Рішення

від 04.04.2017 по справі 903/205/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 квітня 2017 р. Справа № 903/205/17

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Рембудуправління-Вишків-АТ» , м.Луцьк

до відповідача: ОСОБА_1 капітального будівництва Волинської облдержадміністрації, м.Луцьк

про стягнення 11410,80грн.

Суддя Дем'як В.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 - довіреність №25 від 03.03.2017р.

від відповідача: ОСОБА_3 - довіреність №234/1.1.3 від 30.03.2017р.

Суть спору: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Рембудуправління-Вишків-АТ» звернувся з позовом до відповідача ОСОБА_1 капітального будівництва Волинської облдержадміністрації про стягнення 11410,80грн., в т.ч.: інфляційних втрат - 10244,36грн. та 3% річних - 1166,44грн. за неналежне виконання договору підряду №176111 від 10.07.2012р.

В підтвердження позовних вимог позивач подав рішення господарського суду №903/264/14 від 03.04.2014р., наказ №903/264/14-1 від 15.04.2014р., заяву №107 від 16.12.2016р., лист №5-08/625-1304віщ 20.01.2017р., оглядовий лист ВГС України від 29.04.2013р., розрахунок інфляційних нарахувань та 3% річних, довідку №042-09/11 від 17.01.2017р.

Представник позивача на вимогу ухвали суду від 07.03.2017р. подав витяг з ЄДРПОУ Товариства з обмеженою відповідальністю «Рембудуправління-Вишків-АТ» , копію статуту, наказ про призначення керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Рембудуправління-Вишків-АТ» , зареєстровані за заявою №01-54/3548/17 від 04.04.2017р.

В судовому засіданні просить позов задоволити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні та у відзиві за вх. №01-54/3458/17 від 31.03.2017р. позов не визнає та вважає його безпідставним і таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

- згідно з розпорядженням голови Волинської обласної державної адміністрації від 4 липня 2006 року № 214 Про внесення змін в структуру обласної державної адміністрації шляхом злиття управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства облдержадміністрації і управління капітального будівництва облдержадміністрації було утворено головне управління містобудування архітектури та житлово-комунального господарства облдержадміністрації.

- розпорядженням голови Волинської обласної державної адміністрації від 29 жовтня 2012 року № 450 Про упорядкування структури Волинської обласної державної адміністрації утворено як юридичну особу публічного права департамент житлово- комунального господарства та будівництва облдержадміністрації, що є правонаступником майнових прав та обов'язків головного управління містобудування архітектури та житлово-комунального господарства облдержадміністрації.

- згідно розпорядження голови Волинської обласної державної адміністрації від 24 лютого 2015 року № 63 Про утворення структурних підрозділів Волинської обласної державної адміністрації шляхом поділу департаменту житлово-комунального господарства та будівництва облдержадміністрації утворено управління капітального будівництва Волинської обласної державної адміністрації, що являється правонаступником майнових прав та обов'язків департаменту житлово-комунального господарства та будівництва облдержадміністрації.

- ОСОБА_1 капітального будівництва Волинської облдержадміністрації розглянувши позовні вимоги ТзОВ „Рембудуправління-Вишків-АТ» , вважає позов до суду безпідставним з наступних причин:

- відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

- між головним управлінням та ПрАТ Рембудуправління-Вишків- АТ було укладено договір підряду №176111 від 10.07.2012 року на виконання робіт з добудови існуючої будівлі незавершеного будівництва під дитячий садок по вул. Лесі Українки в с.Комарове Маневицького району.

- доводить, що в ході виконання підрядних робіт на вищезазаначеному об'єкті виникла кредиторська заборгованість в сумі 20286,00 грн.

- дана заборгованість виникла у зв'язку із не проведенням платіжних доручень органами ГУДКСУ у Волинській області, що в свою чергу свідчить про не порушення договірних зобов'язань головним управлінням адже останнім було вжито всі належні заходи для виконання договірних зобов'язань.

Заслухавши доводи та пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

10 липня 2012 року між Замовником - Головним управлінням містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Волинської обласної державної адміністрації, м. Луцьк, правонаступником обов'язків котрого на даний час виступає Департамент житлово-комунального господарства та будівництва Волинської обласної державної адміністрації (розпорядження Волинської облдержадміністрації №450 від 29.10.2012р. "Про упорядкування структури Волинської обласної державної адміністрації", №547 від 21.12.2012р. "Про затвердження Положення про Департамент житлово-комунального господарства та будівництва Волинської обласної державної адміністрації", Положення про Департамент житлово-комунального господарства та будівництва Волинської обласної державної адміністрації) та Підрядником - приватним акціонерним товариством "Рембудуправління-Вишків-АТ", м. Луцьк було укладено договір підряду №176111 (а.с. 7-9) у відповідності до умов котрого Підрядником було взято на себе зобов'язання щодо виконання за завданням Замовника робіт по добудові існуючої будівлі незавершеного будівництва під дитячий садок по вул. Лесі Українки в с. Комарове Маневицького району, а Замовником, в свою чергу, зобов'язання відносно прийняття цих робіт та здійснення їх оплати у визначеному угодою порядку.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов'язання виникли з договору підряду від 10.07.2012 року № 176111.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦК України).

