Рішення

від 31.03.2017 по справі 916/305/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" березня 2017 р.Справа № 916/305/17

За позовом ОСОБА_1;

до відповідача Обслуговуючий кооператив Садівниче товариство "Хаджибей"

про оскарження рішення

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_3 - за дорученням;

Від відповідача: Пічугін В.В. - за дорученням;

СУТЬ СПОРУ: 06.02.2017р. ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Одеської області із позовною заявою до відповідача Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство „Хаджибей" про визнання недійсним протоколу загальних зборів та статуту.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.02.2017р. порушено провадження у справі №916/305/17 та призначено розгляд справи на 06.03.2017р.

У судовому засіданні 06.03.2017р. представником відповідача було надано заяву про визнання позову, яку судом було залучено до матеріалів справи та відповідно до ст. 77 ГПК України було оголошено перерву у судовому засіданні до 27.03.2017р.

У судовому засіданні 27.03.2017р. представником відповідача було надано уточнену заяву про визнання позову, яку судом було залучено до матеріалів справи та відповідно до ст. 77 ГПК України було оголошено перерву у судовому засіданні до 31.03.2017р.

У судове засідання призначене на 31.03.2017р. представники сторін з'явились, представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить суд визнати п.2. рішення Загальних зборів Садівничого товариства „Хаджибей" від 10.06.2007р., яке оформлено п.2 Загальних зборів №1 від 10.06.2007 р. та Статут Садівничого товариства „Хаджибей" (в новій редакції), який зареєстровано за №15311050003000135 від 23.06.2007 року недійсним.

Представник відповідача надав заяву про визнання позову, згідно якої позовну заяву визнає у повному обсязі.

У судовому засіданні 31.03.2017р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази, суд встановив:

28.02.1991 року рішенням № 59 Виконавчого комітету Біляївської районної ради народних депутатів було створено Садівниче товариство „Хаджибей", відповідно до якого було зареєстровано статут Садівничого товариства „Хаджибей" Одеського виробничого об'єднання „Медлабуртехніка".

Відповідно до п.1 вищевказаного статуту працівники Одеського виробничого об'єднання „Медлабортехніка" та інші громадяни добровільно об'єдналися в садівниче товариство „Хаджибей" для організації колективного саду на земельній ділянці, яку було надано в безстрокове користування ОВО „Медлабортехніка" згідно з рішення Біляївського виконавчого комітету від 06.11.1989р. №416.

09 жовтня 2002 року Августівською сільською радою народних депутатів Біляївського району Одеської області видано свідоцтво про державну реєстрацію Садівничого Товариства „Хаджибей" на підставі рішення №56 від 19 вересня 2002 року ІІІ сесії ХХІV скликання Августівської сільської ради.

На підставі свідоцтва про державну реєстрацію, 24 жовтня 2002 року Садівниче Товариство „Хаджибей" включено до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та присвоєно ідентифікаційний код №26275450, що підтверджується довідкою №16 від 24.10.2002 року, виданою Одеським обласним управлінням статистики.

Згідно довідки №16 від 24.10.2002 р., Садівниче Товариство „Хаджибей" мало код 183 по КОПФГ Садівниче Товариство (підприємство об'єднання громадян), форму власності-колективну, та по виду діяльності віднесено до громадської організації.

В подальшому було, на підставі загальних зборів правління №2 від 22 травня 2004р., було внесено зміни до статуту товариства та зареєстровано статут Садівничого Товариства „Хаджибей" в новій редакції.

Згідно п.1. статуту, Садівниче товариство „Хаджибей" утворене шляхом об'єднання робітників Одеського виробничого об'єднання лабораторної медичної техніки „Медлабортехніка", Одеського меблевого комбінату, Чорноморської виправної колонії №74 Державного департаменту України з питань виконання покарань, Одеського виробничого об'єднання газового господарства „Одесагаз", Міжлиманської середньої школи, Науково-дослідного інституту „Темп" та інших громадян з метою ведення колективного садівництва та культурного проведення вільного часу без цілі отримання прибутку від своєї діяльності.

Як стверджує позивач, з моменту заснування Садівниче Товариство „Хаджибей", було юридичною особою з організаційно-правовою формою - „Садівниче товариство".

