Рішення

від 28.03.2017 по справі 910/24111/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2017Справа №910/24111/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер Преміум"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технофорт Груп"

про визнання недійсним договору

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача - Синьоока Г.І. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Мастер Преміум" звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технофорт Груп" про визнання недійсним договору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.10.2016 між сторонами було укладено Договір поставки № 58/05-10, який підписаний з боку позивача не уповноваженою особою - ОСОБА_2, рішення загальних зборів про обрання директором якої було скасовано рішенням Господарського суду міста Києва від 23.12.2016 у справі № 910/18687/16. Крім того, позивач зазначає про обізнаність відповідача щодо відсутності повноважень у вказаної особи на підписання будь-яких договорів від імені позивача, оскільки позивач та відповідач контролюються одними і тими ж особами, які, як співзасновники позивача, мали знати про це. Також, позивач посилається на відсутність конклюдентних дій з боку ТОВ Мастер Преміум по схваленню вказаного Договору. На підставі викладеного позивач просив визнати зазначений Договір недійсним, визнати недійсними господарські операції купівлі-продажу товару за спірним Договором, а також зобов'язати відповідача відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом вчинення дій по коригуванню сум податкового кредиту з податку на додану вартість.

Представник позивача у судовому засіданні 28.03.2017 підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просив задовольнити позов.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, уповноваженого представника в судове засідання не направив, хоча про час та місце розгляду справи був сповіщений у встановленому законом порядку.

Відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до прийнятого 24.02.2015 рішення загальних зборів учасників ТОВ Мастер Преміум , оформленого протоколом № 2, директором товариства було обрано ОСОБА_3

03.10.2016 були проведені загальні збори учасників ТОВ Мастер Преміум , на яких було прийнято рішення, оформлене протоколом № 2/16, за яким ОСОБА_3 звільнено з посади директора з 03.10.2016, а ОСОБА_2 призначено на посаду директора з 04.10.2016.

Наведені обставини встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 23.12.2016 у справі № 910/18687/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2017, яким вищевказане рішення загальних зборів від 03.10.2016 було визнано недійсним. Вказане рішення суду вмотивоване тим, що дане рішення загальних зборів прийнято за відсутності кворуму.

Згідно з ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Разом із цим, 05.10.2016 між ТОВ Мастер Преміум , як постачальником, в особі директора ОСОБА_2, яка діє на підставі статуту, та ТОВ Технофорт Груп , як покупцем, в особі директора ОСОБА_4, який діє на підставі Статуту, укладено Договір поставки № 58/05-10, за умовами якого постачальник зобов'язується передати (поставити) у власність покупця, а покупець - прийняти та оплатити скраплений газ (товар), відповідно до умов цього Договору. У той же день сторони підписали акт приймання-передачі до Договору щодо поставки та прийняття покупцем 307,282 тон.

В обґрунтування підстав недійсності вказаного Договору позивач зазначив, що він укладений позивачем від імені не уповноваженої особи - ОСОБА_2 та всупереч волі товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 2, 3 ст. 203 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як встановлено судом у рішенні від 23.12.2016 у справі № 910/18687/16, рішення загальних зборів ТОВ Мастер Преміум від 03.10.2016, якими було обрано директором товариства ОСОБА_2, визнано недійсним.

До того ж, рішенням Господарського суду міста Києва від 11.01.2017 у справі № 910/19640/16 визнано недійсним і рішення загальних зборів від 19.10.2016, оформлене протоколом № 3/16, про звільнення ОСОБА_3 з посади директора з 19.10.2016 та призначення на посаду ОСОБА_2 з 20.10.2016.

Крім того, із матеріалів даної справи вбачається, що реєстраційні дії від 04.10.2016 № 10741070008052884 та від 24.10.2016 № 10741070010052884 Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах щодо ТОВ Мастер Преміум по скасовані Наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2016 № 2977/5 та від 02.12.2016 № 3445/5 відповідно.

Також, відповідно до ухвали Солом'янського районного суду міста Києва від 18.10.2016 у справі № 760/17717/16-к, залишеною без змін постановою Апеляційного суду міста Києва від 21.11.2016, досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені особи в неустановлений час підробили протокол загальних зборів від 03.10.2016 № 2/16.

Одночасно, як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на момент підписання сторонами спірної угоди 05.10.2016 директором позивача зазначено ОСОБА_3

З наведеного вище слідує, що вказаний правочин підписаний від імені ТОВ Мастер Преміум ОСОБА_2, яка не мала необхідного обсягу повноважень щодо його вчинення.

Крім того, позивач в обґрунтування недійсності зазначеного Договору посилається також на обізнаність відповідача про те, що на час вчинення спірної угоди 05.10.2016 директором ТОВ Мастер Преміум був ОСОБА_3, а не ОСОБА_2, оскільки як ТОВ Мастер Преміум , так і ТОВ Технофорт Груп мають спільного кінцевого бенефіціара.

Приписами ч. 3 ст. 92 ЦК України встановлено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин.

Зокрема, контрагент юридичної особи знає (або повинен знати) про обмеження повноважень цієї особи, якщо: такі обмеження передбачені законом (наприклад, абз. 2 ч. 2 ст. 98 ЦК України); про відповідні обмеження було вміщено відомості у відкритому доступі на офіційному веб-сайті розпорядника Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Наприклад, третя особа, укладаючи договір, підписаний керівником господарського товариства, знає про обмеження повноважень цього керівника, оскільки є акціонером товариства і брала участь у загальних зборах, якими затверджено його статут.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 № 11.

