЦК України може застосуватись як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужено третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

З огляду на вищенаведене, відповідачі не мали перешкод у доступі до законодавства й у силу зовнішніх, об'єктивних, явних і видимих природних ознак спірних земельних ділянок, проявивши розумну обачність, могли і повинні були знати про те, що ділянка перебуває у межах прибережної захисної смуги Дніпровсько-Бузького лиману акваторії Чорного моря, а тому ця земельна ділянка вибула з володіння держави з порушенням вимог закону, що ставить їх, відповідачів, добросовісність під час набуття земельних ділянок у власність під обґрунтований сумнів.

Вказані висновки ґрунтуються на правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 29.06.2016 у справі 6-1376 цс 16 про застосування прецедентної практики (рішень) ЄСПЛ щодо ст. 1 Першого протоколу та вказаних норм Водного Кодексу України та Земельного Кодексу України .

Згідно звіту про експертну грошову оцінку земельних ділянок вартість земельної ділянки з кадастровим номером 6522384500:02:001:0046 становить 631317 грн.

Заступником прокурора області проведено перевірку у ОСОБА_3 сільській раді, на підставі постанови від 18.09.2014 в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів з питань законності надання у власність громадянам земельних ділянок, в ході якої встановлені численні грубі порушення вимог природоохоронного законодавства. За результатами перевірки слідчими СВ Голопристанського РВ УМВС України у Херсонській області 30.09.2014 до Єдиного реєстру досудового розслідування внесені відповідні відомості за попередньою правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 367 КК України (службова недбалість).

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_9 займаючи посаду ОСОБА_3 сільського голови, будучи наділеним владними повноваженнями, через неналежне виконання своїх службових обов'язків вчинив службову недбалість, що призвело до незаконної передачі у власність земельних ділянок.

Під час судового розслідування вину обвинуваченого доведено, проте у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до відповідальності, ухвалою Голопристанського районного суду від 28.01.2016 ОСОБА_9 звільнено від кримінальної відповідальності.

Просить визнати незаконним (недійсним) рішення вісімнадцятої сесії четвертого скликання ОСОБА_3 сільської ради № 247 від 28.10.2004 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки в с. Рибальче, с. Виноградне, с. Забарине в частині передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства (п. 8 додатку до рішення).

Визнати незаконним (недійсним) рішення двадцять першої сесії четвертого скликання ОСОБА_3 сільської ради Голопристанського району Херсонської області № 301 від 06.04.2005 Про передачу земельних ділянок у приватну власність в частині передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства (п. 14 додатку до рішення).

Визнати недійсним державний акт на право приватної власності Серія ЯБ № 118342 на земельну ділянку площею 0,60 га, кадастровий номер 6522384500:02:001:0046, виданий 13.10.2005 на ім'я ОСОБА_4, яку надано для ведення особистого селянського господарства в с-ще Виноградне, вул. Шабська, 40, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010572101897.

Визнати недійсним договір купівлі - продажу земельної ділянки площею 0,60 га (кадастровий номер 6522384500:02:001:0046), яка розташована в с-ще Виноградне, Голопристанського району, між ОСОБА_4 та ОСОБА_8, посвідчений приватним нотаріусом 14.09.2006 та зареєстрований в реєстрі за № 3281.

Визнати недійсним державний акт на право приватної власності Серія ЯБ № 890625 на земельну ділянку площею 0,60 га, кадастровий номер 6522384500:02:001:0046, виданий 04.12.2006 на ім'я ОСОБА_8, для ведення особистого селянського господарства в с. Виноградне, вул. Шабська, 40, на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого приватним нотаріусом від 14.09.2006 за № 3281, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 1АА002386-010672100073.

Витребувати у ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь держави в особі Херсонської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022645) земельну ділянку площею 0,60 га, кадастровий номер 6522384500:02:001:0046, вартістю 631 317 (шістсот тридцять одна тисяча триста сімнадцять) грн., яка знаходиться в с. Виноградне, вул. Шабська, 40 Голопристанського району Херсонської області.

Представник Новокаховської місцевої прокуратури ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, наполягала на їх задоволенні з підстав, зазначених у позові.

