Рішення

від 27.03.2017 по справі 914/78/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2017р. Справа№ 914/78/17

Господарський суд Львівської області у складі судді Галамай О.З.

при секретарі судового засідання Прокопів І.І.

розглянув справу

за позовом: Жовківської міської ради, м. Жовква, Львівська область

до відповідача: ОСОБА_1 підприємства «Агробудсервіс» , м. Жовква, Львівська область

про стягнення несплати індексу інфляції в розмірі 11 620,85 грн.

В судове засідання з'явились:

від позивача: ОСОБА_2 - представник,(довіреність № 02-13/83 від 02.02.2017р.);

від відповідача : ОСОБА_3 - директор; ОСОБА_4 - представник (довіреність № 3 від 23.01.2017р.).

Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснено права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Фіксація судового процесу технічними засобами в порядку ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Жовківською міською радою Жовківського району Львівської області до відповідача ОСОБА_1 підприємства «Агробудсервіс» про стягнення несплати індексу інфляції в розмірі 11 620,85 грн.

Ухвалою суду від 13.01.2017р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 03.02.2017р.

В судовому засіданні неодноразово оголошувалась перерва для надання можливості сторонам виконати вимоги ухвали суду та подати необхідні докази та додаткові пояснення в обґрунтування своїх доводів та заперечень. Ухвалою суду від 02.03.2017 р. продовжено строк розгляду справи в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України та відкладено її розгляд на 27.03.2017 р. з підстав, викладених в ухвалі.

27.03.2017р. представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та пояснень, наданих в судовому засіданні. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок проведення працівниками КРУ у Львівській області ревізії фінансово-господарської діяльності Жовківською міською радою встановлено факт недоотримання доходів міським бюджетом, про що зазначено в акті від 30.12.2015 р. №08-21/22 ревізії міського бюджету м. Жовква та фінансово-господарської діяльності Жовківської міської ради за період з 01.11.2012р. по 31.10.2015р. Позивач зазначає, що між Жовківською міською радою та Малим підприємством Агробудсервіс у формі товариства з обмеженою відповідальністю 22.11.2013 р. укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,2727 га за адресою: м. Жовква, вул. Равська, 15-в, в п. 2.1. якого визначено ціну та порядок розрахунків між сторонами з розтермінуванням 50% вартості земельної ділянки строком на 1 рік. Однак відповідачем в порушення вимог статті 629 Цивільного кодексу України, п. 4 Порядку №381, п.2.2. Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22.11.2013 р. розтерміновані платежі сплачувалися без застосування індексу інфляції, що призвело до недоотримання доходів міським бюджетом за кодом класифікації доходів 33010101 у 2014 році на загальну суму 10 496,55 грн. Крім того, 10 відсотків авансового внеску за придбану земельну ділянку в розмірі 1 124,30 грн. спрямовано до доходів загального фонду Державного бюджету України, що, як стверджує позивач, є порушенням законодавства України та призвело до недоотримання коштів міським бюджетом.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо заявлених вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (вх.№ 3556/17 від 27.01.2017р.), додаткових поясненнях (вх.№9925/17 від 13.03.2017 р.) та пояснень, наданих в судовому засіданні. Зазначив, що Малим підприємством Агробудсервіс виконано умови Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22.11.2013 р. щодо оплати за земельну ділянку в повному обсязі з дотриманням строків, які передбачені договором та у відповідності до вимог чинного законодавства. Зокрема, відповідач стверджує, що у Договорі купівлі-продажу земельної ділянки від 22.11.2013р. не погоджено графіку погашення сум розстроченого платежу та відсутнє встановлення обов'язку щодо застосування індексу інфляції при здійсненні оплати з розтермінуванням. Також у відзиві відповідач зазначає, що підставою для звернення з даним позовом послужив ОСОБА_2 від 30.12.2015 року №08-21/22 ревізії міського бюджету м. Жовква та фінансово-господарської діяльності Жовківської міської ради за період з 01.11.2012 по 31.10.2015, який за своєю правовою природою не має обов'язкового характеру та є неналежним та недопустимим доказом в підтвердження обставин, що є предметом доказування у даному спорі. Крім того, представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що позивачем не доведено того факту, що порушення внаслідок перерахування 10 відсотків коштів авансового внеску за придбання земельної ділянки в розмірі 1 124,30 грн. до доходів загального фонду Державного бюджету України, а не до міського бюджету, вчинено відповідачем.

