Рішення

від 03.04.2017 по справі 921/77/17-г/4

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 квітня 2017 рокуСправа № 921/77/17-г/4

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

Розглянув справу

за позовом Тернопільської обласної спілки споживчих товариств, майдан Волі, 4, м.Тернопіль

до відповідача ОСОБА_1 сільської ради, с. Носів, Підгаєцький район, Тернопільська область

про визнання права власності.

За участю представників сторін:

позивача : ОСОБА_2, довіреність № 7/93 від 01.09.2016р.;

відповідача: ОСОБА_3, рішення сесії № 1-1/15 від 17.11.2015р.

Суть справи:

В розпочатому судовому засіданні представникам сторін процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22,81-1 ГПК України, роз'яснено.

Тернопільська обласна спілка споживчих товариств, м. Тернопіль звернулась 17.01.2017р. (згідно відтиску штампу вхідної кореспонденції канцелярії господарського суду вх. № 82 від 17.01.2017р.) до господарського суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 сільської ради, с. Носів про визнання права власності на торговий центр в с.Носів, вул. Шевченка, 92, Підгаєцький район, площею 371,7 кв.м.

Ухвалою суду від 19.01.2017р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 16.02.2017р.

15.02.2017р. через канцелярію суду відповідачем подано відзив на позовну заяву № 13 від 14.02.2017р. (вх. № 5930 від 15.02.2017р.), підтриманий його представником в судовому засіданні 16.02.2017р., у якому зазначає, що виконавчим комітетом ОСОБА_1 сільської ради не надавалось рішення про оформлення права власності на приміщення магазину для Підгаєцького РайСТ в с.Носів. Про факт наявності та походження долученої до позовної заяви позивачем копії рішення виконавчого комітету ОСОБА_1 сільської ради народних депутатів за №22 від 11 жовтня 1995 року «Про оформлення права власності на приміщення Підгаєцького РайСТ» ОСОБА_1 сільській раді нічого не відомо. Позивач надав суду сумнівну копію рішення виконавчого комітету ОСОБА_1 сільської ради, так як в дійсності виконавчий комітет ОСОБА_1 сільської ради 11 жовтня 1995 року прийняв рішення за №22 «Про роботу правління селянської спілки «Відродження» по покращенню екологічного стану на території сільської Ради» , що підтверджується архівною довідкою №14/03-05 від 02 лютого 2017 року, наданою архівним відділом Підгаєцької районної державної адміністрації. Також, звертає увагу, що Реєстраційне посвідчення, видане Бережанським МБТІ від 14.08.1997р. немає доказової сили, так як видане на підставі сумнівного рішення виконавчого комітету ОСОБА_1 сільської ради №22 від 11 жовтня 1995 року, а також зазначає, що до бюджету ОСОБА_1 сільської ради не надходило жодних платежів від Тернопільської обласної спілки споживчих товариств за користування земельною ділянкою на якій розташований нежитловий будинок по вул. Т.Шевченка, 92. З огляду на викладене відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

16.02.2017р. в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених у позові, та просив позов задовольнити. Щодо оригіналу рішення виконкому ОСОБА_1 сільської ради №22 від 11.10.1995 р., витребуваного ухвалою суду від 19.01.2017р., зазначив про його відсутність.

На вимогу ухвали від 16.02.2017р. позивачем подано письмові пояснення причин відсутності витребуваних судом оригіналу рішення виконкому ОСОБА_1 сільської ради №22 від 11.10.1995 р. та копії інвентарної справи на будинковолодіння №265 по вул. Центральна в с. Носів Підгаєцького району. Так ним роз'яснено , що в процесі ліквідації Підгаєцького районного споживчого товариства шляхом приєднання до Тернопільської облспоживспілки, що є правонаступником переданих прав та зобов'язань, за актом передачі нежитлових будівель і споруд передано і нежитлове приміщення торгового центру що в с.Носів по вул.Шевченка, 92 Підгаєцького району, яке є предметом розгляду у даній справі.

В ході передачі позивачу передані і документи на спірне майно в т.ч.: акт передачі активів і пасивів балансу Підгаєцького райСТ на баланс Тернопільської облспоживспілки станом на 30 вересня 2009 року; копії архівних документів Підгаєцького районного бюро технічної інвентаризації в т.ч. рішення ОСОБА_1 сільської ради народних депутатів від 11 жовтня 1995 року №22 Про оформлення права власності на приміщення Підгаєцького райСТ ; реєстраційне посвідчення видане Бережанським МБТІ на магазин по вул.Центральна, 265 в с.Носів, від 14.08.1997р. та інвентаризаційна справа на магазин. Зазначені документи зберігаються у Підгаєцькому районному БТІ, однак виготовлення інвентаризаційної справи та реєстрація права власності відбулася Бережанським МБТІ у серпні-вересні 1997 року за клопотанням Підгаєцького райСТ (копія відношення №192 від 13.08.1997р. долучена до матеріалів справи), у якому метою виготовлення вказано - для одержання кредиту , а тому позивач припускає, що оригінали документів, в т.ч. реєстраційного посвідчення та інвентарної справи могли бути передані банку і тому були відсутні і у Підгаєцького райСТ.

