Рішення

від 30.03.2017 по справі 910/3077/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2017Справа №910/3077/17

За позовом Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Волинської філії Концерну РРТ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Українські новітні технології

про стягнення 46201,44 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача - Чорна Б.М. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Волинської філії Концерну РРТ звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Українські новітні технології про стягнення заборгованості за надані телекомунікаційні послуги по експлуатаційно-технічному обслуговуванню обладнання розмірі 46201,44 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, у порушення умов укладеного між сторонами Договору про надання телекомунікаційних послуг по експлуатаційно-технічному обслуговуванню обладнання №17/2010 від 01.10.2010 відповідно до узгоджених сторонами цін, своєчасно та в повному обсязі не оплачені надані позивачем послуги за червень-грудень 2016 року, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 38079,31 грн., яку просить стягнути позивач.

Крім того, позивач просить стягнути нараховані на вказану заборгованість на підставі ст.625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати в розмірі 1761,80 грн., три відсотки річних в сумі 552,91 грн. та пеню в розмірі 5807,42 грн. відповідно до п.3.6 Договору за порушення грошового зобов'язання.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Відповідач уповноваженого представника у судове засідання не направив, відзиву на позовну заяву не подав, хоча про час і місце проведення судового засідання був повідомлений у встановленому законом порядку.

Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Враховуючи вищевикладене, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.10.2010 між Концерном радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Волинської філії Концерну РРТ (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Українські новітні технології (замовник) укладено Договір №17-2010 про надання телекомунікаційних послуг по експлуатаційно-технічному обслуговуванню обладнання, предметом якого є надання виконавцем замовнику телекомунікаційних послуг по розміщенню і обслуговуванню антенно-фідерних пристроїв на антенно-щоглових спорудах Волинської філії Концерну РРТ. Перелік і вартість наданих послуг узгоджений сторонами та оформлений додатком до договору №1, який є невід'ємною частиною даного договору (п.1 Договору).

Відповідно до п.2.2.1 Договору, замовник зобов'язаний своєчасно проводити розрахунки за надані послуги у порядку, визначеному розділом 3 цього договору.

Згідно з п.3.1 Договору, ціна послуг за перший базовий місяць встановлюється в додатку до цього договору - Протоколі погодження договореної ціни , який є невід'ємною частиною цього договору. Розмір плати за телекомунікаційні послуги за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, за винятком випадків дефляції.

Пунктом 3.2 Договору визначено, що оплата послуг, згідно цього договору, здійснюється щомісяця протягом 20 діб по закінченню поточного місяця відповідно до договірної ціни, яка вказана в додатку до цього договору.

Вартість послуг за кожний місяць, яка підлягає оплаті, вказується в рахунку для оплати, що надається виконавцем замовнику (п.3.3 Договору).

У відповідності до п.3.6 Договору, у випадку неоплати або неповної оплати наданих послуг нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен календарний день прострочки. Сума нарахованої пені включається у наступний рахунок.

Згідно з п.7.1 Договору, цей договір укладається строком х 01.10.2010 року до 31.12.2011 року. Договір автоматично пролонговується на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення дії договору жодна із сторін не повідомить іншу про відмові від продовження дії договору.

Додатком №1 від 01.10.2010 до договору Протокол узгодження обсягу послуг та договірної ціни на встановлення та обслуговування обладнання з 01.10.2010 року сторони погодили обсяг послуг та розмір договореної ціни, а саме: антени WiMAX у кількості 3 (трьох) одиниць з місячною вартістю у 1500 грн. без ПДВ та Телекомунікаційна шафа у кількості 1 (однієї) одиниці з місячною вартістю у 750 грн. Загальна місячна вартість наданих послуг, без вартості електроенергії, становить 2250 грн. та ПДВ - 450 грн., а разом - 2700 грн.