В судовому засіданні 27.03.2017 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

22.11.2013 року між Жовківською міською радою (далі - Продавець) та Малим підприємством Агробудсервіс у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Покупець) укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки (далі - Договір), відповідно до п.1.1., п.1.2. якого Продавець, згідно рішення Жовківської міської ради Жовківського району Львівської області 01 сесії VI демократичного скликання № 36 від 06.08.2013 року, передає земельну ділянку площею 0,2727 га за адресою: Львівська область, м. Жовква, вул. Равська, 15-в у власність Покупця, а Покупець приймає її і сплачує за неї обговорену суму. Кадастровий номер земельної ділянки: 4622710100:01:017:0022 (п.1.4.Договору).

Земельна ділянка, що відчужується, належить Продавцю на праві комунальної власності, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним №12891982, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 213711046227, номер запису про право власності:3402428 (п.1.5.Договору).

Відповідно до п.2.1.Договору продаж земельної ділянки вчиняється за 110 490,00 гривень. Суму в розмірі 11 243,00 грн. Покупцем було внесено на розрахунковий рахунок Продавця 02.01.2013 року. Внесок за придбану земельну ділянку в розмірі 50% платежу, що становитиме 55 245,00 грн., Покупець зобов'язаний перерахувати у тридцяти денний термін після нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу на розрахунковий рахунок Жовківської міської ради. Оплату решти суми розтермінувати строком на один рік. Таку вартість земельної ділянки визначено Сторонами за взаємним погодженням, за відсутності примусу як будь-якої зі Сторін, так і з боку третіх осіб, а також збігу будь-яких важких обставин.

Даний Договір купівлі-продажу земельної ділянки було нотаріально посвідчено 22.11.2013 р та зареєстровано в реєстрі під №547.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, відповідач взяті на себе зобов'язання по сплаті суми основного платежу у встановлені договором строки виконав. Однак, як стверджує позивач, при сплаті основного платежу не враховано індекс інфляції.

Так, працівниками КРУ у Львівській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Жовківської міської ради та встановлено факт недоотримання доходів міським бюджетом, про що зазначено в акті від 30.12.2015 р. №08-21/22 ревізії міського бюджету м. Жовква та фінансово-господарської діяльності Жовківської міської ради за період з 01.11.2012р. по 31.10.2015р. Також встановлено факт укладення 22.11.2013р. між Жовківською міською радою та Малим підприємством Агробудсервіс у формі товариства з обмеженою відповідальністю Договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,2727 га за адресою: м. Жовква, вул. Равська, 15-в. В даному ОСОБА_2 ревізії зазначено, що в порушення вимог статті 629 Цивільного кодексу України, п. 4 Прядку №381, п.2.2. Договору купівлі-продажу земельної ділянки Покупцем - ОСОБА_1 підприємством Агробудсервіс у формі ТзОВ розтерміновані платежі сплачувалися без застосування індексу інфляції, що призвело до недоотримання доходів міським бюджетом за кодом класифікації доходів 33010101 у 2014 році на загальну суму 10 496,55 грн. Крім того, згідно наданих ревізії виписок 08.01.2013р. за кодом класифікації доходів 33010101 від сплаченого підприємством авансового внеску в сумі 11 243,00 грн. 90 відсотків коштів спрямовано до бюджету розвитку міського бюджету - 10 118,70 грн., 10 відсотків коштів спрямовано до доходів загального фонду Державного бюджету України - 1 124,30 грн. В порушення вимог п.1ч.1ст.71 Бюджетного кодексу України кошти від продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення по договору, укладеному після розмежування земель державної та комунальної власності у розмірі 10 відсотків зараховано до доходів загального фонду Державного бюджету України за кодом класифікації доходів 33010101.