Також позивачу передано і Справу про встановлення зовнішніх меж землекористування для підготовки і видачі державного акту на право постійного користування землею (замовлення №96-10/23). У справі виготовлено та укомплектовано ряд документів, зокрема опис меж, акт визначення та погодження меж землекористування магазину с.Носів Підгаєцького району, акт про встановлення на місцевості зовнішніх меж земельної ділянки магазину с.Носів Підгаєцького району, де стронами спору Підгаєцьким райСТ, як власником майна, та ОСОБА_1 сільською радою погоджено документи, підписано їх посадовими особами та скріплено їхні підписи, що свідчить про те, що відповідач не заперечував і визнавав власність на об'єкт за районним споживчим товариством, правонаступником якого є Тернопільська облспоживспілка.

Розгляд справи у відповідності до ст. 77 ГПК України неодноразово відкладався (востаннє на 03.04.2017р.), для надання можливості сторонам подати витребувані судом документи та додаткові докази у справу.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу не здійснювалась у відповідності до ст. 81-1 ГПК України за відсутності відповідних клопотання представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, господарський суд встановив наступне:

- виконавчим комітетом ОСОБА_1 сільсько ради народних депутатів Підгаєцького району 11 джовтня 1995 р. прийнято рішення №22 Про оформлення права власності на приміщення Підгаєцького райСТ , яким вирішено оформити факт приналежності на право власності на приміщення магазину Торговий центр магазину в с. Носів по вул. Центральна, 265 за Підгаєцьким райСТ, а також доручено Бережанському МБТІ зареєструвати вище згадане будинковолодіння.

Згідно з реєстраційним посвідченням, виданим Бережанським МБТІ 14.08.1997р. , магазин, який складається з одного будинку з надвірними будівлями по вул. Центральна, 265, зареєстрований на праві власності за Підгаєцьким райСТ.

Відповідно до п.59 Статуту Тернопільської обласної спілки споживчих товариств від 2011р., затвердженого п'ятими зборами Ради облспоживспілки чотирнадцятого скликання від 17.12.2011р., Тернопільська обласна спілка споживчих товариств є правонаступником усіх прав та зобов'язань реорганізованого шляхом приєднання Підгаєцького районного споживчого товариства. Державну реєстрація Статуту проведена 10.05.2011р., номер запису 16461050007000164.

Згідно з Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серія АА №369874 Підгаєцьке районне споживче товариство з 12.03.2010р. є припиненим та виключеним з реєстру, про що внесено відповідний запис.

На виконання постанови правління зборів уповноважених членів Підгаєцького районного споживчого товариства №9 від 26.08.2009р. 30 вересня 2009 року на підставі акту передачі активів і пасивів з балансу Підгаєцького райСТ на баланс Тернопільської облспоживспілки та акту - приймання основних засобів з балансу Підгаєцького райСТ на баланс Тернопільської облспоживспілки проведено передачу активів та пасивів споживчого товариства на суму 1140685 грн. та основних засобів на суму 1038486 грн., в тому числі і спірного торгового центру у с.Носів Підгаєцького району, балансовою вартістю 80 630 грн.

І оскільки у відповідності до п. 3 ст.59 Господарського кодексу України передбачено, що у разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання, тому позивач - Тернопільська облспоживспілка, як правонаступник Підгаєцького райСТ, набула прав власника на умовах, які визначені законом.

Позивач стверджує, що при передачі документів на спірне майно торгового центру с.Носів передано лише копії архівних документів Підгаєцького районного бюро технічної інвентаризації , в тому числі і рішення ОСОБА_1 сільської ради народних депутатів від 11 жовтня 1995 року №22 Про оформлення права власності на приміщення Підгаєцького райСТ ; реєстраційне посвідчення видане Бережанським МБТІ на магазин по вул.Центральна, 265 в с.Носів, зареєстроване 14.08.1997р. у якому власником зареєстровано Підгаєцьке райСТ та інвентаризаційну справу на магазин на 5 аркушах, площею 375,35 кв.м. Оригінали зазначених документів позивачу не передані.

