Постанова

від 30.03.2017 по справі 809/377/17

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2017 р. Справа № 809/377/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

cудді Кафарського В.В.,

за участю секретаря Єлізарової У.Г.,

представників позивача - Марценюк В.Д., Бордун Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арніка-Люкс"

про стягнення заборгованості в сумі 121 458,30 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

09.03.2017 Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області (далі - позивач, Управління ПФУ в м. Івано-Франківську) звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арніка-Люкс" (далі - відповідач, ТзОВ "Арніка-Люкс") про стягнення заборгованості в сумі 121 458,30 грн. Позовні вимоги мотивувало тим, що за відповідачем рахується заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період серпень-грудеь 2010 року у сумі 64 389,17 грн., а також штрафних санкцій, застосованих згідно рішень № 1145, № 1146 від 02.04.2009 та № 3747, № 3748 від 14.09.2010 за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків у сумі 16 935,92 грн., та пені у сумі 40 133,21 грн.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві. Просили позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в обох випадках, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.39, 46).

Наданим правом на подання заперечення проти позову відповідач не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи суду не подав.

27.03.2017 на адресу суду надійшов лист Товариства з обмеженою відповідальністю Бікомтех від 21.03.2017 за № 8, в якому директор даного підприємства ОСОБА_1 зазначає, що кореспонденція, направлена відповідачу за адресою: 76000, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова 21/2, отримана ним 21.03.2017. Про існування ТзОВ Арніка-Люкс і його реєстрацію директор ТзОВ Бікомтех дізнався з листа Івано-Франківського окружного адміністративного суду. Зазначає також, що з керівництвом ТзОВ Арніка-Люкс не знайомий.

Відповідно до частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи суду не подав.

Статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів (частина 4).

Враховуючи вищевикладене, а також наявність у матеріалах справи достатньої кількості доказів, необхідних для вирішення справи по суті, суд вбачає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів за відсутності представника відповідача.

Вислухавши представників позивача, розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Арніка-Люкс" зареєстроване як юридична особа та відповідно до статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" являється страхувальником, який згідно частини 1 статті 15 вказаного Закону був до 01.01.2011 платником страхових внесків.

Суд, у відповідності до вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи питання яку правову норму належить застосувати до спірних правовідносин та враховуючи період, в якому тривали спірні правовідносини, зазначає, що до частини правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми права, що діяли в часі на момент їх виникнення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно пункту 6 частини 2 статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції, чинній до 01.01.2011, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 вказаного Закону страхові внески до солідарної системи нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Частиною 1 статті 18 даного Закону встановлено, що розмір страхових внесків, у тому числі розмір частини внесків, що спрямовуються до Накопичувального фонду, встановлює Верховна Рада України відповідно для страхувальників і застрахованих осіб за результатами актуарних розрахунків, виходячи з того, що вони повинні забезпечувати надання особам пенсійних виплат і соціальних послуг, передбачених цим Законом, а також покриття адміністративних витрат для забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції, чинній до 01.01.2011, визначені ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Частиною 1 статті 4 цього Закону встановлено, що ставка збору для платників збору:

1) суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників становить 33,2 відсотка від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" (крім сум виплат, що не враховуються при визначенні бази нарахування страхових внесків відповідно до пункту 2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян"), а також винагороди, що виплачуються громадянам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру (пункт 1);

2) фізичних осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту), та фізичних осіб, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими договорами, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), особи рядового і начальницького складу тощо) становить 2 відсотки від об'єкта оподаткування, яким є сукупний оподатковуваний доход, обчислений відповідно до законодавства України (пункт 4).

Судом встановлено, що відповідач, шляхом подачі 15.09.2010, 13.10.2010, 19.11.2010, 16.12.2010, 13.01.2011 розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з серпня 2010 року по грудень 2010 року включно, самостійно визначив суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягали сплаті до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську за вказаний період в розмірі 10 544,93 грн., 15 097,68 грн., 15 162,30 грн., 12 557,57 грн., 13 733, 99 грн. відповідно. Загальний розмір страхових внесків за вказаний період становить 67 096,47 грн., з яких 63 189,32 грн. - 33,2 %, 3 907, 15 - 2 % від об'єкта оподаткування.

