Постанова

від 04.04.2017 по справі 820/7212/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

04 квітня 2017 р. № 820/7212/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Зінченка А.В.,

при секретарі - Абоян І.І.

за участі представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІАБРЕНД" до Головного Управління Держпраці у Харківській області про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "АВІАБРЕНД", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області, в якому просить суд скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими особами №20-01-4315/1977-0420 від 12 12.2016 року.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що ТОВ «АВІАБРЕНД» отримано від Головного управління Держпраці в Харківській області постанову про накладення штрафу уповноваженими особами №20-01-4315/1977-0420 від 12 12.2016 року в розмірі 14500,00 грн., яка винесена на підставі висновків акту перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №20-01-4315/1977.

На думку позивача, вказана постанова винесена відповідачем з порушенням норм чинного законодавства України, без врахування істотних обставин, а отже є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти заявленого позову заперечував та зазначив, що відповідачем було отримано звернення фізичної особи ОСОБА_4 у зв'язку з чим за погодженням з Департаментом з питань праці Державної служби України з питань праці №10765/4.1/.4.2-ДП-16 від 27.10.2016 року було здійснено позапланову перевірку підприємства позивача. За результатами вказаної перевірки було складено акт №20-01-4315/1977 із детальним описом виявлених правопорушень. Оскільки під час проведення перевірки підприємства позивача було встановлено порушення, то фахівцями Головного управління Держпраці у Харківській області було правомірно складено постанову про накладення штрафу. Отже позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав.

Судом під час судового розгляду справи встановлено, що до Головного управління Держпраці у Харківській області 19.10.2016 року надійшла скарга від ОСОБА_4, в якій повідомлено про допущення його до роботи без оформлення трудового договору (контракту) та не виплату заробітної плати, у зв'язку з чим просив притягнути відповідальних осіб ТОВ «АВІАБРЕНД» до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 41 КпУП України.

Департаментом з питань праці Державної служби України з питань праці на адресу Головного управління Держпраці у Харківській області направлено погодження Держпраці України від 27.10.2016 року №10765/4.1/4.2-ДП-16 щодо проведення позапланових перевірок, зокрема ТОВ «АВІАБРЕНД» .

На підставі наказу від 31.10.2016 року №01.01-07/1228 «Про проведення позапланових перевірок» Головного управління Держпраці у Харківській області головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління з питань праці Головного управління Держпраці у Харківській області ОСОБА_5 наказано здійснити позапланові перевірки на предмет додержання законодавства про працю суб'єктами господарювання, зокрема, ТОВ «АВІАБРЕНД» .

Підставою проведення перевірки вказано скаргу ОСОБА_4 від 18.10.2016 року, погодження Держпраці України від 27.10.2016 року №10765/4.1/4.2-ДП-16 (а.с. 71).

На виконання наказу до Головного управління Держпраці у Харківській області видано направлення №01.01.-94/02.03/2581 від 31.10.2016 року на проведення перевірки суб'єкта господарювання.

У період з 03.11.2016 року по 16.11.2016 року проведено перевірку додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування ТОВ «АВІАБРЕД» , за результатами якої складено акт №20-01-4315/1977 .

Відповідно до висновків акту перевірки №20-01-4315/1977 встановлено наступні порушення:

- ст. 24 КЗпП України трудові договори укладені не з усіма працівниками у письмовій формі шляхом укладення договору (контракту), або видання пакт), або розпорядження;

- ч.1 ст. 94 КЗпП України, ч.1 ст. 108 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата працівнику не виплачується за виконану ним роботу.

У зв'язку із встановленням під час проведення перевірки порушень складено припис №20-01-4315/1977-2360 від 17.11.2016 року, відповідно до якого зобов'язано ТОВ «АВІАБРЕНД» дотримуватись вимог ст. 24 КЗпП України, в частині укладання трудових договорів, або видання наказу, або розпорядження з усіма працівниками у письмовій формі; дотримуватись вимог ч.1 ст. 94 КЗпП України, в частині виплати заробітної плати працівникам за виконану ними роботу.

12.12.2016 року Головним управлінням Держпраці у Харківській області винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 14500,00 грн. за порушення посадовими особами ТОВ Авіабренд ч.1 ст.94 КЗпП, ч.1 ст.1 ЗУ №108.

Суд зазначає, що відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань праці затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 96 (далі - Положення) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

За приписами підпункту 9 пункту 4 Положення, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Підпунктом 54 пункту 4 Положення передбачено, що Державна служба України з питань праці має право накладати у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.

Державна служба України з питань праці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).

Процедура проведення Державною інспекцією України з питань праці та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці, встановлена Порядком проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 р. № 390.

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов'язків мають повноваження державного інспектора з питань праці (далі - Інспектор).

Інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Планові перевірки проводяться з періодичністю, яка визначається відповідно до Критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб'єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), наведених у додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2010 року № 1059.

Позапланова перевірка проводиться незалежно від кількості раніше проведених перевірок за наявності підстав, визначених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", в тому числі за обґрунтованим зверненням фізичної особи про порушення їх законних прав

Позапланові перевірки за зверненнями фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюються за наявності згоди Держпраці України на їх проведення. Разом з тим, інспекторам забороняється виступати посередниками, арбітрами чи експертами під час розгляду трудових спорів.

За результатами перевірки, що передбачено пунктом 7 Порядку № 390, складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.

З наявної в матеріалах справи копії направлення на проведення перевірки суб'єкта господарювання від 31.10.2016 року №01.01.-94/02.03/2581 судом встановлено, що головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління з питань праці доручено проведення позапланової перевірки на предмет додержання вимог законодавства про працю ТОВ «АВІАБРЕНД» .

