Рішення

від 28.03.2017 по справі 911/467/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2017 р. Справа № 911/467/17

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Комунального підприємства Київської обласної ради Переяслав-Хмельницьктепломережа , Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький

до Товариства з обмеженою відповідальністю АВАН ВК , Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький

про стягнення 9 845,66 гривень

за участю представників:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

13.02.2017 Комунальне підприємство Київської обласної ради Переяслав-Хмельницьктепломережа (далі - КП КОР Переяслав-Хмельницьктепломережа /позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю АВАН ВК (далі - ТОВ АВАН ВК /відповідач) про стягнення 9 845,66 гривень, з яких: 7 091,30 грн боргу за послуги теплопостачання, що були надані у січні-березні 2016 року, 195,81 грн інфляційних втрат, 745,86 грн 3% річних, 1 812,69 грн пені.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.02.2017 порушено провадження в справі №911/467/17, розгляд справи призначено на 13.03.2017.

03.03.2017 та 06.03.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з неможливістю представника Комунального підприємства Київської обласної ради Переяслав-Хмельницьктепломережа бути присутнім в судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.03.2017 відкладено розгляд даної справи на 28.03.2017.

У судове засідання 28.03.2017 представник позивача не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив.

До того ж, у судові засіданні 13.03.2017 та 28.03.2017 представник відповідача не прибув, про причин неприбуття суд не повідомив, хоча про розгляд спору у даній справі ТОВ АВАН ВК було повідомлене належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ :

Положеннями статуту Комунального підприємства Київської обласної ради Переяслав-Хмельницьктепломережа визначено, що предметом діяльності зазначеного підприємства є, зокрема, виробництво та постачання теплової енергії в гарячій воді.

07.05.2013 між Комунальним підприємством Київської обласної ради Переяслав-Хмельницьктепломережа (далі - виробник) та Комунальним підприємством "Виробниче управління житлово-комунального господарства" Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області" (надалі - покупець) укладено договір купівлі-продажу теплової енергії №124, відповідно до умов якого виробник зобов'язався надавати покупцю послуги з централізованого опалення та підігріву холодної води, а покупець зобов'язався надавати їх споживачам - квартиронаймачам, власникам багатоквартирних будинків, що знаходяться на балансі покупця.

Умовами вищезазначеного договору передбачено, що розрахунки за теплопостачання продавець веде безпосередньо з споживачами, квартиронаймачами, власникам багатоквартирних будинків, що знаходяться на балансі покупця.

Відповідно до наданих позивачем письмових пояснень, а також копій акту по виявленню об'єктів житлового фонду, що використовується не за призначенням від 05.08.2010 та договору купівлі-продажу теплової енергії №124 від 07.05.2013, Комунальне підприємство "Виробниче управління житлово-комунального господарства" Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області" є балансоутримувачем, зокрема, квартири №73, що знаходиться за адресою: м. Переяслав-Хмельницький, вул. Богдана Хмельницького, 76.

Рішенням виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області Про переведення квартир з житлового фонду в нежитловий в м. Переяславі-Хмельницькому №478/2-12/2 від 06.08.2010 переведено з житлового в нежитловий фонд квартири в м. Переяслав-Хмельницький, зокрема квартиру АДРЕСА_1, а також зобов'язано власників вищезазначених об'єктів нерухомого майна укласти відповідні договори по наданню комунальних послуг з комунальними підприємствами у м. Переяславі-Хмельницькому. Копія зазначеного рішення наявна в матеріалах справи.

Згідно викладених у позовній заяві обставин, позивачем 02.09.2015 було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю АВАН ВК проект договору купівлі-продажу теплової енергії №148, предметом якого є поставка теплової енергії для опалення приміщення - офісу ТОВ АВАН ВК , що знаходиться в АДРЕСА_2.

Як зауважив позивач, ТОВ АВАН ВК підписаний примірник договору купівлі-продажу теплової енергії №148 не повернуло, відтак відповідний договір між сторонами укладено не було, у той час як отримані у жовтні-грудні 2015 року послуги з теплопостачання ТОВ АВАН ВК оплатило, в підтвердження чого суду надано копії виписок по рахунку Комунального підприємства Київської обласної ради Переяслав-Хмельницьктепломережа .