Частиною 6 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції, чинній до 01.01.2011, встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Однак, у судовому засіданні встановлено, що відповідачем страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період серпень-грудень 2010 року сплачено частково у сумі 2 707,30 грн., не відшкодованими залишаються 64 389,17 грн.

Згідно частини 1 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції, чинній до 01.01.2011, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій (частина 2 цієї статті).

Відповідно до пункту 2 частини 9 статті 106 цього Закону виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції - за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Судом встановлено, що позивачем у зв'язку із несвоєчасною сплатою страхових внесків на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'' у редакції, чинній до 01.01.2011, винесено рішення № 1145, № 1146 від 02.04.2009 та рішення № 3747 та № 3748 від 14.09.2010.

Згідно рішень № 1145 та № 1146 від 02.04.2009 відповідачу нараховано штраф у загальному розмірі 9 340,94 грн. та пеню у загальному розмірі 3 933,25 грн. за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків за період з 20.01.2008 до 30.09.2008 (а.с.12, 14).

Згідно рішення № 3747 від 14.09.2010 відповідачу нараховано штраф у розмірі 5 574,57 грн. та пеню у розмірі 15 392,73 грн. за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків за період з 22.12.2008 до 13.07.2010 (а.с.17).

Згідно рішення № 3748 від 14.09.2010 відповідачу нараховано штраф у розмірі 394,66 грн. та пеню у розмірі 144,91 грн. за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків за період з 20.08.2009 до 18.05.2010 (а.с. 20).

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що у зв'язку із несвоєчасною сплатою відповідачем страхових внесків за період 20.07.2009 до 18.05.2012, позивачем з урахуванням вимог абзаців 5, 6 частини 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у червні 2012 року винесено рішення за № 94, згідно якого до ТзОВ Арніка-Люкс застосовано фінансові санкції у сумі 23 363,16 грн., з яких 2 381,21 грн. - штраф, 20 981,95 грн. - нарахована пеня.

Згідно абзацу 2 частини 13 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції, чинній до 01.01.2011, суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

У судовому засіданні представники позивача зазначили, що згадані рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені відповідачем не оскаржені, разом з тим нараховані згідно даних рішень фінансові санкції у встановлений законом десятиденний строк відповідачем сплачено не було.

Частиною 3 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції, чинній до 01.01.2011, встановлено територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Судом з'ясовано, що Управлінням ПФУ в м. Івано-Франківську на виконання вимог частини 3 статті 106 згаданого Закону направлено відповідачу вимоги про сплату боргу за № Ю-1423/2 від 06.09.2010 та № Ю-1423/6 від 09.03.2011 (а.с.16, 24).

Однак, відповідачем дані вимоги залишено без належного реагування.

Частиною 15 статті 106 Закону України ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'' встановлено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Таким чином, станом на 30.03.2017 за відповідачем залишається непогашеною заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період серпень-грудень 2010 року у сумі 64 389,17 грн., а також штрафних санкцій та пені, застосованих згідно рішень № 1145, № 1146 від 02.04.2009, № 3747 та № 3748 від 14.09.2010, № 94 від 06.2012 за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків, у загальній сумі 16 935,92 грн. та 40 133,21 грн. відповідно.

Наявність заборгованості підтверджується картками особового рахунку страхувальника юридичної особи, яка має найманих працівників, - ТзОВ Арніка-Люкс та іншими матеріалами справи.

Підстав для звільнення відповідача від сплати заборгованості у судовому засіданні не встановлено, доказів її сплати відповідач суду не представив.

За таких обставин, суд приходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арніка-Люкс" (76000, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. А, Сахарова, 21/2, код ЄДРПОУ - 32077823) в користь Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, штрафних санкцій та пені у загальному розмірі 121 458 (сто двадцять одна тисяча чотириста п'ятдесят вісім) грн. 30 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Кафарський В.В.

Постанова складена в повному обсязі 04.04.2017.