Рішення

від 03.04.2017 по справі 404/641/17

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/641/17

Номер провадження 2/404/1442/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2017 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді - Бершадської О.В.

за участі секретаря - Чайка О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛОРА» про стягнення боргу ,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом, яким просить стягнути із відповідача на її користь 2 150 000,00 грн. боргу за договором позики від 03.08.2016 року та 27 110,14 грн. пені.

Вимоги мотивує тим, що 03 серпня 2016 року між нею та відповідачем ТОВ «АЛОРА» укладено договір позики, на умовах якого зобов'язалась надати в безпроцентну позику кошти на загальну суму 2 150 000,00 грн. Договором позики передбачено її обов'язок надати відповідачу суму позики готівкою через касу позичальника окремими траншами до 150 000,00 грн., кожен транш за проміжок часу з 08.08.2016 року до 20.09.2016 року, включно. Обов'язком відповідача є повернути їй суму позики у встановлений договором строки через його касу готівкою або безготівково, шляхом перерахування на її банківський рахунок. Встановлено строк користування відповідачем коштами позики в 140 днів для кожного з окремо отриманих траншів. Пунктом 4.2 договору позики передбачено, що за порушення строків повернення позики позичальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконання зобов'язання за кожен день прострочення. Тому, у відповідності до умов договору позики нею відповідачеві нараховано пеню на зальну суму 27 110,14 грн., яка розрахована по кожному з отриманих траншів окремо.

В судове засідання представник позивача надав заяву про підтримання заявлених вимог в повному обсязі та без врахування заяви відповідача на зменшення розміру пені .

Відповідач- Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛОРА» , його представник в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнав. Вказав, що борг по договору позики від 03.08.2016 року на суму 2 150 000,00 грн. не повернуто, в зв»язку з фінансовими труднощами товариства. Пеня на суму 27 110,14 грн. по вказаному договору також нарахована правильно, але просив врахувати складне фінансове становище товариства, викликане нестабільністю в країні та відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України зменшити її розмір. Вважає, що фактично збитки позивачу не були завдані.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку щодо задоволення вимог, з наступного.

Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір ( ч. 3 ст. 60 ЦПК України). Відповідно до ч.2 ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Судом встановлено, що 03 серпня 2016 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛОРА» укладено договір позики. Згідно розділу 1 вказаного договору позики від 03 серпня 2016 року позикодавець в порядку і на умовах, визначених цим Договором, надає Позичальнику безвідсоткову позику у сумі 2 150 000,00 (два мільйони сто п'ятдесят тисяч) гривень, а позичальник зобов'язується повернути позику у визначені цим Договором порядок та строки. Позикодавець надає позичальнику суму позики 2 150 000,00 грн. окремими траншами розмірами до 150 000,00 грн. кожен транш, шляхом внесення готівки в касу позичальника. Повна сума позики має бути внесена позикодавцем в касу позичальника за проміжок часу з 08.08.2016 року до 20.09.2016 року, включно. Отримання позичальником кожного з траншів оформлюється прибутковими касовими документами позичальника. Позика може бути повернена позичальником достроково ( розділ 2 Договору).

Як вбачається із матеріалів справи, позикодавцем ОСОБА_1 надано позичальнику ТОВ «АЛОРА»суму позики 2 150 000,00 грн., що підтверджується копіями квитанцій до прибуткових касових ордерів №4 від 08 серпня 2016 року, №5 від 09 серпня 2016 року, №7 від 22 серпня 2016 року, №8 від 23 серпня 2016 року, №9 від 24 серпня 2016 року, №10 від 25 серпня 2016 року, №15 від 26 серпня 2016 року, №17 від 29 серпня 2016 року, №18 від 30 серпня 2016 року, №19 від 31 серпня 2016 року, №20 від 01 вересня 2016 року, №23 від 05 вересня 2016 року, №24 від 06 вересня 2016 року, №26 від 07 вересня 2016 року, №27 від 08 вересня 2016 року, №28 від 09 вересня 2016 року (а.с.6-8).

Повернення позичальником сум отриманої позики позикодавцеві здійснюється: або готівкою через касу позичальника з оформленням видаткових касових документів; або безготівково на банківський рахунок позикодавця, реквізити якого уточнюються сторонами не більше ніж за три банківських дні до запланованої дати повернення траншу чи всієї суми позики.

Встановлено строк користування Позичальником позикою в 140 днів по кожному з отриманих траншів окремо. Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і являється дійсним до моменту його остаточного виконання ( розділ 2, 3, 5 Договору).

Позивач, пред'явивши позов, посилалась на те, що їй позика не повернута, тобто наявність самого боргового документа у позикодавця свідчить про те, що позика не повернута.

Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За правилами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1 ст. 530 ЦК України). Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК). Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до п. 3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. У відповідності до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов»язання може забезпечуватися неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання ( ст. 549 ЦК України).

Згідно зі ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. При цьому , закон дозволяє сторонами домовитись про зміну розміру неустойки у бік її зменшення або збільшення, крім випадків, передбачених законом. За порушення умов цього Договору винна Сторона несе відповідальність згідно із законодавством України та відшкодовує постраждалій Стороні в повному обсязі завдані збитки. За порушення строку, в який має бути надана позика, позикодавець повинен сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення. За несвоєчасне повернення позики чи її частини позичальник повинен сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення ( розділ 4 вказаного вище Договору ).

Оскільки, відповідач ТОВ «АЛОРА» належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання по договору, позивач має право на отримання відповідної пені, передбаченої умовами договору.

За змістом ч. 3 ст. 551 ЦК України суд має право у випадку виникнення спору з приводу розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінивши розмір заборгованості та розмір штрафних санкцій (неустойки), зменшити її розмір в тому випадку, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, тобто зменшити розмір штрафних санкцій (неустойки) через її неспівмірність з розміром основного зобов'язання.

Відповідно до пункту 27 постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК України, які мають іншу правову природу. Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Під час розгляду справи представник відповідача ТОВ «АЛОРА» подав письмову заяву про зменшення розміру нарахованої позивачем неустойки, мотивуючи складним фінансовим становищем товариства, викликаним нестабільністю в країні.

Суд враховує, що розмір неустойки за прострочення позичальником своїх договірних зобов'язань щодо своєчасного повернення отриманої позики не перевищує розмір самого боргу за договором. Представник відповідача посилається на складне фінансове становище товариства, викликане нестабільністю в країні, однак матеріали справи не містять доказів підтверджуючих наявність обставин, які мають істотне значення для зменшення розміру неустойки, а відтак відсутні підстави для зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки).

Таким чином, відповідач не виконав взятих на себе зобов"язань за договором позики, кошти не повернув, а тому з останнього підлягає до стягнення на користь позивача сума боргу в розмірі 2 150 000,00 грн. за договором позики від 03.08.2016 року та пеня в розмірі 27 110,14 грн. Враховуючи зазначене, вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача підлягають до стягнення на користь позивача документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі -8 000 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 526, 549, 551, 611, 625, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст. ст. 88, 212- 215, 218 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛОРА» (ЄДРПОУ 40628734) на користь ОСОБА_1 - 2 150 000,00 грн. боргу за договором позики від 03.08.2016 року; 27 110,14 грн. пені, а також 8 000 грн.- сплаченого судового збору, всього на суму: 2 185 110,14 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Кіровоградської області, через суд першої інстанції.

Суддя Кіровського О. В. Бершадська

районного суду

м.Кіровограда