В подальшому позивачем в ході користування нежитловим приміщенням торгового центру в с. Носів 15.04.2013р. виготовлено технічний паспорт (інвентарний номер 904), у якому місцезнаходженням спірного приміщення зазначено : вулиця Т.Шевченка, 92, с. Носів.

З метою врегулювання спірного питання з приводу фактичної назви вулиці позивач звертався до органу місцевого самоврядування, однак листом №162 від 07.12.2012р. виконавчий комітет ОСОБА_1 сільської ради повідомив, що жодних документальних підтверджень про присвоєння вулиці назви Центральна чи про її перейменування на вулицю ОСОБА_4, а також підтверджуючих фактів наявності на території сільської ради вулиці із назвою Центральна від часу створення ради немає.

Позивач здійснює володіння і користування приміщенням, однак без оригіналів право встановлювальних документів, провести реєстрацію права власності на зазначене вище приміщення не може, що порушує його законні права та інтереси.

Згідно із Довідкою №7/5-2 від 17.01.2017р. , виданою Тернопільською обласною спілкою споживчих товариств, торговий центр за адресою : с. Носів Підгаєцького району тернопільської області , вул. Шевченка, 92, площею 371.7 кв.м. належить Тернопільській обласній спілці споживчих товариств і обліковується на балансі з 2009р., а станом на 01.01.2017р. його балансова вартість складає 65 231 грн.

Згідно з приписами ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу таким способом як визнання права.

Визнання права - це спосіб захисту, який застосовується у випадку спору між суб`єктами цивільного права, з приводу наявності чи відсутності правовідносин між ними , і відповідно наявності чи відсутності цивільного права та цивільного обов`язку. Такий спосіб захисту може стосуватися не тільки наявного спору , а й невизначеного правового стану.

Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, позивач вважає, що його право, як належного власника торгового центру за адресою : с. Носів Підгаєцького району Тернопільської області, вул. Шевченка, 92, площею 371.7 кв.м., з огляду на неможливість провести державну реєстрацію права власності на нього через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів, порушено та підлягає захисту у спосіб, встановлений ст. 392 ЦК України, шляхом визнання за ним права власності на зазначене майно.

Проаналізувавши встановлені судом обставини в сукупності, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, у відповідності з статті 43 ГПК України, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, при цьому судом взято до уваги таке:

Засади цивільно-правового захисту права власності визначені ст.386 ЦК України, яка на розвиток положень ст.13 Конституції України встановлює, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню (частина 2 ст.386 ЦК України).

Судовий захист права власності та майнових інтересів власників - юридичних осіб та громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, які названих у ст.1 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовом про визнання права власності .

Стаття 392 ЦК України встановлює, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Позов про визнання права власності - це позадоговірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно, не з'єднане з конкретними вимогами про повернення майна чи усунення інших перешкод, не зв'язаних з позбавленням володіння. Позови про визнання права власності спрямовані на усунення перешкод у здійсненні власником (чи титульним власником) свого права і виключення домагань на приналежне власнику майно за допомогою підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності.

Умовами подання позову про визнання права власності є:

1) наявність права власності у позивача;

2) оспорювання права власності іншими особами;

3) наявність у власника можливості довести своє право власності.

Отже, змістом позову про визнання права власності є вимога власника, чиї права оспорюються, про констатацію перед особами, які оспорюють його право на річ, наявності у нього права власності на спірне майно.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Так, згідно з вимогами частини першої статті 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. (ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). Зазначена норма кореспондується з вимогами ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відповідно до якої обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, зокрема, право власності на нерухоме майно .

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", за визначенням статті першої якого державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, необхідною умовою захисту права власності шляхом його визнання є підтвердження позивачем своїх прав на майно. Це може випливати із правовстановлюючих документів, перелік яких наведено у ст.27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 № 1952-IV (із змінами та доповненнями), а також у Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 (надалі - Порядок). Одним із таких документів є рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно (п.9 ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Матеріали справи свідчать, що позивач, як правонаступник реорганізованого Підгаєцького райСТ , набув право власності на спірне нерухоме майно внаслідок проведеної реорганізації товариства, що підтверджується копією Статуту Тернопільської обласної спілки споживчих товариств від 2011р. та Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серія АА №369874 .

Факт передачі передачі активів та пасивів споживчого товариства на суму 1140685 грн. та основних засобів на суму 1038486 грн., в тому числі і спірного торгового центру у с.Носів Підгаєцького району, Тернопільській облспоживспілці підтверджується копіями актів передачі від 30.09.2009р.

