Ухвала

від 28.03.2017 по справі 820/6556/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2017 р.Справа № 820/6556/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П., Перцової Т.С.

за участю: секретаря судового засідання - Мороз Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту реєстрації Харківської міської ради на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2017р. по справі № 820/6556/16

за позовом ОСОБА_1

до Управління державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту реєстрації Харківської міської ради

про визнання протиправними дій та скасування державної реєстрації припинення юридичної особи,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту реєстрації Харківської міської ради, в якому просив суд:

- визнати протиправними дій щодо реєстрації припинення Приватної торговельної фірми "Харківська Булошна", ідентифікаційний код 30357643 (номер запису про припинення 14801110006008748);

- відмінити державну реєстрацію припинення юридичної особи - Приватної торговельної фірми "Харківська Булошна", ідентифікаційний код 30357643 (61024, м.Харків, вул. Пушкінська, буд.67).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 09.09.2009 року державним реєстратором реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції внесено запис в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців про припинення юридичної особи - приватної торговельної фірми "Харківська Булошна". Позивач вважає дії відповідача по внесенню такого запису протиправними, такими, що порушують його права, оскільки, прийнятий з урахуванням недостовірних документів для здійснення державної реєстрації припинення юридичної особи, поданих ліквідатором ПТФ "Харківська Булошна", а саме: неповного ліквідаційного балансу товариства та за відсутності висновку аудитора.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31 січня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено.

Визнано протиправними дії Управління Державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту реєстрації Харківської міської ради щодо реєстрації припинення Приватної торговельної фірми "Харківська Булошна", ідентифікаційний код 30357643 (номер запису про припинення 14801110006008748).

Скасовано державну реєстрацію припинення юридичної особи - Приватної торговельної фірми "Харківська Булошна", ідентифікаційний код 30357643 (61024, м.Харків, вул. Пушкінська, буд.67).

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31 січня 2017 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції приписів ч. 2 ст. 6, ст. 25, ч. 3 ст. 35 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", ч. 3 ст. 8, ст. 36 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" в редакції закону чинного на час виникнення спірних правовідносин, що призвело до неправильного вирішення справи. Вказує, що чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством чітко визначений перелік документів, що надаються для державної реєстрації припинення юридичної особи, тому державний реєстратор не мав права вимагати від заявника додаткових документів, що не передбачені ст. 36 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 09.09.2009 року державним реєстратором Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції внесено запис №14801110006008748 про припинення юридичної особи - Приватної торговельної фірми "Харківська Булошна" (код ЄДРПОУ 30357643). (а.с.8-10).

Спірний запис про припинення юридичної особи від 09.09.2009р. №14801110006008748, був внесений державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі рішення засновника юридичної особи - ОСОБА_1 про ліквідацію Приватної торгівельної фірми "Харківська Булошна" від 18.05.2009 року. (а.с.26).

07.11.2016 року на адресу позивача надійшов лист від ФО-П ОСОБА_2, в якому останній повідомив. що в нього на зберіганні знаходиться майно (холодильна вітрина), яка належала на праві приватної власності ПТФ "Харківська Булошна". (а.с.7). Наявність вказаного майна у ФО-П ОСОБА_2, на думку суду першої інстанції, підтверджує факт недостовірності відображення в ліквідаційному балансі товариства всіх належних активів.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з порушення державним реєстратором процедури проведення державної реєстрації припинення юридичної особи, що в подальшому призвело до порушення майнових прав учасника товариства - ОСОБА_1, оскільки в наявних матеріалах реєстраційної справи відсутній висновок аудитора про достовірність та повноту ліквідаційного балансу.

Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції з таких підстав.

Предметом спору у даній справі є скасування державної реєстрації припинення юридичної особи - Приватної торговельної фірми "Харківська Булошна", який внесено державним реєстратором 09.09.2009 року.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, підставою для звернення до суду з даним позовом стало те, що дії державного реєстратора по внесенню спірного запису, на думку позивача, є неправомірними, оскільки вчинені з урахуванням недостовірних документів для здійснення державної реєстрації припинення юридичної особи, поданих ліквідатором ПТФ "Харківська Булошна", а саме: неповного ліквідаційного балансу товариства та за відсутності висновку аудитора. Як зазначає позивач, про вказані обставини він дізнався 07 листопада 2016 року після отримання листа ФОП ОСОБА_2, в якому останній повідомив, що в нього на зберіганні знаходиться майно (холодильна вітрина), яка належала на праві приватної власності ПТФ "Харківська Булошна".

