Рішення

від 31.03.2017 по справі 911/567/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2017 р. Справа № 911/567/17

За позовом Державного підприємства Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 89)

до Приватного підприємства Алєандр

про стягнення 6 503,78 грн

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1 (дов. від 01.03.2017);

від відповідача не з'явилися.

Обставини справи:

Державне підприємство Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 89) (далі - позивач) звернулося з позовом до Приватного підприємства Алєандр (далі - відповідач) про стягнення 6 503,78 грн боргу за договором підряду на виготовлення продукції з давальницьких матеріалів № 40 від 01.09.2011 та всіх штрафних санкцій та пені за всі дні прострочення оплати продукції.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду на виготовлення продукції з давальницьких матеріалів № 40 від 01.09.2011.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.02.2017 порушено провадження у справі № 911/567/17, розгляд справи призначено на 10.03.2017.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.03.2017 розгляд справи відкладено на 31.03.2017.

27.03.2017 до канцелярії господарського суду Київської області від позивача разом з супровідним листом № 89/10-1406 від 23.03.2017 (вх. № 6355/17 від 27.03.2017) надійшов розрахунок пені, згідно якого останній на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України збільшив загальний розмір позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача 8 527,26 грн заборгованості, з яких: 6 503,78 грн боргу за договором підряду на виготовлення продукції з давальницьких матеріалів № 40 від 01.09.2011 та 2 023,48 грн пені.

У судовому засіданні 31.03.2017 представник позивача підтримав уточнений позов повністю.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

Відповідач в судове засідання 31.03.2017 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.2011 між Державним підприємством Підприємство Дніпропетровської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Дніпропетровській області (№ 89) , яке перейменовано у Державне підприємство Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 89) (Підрядчик) та Приватним підприємством Алєандр (Покупець) укладено договір підряду на виготовлення продукції з давальницьких матеріалів № 40, згідно якого підрядник зобов'язався виконувати роботи по виготовленню тротуарної плитки і бордюру (далі - продукція), із давальницьких матеріалів за його технологією, а замовник зобов'язався прийняти і оплатити виконану роботу.

Згідно п.п. 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 договору об'єм робіт - плитка тротуарна 300 кв.м., бордюр 5 000 шт. Строк виконання роботи - протягом 2011 року. Загальна вартість робіт - 43 740 грн., в т.ч. ПДВ - 7 290 грн. Оплата за виконані роботи - 100 % попередньої оплати на передачу кожної партії готової продукції.

Відповідно до п. 4.1 договору замовник оплачує вартість виконаних робіт по даному договору шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок підрядника протягом 3-х банківських днів з моменту приймання виконаних підрядником робіт.

Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2012 (п. 12.1 договору).

На виконання п. 1.1. договору підряду на виготовлення продукції з давальницьких матеріалів № 40 від 01.09.2011 позивач виготовив та поставив відповідачу, а відповідач прийняв товар на загальну суму 6 503,78 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи довіреністю № 2 від 10.04.2013, а також накладними, підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору.

Відповідач не сплатив позивачу борг у розмірі 6 503,78 грн, внаслідок чого станом на момент прийняття судового рішення борг відповідача перед позивачем за виготовлений та переданий товар склав 6 503,78 грн, що підтверджується довідкою ПАТ КБ Приватбанк № 13253235/6790246 від 21.03.2017 та не спростовано відповідачем.

Предметом позову є вимоги про стягнення 6 503,78 грн боргу за договором підряду на виготовлення продукції з давальницьких матеріалів № 40 від 01.09.2011 та 2 023,48 грн пені.

Суд встановив, що між сторонами виникли підрядні правовідносини.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що на виконання п. 1.1 договору підряду на виготовлення продукції з давальницьких матеріалів № 40 від 01.09.2011 позивач виготовив та поставив відповідачу, а відповідач прийняв товар на загальну суму 6 503,78 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними, підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору; відповідач не сплатив позивачу борг у розмірі 6 503,78 грн, внаслідок чого станом на момент прийняття судового рішення борг відповідача перед позивачем за виготовлений та переданий товар склав 6 503,78 грн, що підтверджується довідкою ПАТ КБ Приватбанк № 13253235/6790246 від 21.03.2017 та не спростовано відповідачем.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення складає 6 503,78 грн, який не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 6 503,78 грн боргу за договором підряду на виготовлення продукції з давальницьких матеріалів № 40 від 01.09.2011 є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором підряду на виготовлення продукції з давальницьких матеріалів № 40 від 01.09.2011, позивачем за період з 31.03.2016 по 23.03.2017 нараховано 2 023,48 грн пені на суму боргу 6 503,78 грн.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У випадку порушення замовником зобов'язання з оплати за виконану роботу, замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочки платежу (п. 7.2 договору).

Суд встановив, що позивачем в порушення ч. 6 ст. 232 ГК України та п. 7.2. договору нараховано пеню за період, що перевищує шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність у позивача права на нарахування пені за період з 31.03.2016 по 23.03.2017 суму боргу 6 503,78 грн. Відтак, вимога про стягнення 2 023,48 грн не підлягає задоволенню судом.

За таких обставин суд вважає, що позовна вимога про стягнення 6 503,78 грн боргу за договором підряду на виготовлення продукції з давальницьких матеріалів № 40 від 01.09.2011 є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства Алєандр (98676, Автономна Республіка Крим, м. Ялта, м. Алупка, вул. Привільна, буд. 6; ідентифікаційний код 32906172) на користь Державного підприємства Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 89) (49102, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Данили Галицького, буд. 1а; ідентифікаційний код 08679764) 6 503 (шість тисяч п'ятсот три гривні) 78 коп. боргу за договором підряду на виготовлення продукції з давальницьких матеріалів № 40 від 01.09.2011 та 1 220 (одну тисячу двісті двадцять гривень) 33 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 04.04.2017

Суддя П.В.Горбасенко