Ухвала

від 04.04.2017 по справі 815/4925/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2017 р. Справа № 815/4925/16

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Милосердного М.М.

при секретарі - Татарин Б.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства Омега Мітал до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне підприємство Омега Мітал звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0007351403 від 08 вересня 2016 року та №0007361403 від 08 вересня 2016 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0007351403 від 08 вересня 2016 року. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0007361403 від 08 вересня 2016 року.

В апеляційній скарзі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДФС в Одеській області була проведена планова виїзна перевірка ПП Омега Мітал , за результатами якої винесено податкові повідомлення-рішення №0007351403 про визначення грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 2 339 993 грн. та №0007361403 про визначення грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 2 534 426 грн.

Підставою для ухвалення оскаржуваних повідомлень-рішень став акт Про результати документальної планової виїзної перевірки ПП Омега Мітал з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 березня 2016 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 березня 2016 року №86/15-32-14-03/37679585 від 25 серпня 2016 року, в якому відповідач зробив висновки про порушення підприємством приписів: п.п.14.1.27 п.14.1 ст. 14, п.44.1 ст. 44, п.п.134.1.1 та п.п.134.1.4, п.134.1 ст. 134, п.п.135.5.4 п.135.5 ст. 135, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті якого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 2 138 301 грн., у тому числі в розрізі періодів звітності: 2013 рік - 320 843 грн.; 2014 рік - 14 701 грн.; 2015 рік - 1 734 617 грн.; 1 квартал 2016 року - 68 014 грн.; п.44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті якого встановлено заниження податку на додану вартість всього у сумі 1 689 617 грн., у тому числі за лютий 2015 року на суму 99 999 грн., за березень 2015 року на суму 100 268 грн., за квітень 2015 року на суму 55 588 грн., за травень 2015 року на суму 120 100 грн., за серпень 2015 року на суму 139 930 грн., за жовтень 2015 року на суму 217 915 грн., за листопад 2015 року на суму 98 339 грн., за грудень 2015 року на суму 684 885 грн., за січень 2016 року на суму 172 593 грн. та зменшено від'ємне значення на суму 172593 грн.

Не погоджуючись з вищевказаними висновками акту перевірки, позивачем відповідно до п.86.7 ст. 86 Податкового кодексу України, подані заперечення на акт перевірки, в задоволенні яких було відмовлено.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок неврахування відповідачем первинних документів, поданих протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки від 25 серпня 2016 року, порушено право позивача на подання документів, визначених в акті як відсутніх, передбачене п.44.6, п.44.7 ст. 44 Податкового кодексу України, а тому прийняті податкові повідомлення-рішення №0007351403 та №0007361403 є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з акту перевірки №86/15-32-14-03/37679585 від 25 серпня 2016 року Про результати документальної планової виїзної перевірки ПП Омега Мітал з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 березня 2016 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 березня 2016 року основною підставою визначення позивачу грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток та податку на додану вартість послугувало ненадання первинної документації щодо отримання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом та видаткових накладних по деяким контрагентам, внаслідок чого зроблено висновки про не підтвердження належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно п.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у п.44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Пунктом 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому п.44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Згідно з п.44.7 ст. 44 Податкового кодексу України протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Таким чином, платник податків має право подати до контролюючого органу документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності саме до закінчення перевірки, або протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано апелянтом, 02 вересня 2016 року податковим органом було отримано за вих. №001/01-09 від 01 вересня 2016 року заперечення ПП Омега Мітал на акт перевірки №86/15-32-14-03/37679585 від 25 серпня 2016 року з проханням призначити позапланову документальну перевірку згідно з п.44.6 та п.44.7 ст. 44 Податкового кодексу України, з врахуванням положень п.78.1.5 ст. 78 Податкового кодексу України, в зв'язку з наявністю та можливістю надати всю первинну документацію.

При цьому, до заперечення було додано належним чином засвідчені копії договорів поставки, товарно-транспортних накладних, копії видаткових накладних, які не були надані під час проведення перевірки, всього на 643 аркушах (1 том а.с.123-124), однак зазначені заперечення та первинні документи залишені без належного реагування, тобто не враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення, що в свою чергу є порушенням п.44.6 ст. 44 Податкового кодексу України.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на акт про ненадання оригіналів документів №1016/15-32-14-03/37679585 від 17 серпня 2016 року, оскільки при його підписанні директором ПП Омега Мітал було зазначено, що оригінали документів тимчасово не надані, але обов'язково будуть надані податковому органу до прийняття рішення по проведеній перевірці та підписання акта у відповідності до п.44.6 ст. 44 Податкового кодексу України (5 том а.с.91).

Таким чином, враховуючи те, що акт перевірки отримано позивачем 26 серпня 2016 року, колегія суддів приходить до висновку, що платник податків у даній справі виконав свій обов'язок щодо надання документів, які були відсутні під час проведення перевірки, у строк, передбачений п.44.7 ст. 44 Податкового кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що при проведенні перевірки податковим органом встановлені порушення, допущені ПП Омега Мітал , а саме п.п.14.1.27 п.14.1 ст. 14, п.44.1 ст. 44, п.п.134.1.1 та п.п.134.1.4, п.134.1 ст. 134, п.п.135.5.4 п.135.5 ст. 135, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті якого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 2 138 301 грн.; п.44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті якого встановлено заниження податку на додану вартість всього у сумі 1 689 617 грн. та зменшено від'ємне значення на суму 172 593 грн.

