Рішення

від 04.04.2017 по справі 904/2804/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.04.2017 Справа № 904/2804/17

За позовом ОСОБА_1, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРООЛІЯ", м. Дніпро

про визнання право власності на частку у статутному капіталі

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Бойчук Ю.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, представник за довіреністю № 1152 від 03.04.2017

від відповідача: Лутошкін І.О., представник за довіреністю № б/н від 23.03.2017

СУТЬ СПОРУ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРООЛІЯ" (далі - відповідач) про визнання право власності на частку у статутному капіталі в розмірі 100%, що становить 7 000 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2017 порушено провадження у справі № 904/2804/17, прийнято позовну заяву до розгляду та призначено судове засідання на 04.04.2017.

04.04.2017 повноважний представник позивача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

В свою чергу, повноважний представник відповідача заявлені позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити позивачу в їх задоволенні у повному обсязі, про що також зазначено у відзиві, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 04.04.2017 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.04.2012 року відбулися Установчі збори засновників Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнесвектор , а саме засновників ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю Дніпроолія . За результатами проведення Установчих зборів Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнесвектор був складений та підписаний засновниками протокол № 1 від 17.04.2012 року (надалі по тексту Протокол №1). Даними зборами були прийняті рішення про заснування Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнесвектор (п. 1 Протоколу № 1), про формування статутного капіталу ТОВ Бізнесвектор у розмірі 7 000 000,00 (п. 2 Протоколу № 1), про затвердження статуту ТОВ Бізнесвектор (п. 3 Протоколу № 1) та призначення директора.

24.04.2012 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради проведено державну реєстрацію статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнесвектор , затвердженого Установчими зборами засновників від 17.04.2012 року (Протокол № 1), реєстраційна справа № 12241020000054594.

21.01.2015 року відбулись загальні збори учасників ТОВ Бізнесвектор , на яких прийнято рішення про зміну місцязнаходження ТОВ Бізнесвектор (Протокол № 4).

26.01.2015 року реєстраційною службою Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області проведено державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнесвектор , затверджених загальними зборами учасників від 21.01.2015 року.

Згідно з п.п. 4.6, 4.7 Статуту ТОВ Бізнесвектор , з урахуванням внесених до нього змін, передбачено, що для забезпечення діяльності Товариства за рахунок внесків Засновників створюється статутний капітал у розмірі 7 000 000,00 грн., який поділений на частки у розмірі 100 часток.

Статутний капітал ТОВ Бізнесвектор поділений наступним чином: ТОВ Дніпроолія (код ЄДПРОУ 36726560) володіє 50% статутного капіталу, що становить 3500000,00 грн. та ОСОБА_1 володіє 50% статутного капіталу, що становий 3500000,00 грн.

Згідно з п. 4.8 Статуту ТОВ Бізнесвектор , з урахуванням внесених до нього змін, передбачено, що статутний капітал Товариства у розмірі 100 відсотків буде сформовано протягом року з моменту реєстрації Товариства.

Враховуючи вищевикладене, господарським судом встановлено, що на зборах були присутні учасники, що володіють 100% голосів, зборами не приймалися рішення з питань, не включених до порядку денного, позивач та відповідач безпосередньо брали участь у цих зборах, не висловлювали заперечень щодо питань, включених до порядку денного та особисто підписали протоколи зборів № 1 від 17.04.2012 року та № 4 від 21.01.2015 року. Таким чином, відсутні підстави для визнання загальних зборів ТОВ Бізнесвектор недійсними.

Господарським судом встановлено, що ОСОБА_1 свої зобов'язання щодо внесення свого внеску в статутний капітал ТОВ Бізнесвектор виконала у повному обсязі, а саме сплатила суму в розмірі 3 500 000,00 грн., що підтверджують наявні в матеріалах справи банківські виписки:

на суму 340 000,00 грн. від 29.05.2012р.,

на суму 235 000,00 грн. від 12.07.2012р.,

на суму 145 000,00 грн. від 16.07.2012р.,

на суму 180 000,00 грн. від 17.07.2012р.,

на суму 85 000,00 грн. від 24.07.2012р.,

на суму 140 000,00 грн. від 27.07.2012р.,

на суму 80 000,00 грн. від 09.08.2012р.,

на суму 30 000,00 грн. від 03.08.2012р.,

на суму 130 000,00 грн. від 06.08.2012р.,

на суму 30 000,00 грн. від 13.08.2012р.

на суму 250 000,00 грн. від 14.08.2012р.,

на суму 300 000,00 грн. від 20.08.2012р.,

на суму 150 000,00 грн. від 22.08.2012р.,

на суму 670 000,00 грн. від 29.08.2012р.,

на суму 210 000,00 грн. від 10.09.2012р.,

на суму 160 000,00 грн. від 13.09.2012р.,

на суму 230 000,00 грн. від 21.09.2012р.,

на суму 80 000,00 грн. від 27.09.2012р.,

на суму 30 000,00 грн. від 28.09.2012р.,

на суму 25 000,00 грн. від 01.10.2012р.

ТОВ Дніпроолія свого обов'язку щодо внесення свого внеску в статутний капітал Бізнесвектор в розмірі 3 500 000,00 грн. протягом року з дати реєстрації ТОВ Бізнесвектор та станом на день розгляду спору не виконало, належних та допустимих доказів суду не надало.

