Ухвала

від 30.03.2017 по справі 820/7068/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2017 р.Справа № 820/7068/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Жигилія С.П. , Дюкарєвої С.В.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Прокуратури Харківської області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2017р. по справі № 820/7068/16

за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури №4 в інтересах держави в особі Харківської міської ради

до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив"Спартак"

про визнання недійсним запису ,

ВСТАНОВИЛА

Керівник Харківської місцевої прокуратури № 4 (далі по тексту - прокурор) в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Спартак (далі по тексту - ОК ЖБК Спартак , відповідач), в якому просив суд визнати недійсним запис від 09.12.2008 р. №14801020000042882 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про проведення державної реєстрації обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Спартак» та припинити юридичну особу.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2017 року по справі № 820/7068/16 адміністративний позов Керівника Харківської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі Харківської міської ради до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Спартак" про визнання недійсним запису - залишено без розгляду.

У задоволенні клопотання про поновлення пропущених строків звернення до суду - відмовлено.

Прокурор, не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2017 року по справі № 820/7068/16 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги пояснив, що підставою звернення прокурора саме до адміністративного суду з даним предметом спору стали відомості, що містяться в протоколах допиту свідка ОСОБА_1, складених в рамках кримінального провадження, а також висновки, викладені у постановах Вищого господарського суду України по справах №№922/4175/16, 922/4177/15, 922/4401/15, 922/4113/15, постанові господарського суду Харківської області по справі №922/2824/15. Зазначив, що судом першої інстанції не надано оцінку тому факту, що про порушення, зазначені у позові, прокурору стало відомо лише під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, порушеному 17.03.2015 року. Так, протоколи допиту свідка, засновника ОК ЖБК Спартак ОСОБА_1, датовані 07.10.2016 року та 11.10.2016 року, а тому раніше цих дат прокурор був позбавлений можливості отримати докази того, що створення кооперативу не мало на меті здійснення діяльності, передбаченої статутом. Ця обставина, на думку прокурора, є об'єктивно непереборною та не залежала від волевиявлення сторони, що є підставою для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду в розумінні ч.1 ст.100 КАС України. Вказує, що судом першої інстанції необґрунтовано залишено поза увагою вагомість права, за захистом якого прокурор звернувся до суду, не надано оцінку тому факту, що реєстрація кооперативу з метою отримання безоплатно у власність земель комунальної власності позбавляє конкретну територіальну громаду в особі громадян, які потребували поліпшення житлових умов, перебували на обліку Харківській міській раді та мали намір фактичного створення житлово-будівельного кооперативу з метою будівництва житла, правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус. Враховуючи, що прокурор звернувся з позовом про захист права власності територіальної громади на землі комунальної власності, порушення якого відбулося внаслідок проведення реєстрації юридичної особи, стверджує, що доводи прокурора заслуговують на увагу і свідчать про наявність об'єктивних перешкод, які дійсно заважали подати прокурору позов у визначений строк, строк звернення до суду з позовом пропущено з поважних причин.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення про залишення без розгляду позовної заяви керівника Харківської місцевої прокуратури № 4, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом, а клопотання про поновлення цього строку не підлягає задоволенню з огляду на ненаведення у ньому змісту причин пропуску строку звернення до суду, які прокурор вважає поважними.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Як встановлено частиною 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, для вирішення питання про правильність застосування судом першої інстанції строку звернення до суду суб'єкта владних повноважень необхідно з'ясувати, яка саме подія слугувала підставою для звернення суб'єкта владних повноважень до суду, коли у суб'єкта владних повноважень виникли підстави для звернення до суду у зв'язку з цією подією, коли розпочався перебіг цього строку.

Згідно з ч.1 ст.102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

У відповідності до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Слід відмітити, що суд першої інстанції, констатувавши пропуск строку для звернення прокурора до суду з даним позовом, не визначився, який саме строк пропущено (шестимісячний, встановлений частиною 2 статті 99 КАС України, або строк, встановлений іншою нормою КАС України чи нормою іншого закону), обмежившись лише цитуванням повністю статті 99 КАС України.

Судом першої інстанції лише зазначено, що спірні відносини склалися з приводу оскарження позивачем запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 09.12.2008 року, однак, фактично прокурор звернувся до суду лише у грудні 2016 року.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

При цьому, в силу приписів ч. 4 ст. 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Частина 2 статті 99 КАС України розрізняє дату початку перебігу строку на звернення до суду для осіб, які звертаються до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів, та для суб'єктів владних повноважень.

Так, для першої категорії позивачів датою початку перебігу строку для звернення до суду є день, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У свою чергу, для суб'єктів владних повноважень такою датою є день виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Разом з тим, судом першої інстанції всупереч принципу офіційного з'ясування всіх обставин справи не з'ясовано, коли у прокурора як суб'єкта владних повноважень виникли підстави для звернення до суду з даним позовом.

Крім того, судом першої інстанції в рамках розгляду клопотання прокурора про поновлення строку звернення до суду не встановлено, які саме фактичні обставини прокурор вважає такими, що свідчать про поважність пропуску строку для звернення до суду з даним позовом.

Так, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначає, що в обґрунтування клопотання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду прокурор посилається виключно на те, що застосування наслідків пропуску строку звернення до суду залежить від обставин справи, під чим, за твердженням прокурора, розуміється вагомість права, за захистом якого особа звернулася до суду.

Разом з тим, слід відмітити, що прокурор, звертаючись до суду, вказував у позові не лише на вагомість права, за захистом якого особа звернулася до суду, як на підставу для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, а й на те, що обставини, які слугували підставою для звернення до суду, стали відомі лише в ході розслідування кримінального провадження, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 17.03.2015 року, під час допиту свідка, протоколи допиту якого датовані 07.10.2016 року та 11.10.2016 року.

Також, прокурор в позовній заяві стверджував, що підставою для звернення до суду з цим позовом слугували, зокрема, висновки, викладені у постановах Вищого господарського суду України по справах за позовами прокурора №№922/4177/15, 922/4401/15, 922/4401/15, 922/4113/15, постанові Господарського суду Харківської області по справі № 922/2824/15.

Однак, судом першої інстанції не проаналізовано вказані посилання прокурора, не надано їм оцінки, та зроблено висновок про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом; при цьому не наведено обставин та будь-яких доказів, які б підтверджували або спростовували доводи прокурора про поважність пропуску цього строку.

Отже, судом першої інстанції не встановлено вірної дати, коли у суб'єкта владних повноважень виникло право звернення до суду з даним позовом, не з'ясовано поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, у зв'язку з чим передчасно зроблено висновок про відсутність підстав для задоволення клопотання про поновлення цього строку та необґрунтовано застосовано до позовної заяви керівника наслідки пропущення строку звернення до суду, передбачені ст.100 КАС України.

Таким чином, з урахуванням приписів п.4 ч.1 ст.204 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів дійшла висновку, що через порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, неповне з'ясування обставин у справі, ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2017 року по справі № 820/7068/16 підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст.41, 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п.п.1, 4 ст.204, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу Прокуратури Харківської області задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2017р. по справі № 820/7068/16 скасувати.

Справу № 820/7068/16 за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури №4 в інтересах держави в особі Харківської міської ради до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив"Спартак" про визнання недійсним запису направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена в силу ч. 2 ст. 211 КАС України, оскільки не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуючий суддя ОСОБА_2 Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 04.04.2017 р.