В даному акті ревізії зазначено, що внаслідок допущених порушень міським бюджетом недоотримано кошти на загальну суму 11 620,85 грн., які позивач просить стягнути з відповідача.

08.02.2016р. та 23.03.2016 р. позивачем з метою усунення зауважень працівників ДФІ було надіслано відповідачу листи-претензії №02-09/152 та №02-09/367 з вимогою відшкодувати виявлену несплату індексу інфляції за викуп земельної ділянки, розміщеної в м. Жовква по вул. Равська, 15в в розмірі 11 496,55 грн., які залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Також позивач просить стягнути з відповідача судовий збір.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Статтею 2 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Згідно зі ст. 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування. Дана норма кореспондується зі ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , відповідно до якої територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на землю.

Частиною 1 статті 83 Земельного кодексу України передбачено, що Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Статтею 12 Земельного кодексу України встановлено, що розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування, прийняття рішення щодо звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок відноситься до повноважень міської ради.

Частиною 1 ст. 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно вимог п. 34 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором, у відповідності до статті 626 Цивільного кодексу України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочином, згідно частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.11.2013 року між Жовківською міською радою (далі - Продавець) та Малим підприємством Агробудсервіс у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Покупець) укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки (далі - Договір), відповідно до п.1.1., п.1.2. якого Продавець, згідно рішення Жовківської міської ради Жовківського району Львівської області 01 сесії VI демократичного скликання № 36 від 06.08.2013 року, передає земельну ділянку площею 0,2727 га за адресою: Львівська область, м. Жовква, вул. Равська, 15-в у власність Покупця, а Покупець приймає її і сплачує за неї обговорену суму. Кадастровий номер земельної ділянки: 4622710100:01:017:0022 (п.1.4.Договору).

Земельна ділянка, що відчужується, належить Продавцю на праві комунальної власності, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним №12891982, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 213711046227, номер запису про право власності:3402428 (п.1.5.Договору).

Відповідно до п.2.1.Договору продаж земельної ділянки вчиняється за 110 490,00 гривень. Суму в розмірі 11 243,00 грн. Покупцем було внесено на розрахунковий рахунок Продавця 02.01.2013 року. Внесок за придбану земельну ділянку в розмірі 50% платежу, що становитиме 55 245,00 грн., Покупець зобов'язаний перерахувати у тридцяти денний термін після нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу на розрахунковий рахунок Жовківської міської ради. Оплату решти суми розтермінувати строком на один рік. Таку вартість земельної ділянки визначено Сторонами за взаємним погодженням, за відсутності примусу як будь-якої зі Сторін, так і з боку третіх осіб, а також збігу будь-яких важких обставин. Сторони свідчать, що вони обізнані стосовно рівня ринкових цін на аналогічні земельні ділянки; на їх розсуд визначена в цьому договорі вартість саме цієї ділянки є справедливою і відповідає її дійсній вартості.

В п.2.2. Договору зазначено, що відповідно до відомостей, викладених у Звіті про експертну оцінку земельної ділянки, вартість земельної ділянки, що продається, становить 110 490,00 грн.

Даний Договір купівлі-продажу земельної ділянки було нотаріально посвідчено 22.11.2013 р та зареєстровано в реєстрі під №547.

Як стверджує позивач, МП Агробудсервіс взяті на себе зобов'язання по сплаті суми основного платежу виконав, проте при сплаті основного платежу не враховано індекс інфляції.

