Рішення

від 28.03.2017 по справі 910/1278/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2017Справа №910/1278/17

За позовом Національного агентства з акредитації України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євросерт"

про стягнення 29826,38 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: Тимошенко П.О. (довіреність)

від відповідача: Богуш М.К. (довіреність)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Національне агентство з акредитації України (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євросерт" (відповідач) про стягнення 33 271,58 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань в частині оплати за виконані позивачем роботи з акредитації, у зв'язку із чим, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 33271,58 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2017 порушено провадження по справі № 910/1278/17 та призначено її до розгляду на 16.02.2017.

15.02.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи по справі.

16.02.2017 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про відкладення розгляду справи.

У своєму відзиві на позов, відповідач заперечуючи позовні вимоги посилається на те, що оскільки договір на виконання робіт з акредитації (оцінка заявника на місці) №80093-09-Ам-14 від 23.02.2014 був припинений, а тому підстави для позовних вимог відсутні. Відповідач в заперечення на позов зазначає, що позивачем не було надано доказів проведення робіт передбачених договором та належним чином оформленого рахунку на оплату робіт у порядку та у строки, встановлені договором. Також відповідач вказує, що роботи, зазначені в п. 5,6 Кошторису не могли виконуватися позивачем з огляду на негативне рішення за результатом акредитації відповідача, а наданий позивачем акт здавання-приймання робіт не підтверджує визначену у кошторисі вартість робіт, які виконує позаштатний персонал за договорами цивільно-правового характеру.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2017 відкладено розгляд справи № 910/1278/17 на 14.03.2017.

Представник позивача в судовому засіданні 14.03.2017 заявив клопотання про продовження строку вирішення спору.

Представник відповідача в судовому засіданні 14.03.2017 надав суду висновок експертного дослідження №10/03-17 складений 10.03.2017 експертом Машиніченком О.А. та заявив клопотання про виклик вказаного експерта до судове засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2017 продовжено строк вирішення спору у справі № 910/1278/17 на 15 днів, розгляд справи відкладено на 28.03.2017.

24.03.2017 через відділ діловодства суду від позивача надішли пояснення по справі.

28.03.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог та документи по справі.

В судовому засіданні 28.03.2017 представник позивача надав суду документи по справі та пояснення щодо заяви про зменшення позовних вимог, просив суд прийняти її до розгляду. Також представник позивача зазначив, що підставою позовних вимог є договір №80093-09-АМ-14. від 23.02.2015.

У своїй заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 29826,38 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Судом встановлено, що заява позивача про зменшення позовних вимог відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, у зв'язку з чим, подальший розгляд справи буде здійснюватись щодо позовних вимог викладених у даній заяві та відповідно має місце нова ціна позову.

Також у судовому засіданні суд розглянув заявлене відповідачем клопотання про виклик в судове засідання експерта Машиніченка О.А., з приводу чого відзначає наступне.

Так, у відповідності до ч. 1, ч. 2 ст. 31 ГПК України, в судовому процесі може брати участь судовий експерт. Судовий експерт зобов'язаний за ухвалою господарського суду з'явитись на його виклик і дати мотивований висновок щодо поставлених йому питань. Висновок робиться у письмовій формі.

Проте, оскільки, експертиза у даній справі судом не призначалась, то підстави для виклику експерта у розумінні ст. 31 ГПК України відсутні. За таких обставин суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про виклик в судове засідання експерта.

Представник позивача в судовому засіданні 28.03.2017 подав пояснення по суті позовних вимог, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив, надав пояснення по суті своїх заперечень.

В судовому засіданні 28.03.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із матеріалів справи, 03.07.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євросерт" (замовник) та Національним агентством з акредитації України (виконавець) було укладено договір №80093-09-Ам-14 на виконання робіт з акредитації (далі - договір 1), відповідно до п. 1.1. якого, замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати роботи з проведення оцінки на місці (далі-роботи) органу з оцінки відповідності Товариства з обмеженою відповідальністю "Євросерт" на відповідність вимогам ISO/IЕС 17021:2011 "Вимоги до органів, що здійснюють аудит і сертифікацію систем менеджменту". Вартість робіт за вказаним договором становить 41179,50 грн.

Листом вих. № 40 від 08.07.2014 відповідач звернувся до позивача з проханням провести роботи, що стосуються, у тому числі договору № 80093-09-Ам-14 та гарантував провести оплату до кінця третього кварталу 2014 року.

Листом вих. 46 від 12.11.2014 відповідач звернувся з проханням до позивача переглянути вартість робіт з акредитації відповідно до зменшеної сфери акредитації.