Представник позивача - Херсонської обласної державної адміністрації в судове засідання не з'явився, надав суду належним чином завірене клопотання, в якому просив проводити судове засідання за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, але надіслав на адресу суду заперечення на позов, в якому не визнав позовні вімоги, оскільки вважає недоведеними твердження позивача про те, що земельна ділянка площею 0,6 га (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 118342) знаходиться за межами с. Виноградове та в межах прибережної захисної смуги Дніпровсько-Бузького лиману. Свої заперечення обґрунтував тим, що відповідно до ст.ст 88, 89 ВКУ, та Постанови КМУ №486 від 08.05.1996 р. встановлення меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них встановлюється окремими проектами землеустрою на основі нормативно-технічної документації на замовлення органів водного господарства та інших уповноважених органів з наступним її погодженням в тому числі з землевласниками та землекористувачами і подальшим її затвердженням відповідними органами виконавчої влади та місцевого самоврядування. До того ж межі прибережних захисних смуг в межах населених пунктів встановлюються з урахуванням ситуації забудови, яка склалася на момент створення технічної документації. Таким чином, фактичні розміри прибережних захисних смуг існують не внаслідок того, що вони передбачені законодавством, а внаслідок встановлення їх меж на місцевості і віднесення земель визначених цими межами до земель водного фонду. На час винесення оспорюваних рішень ОСОБА_3 сільської ради не було визначено на місцевості зону прибережної захисної смуги Дніпровсько-Бузького лиману. Також, вважає недоведеними твердження позивача про розташування спірних земельних ділянок поза межами населеного пункту, оскільки як на доказ цієї обставини, позивач посилається на листи Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області, Держземагенства, Держгеокадастру, зміст яких не підтверджений додатковими матеріалами. Натомість відповідач вважає, що спірні земельні ділянки лежать в межах населеного пункту, оскільки відповідно до затвердження індексних кадастрових планів визначається розміщення земельних ділянок. Кадастровий індекс спірної земельної ділянки (код адміністративно-територіального устрою) - 02 вказує на те, що дана земельна ділянка лежить в межах населеного пункту, адже код земельних ділянок за межами с. Виноградове - 09 , а код земель водного фонду біля даного села - 10 . До того ж посилання позивача на технічну документацію зі встановлення меж населених пунктів ОСОБА_3 сільської ради є необгрунтованими, оскільки дана документація не затверджена відповідно до вимог ст. 174 ЗК України та іншого законодавства, а Технічна документація по встановленню меж населених пунктів ОСОБА_3 сільської ради була розроблена вже після прийняття рішення Голопристанської районної ради народних депутатів № 24 від 28.03.1992, на яке позивач посилається як на рішення, яким затверджено межі населених пунктів ОСОБА_3 сільської ради. Даним рішенням затверджено технічну документацію по інвентаризації земель з проектними пропозиціями використання земель запасу, розміщення інших земельних ділянок під збільшення підсобних господарств, індивідуальні сади і городи, сінокосіння на території ОСОБА_3 сільської ради, але не затверджувалось меж її населених пунктів. Також заперечував проти твердження позивача щодо необхідності розроблення проекту відведення земельної ділянки у власність при безоплатній її приватизації, посилаючись на відсутність такої вимоги у законодавстві, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин.

Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, погодився із запереченнями, наданими відповідачем ОСОБА_4, просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши думку сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, судом в ході розгляду справи встановлено, що вісімнадцятою сесією четвертого скликання ОСОБА_3 сільської ради Голопристанського району Херсонської області 28.10.2004 року було прийнято рішення № 247 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки в с. Рибальче, с. Виноградне, с. Забарине та затверджено додаток до даного рішення. Даним рішенням, відповідно до п. 8 додатку ОСОБА_4 надано безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку площею 0,6 га., розташовану за адресою: с. Виноградне, Голопристанського району, Херсонської області, вул. Шабська, 29.

На підставі даного рішення ОСОБА_4 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,6 га., яка розташована в с. Виноградне по вул. Шабська 40, кадастровий номер 6522384500:03:001:0046, виданий Голопристанським районним відділом земельних ресурсів від 13.10.2005 року, зареєстрований в книзі записів реєстрації актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010572101897 (а.с. 18).

Двадцять першою сесією четвертого скликання ОСОБА_3 сільської ради Голопристанського району Херсонської області 06.04.2005 року було прийнято рішення № 301 Про передачу земельних ділянок у приватну власність з додатком до нього. Даним рішенням, згідно п. № 14 додатку ОСОБА_4 надано у власність для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку площею 2,0 га., розташовану за адресою: с. Виноградне, Голопристанського району, Херсонської області, вул. Шабська, 40.

Відповідно до ч. 5 ст. 88 ВК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин - надалі - в ред.), ч. 3 ст. 60 ЗК України (в ред.) уздовж морів та навколо морських заток і лиманів виділяється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.