Зокрема, даний факт встановлений в акті від 30.12.2015 р. №08-21/22 ревізії міського бюджету м. Жовква та фінансово-господарської діяльності Жовківської міської ради за період з 01.11.2012 по 31.10.2015, складеному в результаті проведеної працівниками КРУ у Львівській області ревізії фінансово-господарської діяльності Жовківської міської ради. В даному ОСОБА_2 ревізії зазначено, що в порушення вимог статті 629 Цивільного кодексу України, п. 4 Порядку №381, п.2.2. Договору купівлі-продажу земельної ділянки Покупцем - ОСОБА_1 підприємством Агробудсервіс у формі ТзОВ розтерміновані платежі сплачувалися без застосування індексу інфляції, що призвело до недоотримання доходів міським бюджетом за кодом класифікації доходів 33010101 у 2014 році на загальну суму 10 496,55 грн.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач повністю сплатив кошти, передбачені п.2.1. та п.2.2. Договору у встановлені строки, про що, зокрема, свідчить лист Жовківської міської ради №02-09/670 від 25.11.2014 р. (а.с.68), в якому зазначено, що Жовківська міська рада повідомляє про те, що ТзОВ Агробудсервіс повністю сплатив грошові кошти за продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення по вул.. Равській, 15В у м. Жовква в розмірі 110 490,00 грн.

Таким чином, наведеним спростовуються твердження відповідача про порушення відповідачем статті 629 Цивільного кодексу України.

Предметом доказування в даній справі, враховуючи зміст позовних вимог, є встановлення наявності або відсутності факту порушення відповідачем договірного зобов'язання.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, за змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Як на підставу своїх позовних вимог позивач посилається на акт від 30.12.2015 р. №08-21/22 ревізії міського бюджету м. Жовква та фінансово-господарської діяльності Жовківської міської ради за період з 01.11.2012р. по 31.10.2015р.

Проаналізувавши подані позивачем докази суд дійшов висновку, що зазначений акт ревізії Державної фінансової інспекції у Львівській області не є належним і допустимим доказом порушення відповідачем договірних зобов'язань і завдання позивачеві збитків, як зазначено в акті ревізії, з огляду на наступне.

За своєю правовою природою акт ревізії не має обов'язкового характеру, такий не може бути предметом судового спору, оскільки є документом, що фіксує факт проведення ревізії та результати такої. Акт ревізії є лише підставою для прийняття компетентним органом відповідного індивідуально-правового акту, який, у свою чергу, покликаний спричинити виникнення, зміну чи припинення певних прав та обов'язків певному колу суб'єктів.

Будь-яких інших доказів, які стверджували б про невиконання або неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22.11.2013 р., або порушення прав позивача відповідачем , суду не надано.

Крім того, суд відзначає, що в якості розрахунку суми боргу по індексації платежів за придбання земельної ділянки за період з січня 2014 року по жовтень 2014 року в розмірі 10 496,55 грн., що входить в предмет даного спору, позивачем надано розрахунок Держфінінспекції у Львівській області, що вказаний у ОСОБА_2 ревізії від 30.12.2015 року № 08-21/22, який не є належним та допустимим доказом у даній справі в розумінні Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем не доведено та в матеріалах справи відсутні докази нарахування (розрахунку) Жовківською міською радою індексу інфляції, затвердженого Держкомстатом, на платежі, які мали бути сплачені МП Агробудсервіс у формі товариства з обмеженою відповідальністю за придбання земельної ділянки та/чи доказів надіслання таких розрахунків відповідачу.

Згідно п. 4 Порядку здійснення розрахунків з розстроченням платежу за придбання земельної ділянки державної та комунальної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 381 від 22.04.1999р., розрахунок з розстроченням платежу за придбання земельної ділянки здійснюється шляхом погашення суми розстроченого платежу рівними частинами не рідше ніж один раз у три місяці згідно з графіком, який є невід'ємною частиною договору купівлі-продажу, або одноразово у повному обсязі у строк, який не перевищує трьох місяців після внесення першого або чергового платежу. При цьому під час визначення розміру платежу враховується індекс інфляції, встановлений Держкомстатом за період з місяця, що настає за тим, в якому внесено перший платіж, по місяць, що передує місяцю внесення платежу.