В подальшому Додатком №2 від 01.09.2015 до договору Протокол узгодження обсягу послуг та договірної ціни на встановлення та обслуговування обладнання сторони погодили обсяг послуг та розмір договореної ціни, а саме: антени WiMAX у кількості 3 (трьох) одиниць з місячною вартістю у 2700 грн. без ПДВ та Телекомунікаційна шафа у кількості 1 (однієї) одиниці з місячною вартістю у 1100 грн. Загальна місячна вартість наданих послуг, без вартості електроенергії, становить 3800 грн. та ПДВ - 760 грн., а разом - 4560 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Волинської філії Концерну РРТ належним чином надало відповідачеві зумовлені договором послуги за період з січня 2016 року по грудень 2016 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи копіями Актів виконання робіт (надання послуг) №30 від 31.01.2016, №73 від 29.02.2016, №110 від 31.03.2016, №171 від 30.04.2016, №208 від 31.05.2016, №249 від 30.06.2016, №305 від 31.07.2016, №356 від 31.08.2016, №407 від 30.09.2016, №448 від 31.10.2016, №511 від 30.11.2016 на загальну суму 64101,68 грн. вказані акти підписані уповноваженими представниками обох сторін та скріплені відповідними печатками підприємств.

Крім того, позивачем у вказаний період було виставлено відповідачеві до сплати Рахунки №32 від 31.01.2016, №76 від 29.02.2016, №111 від 31.03.2016, №174 від 30.04.2016, №214 від 31.05.2016, №261 від 30.06.2016, №308 від 31.07.2016, №359 від 31.08.2016, №411 від 30.09.2016, №448 від 31.10.2016, №510 від 30.11.2016, №580 від 31.12.2016 на загальну суму 64101,68 грн.

Відповідач, в свою чергу, зобов'язань з оплати наданих позивачем послуг в повному обсязі не виконав, зокрема частково оплативши надані позивачем послуги в розмірі 26022,37 грн. за період з січня 2016 року по травень 2016 року, внаслідок чого, у останнього утворилася заборгованість в сумі 38079,31 грн. за період з червня 2016 року по грудень 2016 року.

Наявність у відповідача заборгованості перед позивачем також підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про стан заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Українські новітні технології перед позивачем станом на 27.02.2017, відповідно до якої заборгованість відповідача перед позивачем становить 38079,31 грн.

За приписами ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст.903 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт існування заборгованості відповідача перед позивачем належним чином підтверджений матеріалами справи та відповідачем не заперечується.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 38079,31 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Нормами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідно до якого сума інфляційних втрат складає 1761,80 грн., сума 3% річних становить 552,91 грн., суд дійшов висновку про його обґрунтованість і відповідність умовам закону, внаслідок чого зазначені суми підлягають стягненню з відповідача.

Разом з тим, щодо заявлених позивачем вимог щодо стягнення з позивача пені в розмірі 5807,42 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 3.6 Договору визначено, що у випадку неоплати або неповної оплати наданих послуг нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен календарний день прострочки. Сума нарахованої пені включається у наступний рахунок.

Разом з тим, відповідно до ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку суд дійшов висновку про його обґрунтованість і відповідність умовам закону та договору, внаслідок чого 5807,42 грн. пені підлягає стягненню з відповідача.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин, зокрема доказів щодо оплати наданих позивачем послуг у повному обсязі.

З урахуванням положень ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33, 34, 43, 49, 75, 78, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Українські новітні технології (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, буд. 5/1-А; ідентифікаційний код 30753866) на користь Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, буд. 10; ідентифікаційний код 01190043) в особі Волинської філії Концерну РРТ (45007, Волинська обл., м. Ковель, вул. Варшавська, буд. 5; ідентифікаційний код 34966935) 38079 (тридцять вісім тисяч сімдесят дев'ять) грн. 31 коп. заборгованості, 1761 (одна тисяча сімсот шістдесят одна) грн. 80 коп. інфляційних втрат, 552 (п'ятсот п'ятдесят дві) грн. 91 коп. трьох відсотків річних, 5807 (п'ять тисяч вісімсот сім) грн. 42 коп. пені та витрати по сплаті судового збору в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 04.04.2017

Суддя Я.В. Маринченко