Рішення

від 31.03.2017 по справі 911/613/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2017 р. Справа № 911/613/17

За позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі - Кабінету Міністрів України та Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

до Приватного підприємства «Сервісна компанія «Комфорт»

про стягнення 3 017 600, 30 грн

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від прокуратури ОСОБА_1 (посв. № 045079 від 30.11.2016);

від першого позивача ОСОБА_2 (дов. № 7-5/450 від 16.02.2017);

від другого позивача ОСОБА_3 (дов. № 14-96 від 18.04.2014);

від відповідача не з'явилися.

Обставини справи:

Заступник Генерального прокурора України в інтересах держави в особі - Кабінету Міністрів України (далі - перший позивач) та Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - другий позивач) звернувся з позовом до Приватного підприємства «Сервісна компанія «Комфорт» (далі - відповідач) про стягнення 3 017 600,30 грн заборгованості, з яких: 964 831,97 грн основного боргу за переданий згідно договору купівлі-продажу природного газу № 1356/14-ТЕ-19 від 17.12.2013 природний газ, 97 011,87 грн пені, 1 806 885,72 грн інфляційних втрат та 148 870,74 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу природного газу № 1356/14-ТЕ-19 від 17.12.2013.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.03.2017 порушено провадження у справі № 911/613/17, розгляд справи призначено на 31.03.2017.

У судовому засіданні 31.03.2017 представники прокуратури та позивачів підтримали позов повністю.

Згідно п.п. 1, 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України № 01-06/745/2014 від 05.06.2014 неможливість надсилання будь-яких поштових відправлень на адресу учасників судового процесу, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях України, повинна бути підтверджена відповідною довідкою (листом) підприємства зв'язку. Форму відповідного документа законодавчо не визначено. Отже, ним може бути будь-який документ, виданий (надісланий) будь-якому адресатові підприємством зв'язку за підписом керівника (заступника керівника, іншої уповноваженої особи) такого підприємства, що свідчив би про неможливість пересилання поштової кореспонденції до Автономної Республіки Крим і міста Севастополя. Учасник судового процесу, який знаходиться на тимчасово окупованій території України, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за умов, зазначених у підпунктах 1 - 4 пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції".

Відповідно до підпункту 1 п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" за неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис. Якщо господарським судом вжито відповідних заходів щодо повідомлення учасника судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування прийнятого судового рішення з посиланням на пункт 2 частини третьої статті 104 або пункт 2 частини другої статті 111-10 ГПК.

Представник відповідача в судове засідання 31.03.2017 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи роздруківкою з офіційного веб-сайту господарського суду, де міститься інформація про призначення справи № 911/613/17 до розгляду у судовому засіданні 31.03.2017.

Заяв чи клопотання про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників прокуратури та позивачів, суд

ВСТАНОВИВ:

17.12.2013 між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (Продавець) та Приватним підприємством «Сервісна компанія «Комфорт» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 1356/14-ТЕ-19, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець - прийняти та оплатити природний газ на умовах договору.

Згідно п. 3.3. договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Відповідно до п.п. 5.1., 5.2., 5.5. договору ціна (граничний рівень ціни) на газ та послуги з його транспортування установлюються НКРЕ. Ціна за 1 000 куб. м. газу становить 1 309,20 грн з ПДВ. Загальна сума вартості природного газу за договором складається із сум вартості місячних поставок газу.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п. 6.5. договору звірка розрахунків здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу покупцем та акта приймання-передачі газу протягом 10-ти днів з моменту письмової вимоги однієї із сторін, підписаної уповноваженою особою.

Згідно п. 11. договору договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2014 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Суд встановив, що другим позивачем, на виконання п. 1.1. договору купівлі-продажу природного газу № 1356/14-ТЕ-19 від 17.12.2013 у лютому 2014 року передано, а відповідачем прийнято від другого позивача природний газ на суму 964 831,97 грн, що підтверджується наявними матеріалами справи.

Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, суму боргу у розмірі 964 831,97 грн другому позивачу не сплатив, що підтверджується довідками щодо сальдо та про операції (а.с. 20), внаслідок чого на момент прийняття судового рішення борг відповідача перед другим позивачем за переданий згідно договору купівлі-продажу природного газу № 1356/14-ТЕ-19 від 17.12.2013 природний газ склав 964 831,97 грн, що підтверджується наявними матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Предметом позову є вимоги про стягнення 964 831,97 грн основного боргу за переданий згідно договору купівлі-продажу природного газу № 1356/14-ТЕ-19 від 17.12.2013 природний газ, 97 011,87 грн пені, 1 806 885,72 грн інфляційних втрат та 148 870,74 грн 3 % річних.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини купівлі-продажу.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що другим позивачем, на виконання п. 1.1. договору купівлі-продажу природного газу № 1356/14-ТЕ-19 від 17.12.2013 у лютому 2014 року передано, а відповідачем прийнято від другого позивача природний газ на суму 964 831,97 грн, що підтверджується наявними матеріалами справи; відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, суму боргу у розмірі 964 831,97 грн другому позивачу не сплатив, що підтверджується довідками щодо сальдо та про операції (а.с. 20), внаслідок чого на момент прийняття судового рішення борг відповідача перед другим позивачем за переданий згідно договору купівлі-продажу природного газу № 1356/14-ТЕ-19 від 17.12.2013 природний газ склав 964 831,97 грн, що підтверджується наявними матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення складає 964 831,97 грн, який не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 964 831,97 грн основного боргу за переданий згідно договору купівлі-продажу природного газу № 1356/14-ТЕ-19 природний газ є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

У зв'язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу природного газу № 1356/14-ТЕ-19 від 17.12.2013, позивачем за період з 15.03.2014 по 14.09.2014 нарахована пеня в сумі 97 011,87 грн., зокрема: 10 652,80 грн за період з 15.03.2014 по 14.04.2014 на суму боргу 964 831,97 грн, 46 708,44 грн за період з 15.04.2014 по 16.07.2014 на суму боргу 964 831,97 грн, 39 650,63 грн за період з 15.04.2014 по 16.07.2014 на суму боргу 964 831,97 грн.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2. договору сторонами погоджено, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. договору він у безспірному порядку повинен сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Враховуючи вищевикладене, періоди нарахування пені, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 22-23), те, що відповідачем не заявлено про застосування позовної давності до вимог позивача про стягнення пені, арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 15.03.2014 по 14.09.2014 становить загалом 97 011,87 грн, зокрема: 10 652,80 грн за період з 15.03.2014 по 14.04.2014 на суму боргу 964 831,97 грн, 46 708,44 грн за період з 15.04.2014 по 16.07.2014 на суму боргу 964 831,97 грн, 39 650,63 грн за період з 15.04.2014 по 16.07.2014 на суму боргу 964 831,97 грн. Відтак, вимога про стягнення 97 011,87 грн пені підлягає задоволенню повністю судом.

У зв'язку з простроченням виконання відповідачем зобов'язання за договором купівлі-продажу природного газу № 1356/14-ТЕ-19 від 17.12.2013, позивачем за період з квітня 2014 року по грудень 2016 року нараховано 1 806 885,72 грн інфляційних втрат та 148 870,74 грн 3 % річних за період з 15.03.2014 по 31.12.2016.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та процентів річних не є штрафними санкціями, а є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначену позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова Верховного суду України від 23.01.2012 у справі № 37/64).

Враховуючи вищевикладене, періоди нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних (а.с. 22-23), арифметично вірний розрахунок інфляційних втрат, нарахованих за період з квітня 2014 року по грудень 2016 року та 3 % річних, нарахованих за період з 15.03.2014 по 31.12.2016 складає 1 666 688,88 грн інфляційних втрат та 148 870,74 грн 3 % річних. Відтак, вимога про стягнення з відповідача 1 806 885,72 грн інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню у розмірі 1 666 688,88 грн, а вимога про стягнення 148 870,74 грн 3 % річних підлягає задоволенню повністю.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 964 831,97 грн основного боргу за переданий згідно договору купівлі-продажу природного газу № 1356/14-ТЕ-19 від 17.12.2013 природний газ, 97 011,87 грн пені, 1 666 688,88 грн інфляційних втрат та 148 870,74 грн 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Сервісна компанія «Комфорт» (95022, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Бородіна, буд. 16; ідентифікаційний код 30270840) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м. Київ, Шевченківський р-н., вул. Богдана Хмельницького, буд. 6; ідентифікаційний код 20077720) 964 831 (дев'ятсот шістдесят чотири тисячі вісімсот тридцять одну гривню) 97 коп. основного боргу за переданий згідно договору купівлі-продажу природного газу № 1356/14-ТЕ-19 від 17.12.2013 природний газ, 97 011 (дев'яносто сім тисяч одинадцять гривень) 87 коп. пені, 1 666 688 (один мільйон шістсот шістдесят шість тисяч шістсот вісімдесят вісім гривень) 88 коп. інфляційних втрат, 148 870 (сто сорок вісім тисяч вісімсот сімдесят гривень) 74 коп. 3 % річних та 43 161 (сорок три тисячі сто шістдесят одну гривню) 06 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 04.04.2017

Суддя П.В.Горбасенко