При цьому, податковий орган посилався на відсутність при проведенні перевірки первинної документації щодо отримання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом та видаткових накладних по деяким контрагентам, внаслідок чого зроблено висновки про не підтвердження належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до п.138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що податкове законодавство не встановлює конкретного переліку документів для оформлення господарської операції. З метою податкового обліку господарські операції можуть підтверджуватися будь-якими первинними документами, що містять необхідні реквізити та складення яких відповідає законодавчо установленим вимогам щодо оформлення такої операції або звичаєвій практиці.

Отже, на підтвердження сформованих даних податкового обліку платник повинен представити документи, які містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст, обсяг господарської операції, її учасників та є достатніми для встановлення факту існування активу та його руху на шляху від задекларованого постачальника до платника податків - набувача.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

За частиною 1 та 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Документальної перевіркою ПП Омега Мітал встановлено наявність у перевіряємий період господарських взаємовідносин з ФОП Драненко Олег Миколайович , ФОП Тарасюк Алла Андріївна , ТОВ БАЗІС ТОРГ , ТОВ ЮРТАН , ТОВ МОРАТА , ТОВ Два Слона , ТОВ ІНТЕР ХОЛДІНГ , ПП ОХОРОНА ВІХРЬ , ТОВ ЛЕГІТАЙМ-ГРІН , ТОВ АЛЬПІНКА , ТОВ ПРЕСТИЖ-ТК , ТОВ ОЛДІС КОМПАНІ , ТОВ ЕЛЕКТРОЛЮКС , ТОВ ЛЕГОБУД , ТОВ СІНКЕР , ТОВ ОСТ ПЛЮС , ТОВ ДЕТАСК .

На підтвердження господарських взаємовідносин з вказаними контрагентами позивачем до матеріалів справи надані копії договорів поставки з ТОВ МОРАТА , ТОВ Два Слона , ТОВ ІНТЕР ХОЛДІНГ , ПП ОХОРОНА ВІХРЬ , ТОВ ЛЕГІТАЙМ-ГРІН , ТОВ АЛЬПІНКА , ТОВ ДЕТАСК , ТОВ ЕЛЕКТРОЛЮКС , ТОВ БАЗІС ТОРГ , ТОВ СІНКЕР , ТОВ ОСТ ПЛЮС , виконання яких підтверджено товарно-транспортними накладниими та видатковими накладними (1 том а.с.125-250, 2 том а.с.1-250, 3 том а.с.1-250, 4 том а.с.1-235, 5 том а.с.3-76).

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що наявні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку складені на виконання господарських операцій, виписані з додержанням вимог статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а отже є належними доказами правомірності формування позивачем валових витрат та податкового кредиту по господарським операціям з його контрагентами, а відтак і твердження податкового органу щодо відсутності первинної документації щодо отримання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом та видаткових накладних є безпідставними.

Також, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта, що товари на загальну суму 1 655 649, 72 грн. надані безоплатно, а тому в порушення вимог п.п.135.5 п.135 Податкового кодексу України, ПП Омега Мітал занижено суму доходів по рядку 03 ІД Декларацій Інші доходи у вказаній сумі, оскільки, як було вірно встановлено судом першої інстанції, згідно акту перевірки факт невірного обчислення об'єкту оподаткування не вплинув на порядок та механізм формування суміжних об'єктів оподаткування та податків (1 том а.с.20).

З огляду на викладене та встановлення матеріалами справи факту реальності здійснення господарських операцій за укладеними між позивачем та контрагентами договорами поставки на підставі належним чином оформлених первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, а відповідачем в свою чергу не спростовано відповідно до вимог ч.2 ст. 71 КАС України, колегія суддів вважає, що формування позивачем податкового кредиту та валових витрат за такими господарськими операціями є правомірним, а донарахування грошового зобов'язання, відповідно, з податку на додану вартість та податку на прибуток є безпідставним, у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що суд не може обмежити право платника довести в судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки.

Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

Таким чином, судом першої інстанції правильно прийнято до уваги надані позивачем до суду документи, на підставі яких можливо з'ясувати реальне здійснення господарських операцій, зокрема, договори поставки, товарно-транспортні та видаткові накладні, на відсутність яких посилається апелянт.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні справи.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Також, ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2017 року відстрочено Головному управлінню ДФС в Одеській області сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року по справі №815/4925/16 до моменту ухвалення судового рішення, у зв'язку з чим судовий збір у розмірі 80 427, 92 грн. (110% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України Про судовий збір ) підлягає стягненню за результатами розгляду апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року залишити без змін.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок №:31212206781008, отримувач коштів: УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030001, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, код ЄДРПОУ суду 34380461 судовий збір в розмірі 80 427, 92 (вісімдесят тисяч чотириста двадцять сім) гривень.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 04 квітня 2017 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

М.М. Милосердний