Надавши правову оцінку Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23.11.2013 року, суд встановив, що сторонами не погоджено графіку погашення суми розстроченого платежу , який, згідно вказаного вище Порядку, повинен бути є невід'ємною частиною договору купівлі-продажу.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, лише вказаний графік як невід'ємна частина договору купівлі-продажу може вважатись належним та допустимим доказом у справі в підтвердження порядку обрахунку чергових платежів та їх індексації. Отже, сума заборгованості, що є предметом даного спору, обраховується не інакше, як на підставі такого графіку.

Відсутність погодженого сторонами спору графіку погашення суми розстроченого платежу унеможливлює належне проведення, у відповідності до п. 2.1. вказаного договору, індексації чергових платежів, заборгованість по чому є предметом даного спору.

Також суд звертає увагу на те, що позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції. Однак, обґрунтовуючи позовні вимоги, як вбачається зі змісту позовної заяви, підставою для звернення з позовом до суду є акт ревізії, в якому зазначено: Внаслідок допущених порушень завдано матеріальної шкоди (збитків) міському бюджету на суму 11 620,30 грн. . З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити таке.

Обов'язок відшкодування збитків є загальною формою цивільно-правової відповідальності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов'язання.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до ст. 22 ЦК України та ст. 224 ГК України, а саме: наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного звязку між діями особи та збитками, які складають обєктивну сторону праовпорушення та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (виключає його відповідальність).

Позивачем не доведено наявності складу цивільного правопорушення у діях відповідача, а саме не доведено, що відповідачем порушено зобов`язання за договорами купівлі-продажу земельної ділянки, не доведено, що заподіяння збитків позивачеві перебуває у причинно-наслідковому зв'язку з неправомірними діями відповідача, не доведено вини відповідача, тощо.

Крім того, щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 124,30 грн. зайво зарахованих до доходів загального фонду Державного бюджету України, суд вважає за необхідне зазначити таке.

В акті від 30.12.2015 р. №08-21/22 ревізії міського бюджету м. Жовква та фінансово-господарської діяльності Жовківської міської ради за період з 01.11.2012 по 31.10.2015, складеному в результаті проведеної працівниками КРУ у Львівській області ревізії фінансово-господарської діяльності Жовківської міської ради також зазначено, що згідно наданих ревізії виписок 08.01.2013 за кодом класифікації доходів 33010101 від сплаченого підприємством авансового внеску в сумі 11 243,00 грн. 90 відсотків коштів спрямовано до бюджету розвитку міського бюджету - 10 118,70 грн., 10 відсотків коштів спрямовано до доходів загального фонду Державного бюджету України - 1 124,30 грн. В порушення вимог п.1ч.1ст.71 Бюджетного кодексу України кошти від продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення по договору, укладеному після розмежування земель державної та комунальної власності у розмірі 10 відсотків зараховано до доходів загального фонду Державного бюджету України за кодом класифікації доходів 33010101. Внаслідок допущених порушень завдано матеріальної шкоди міському бюджету.

Однак в п.2.1. Договору зазначено, що суму в розмірі 11 243,00 грн. Покупцем було внесено на розрахунковий рахунок Продавця другого січня 2013 року.

Позивачем не надано суду та в матеріалах справи відсутні докази того, що саме з вини відповідача відбулося зарахування 10 відсотків авансового внеску за придбану земельну ділянку в розмірі 1 124,30 грн. до доходів загального фонду Державного бюджету України, що, як стверджує позивач, є порушенням законодавства України та призвело до недоотримання коштів міським бюджетом.

Отже, відповідачем належним чином виконано свій обов'язок щодо сплати авансового платежу за придбання земельної ділянки в розмірі 11 243,00 грн.

Враховуючи наведене, та беручи до уваги те, що міжбюджетні розрахунки між бюджетами різних рівнів не є предметом врегулювання Договором купівлі-продажу земельної ділянки від 22.11.2013 р., суд дійшов до висновку, що в задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача 1 124,30 грн. (10% авансового внеску) слід відмовити.