Відповідно до п. 4 ст. 89 ЦК України, до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Таким чином, законодавством передбачено для пошуку інформації про юридичну особу спеціальний реєстр, відомості з якого можуть бути використані у спорі з третьою стороною, проте до таких джерел не віднесено відомості з інших веб-сайтів.

Із наявних у матеріалах справи витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що одними із кінцевих бенефіціарів ТОВ Мастер Преміум (станом на 05.10.2016) та ТОВ Технофорт Груп (станом на 03.10.2016) є ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Крім того, одним із засновників ТОВ Мастер Преміум (станом на 05.10.2016) є Приватне підприємство Райська троїця , власниками та кінцевими бенефіціарами якого станом на 03.10.2016 також є ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - є фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління чи господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб. Вплив здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління. Кінцевим бенефіціарним власником (контролером) також є особа, яка має можливість впливати шляхом прямого або опосередкованого володіння однією особою самостійно або разом з пов'язаними фізичними та/ або юридичними особами часткою в юридичній особі в розмірі понад 25 % статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі. (п. 20 ч. 1 ст. 1 Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму ).

З огляду на викладене, враховуючи спільність кінцевих бенефіціарів у позивача та відповідача, а також те, що вони одночасно є власниками та кінцевими бенефіціарами одного із засновників позивача, суд дійшов висновку про те, що відповідач мав бути обізнаним про відсутність у ОСОБА_2 повноважень на підписання спірного Договору, оскільки відомості про дійсного керівника ТОВ Мастер Преміум - ОСОБА_3 Доказів протилежного відповідачем не надано.

Згідно зі ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Таким чином, із змісту норми ч. 1 ст. 241 ЦК України випливає, що наступним схваленням правочину законодавець не вважає винятково прийняття юридичного рішення про схвалення правочину. Схвалення може відбутися також і в формі мовчазної згоди, і у вигляді певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину (наприклад, прийняття оплати за товар за договором купівлі-продажу).

Разом із цим, у матеріалах справи відсутні будь-які докази вчинення позивачем конклюдентних дій по схваленню спірного правочину, відповідачем даний факт також не спростований. Одночасно, наявні у матеріалах справи податкові накладні вчинені від імені посадової особи позивача - ОСОБА_2, не містять жодного посилання на вид цивільно-правового договору, а тому не можуть бути віднесені до спірної угоди.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що спірний Договір вчинено з порушенням приписів ст. 203 ЦК України, а тому підлягає визнанню недійсним на підставі ст. 215 ЦК України, у зв'язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Щодо заявленої позовної вимоги про визнання недійсними господарських операцій купівлі-продажу скрапленого газу за спірним Договором, то суд зазначає наступне.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Одночасно, господарська операція з купівлі-продажу не спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а зумовлює зміни у фінансовому стані та активах підприємства.

У зв'язку з наведеним, застосування до господарських операцій положень ст. 203, 215 не є можливим, а тому ці операції не можуть бути визнані недійсними із застосуванням визначеного ст. 16 ЦК України такого способу захисту, внаслідок чого у задоволенні даної позовної вимоги суд дійшов висновку відмовити.

Також позивач просив зобов'язати відповідача відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом вчинення дій по коригуванню сум податкового кредиту з ПДВ, що виник за господарськими операціями купівлі-продажу скрапленого газу за спірним Договором.

З огляду на положення ч. 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 4-1, 12 ГПК України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, то суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування, складеного в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН (Єдиному реєстрі податкових накладних).

Пунктом 3 Порядку № 1246 визначено, що розрахунок коригування, складений постачальником (продавцем) товарів (послуг) до податкової накладної, яка видана їх отримувачу (покупцю) - платникові податку, підлягає реєстрації в ЄРПН: постачальником (продавцем), якщо передбачається збільшення суми компенсації вартості товарів (послуг) на користь такого постачальника (продавця) або коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суми компенсації; отримувачем (покупцем), якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів (послуг) на користь їх постачальника (продавця).

01.01.2016 Законом України від 24.12.2015 № 909-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" внесено зміни до статті 210 ПКУ, згідно з якими у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 ПКУ, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

З аналізу вищенаведеного слідує, що відповідні коригування до податкових накладних має вносити відповідач, як покупець, внаслідок зменшення суми компенсації вартості товару. У випадку, якщо такі дії останнім вчинені не будуть, позивач має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на покупця (відповідача).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

У зв'язку з цим, встановивши, що дана позовна вимога не має господарського характеру, суд дійшов висновку припинити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

За частиною 1 ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 80, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним Договір поставки нафтопродуктів (скрапленого газу) від 05.10.2016 № 58/05-10, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Мастер Преміум (01030, м. Київ, вул. Пирогова, буд. 2/37; ідентифікаційний код 39618875) та Товариством з обмеженою відповідальністю Технофорт Груп (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 13/2-Б; ідентифікаційний код 39928779).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Технофорт Груп (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 13/2-Б; ідентифікаційний код 39928779) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Мастер Преміум (01030, м. Київ, вул. Пирогова, буд. 2/37; ідентифікаційний код 39618875) витрати по сплаті судового збору в сумі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Провадження у справі № 910/24111/16 у частині позовних вимог про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю Технофорт Груп (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 13/2-Б; ідентифікаційний код 39928779) вчинити дії по коригуванню сум податкового кредиту з ПДВ припинити.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 03.04.2017

Суддя Я.В. Маринченко