Відповідно до ст. 90 ВК України ( в ред.) прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва санаторіїв та інших лікувально-оздоровчих закладів, з обов'язковим централізованим водопостачанням і каналізацією.

Згідно ч. 4 ст. 59 ЗК України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди в тому числі земельні ділянки прибережних захисних смуг для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Вказана норма не передбачає можливості надання земельних ділянок прибережних захисних смуг у власність для ведення особистого селянського госопдарства.

Судом встановлено, що вищевказані земельні ділянки площею 0,6 га. і 2,0 га. за адресою: вул. Шабська 40, с. Виноградове, Голопристанського району Херсонської області знаходяться в межах прибережної захисної смуги Дніпровсько-Бузького лиману акваторії Чорного моря, а саме - крайні точки розташовані на відстані 244,79 м і 287, 17 м від урізу води, що підтверджується викопіюванням з кадастрової карти Державного земельного кадастру (а.с. 25, 26).

Заперечення відповідача ОСОБА_4 про те, що прибережні захисні смуги Дніпровсько-Бузького лиману не були встановлені на місцевості - не спростовують доводів позивача про розташування спірних земельних ділянок в межах даних смуг за наступних підстав.

Порядком погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Мінприроди від 05.11.2004 № 434 (в ред.), зокрема п. 2.9, передбачено, що у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об'єктів, природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення, надання цих земельних ділянок, нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених ст. 88 Водного кодексу України та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабміну № 486 від 08.05.1996 Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності у них із урахуванням конкретної ситуації.

Відповідно до п. 2.1. та згідно розділу ІІІ додатку 1 до вказаного порядку, природоохоронним органам надаються на погодження в матеріалах проекту відведення земельної ділянки зокрема: відомості про основні характеристики земельної ділянки (правовий режим, склад угідь, якісна характеристика грунтового покриву (надається у разі наявності грунтового покриву), наявність будівель, споруд, територій та об'єктів природно-заповідного фонду та інших особливо цінних земель, земель, зарезервованих для заповідання, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об'єктів, заплав малих річок тощо); обгрунтування необхідності та умови вилучення (викупу), надання або зміни цільового призначення земельної ділянки; обгрунтування місця розташування та розміру земельної ділянки; планово-картографічні матеріали (проект відведення земельної ділянки на копії плану землекористування з нанесенням просторових меж ділянок, на які надані спеціальні дозволи на користування надрами, контурів підрахунку запасів та ресурсів і меж гірничого відводу, план меж зон обмежень і сервітутів, викопіювання з генерального плану забудови населеного пункту, схеми планування району, іншої містобудівної документації (відповідно до конкретної ситуації); технічне завдання на розроблення проекту відведення земельної ділянки.

Згідно п. 3 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою КМУ №677 від 26.05.2004 проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі рішення сільської, селищної, міської ради, районної, Київської або Севастопольської міської держадміністрації, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок;

Крім того, з аналізу ст. 118 ЗК України (в ред.) випливає, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності для ведення в тому числі особистого селянського господарства, повинні подати заяву до відповідної районної, міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки, а відповідна адміністрація або рада разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення. Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян і погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до листа Приморського управління водного господарства Херсонського обласного управління водних ресурсів від 24.03.2016 № 12-06/259, проекти прибережних захисних смуг водних об'єктів ОСОБА_3 сільської ради не розроблені.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 не було розроблено проекту відведення спірної земельної ділянки площею 0,6 га., а дії і документацію з безоплатної її приватизації не погоджено з природоохоронними органами, внаслідок чого останні були позбавлені можливості збереження водоохоронної зони відповідно до вимог закону.

Не відповідає дійсності твердження відповідача про те, що законодавство, яке діяло на момент винесення ОСОБА_3 сільською радою спірних рішень, не містило вимог розробки проекту відведення земельної ділянки у власність при безоплатній приватизації.

Частинами 6-9 ст. 118 ЗК України (в ред.) встановлено, що відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву про приватизацію для ведення в тому числі особистого селянського господарства, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.

Земельним кодексом України (в ред.) не передбачено будь-якої іншої процедури безоплатної приватизації земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, окрім як шляхом розробки проекту відведення земельних ділянок.

Також згідно із ст. 122 ЗК України (в ред.) сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 83 ЗК України (в ред.) встановлено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Згідно п.12 Перехідних положень ЗК України (в ред.) до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів відповідні органи виконавчої влади.