Водночас, відповідно до наданих позивачем пояснень, незважаючи на відсутність укладеного між сторонами договору, у січні-березні 2016 року Комунальне підприємство Київської обласної ради Переяслав-Хмельницьктепломережа поставило відповідачу теплову енергію загальною вартістю 7 091,30 грн, про що позивачем складено акти надання послуг:

- №9 від 31.01.2016 на суму 3 275,68 грн;

- №96 від 29.02.2016 на суму 2 003,80 грн;

- №202 від 31.03.2016 на суму 1 811,82 грн, копії яких наявні в матеріалах справи.

До того ж, позивачем було виставлено відповідачу рахунки на оплату поставленої теплоенергії за вказані місяці. Копії зазначених рахунків наявні в матеріалах справи.

Про обставини вчасного отримання відповідачем якісних послуг з теплопостачання у січні-березні 2016 року, свідчить також відсутність з боку ТОВ АВАН ВК претензій та повідомлень про відповідні порушення надання зазначених послуг згідно вимог законодавства.

Водночас, позивач зазначив, що отримані послуги з теплопостачання у січні-березні 2016 року відповідач не оплатив, а лише в листопаді 2016 року звернуся до позивача з листом про розірвання договору №148 від 01.10.2015 у зв'язку із тим, що квартира АДРЕСА_1, була продана в серпні 2016 року.

Таким чином, за твердженнями позивача у відповідача перед ним виникла заборгованість за послуги теплопостачання, що були надані у січні-березні 2016 року, у сумі 7 091,30 грн, в підтвердження чого суду надано розрахунок боргу, скріплений печаткою та підписами головного бухгалтера та бухгалтера по розрахунках Комунального підприємства Київської обласної ради Переяслав-Хмельницьктепломережа .

Поряд з тим, відповідно до наданих позивачем письмових пояснень обов'язок по сплаті отриманих послуг на теплопостачання до квартири №73 у будинку по вул. Богдана Хмельницького, 76 у м. Переяслав-Хмельницький, у відповідача виникає відповідно до приписів Закону України «Житлово-комунальні послуги» та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630.

Таким чином, оскільки відповідач не оплатив заборгованість за надані у січні-березні 2016 року послуги теплопостачання, позивач просить суд стягнути з ТОВ АВАН ВК , зокрема, 7 091,30 грн боргу.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших документів та/або доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з нижченаведеного.

Приписами статей ст. 173, 175 Господарського кодексу України унормовано, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, утому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» .

Відповідно до приписів ст. ст. 1, 13, 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги.

Залежно від функціонального призначення житлово-комунальними послугами є, зокрема, комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Виробник послуг може бути їх виконавцем.

Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

Водночас, приписами п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 25.11.2014 у справі №3-184гс14.

Відповідно до п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

З огляду наведеного, отримання відповідачем у січні-березні 2016 року житлово-комунальних послуг з теплопостачання квартири №73, що знаходиться в м. Переяслав-Хмельницький, вул. Богдана Хмельницького, 76, породжує для ТОВ АВАН ВК обов'язок по оплаті вартості відповідно отриманих послуг у повному обсязі у передбачені законом строки, а саме до: 21.02.2016, 21.03.2016 та 21.04.2016 відповідно.

Згідно з ч. 7 ст. 193 ГК України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Беручи до уваги наведені нормативні приписи, оскільки станом на день прийняття рішення відповідач вартість наданих позивачем послуг за спірний період не оплатив, враховуючи арифметичну відповідність заявленої суми боргу наявним в матеріалах справи доказам, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 7 091,30 грн боргу підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними і допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань з оплати отриманих послуг з теплопостачання, позивач просить суд стягнути з ТОВ АВАН ВК , зокрема:

- 745,86 грн інфляційних втрат, нарахованих наростаючим підсумком:

з 01.01.2016 по 01.01.2016 на 3 275,68 грн заборгованості;

з 01.02.2016 по 29.02.2016 на 5 279,48 грн заборгованості;

з 01.03.2016 по 30.11.2016 на 7 091,30 грн заборгованості;