При цьому на підставу проведення перевірки підприємства позивача, зокрема, вказано скаргу ОСОБА_4 від 18.10.2016 року.

Представником відповідача надано до суду копію зазначеної скарги, з дослідження якої судом встановлено, що скаржником повідомлено про факт не укладення ТОВ «АВІАБРЕНД» з ним трудового договору у письмовій формі, проте допущення до виконання роботи, а також не виплату обіцяної заробітної плати за виконану роботу. На підтвердження викладених у скарзі від 19.10.2016 року обставин ОСОБА_4, зокрема, додано у якості додатків роздруківку скріншоту об'яви щодо вакансії менеджера з продаж на сторінці ОСОБА_6 у соціальній мережі Facebook, роздруківка скріншотів листування заявника з ОСОБА_6, роздруківка скріншотів листування заявника з ОСОБА_7.

З аналізу акту перевірки №20-01-4315/1977 судом встановлено, що на підставу виявлених порушень вказано обставини виконання ОСОБА_4 протягом березня-червня 2016 року відповідної роботи, що підтверджено перепискою скаржника та ОСОБА_6, ОСОБА_8 при цьому вказано, що ОСОБА_4 фактично був допущений до виконання трудових обов'язків на посаді менеджера з продаж у ТОВ «АВІАБРЕНД» з 02.03.2016 року та виконував обов'язки до другої половини червня 2016 року. А характер виконуваної ним роботи відповідає посадовим обов'язкам менеджера з продажу визначеним типовою інструкцією менеджера з продажу.

Представником позивача в адміністративному позові та під час судового розгляду справи було надано пояснення та зазначено, що ОСОБА_4 не працював в ТОВ «АВІАБРЕНД» за трудовим договором, а був залучений до проведення виставки AGROPORT WEST у Львові на підставі цивільно-трудового договору підряду. Станом на весну 2016 року рішення про приймання на роботу працівників приймалось директором Товариства ОСОБА_6, при цьому жодних тверджень про прийняття ОСОБА_4 на роботу не було. ОСОБА_4 було надано підписаний з боку підприємства типовий договір підряду у двох примірниках для ознайомлення та підписання. Згідно умов договору підряду ОСОБА_4 мав провадити пошук клієнтів, зацікавлювати їх в тому, щоб вони були присутніми на виставці і сплачували б кошти за це, провадити з ними переговори, контролювати документообіг та розрахунки, супроводжувати клієнтів на виставці. Оскільки ніяких звітів від ОСОБА_4 не надходило, сам примірник договору підряду, підписаний ним повернутий не був, то у ТОВ «Авіабренд» не було жодних законних або документальних підстав сплачувати йому кошти. Тому, грошові кошти згідно договору підряду йому виплачені не були.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, дотримуючись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Цивільно-правовий договір - це угода між організацією (підприємством, установою тощо) і громадянином на виконання останнім певної роботи (а саме: договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

За договором підряду, укладеним між власником і громадянином, останній зобов'язується за винагороду виконувати для підприємства індивідуально визначену роботу. Суд зазначає, що задля висновку про наявність між сторонами трудові відносини, слід звертати увагу на те, що основною ознакою, що відрізняє підрядні (цивільно-правові) відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Підрядник, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантуються заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

При цьому за підрядним договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці не робиться запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦК України). При цьому у цивільно-правових відносинах діє принцип свободи договору, тобто сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 327 ЦК України).

Відповідальність виконавця послуг (підрядника) у цивільно-правових відносинах визначається сторонами у договорі або чинним законодавством України, зокрема нормами ЦК України.

Отже, основною ознакою, яка відрізняє трудові відносини від підрядних, є те, що трудове законодавство регулює процес трудової діяльності, її організації, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Підрядник, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує і виконує свою роботу.

Суд зазначає, що представником позивача надано до суду пояснення в яких вказано, що на момент виникнення спірних правовідносин у штаті ТОВ «АВІАБРЕНД» не було вакантної посади менеджера з продажу, на підтвердження чого надано копії наказу №46-ш від 31.12.2015 року «Про затвердження штатного розпису на 2016 рік» , наказу №22-ш від 09.08.2016 року «Про внесення змін по підприємству» , наказу №28-ш від 07.10.2016 року «Про внесення змін по підприємству» .

При цьому вказано, що підприємство позивача практично не мало можливості прийняти скаржника ОСОБА_4 на роботу шляхом укладення трудового договору, оскільки останній вже суміщує дві керівні посади, тобто є засновником та керівником ТОВ «ТФК ГРУП» (код ЄДРПОУ - 39641312) та є ліквідатором ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ СІНТОН» (код ЄДРПОУ - 36456741), на підтвердження чого до суду надано відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань.

Суд зазначає, що в даному випадку має місце сумісництво. Сумісництво передбачає виконання працівником, крім основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві. З працівником, який працює за сумісництвом, укладається окремий трудовий договір.

З врахуванням встановлених під час судового розгляду справи обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем під час проведення перевірки, результати якої оформлені актом №20-01-4315/1977, не було всебічно та повно досліджено обставини повідомлені скаржником, що як наслідок стало підставою для винесення постанови про накладення штрафу.

Таким чином суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими особами №20-01-4315/1977-0420 від 12 12.2016 року.

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІАБРЕНД" до Головного управління Держпраці у Харківській області про скасування постанови підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІАБРЕНД" до Головного управління Держпраці у Харківській області про скасування постанови - задовольнити.

Скасувати постанову Головного управління Держпраці у Харківській області №20-01-4315/1977-0420 від 12.12.2016 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІАБРЕНД" (код ЄДРПОУ - 24335797) сплачений при поданні позову судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Харківській області (код ЄДРПОУ - 39779919). Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 05 квітня 2017 року.

Суддя А.В. Зінченко