Постанова

від 15.02.2012 по справі 2а/2370/215/2012

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2012 року Справа № 2а/2370/215/2012

15.02.12

17 год. 03 хв.м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Коваленка В.І.,

при секретарі -Поповій Ю.Є.,

за участю представників:

прокуратури - ОСОБА_1 за посвідченням,

позивача -ОСОБА_2 за довіреністю,

відповідача -не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси адміністративну справу за позовом Смілянського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області до комунального підприємства Сміларайбуд Смілянської районної ради про стягнення 4 916 грн. 30 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Смілянський міжрайонний прокурор звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області до комунального підприємства Сміларайбуд Смілянської районної ради про стягнення 4 916 грн. 30 коп.

Позивач зазначає, що відповідач має податковий борг з податку на додану вартість в загальному розмірі 4 916 грн. 30 коп., який останнім у добровільному порядку не сплачений, а тому просить його стягнути в судовому порядку.

Представники прокуратури та позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача та прокуратури, розглянувши наявні матеріали справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.

Комунальне підприємство Сміларайбуд Смілянської районної ради зареєстроване 31.07.2006р., як суб'єкт господарювання, ідентифікаційний код 34464111, на час розгляду справи перебуває на обліку в Смілянській об'єднаній державній податковій інспекції Черкаської області, є платником податку на додану вартість.

При дослідженні письмових матеріалів справи, судом встановлено, що за наслідками камеральної перевірки подання податкової звітності з податку на додану вартість, посадовими особами позивача складено акт № 1479/15-025/34464111 від 05.07.2011р., яким встановлено неподання відповідачем податкової звітності з податку на додану вартість за листопад та грудень 2010 року, а також за січень-травень 2011 року. На підставі цього акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 15.07.2011р., яким відповідачу нараховано штрафні санкції за неподання податкової звітності з податку на додану вартість за листопад-грудень 2010 року по 170 грн. за кожен місяць, а також за січень-травень 2011 року по 1 020 грн. за кожен місяць, що в загальному розмірі складає 5 440 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що частиною 1 статті 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених Законом.

Спеціальним законом, який діяв до 1 січня 2011 року та регулював розміри, порядок сплати та подання звітності з податку на додану вартість вважався Закон України Про податок на додану вартість від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі -Закон № 168/97).

В розумінні підпункту 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону № 168/97 (який діяв до 01.01.2011р.) податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал, з урахуванням того, що: якщо особа реєструється платником податку з дня іншого, ніж перший день календарного місяця, першим податковим періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця; якщо податкова реєстрація особи анулюється у день інший, ніж останній день календарного місяця, то останнім податковим періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Виходячи з положень абзацу а підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами від 21.12.2000 року № 2181-III (чинного до 01.01.2011р.) (далі -Закон № 2181-III) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

У відповідповідності до підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

В силу положень пункту 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей: а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця; б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Тобто, з наведеного випливає, що відповідач зобов'язаний подавати до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість щомісячно протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, однак свій обов'язок у встановленому законом порядку не виконав.

Аналізуючи підстави та правомірність нарахування відповідачу штрафних санкцій, суд виходить з того, що згідно з підпунктом 7.1.1 пункту 7.1 статті 7 Закону № 2181 (в редакції, що діяла до 01.01.2011р.) платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Відповідно до пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Положеннями пункту 6.1 статті 6 Закону № 2181 (в редакції, що діяла до 01.01.2011р.) передбачено, що у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Пунктом 116.1 статті 116 Податкового кодексу України передбачено, що у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Згідно положень підпунктів 5.3.1, 5.3.2, 5.3.3 пункту 5.3, підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону № 2181 у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах а - в підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

У випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Якщо останній день зазначених у цьому пункті строків припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем кожного з таких строків вважається наступний за вихідним або святковим робочий операційний (банківський) день.

Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

В силу положень пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Днем узгодження грошового зобов'язання платника податків вважається день закінчення процедури адміністративного оскарження (набрання судовим рішенням законної сили).

Податковим боргом в розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Нарахування пені передбачено підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, згідно якого після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно з пунктом 129.4 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Судом встановлено, що наведене вище податкове повідомлення-рішення про нарахування штрафних санкцій направлялось відповідачу рекомендованим листом з повідомленнями про вручення, однак в установленому законом порядку не оскаржувалось, а отже сума грошових зобов'язань, визначена в цьому рішенні, є узгодженою.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В судовому засіданні встановлено, що позивачем сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу № 378 від 14.10.2011р. на суму податковго боргу 4 849 грн. 07 коп., яка вивішена на дошці податкових оголошень у зв'язку з неможливістю вручення відповідачу, про що складено акт № 9/24-012 від 14.10.2011р.

Таким чином, як встановлено судом, сума податкового боргу відповідача з податку на додану вартість з урахуванням переплати в розмірі 590 грн. 93 коп., яка рахувалась на момент виникнення грошових зобов'язань, разом з нарахуванням пені в сумі 67 грн. 23 коп. станом на 31.12.2011р. становить 4 916 грн. 30 коп., що також підтверджується даними зворотного боку облікової картки відповідача.

Згідно підпункту 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

За вказаних обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з комунального підприємства Сміларайбуд Смілянської районної ради, що знаходиться за адресою: вул. Леніна, 117, с. Балаклея, Смілянського району, Черкаської обл., 20721, ідентифікаційний код 34464111 в дохід бюджету через Смілянську об'єднану державну податкову інспекцію Черкаської області, що знаходиться за адресою: вул. Леніна, 76, м. Сміла, Черкаської обл., 20700, ідентифікаційний код 21367325 податковий борг в сумі 4 916 грн. (чотири тисячі дев'ятсот шістнадцять) грн. 30 коп.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Коваленко

Повний текст постанови виготовлено 17.02.2012р.