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, дотримання строку звернення з позовом є однією з умов для реалізації права на подання позову у публічно-правових відносинах.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З наведених вище приписів КАС України випливає, що адміністративний позов може бути поданий у межах строку звернення до адміністративного суду визначеного цим Кодексом або іншими законами, який обчислюється з моменту коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст.36 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації голова ліквідаційної комісії або уповноважена ним особа після закінчення процедури ліквідації, яка передбачена законом, але не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації, повинен подати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) державному реєстратору такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення юридичної особи у зв'язку з ліквідацією; оригінал установчих документів; акт ліквідаційної комісії з ліквідаційним балансом; довідку відповідного органу державної податкової служби про відсутність заборгованості по податках, зборах (обов'язкових платежах); довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості; довідку архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.

У випадках, що встановлені законом, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається висновок аудитора щодо достовірності та повноти ліквідаційного балансу.

Підписи голови та членів ліквідаційної комісії на ліквідаційному балансі повинні бути нотаріально засвідчені.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується позивачем, позивач був єдиним засновником ПТФ "Харківська Булошна", припинення якої відбулося за його рішенням.

При цьому, ліквідаційний баланс підприємства з актом ліквідаційної комісії ПТФ "Харківська Булошна" було затверджено рішенням власника цього підприємства - ОСОБА_1, від 09 вересня 2009 року (а.с. 44) Вказані документи було подано державному реєстратору для проведення реєстраційної дії та на підставі них було здійснено державну реєстрацію припинення ПТФ "Харківська Булошна" 09 вересня 2009 року. (а.с. 28)

Таким чином, ОСОБА_1 був обізнаний про порушення, як на його думку, прав ще 09.09.2009 року, проте з даним позовом до суду позивач звернувся лише 01.12.2016 року, через 7 років після виникнення спірних правовідносин, тобто з пропуском строку, передбаченого ч. 2 ст. 99 КАС України.

Наслідки пропуску строку звернення до адміністративного суду визначені у ст. 100 цього Кодексу, за приписами частини 1 якої адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Частиною 2 статті 100 КАС України встановлено, що позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання , так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Згідно ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Однак, позивачем ані до суду ані першої, ані апеляційної інстанцій не було надано доказів поважності причин пропуску строку для звернення до адміністративного суду з даним адміністративним позовом.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції, при відкритті провадження та розгляді справи по суті, порушено вимоги процесуального законодавства, що призвело до неправильного вирішення цього питання по суті, оскільки позивач пропустив передбачений статтею 99 КАС України строк звернення до суду без поважних причин, що згідно вимог статті 100 та частини 2 статті 107 КАС України є перешкодою для відкриття провадження у справі та розгляду позовних вимог по суті з винесенням постанови про задоволення чи відмову в задоволенні позову.

Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції не звернув уваги на пропущення позивачем строку звернення до суду та безпідставно, незважаючи на відсутність належних доказів поважності пропуску позивачем строку звернення до суду, ухвалив рішення по суті позовних вимог.

Згідно п. 9 частини 1 статті 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо, зокрема, останню подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Таким чином, пропуск строку звернення до суду відповідно до вказаних положень КАС України є підставою для залишення позову без розгляду.

У відповідності до ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції, серед іншого, має право скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду з підстав, встановлених статтею 155 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції через порушення судом норм процесуального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню, а позовні вимоги ОСОБА_1 - залишенню без розгляду.

Керуючись ст. 41, п. 9 ч. 1 ст. 155, ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 4 ст. 198, 203, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту реєстрації Харківської міської ради - задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2017р. по справі № 820/6556/16 - скасувати.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту реєстрації Харківської міської ради про визнання протиправними дій та скасування державної реєстрації припинення юридичної особи - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5

Повний текст ухвали виготовлений 03.04.2017 р.