З метою недопущення наслідків передбачених ч. 2 ст. 144 ЦК України, у вигляді обов'язку товариства зменшити розмір статутного капіталу в разі несплати учасниками товариства повністю суми своїх вкладів, ОСОБА_1, для формування статутного капіталу ТОВ Бізнесвектор у повному обсязі, було додатково внесено суму 3 500 000,00 грн., з яких 09.03.2017р. на суму 1 415 300,00 грн., 10.03.2017р. на суму 1 330 250,00 грн. та суму 754450,00 грн.

Таким чином, статутний капітал ТОВ Бізнесвектор сформований у повному обсязі та виключно за рахунок грошових внесків ОСОБА_1

Відповідно до ст. 79 Господарського кодексу України господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. У випадках, передбачених ГК України, господарське товариство може діяти у складі одного учасника.

Господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками (ч. 1 ст. 113 Цивільного кодексу України).

За приписами ч. 1 ст. 140 Цивільного кодексу України товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Право на частку є зустрічним надбанням, яке отримує учасник від товариства при внесенні вкладу до статутного капіталу товариства, та згідно із ст. 13 Закону України Про господарські товариства підлягає грошовій оцінці.

Як зазначено у ч.ч. 1, 2 ст. 144 Цивільного кодексу України, статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається із вкладів його учасників. Розмір статутного капіталу дорівнює сумі вартості таких вкладів. Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, що гарантує інтереси його кредиторів. Не допускається звільнення учасника товариства з обмеженою відповідальністю від обов'язку внесення вкладу до статутного капіталу товариства, у тому числі шляхом зарахування вимог до товариства.

Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 13 Закону України Про господарські товариства ).

За приписами ч. 1 ст. 117 Цивільного кодексу України та ст. 11 Закону України Про господарські товариства учасники господарського товариства зобов'язані додержуватися установчого документа товариства та виконувати рішення загальних зборів, виконувати свої зобов'язання перед товариством, у тому числі ті, що пов'язані з майновою участю, а також робити вклади у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені установчими документами.

Статтею 52 Закону України Про господарські товариства передбачено, що статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства. Якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень: про виключення із складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про ліквідацію товариства. Зміни до статуту, пов'язані із зміною розміру статутного капіталу та/або із зміною складу учасників, підлягають державній реєстрації в установленому законом порядку. Учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства.

У ч. 4 ст. 82 Господарського кодексу України вказано про те, що статут товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених у частині другій цієї статті, повинен містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів. Статутом може бути встановлено порядок визначення розміру часток учасників залежно від зміни вартості майна, внесеного як вклад, та додаткових внесків учасників.

Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України).

Отже, господарський суд вважає, що не наявність корпоративного права є визначальною для права власності на частку, а навпаки - право власності на частку у статутному капіталі товариства засвідчує обсяг корпоративних прав особи, якій ця частка належить.

Положеннями ст. 177 Цивільного кодексу України передбачено, що об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Як зазначено у ч. 1 ст. 190 Цивільного кодексу України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України, господарський суд вважає, що частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю є об'єктом цивільних прав, а саме майном, комплексом майнових прав, як особливим об'єктом.

У відповідності до ч. 2 ст. 190 Цивільного кодексу України, майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Беручи той факт, що законодавець у ч. 2 ст. 190 Цивільного кодексу України розповсюдив правовий режим речі на майнові права, то до них можуть бути застосовані норми Книги III ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю є неспоживною річчю, визначеною індивідуальними ознаками, та відповідно може бути об'єктом права власності.

Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Внесення ОСОБА_1 до статутного фонду ТОВ Бізнесвектор власного майна (грошових коштів) на загальну суму 7 000 000,00 грн., що в підсумку склало 100% розміру статутного фонду, є правочином, на підставі якого ОСОБА_1 набула право власності на частку у статутному капіталі ТОВ Бізнесвектор відповідно у розмірі 100% статутного капіталу.

На підставі викладеного з урахування встановлених обставин, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Аналогічні правові висновки містяться у постанові Вищого господарського суду України від 14.10.2008 у справі № К39/57-08.

За приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Пленум Вищого господарського суду України у п. 9 постанови від 17.05.2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", роз'яснив, що у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Аналогічна правова позиція підтримана постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2014р. по справі № 904/9428/13, недотримання якої стало підставою скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 113, 117, 140, 144, 177, 190, 202, 328, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст. 11, 13, 52 Закону України Про господарські товариства , ст.ст. 79, 82, 167 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43, 44, 49, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_2, виданий Жовтневим РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 31 жовтня 2002 року, зареєстрована: АДРЕСА_1) право власності на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнесвектор (код ЄДРПОУ 38200634) в розмірі 100%, що становить 7 000 000,00 грн. (сім мільйоні грн. 00 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпроолія (49044, м. Дніпро, вул. Старокозацька, буд. 6, поверх 2, офіс 2, код ЄДРПОУ 36726560) на користь ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 52500,00 грн. (п'ятдесят дві тисячі п'ятсот грн. 00 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 05.04.2017

Суддя Н.Е. Петренко