- 195,81 грн 3% річних, нарахованих наростаючим підсумком:

з 01.01.2016 по 01.01.2016 на 3 275,68 грн заборгованості;

з 01.02.2016 по 29.02.2016 на 5 279,48 грн заборгованості;

з 01.03.2016 по 25.12.2016 на 7 091,30 грн заборгованості.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас, в силу вимог ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду наведеного, враховуючи встановленні законом строки проведення відповідачем розрахунків за отримані послуги з теплопостачання, суд дійшов висновку, що право на нарахування 3% річних та інфляційних втрат на відповідні суми заборгованості у позивача виникає з 21 числа місяця, наступного за розрахунковим, тобто з 21.02.2016, 21.03.2016 та 21.04.2016, у той час як позивачем в порушення законодавчих приписів включено до періодів розрахунку 3% річних та інфляційних втрат дні, коли відповідач не вважався таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Враховуючи вищенаведене, суд з урахуванням норм закону та встановлених обставин в межах визначених позивачем періодів здійснював обрахунок заявлених до стягнення сум:

- інфляційних втрат:

з 21.02.2016 по 20.03.2016 на 3 275,68 грн заборгованості;

з 21.03.2016 по 20.04.2016 на 5 279,48 грн заборгованості;

з 21.04.2016 по 30.11.2016 на 7 091,30 грн заборгованості;

- 3% річних:

з 21.02.2016 по 20.03.2016 на 3 275,68 грн заборгованості;

з 21.03.2016 по 20.04.2016 на 5 279,48 грн заборгованості;

з 21.04.2016 по 25.12.2016 на 7 091,30 грн заборгованості.

З огляду вищенаведеного, оскільки арифметично вірний розмір заявлених до стягнення сум інфляційних втрат та 3% річних, обрахованих судом в межах вказаних позивачем періодів, з урахуванням вимог закону та обставин справи, становить 643,16 грн та 165,94 грн відповідно, вимоги позивача про стягнення з відповідача 745,86 грн інфляційних втрат та 195,81 грн 3% річних, підлягають частковому задоволенню в розмірі 643,16 грн та 165,94 грн відповідно.

Крім того, з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань з оплати отриманих послуг з теплопостачання позивач просить суд стягнути з першого 1 812,69 грн пені, нарахованої на заборгованість наростаючим підсумком:

з 01.01.2016 по 01.01.2016 на 3 275,68 грн заборгованості;

з 01.02.2016 по 29.02.2016 на 5 279,48 грн заборгованості;

з 01.03.2016 по 30.09.2016 на 7 091,30 грн заборгованості.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Приписами статей 230, 231 ГК України унормовано, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Таким чином, в силу наведених положень законодавства, пеня може стягуватись виключно у випадку, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін) чи законом.

Як слідує зі змісту спірних правовідносин між сторонам договір укладено не було, а отже і не погоджено права позивача на стягнення неустойки за порушення виконання відповідачем господарського зобов'язання.

Водночас, відповідно до п. 10. ч. 3 ст. 20 Закону України «Житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.

З огляду наведеного, оскільки відповідальність за порушення відповідачем обов'язку по сплаті житлово-комунальних послуг у вигляді пені та її розмір, сторонами не погоджено з огляду на відсутність укладеного договору, а законодавчими приписами не встановлено розміру відповідної штрафної санкції, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 1 812,69 грн пені є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 551, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 174, 193, 230, 231 Господарського суду України, ст. ст. 1, 13, 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» , ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АВАН ВК (08400, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Кравченка, 17-А, ідентифікаційний код 33377589) на користь Комунального підприємства Київської обласної ради Переяслав-Хмельницьктепломережа (08400, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Івана Мазепи, 33, ідентифікаційний код 20598264) 7 091 (сім тисяч дев'яносто одну) грн 30 коп. боргу, 643 (шістсот сорок три) грн 16 коп. інфляційних втрат, 165 (сто шістдесят п'ять) грн 94 коп. 3% річних та 1 283 (одну тисячу двісті вісімдесят три) грн 88 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 03.04.2017.

Суддя В.А. Ярема