Встановлено, що земельні ділянки, передані ОСОБА_3 сільською радою у власність ОСОБА_4 розташовані за межами населеного пункту с. Виноградне ОСОБА_3 сільської ради та в межах двохкілометрової зони від урізу води. Наведене підтверджується листом Держгеокадастру № 10-2111-0.2-300/2-16 від 10.02.2016 (а.с. 24), листом Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області № 10-21-0.101-4927/2-16 від 16.02.2016 (а.с. 54) та згідно викопіювання з кадастрової карти (плану) (а.с. 25,26)

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав доказів того, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту, а його твердження щодо значення кадастрових індексів не підтверджено доказами.

Таким чином, спірні земельні ділянки знаходяться за межами населеного пункту, а повноваження щодо розпорядження ними не належать ОСОБА_3 сільській раді.

В порушення земельного законодавства ОСОБА_3 сільською радою Голопристанського району було надано безоплатно у власність ОСОБА_4 земельні ділянки розташовані поза межами населеного пункту.

Відповідно до ст. 20 ЗК України (в ред.), віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Згідно зі ст. ст. 4, 89 ВК України (в ред.), ст. ст. 58, 61 ЗК України (в ред.) до земель водного фонду належать землі, зайняті, зокрема, прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами. Землі зайняті прибережними захисними смугами не можуть бути надані у приватну власність громадян в тому числі для ведення особистого селянського господарства.

Частиною 1 ст. 155 ЗК України (в ред.) передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно із ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади АРК або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ст. 393 ЦКУ Правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Так, згідно ст. 80 ЗК України (в ред.) держава є суб'єктом права власності на землі державної власності, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади.

Відповідно до ст. 84 ЗК України (в ред.) у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій відповідно до закону. До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать в тому числі землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно п. а ч. 1 ст. 8 Земельного кодексу України та п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону України Про місцеві державні адміністрації , розпорядження землями, що знаходяться у спільній власності територіальних громад та землями державної власності відповідно до закону належить до повноважень місцевих державних адміністрацій.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України, обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Таким чином, власниками земельних ділянок, що знаходяться поза межами населених пунктів а також землі водного фонду. Розпорядження вказаними земельними ділянками від імені держави здійснюють обласні державні адміністрації.

Згідно із ст. 152 Земельного кодексу України (в ред.) та п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року N 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ (в ред.), держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється в тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Враховуючи вище викладене, та оскільки спірні земельні ділянки знаходяться в межах прибережної захисної смуги і їх приватизація заборонена законодавством, а також з урахуванням того, що дані ділянки розташовані поза межами населеного пункту і на них не поширюються повноваження Рибальчеької сільської ради, що також унеможливлює надання їх даним органом у власність, відсутність розробленого проекту відводу спірної земельної ділянки, суд приходить до висновку, що п. 8 додатку до рішення ОСОБА_3 сільської ради № 247 від 28.10.2004 та п. 14 додатку до рішення ОСОБА_3 сільської ради № 301 від 06.04.2005 в частині передачі земельної ділянки у приватну власність громадянину ОСОБА_4 суперечать актам цивільного законодавства і порушує цивільні права та інтереси позивача, а тому є незаконними (протиправними) та підлягають скасуванню.

Пунктом 2.3 Пленуму вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 року Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин передбачено, що у спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі державні акти про право власності чи постійного користування.

Оскільки Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,6 га. кадастровий № 6522384500:03:001:004 , розташованої по вул. Шабська 40, с. Виноградне Голопристанського району, Херсонської області, виданий Голопристанським районним відділом земельних ресурсів від 13.10.2005 року, зареєстрований в книзі записів реєстрації актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010572101 - виданий на підставі незаконного рішення ОСОБА_3 сільської ради, то такий акт є недійсним.

Також, судом встановлено, що 14.09.2006 згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_7, ОСОБА_4 відчужив спірну земельну ділянку на користь ОСОБА_8. На підставі вказаного договору Відділом земельних ресурсів у Голопристанському районі видано державний акт серія ЯБ № 890625 на право власності на земельну ділянку площею 0,6000 га, кадастровий номер 6522384500:02:001:0046 на ім'я ОСОБА_8.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У відповідності до ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із ст. 378 ЦК України право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Оскільки державний акт серії ЯБ № 890625 на право власності на земельну ділянку площею 0,6000 га, кадастровий номер 6522384500:02:001:0046, розташовану по вул. Шабська, 40 в с. Виноградне, Голопристанського району Херсонської області, зареєстрований в книзі записів реєстрації актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 1АА002386-010672100073, виданий ОСОБА_8 на підставі недійсного договору, то такий акт є недійсним і підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦКУ недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно ст. 236 ЦКУ нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Таким чином вказані пункти рішень є недійсним з моменту винесення рішення, а отже, є такими, що не створюють правових наслідків окрім наслідків їх недійсності.