10.03.2003 року набрав законної сили Закон України „Про кооперацію". Державний Комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва у своїх листах за №6978 від 11.10.2004р. та №1339 від 21.02.2006р. вказав, що виходячи з визначення обслуговуючого кооперативу, яке встановлено ст. 2 Закону України „Про кооперацію", садівничі товариства відносяться до обслуговуючих кооперативів, та рекомендував привести у відповідність до Закону України „про кооперацію" організаційно-правову форму садівничого товариства шляхом зміни повного найменування та зареєструвати зміни до статуту, та організаційно-правовою формою садівничого товариства буде не „громадське об'єднання", а „обслуговуючий кооператив", а форма власності „приватна".

На виконання зазначених вимог, правління Садівничого Товариства „Хаджибей" 10.06.2007 р. провело загальні збори членів Садівничого Товариства „Хаджибей" , у зв'язку з чим на порядку денному було винесено питання - про внесення змін до статуту Садівничого Товариства „Хаджибей" та затвердити його в новій редакції.

Як зазначає позивач, після проведення реєстраційних дій в 2007 р., організаційно-правовою формою Садівничого товариства „Хаджибей" вказано - обслуговуючий кооператив, однак під час проведення загальних зборів від 10.06.2007 р., який оформлений протоколом №1, не вирішувалось питання щодо перетворення юридичної особи шляхом припинення, та таке питання не було винесено на порядок денний, та і не було проголосоване за нього.

Вказане і призвело до звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, надані в ході розгляду справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною другою зазначеної статті ГПК України встановлено, що у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

При цьому суд вважає за необхідне надати правову оцінку усім правовідносинам, які склалися між сторонами.

Як встановлено судом 28.02.1991 року рішенням № 59 Виконавчого комітету Біляївської районної ради народних депутатів було створено Садівниче товариство „Хаджибей", відповідно до якого було зареєстровано статут Садівничого товариства „Хаджибей" Одеського виробничого об'єднання „Медлабуртехніка".

На виконання вимог Закону України „Про кооперацію", правління Садівничого Товариства „Хаджибей" 10.06.2007 р. провело загальні збори членів Садівничого Товариства „Хаджибей", у зв'язку з чим була змінена організаційно-правова форма товариства.

Відповідно до ст. 108 ЦК України, перетворення юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми.

Таким чином, у зв'язку з зміною організаційно-правової форми з „садівничого товариства" на обслуговуючий кооператив" СТ „Хаджибей" пройшло процедуру перетворення.

Відповідно до п.33 статуту СТ „Хаджибей" в редакції від 10 червня 2004 р., реорганізація товариства здійснюється за рішенням загальних зборів членів товариства.

Відповідно до ст.ст. 104,108 ЦК України зміна організаційно-правової форми юридичної особи, тягне за собою припинення старої юридичної особи та реєстрацію нової юридичної особи, до якої переходить усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Таким чином, членам товариства надається право на загальних зборах визначатися з тим, яка саме організаційно-правова форма має бути в організації.

Як зазначає позивач, такого права членам СТ „Хаджибей „ надано не було та не було проведено голосування за „перетворення" СТ „Хаджибей" в будь-яку організаційно-правову форму - громадську організацію або обслуговуючий кооператив.

З огляду на наведені положення законодавства, суд зазначає що ОСОБА_1, як член СТ „Хаджибей" була позбавлена права на вирішення питання щодо організаційно-правової форми товариства, у зв'язку з чим вимога щодо визнання п.2. рішення Загальних зборів Садівничого товариства „Хаджибей" від 10.06.2007 року, яке оформлено п. 2 протоколу Загальних зборів №1 від 10.06.2007 року та Статут Садівничого товариства „Хаджибей" (в новій редакції), який зареєстровано за №15311050003000135 від 23.06.2007 року недійсним підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються зокрема шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати п. 2 рішення Загальних зборів Садівничого товариства Хаджибей (код ЄДРПОУ: 26275450) від 10.06.2007 року, яке оформлено п. 2 протоколу Загальних зборів № 1 від 10.06.2007 року та Статут Садівничого товариства Хаджибей (в новій редакції), який зареєстровано за № 15311050003000135 від 23.06.2007 року недійсним.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05 квітня 2017 р.

Суддя Г.І. Гуляк