Як зазначає позивач, у зв'язку із вищевказаним листом відповідача, договір № 80093-09-Ам- 14 від 03.07.2014 було анульовано, в підтвердження чого позивачем надано службову записку від 20.02.2015 про анулювання договору та рахунку.

Також за поясненнями позивача, 23.02.2015 між сторонами укладений договір №80093-09-Ам-14 на виконання робіт з акредитації (далі - договір 2) та позивачем виставлено новий рахунок №113 від 23 лютого 2015 року на суму 33271,58 грн. Зазначений договір помилково датований 23.02.2014.

Відповідно до п. 1.1., п. 4.1. договору 2, замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати роботи з проведення оцінки на місці (далі-роботи) органу з оцінки відповідності Товариства з обмеженою відповідальністю "Євросерт" на відповідність вимогам ISO/IЕС 17021:2011 "Вимоги до органів, що здійснюють аудит і сертифікацію систем менеджменту", вартість яких становить 33271,58 грн.

Згідно із п. 2.1. договору 2, виконавець гарантує виконання робіт протягом 210 календарних днів.

Виконавець приступає до роботи безпосередньо після отримання 100% попередньої оплати вартості робіт за цим договором вказаної у п. 4.1 цього договору. Тому сторони домовились, що у випадку відмови замовника від виконання робіт протягом строку дії договору, рішення щодо повернення передоплати приймає виконавець. В залежності від об'єму та складності виконаних та розпочатих робіт, виконавець може повністю або частково відмовити у повернені передоплати (п. 2.2. договору 2).

Згідно із п. 4.2., п. 4.3. договору 2, після підписання цього договору сторонами виконавцем протягом 5 робочих днів надається/направляється (на електронну адресу вказану в п. 6.4. цього договору, та/або листом, та/або факсом) замовникові рахунок-фактура, на підставі якої здійснюється оплата робіт за цим договором. Замовник після одержання рахунку-фактури здійснює передоплату в розмірі 100% вартості, вказаної у п. 4.1., протягом 5 банківських днів із моменту одержання рахунку-фактури.

Пунктом 5.1. договору 2 передбачено, що робота за цим договором вважається такою, що виконана, після надання/надсилання виконавцем замовнику рішення щодо акредитації/реєстрації атестата акредитації.

Згідно із п. 5.2. договору 2, робота за цим договором вважається такою, що прийнята, після отримання замовником рішення щодо акредитації/реєстрації атестата акредитації.

Відповідно до п. 5.3., п. 5.4. договору 2, по закінченню робіт виконавець надає/надсилає замовнику два екземпляри акту приймання-передачі виконаних робіт, що підписані та скріплені печаткою виконавця. Потягом 3 робочих днів з дня одержання від виконавця актів приймання-передачі виконаних робіт замовник зобов'язаний повернути виконавцеві один екземпляр акту приймання-передачі виконаних робіт, підписаний та скріплений печаткою.

Зміст робіт визначається Кошторисом (додаток 1), який є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.2. договору 1).

На виконання умов договору 2 між сторонами підписано Кошторис робіт за договором, відповідно до умов якого, вартість робіт становить 33271,58 грн.

Також, між позивачем та ОСОБА_4 укладений договір субпідряду на виконання робіт з акредитації (підготовка до оцінки) № С2-1/180093-Ам-14 від 03.07.2014, відповідно до якого сума виконаних робіт становить 1190,98 грн., надання яких підтверджено в підписаному між сторонами вказаного договору акті здавання-приймання робіт.

Оскільки, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати за виконані позивачем роботи з акредитації, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 33271,58 грн. заборгованості.

Під час розгляду справи, посилаючись на те, що оскільки рішенням про акредитацію органу з сертифікації на відповідність вимогам ISO/IЕС 17021:2011 відповідачу було відмовлено в акредитації, то роботи, визначені у пунктах 5 та 6 кошторису на суму 2 610,00 грн. (3132,00 грн. з ПДВ) та на суму 261,00 грн. (313,20 грн. з ПДВ) кошторису, не виконувалися, позивач подав заяву про зменшення позовних вимог.

Згідно із заявою про зменшення позовних вимог позивачем заявлено до стягнення 29826,38 грн. заборгованості.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом між сторонами укладено договір №80093-09-Ам-14 на виконання робіт з акредитації від 03.07.2014, вартість робіт за яким становила 41179,50 грн. та договір №80093-09-Ам-14 на виконання робіт з акредитації від 23.02.2014 згідно із яким вартість робіт - 33271,58 грн.

Договір №80093-09-Ам-14 на суму 33271,58 грн., як стверджує позивач датований 23.02.2014 помилково та був укладений між сторонами 23.02.2015.

Як вбачається із матеріалів справи, після укладення договору №80093-09-Ам-14 на виконання робіт з акредитації від 03.07.2014 відповідач звернувся до позивача з листом від 12.11.2014, в якому просив переглянути вартість робіт з акредитації відповідно до зменшеної сфери акредитації.