Також право володіння, користування і розпорядження майном згідно зі статтями 319, 658 ЦК України належить власникові майна.

У відповідності до приписів п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Оскільки земельна ділянка, передана, зокрема, у власність ОСОБА_4 рішеннями Рибальченської сільської ради від 28.10.2004 № 247, від 06.04.2005 № 301 вибула з володіння держави, як власника, незаконно та поза її волею, внаслідок винесення органом місцевого самоврядування незаконних рішень та у подальшому відчужена на користь іншої особи, тому вона може бути витребувана у ОСОБА_8, який набув на неї права власності на підставі договору купівлі-продажу від 14.09.2006, який в силу своєї правової природи є відплатним договором.

Такий висновок ґрунтується на правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 02.03.2016 у справі № 6-3090 цс 15, у відповідності до якої норма ст. 388 ЦК України може застосуватись як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужено третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Таким чином, оскільки спірна земельна ділянка, придбана ОСОБА_8 в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати, а також з урахуванням того, що власником земель розташованих поза межами населених пунктів та земель водного фонду є держава в особі обласних державних адміністрацій, з урахуванням того, що спірна земельна ділянка вибула з володіння держави, як власника, незаконно та поза її волею, суд приходить до висновку про те, що дана земельна ділянка підлягає витребуванню у добросовісного набувача ОСОБА_8 на користь Херсонської обласної державної адміністрації.

Також на підставі ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 10, 16, 45, 60, 88, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 14, 19, 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру , ст.ст. 21,215, 319, 328, 373, 378, 388, 393 658 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 8, 12, 17, 20, 21, 58, 59, 61 83, 116, 118, 122, 152, 155 Земельного кодексу України, п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст.ст. 88, 90 Водного кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги заступника керівника Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Херсонської обласної державної адміністрації у Херсонській області - задовольнити.

Визнати незаконним (недійсним) рішення вісімнадцятої сесії четвертого скликання ОСОБА_3 сільської ради № 247 від 28.10.2004 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки в с. Рибальче, с. Виноградне, с. Забарине в частині передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства (п. 8 додатку до рішення).

Визнати незаконним (недійсним) рішення двадцять першої сесії четвертого скликання ОСОБА_3 сільської ради Голопристанського району Херсонської області № 301 від 06.04.2005 Про передачу земельних ділянок у приватну власність в частині передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства (п. 14 додатку до рішення).

Визнати недійсним державний акт на право приватної власності Серія ЯБ № 118342 на земельну ділянку площею 0,60 га, кадастровий номер 6522384500:02:001:0046, виданий 13.10.2005 на ім'я ОСОБА_4, яку надано для ведення особистого селянського господарства в с-ще Виноградне, вул. Шабська, 40, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010572101897.

Визнати недійсним договір купівлі - продажу земельної ділянки площею 0,60 га (кадастровий номер 6522384500:02:001:0046), яка розташована в с-ще Виноградне, Голопристанського району, між ОСОБА_4 та ОСОБА_8, посвідчений приватним нотаріусом 14.09.2006 та зареєстрований в реєстрі за № 3281.

Визнати недійсним державний акт на право приватної власності Серія ЯБ № 890625 на земельну ділянку площею 0,60 га, кадастровий номер 6522384500:02:001:0046, виданий 04.12.2006 на ім'я ОСОБА_8, для ведення особистого селянського господарства в с. Виноградне, вул. Шабська, 40, на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого приватним нотаріусом від 14.09.2006 за № 3281, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 1АА002386-010672100073.

Витребувати у ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь держави в особі Херсонської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022645) земельну ділянку площею 0,60 га, кадастровий номер 6522384500:02:001:0046, вартістю 631 317 (шістсот тридцять одна тисяча триста сімнадцять) грн., яка знаходиться в с. Виноградне, вул. Шабська, 40 Голопристанського району Херсонської області.

Стягнути з ОСОБА_3 сільської ради Голопристанського району Херсонської області, ОСОБА_4, ОСОБА_8 на користь прокуратури Херсонської області в пропорційному відношенні судовий збір у розмірі 8 268 грн., тобто по 2 756 грн. з кожного з відповідачів.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Херсонської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, шляхом подачі апеляційного скарги через районний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Суддя О. Х. Ширінська