Згідно пунктів 5.1, 5.5-5.7 договору підряду від 10.07.2012р. №176111, розрахунки за виконані роботи здійснюються між Замовником і Підрядником на підставі Ф-КБ-2в, довідки про вартість виконаних підрядних робіт по Ф-КБ-3 і довідки про обґрунтовані фактичні витрати по мірі надходження коштів з джерел фінансування. За умови наявності коштів, Замовник перераховує Підряднику аванс у розмірі 30 відсотків від річного обсягу робіт. Джерела фінансування - бюджетні кошти. Замовник не несе відповідальності за ненадходження/несвоєчасне надходження коштів з джерел фінансування.

Договір підряду від 10.07.2012 року №176111 не оспорений, в судовому порядку недійсним чи розірваним не визнавався.

Рішенням господарського суду Волинської області від 03.04.2014р. у справі №903/264/14 позов задоволено та постановлено стягнути з Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Волинської обласної державної адміністрації (м. Луцьк, Київський майдан, 9, код ЄДРПОУ 38557672) на користь приватного акціонерного товариства "Рембудуправління-Вишків-АТ" (м. Луцьк, вул. Заньковецької, 88, код ЄДРПОУ 08562708) 20 286 грн. заборгованості та 1 827 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

15.04.2014р. на виконання рішення господарського суду Волинської області від 03.04.2014 р. видано наказ про примусове виконання рішення №903/264/14-1.

Між тим, рішення від 03.04.2014р. на день подачі позову до суду не виконано.

Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі особи.

Згідно п.3 ч.3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 24.11.2011р. №01-06/1642/2011 «Про доповнення інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011р. N 01-06/249 «Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів» наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України (постанови від 12.09.2011р. №3-73гс11, від 14.01.2011р. №3-116гс11 та від 23.01.2012р. по справі №3-142гс11).

Згідно п.5 оглядового листа Вищого господарського суду України від 18.02.2013р. №01-06/374/2013 Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

В аспекті пояснень відповідача на пред'явлений позов судом засвідчується, що згідно із ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. У відповідності до ст.ст. 525, 526 ЦК України і ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статті 617 ЦК України та 218 ГК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.

У відповідності до ст. 1 ЦК України однією із ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, в тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, не виправдовують бездіяльність замовника та не заперечують обов'язку такого органу, який виступає стороною зобов'язального правовідношення, від його виконання належним чином.

На підставі ст. 617 ЦК України, ст. 218 ГК України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005р. відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність боржника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012р. у справі №11/446, висвітлюється у Оглядовому листі Вищого господарського суду України від 18.02.2013р. №01-06/374/2013, знайшла своє відображення у численних судових рішеннях Вищого господарського суду України, зокрема, у його постановах від 24.09.2013р. у справі №910/1274/13, від 13.11.2013р. у справі №914/1760/13 та ін.

Нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3% річних є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно розрахунку позивача (а.с. 23-26) заборгованість відповідача за період з 01.02.2015р. по 01.01.2017р. становить 10244,36грн. - інфляційних втрат та 3% річних - 1166,44грн.

Перевіривши доданий позивачем до позовної заяви розрахунок заборгованості за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ по відсотках та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що правомірним є нарахування та підлягає стягненню з відповідача:

- 1166,44грн. - 3% річних за період з 01.02.2015р. по 01.01.2017р.;

- 10244,36грн. - інфляційних втрат за період з 01.02.2015р. по 01.01.2017р.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінюючи подані стороною докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована підлягає до задоволення в сумі 11410,80грн., в т.ч.: інфляційних втрат - 10244,36грн. та 3% річних - 1166,44грн.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись ст.ст. 144, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 526, 837 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 капітального будівництва Волинської облдержадміністрації (43027, Волинська обл., м.Луцьк, Київський м-н,9, код ЄДРПОУ 38527672) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рембудуправління-Вишків-АТ» (43006, м.Луцьк, вул. Заньковецької,88, код ЄДРПОУ 08562708) 11410,80грн., в т.ч.: інфляційних втрат - 10244,36грн., 3% річних - 1166,44грн. та 1600,00 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду, у відповідності до ст.85 ГПК України, набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Повний текст

рішення складено

04.04.2017р.

Суддя В. М. Дем`як