Також в матеріалах справи міститься службова записка позивача від 20.02.2015 про анулювання договору № 80093-09-Ам- 14 та рахунку №525 від 03.07.2014.

Наявні в матеріалах справи докази, зокрема, лист вих. №46 від 12.11.2014 та службова записка підтверджують доводи позивача про те, що заборгованість у відповідача виникла за договором № 80093-09-Ам- 14 від 23.02.2015 (помилково датованим 23.02.2014).

Відповідачем, обставин наведених позивачем щодо наявності заборгованості за договором № 80093-09-Ам- 14 від 23.02.2015 та наявності у вказаному договорі помилки у даті укладення договору, жодними доказами не спростовано.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом, 23.05.2014 (вх. №26) відповідач подав позивачу заявку на проведення первинної акредитації.

Факт виконання позивачем робіт за договором підтверджується наявними в матеріалах справи копіями: плану оцінки органу з сертифікації на відповідність вимогам ISO/IЕС 17021:2011, рішення за результатами розгляду акта аналізу документів органу з сертифікації на відповідність вимогам ISO/IЕС 17021:2011, акту аналізу документів органу з сертифікації на відповідність вимогам ISO/IЕС 17021:2011, рішенням про акредитацію органу з сертифікації на відповідність вимогам ISO/IЕС 17021:2011, актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №73 від 11.02.2016.

Рішення про акредитацію органу з сертифікації на відповідність вимогам ISO/IЕС 17021:2011 та акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №73 від 11.02.2016 надсилались позивачем відповідачу листом вих. 1-1/10-1523 від 14.11.2016, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 14.11.2016 та поштовим поверненням (номер поштового відправлення 01133 255509111).

Відповідно до ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт виконання позивачем робіт з оцінки відповідності Товариства з обмеженою відповідальністю "Євросерт" на відповідність вимогам ISO/IЕС 17021:2011.

Також матеріалами справи підтверджено направлення відповідачу рішення про акредитацію органу з сертифікації на відповідність вимогам ISO/IЕС 17021:2011, що у відповідності до п. 5.1. договору, свідчить про виконання робіт.

Відповідач доказів наявності заперечень чи зауважень під час виконання позивачем робіт з акредитації не надав. Протилежного матеріали справи не містять.

Натомість, в матеріалах справи міститься заявка відповідача вх. №26 від 23.05.2014 на проведення первинної акредитації.

Щодо наданого відповідачем висновку експертного дослідження №10/03-17 від 10.03.2017, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", не може вважатися актом судової експертизи висновок спеціаліста, наданий заявникові (юридичній чи фізичній особі) на підставі його заяви, - навіть якщо відповідний документ має назву "висновок судового експерта" або подібну до неї, оскільки особа набуває прав та несе обов'язки судового експерта тільки після одержання нею ухвали про призначення експертизи.

З огляду на зазначене, наданий відповідачем висновок експертного дослідження №10/03-17 складений 10.03.2017 експертом Машиніченком О.А. за результатами експертного дослідження на замовлення відповідача, не вважається актом судової експертизи та не приймається судом до уваги.

Окрім того, суд зазначає, що факт надання послуг підтверджений матеріалами справи та експертного дослідження не потребує.

З огляду на вищенаведене, оскільки позивачем на виконання договором № 80093-09-Ам- 14 від 23.02.2015 (помилково датованим 23.02.2014) були виконані роботи з акредитації, то відповідач зобов'язаний здійснити оплату виконаних позивачем робіт.

Оскільки, рішенням про акредитацію органу з сертифікації на відповідність вимогам ISO/IЕС 17021:2011 відповідачу було відмовлено в акредитації, то суд вважає обґрунтованими заявлену до стягнення суму заборгованості у розмірі 29826,38 грн. (за вирахуванням робіт визначених у пунктах 5 та 6 кошторису).

Нормами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки, невиконане зобов'язання за договором № 80093-09-Ам-14 від 23.02.2015 (помилково датованим 23.02.2014) у розмірі 29826,38 грн. підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 29826,38 грн.

Відповідач всупереч приписам ст. ст. 33-34 ГПК України, належними та допустимими доказами заборгованості за договором не спростував.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги Національного агентства з акредитації України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євросерт" про стягнення 29826,38 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євросерт" (04214, м. Київ, вул. Північна, буд. 16, кв. 60, ідентифікаційний код 37245119) на користь Національного агентства з акредитації України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, будинок 18/7, ідентифікаційний код 26196207) заборгованість у розмірі 29826,38 грн. та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1600,00 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 03.04.2017.

Суддя С.О. Турчин