Слід зазначити, що після проголошення в судовому засіданні 27.03.2017р. вступної та резолютивної частин рішення на адресу суду 28.03.2017 р. надійшли пояснення Жовківської міської ради до позовної заяви про стягнення несплати індексу інфляції (вх.№11851/17 від 28.03.2017 р.), в яких зазначено, що законною підставою позовних вимог стала постанова Кабінету Міністрів України №381 від 22.04.1999р. Про затвердження порядку здійснення розрахунків з розстрочення платежу за придбання земельної ділянки державної чи комунальної власності , якою затверджено Порядок здійснення розрахунків з розстрочення платежу за придбання земельної ділянки державної чи комунальної власності. Також позивач пояснює відсутність графіка погашення розстрочення платежу за придбання земельної ділянки тим, що Договір готувався нотаріусом, який його нотаріально посвідчував та тим, що погашення суми розстроченого платежу за придбання земельної ділянки може здійснюватися і без наявності такого графіка одноразово у повному обсязі у строк, який не перевищує трьох місяців після внесення першого або чергового платежу, а якщо б такий графік все-таки було складено, то тільки в тому випадку від був би невід'ємною частиною договору купівлі-продажу. Однак в судовому засіданні 27.03.2017 р. представником позивача про дані пояснення не згадувалося та усно не заявлялось жодних додаткових клопотань чи пояснень.

Щодо даних пояснень суд вважає за доцільне зазначити таке.

До початку розгляду справи по суті, позивач мав право змінити підставу або ж предмет позову, однак даним правом не скористався.

Отже, як стверджує позивач в позовній заяві, саме актом ревізії працівники КРУ у Львівської області зобов'язали Жовківську міську раду звернутись в суд з позовом про відшкодування МП Агробудсервіс у формі товариства з обмеженою відповідальністю місцевому бюджету коштів в розмірі 11 620,85 грн.

Також, суд звертає увагу на те, що позивач звертався до відповідача з листами-претензіями від 08.02.2016р. та 23.03.2016 р. з вимогою відшкодувати виявлену несплату індексу інфляції за викуп земельної ділянки, розміщеної в м. Жовква по вул. Равська, 15в в розмірі 11 496,55 грн. власне з метою усунення зауважень працівників ДФІ, викладених в акті ревізії , а не через порушення норм земельного чи іншого чинного законодавства.

Відповідно до п.2.1.Договору продаж земельної ділянки вчиняється за 110 490,00 гривень. Суму в розмірі 11 243,00 грн. Покупцем було внесено на розрахунковий рахунок Продавця 02.01.2013 року. Внесок за придбану земельну ділянку в розмірі 50% платежу, що становитиме 55 245,00 грн., Покупець зобов'язаний перерахувати у тридцяти денний термін після нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу на розрахунковий рахунок Жовківської міської ради. Оплату решти суми розтермінувати строком на один рік. Таку вартість земельної ділянки визначено Сторонами за взаємним погодженням, за відсутності примусу як будь-якої зі Сторін, так і з боку третіх осіб, а також збігу будь-яких важких обставин.

Згідно п. 4 Порядку здійснення розрахунків з розстрочення платежу за придбання земельної ділянки державної чи комунальної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №381 від 22.04.1999р., розрахунок з розстроченням платежу за придбання земельної ділянки здійснюється шляхом погашення суми розстроченого платежу рівними частинами не рідше ніж один раз у три місяці згідно з графіком, який є невід'ємною частиною договору купівлі-продажу, або одноразово у повному обсязі у строк, який не перевищує трьох місяців після внесення першого або чергового платежу. При цьому під час визначення розміру платежу враховується індекс інфляції, встановлений Держкомстатом за період з місяця, що настає за тим, в якому внесено перший платіж, по місяць, що передує місяцю внесення платежу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 3, 4, 4 1 , 4 2 , 4 3 , 4 4 , 4 5 , 4 6 , 12, 22, 32, 33, 34, 35, 36, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 03.04.2017 р.

Суддя Галамай О. З.