Крім того, на підтвердження правомірності набуття права власності на спірне майно, позивачем до матеріалів справи долучено витяг з державного земельного кадастру НВ-6102870022016 від 22.11.2016р. із якої слідує, що з метою оформлення належного землекористування земельною ділянкою кадастровий номер 6124885800:02:001:0427, на якій розміщено торговий центр, розташованої по вул. Шевченка, 92 с. Носів, Підгаєцький район, Тернопільська область загальною площею 0,1067, виділеної для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, Тернопільською облспоживспілкою виготовлено проект землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки йому в користування.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом статей 33-34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог належними і допустимими доказами.

Статтею 392 ЦК України передбачено право власника майна пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як зазначалось вище, між сторонами існує спір щодо відсутності у позивача права власності на передане йому майно з огляду на відсутність у нього правовстановлюючих документів, необхідних для здійснення державної реєстрації за ним права власності на це майно.

Іншого можливого способу захисту свого права у позивача немає.

І так як позивач набув право власності на спірне майно - торговий центр, розміщений за адресою: с. Носів Підгаєцького району Тернопільської області, вул. Шевченка, 92, площею 371.7 кв.м. на законних підставах, а також зважаючи на те, що заявлений позов відповідає визначеним законом способам захисту і законність підстав такого набуття відповідачем належним чином не заперечено, тому позов підлягає до задоволення як достатньо обґрунтований.

Щодо факту відсутності документальних підтверджень перейменування вулиці, на якій розміщене спірне нерухоме майно, з назви Центральна на вулицю ОСОБА_4, про що зазначено у долученому до матеріалів справи листі №162 від 07.12.2012р. виконавчого комітету ОСОБА_1 сільської ради, господарський суд, враховуючи те, що іншого торгового центру у с. Носів Підгаєцького району Тернопільської області не має, що підтверджували в судових засіданнях представники сторін, а тому слід рахувати, що перейменування вулиці мало місце, а торговий центр площею 371,7 кв.м. знаходиться за адресою : вул. Шевченка, 92, с. Носів, Підгаєцький район, Тернопільська область.

Заперечення відповідача, викладені ним у відзиві на позов № 13 від 14.02.2017р. (вх. № 5930 від 15.02.2017р.), про те, що виконавчим комітетом ОСОБА_1 сільської ради не надавалось рішення про оформлення права власності на приміщення магазину для Підгаєцького РайСТ в с.Носів, а про факт наявності та походження долученої до позовної заяви позивачем копії рішення виконавчого комітету ОСОБА_1 сільської ради народних депутатів за №22 від 11 жовтня 1995 року «Про оформлення права власності на приміщення Підгаєцького РайСТ» ОСОБА_1 сільській раді нічого не відомо, судом до уваги не приймаються з огляду на те, що факт прийняття виконавчим комітетом ОСОБА_1 сільської ради народних депутатів рішення за №22 від 11 жовтня 1995 року «Про оформлення права власності на приміщення Підгаєцького РайСТ» встановлено Апеляційним судом Тернопільської області в межах розгляду справи №1913770/12 за заявою ОСОБА_1 сільської ради про визнання нерухомого майна (в тому числі і нежитлового двоповерхового будинку, що знаходиться за адресою: с.Носів Підгаєцького району, вул. Т.Шевченка, 92) - безхазяйним та передачу його у власність територіальної громади с. Носів Підгаєцького району, за участю заінтересованої особи - Підгаєцького районного бюро технічної інвентаризації (ухвала від 04.04.2013р.).

В процесі розгляду спору представником відповідача повідомлено про факт скасування рішення Підгаєцького районного суду Тернопільської області у справі №1913/770/12 від 01.10.2012р. за результатами його апеляційного перегляду Апеляційним судом Тернопільської області, а також про те, що ухвала апеляційної інстанції від 04.04.2013р. ним у касаційному порядку не оскаржувалась та є чинною на даний час.

У відповідності до ч. 3 статті 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторін порівну.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за Тернопільською обласною спілкою споживчих товариств (майдан Волі, 4, м. Тернопіль, ідент. код 01767413) право власності на торговий центр площею 371,7 кв.м., що знаходиться в с. Носів, вул. Шевченка, 92, Підгаєцький район, Тернопільська область.

3. Стягнути з ОСОБА_1 сільської ради (вул. І.Франка, 2, с. Носів, Підгаєцький район, Тернопільська область, ідент код 04395069) на користь Тернопільської обласної спілки споживчих товариств (майдан Волі, 4, м. Тернопіль, ідент. код 01767413) 800 (вісімсот) грн в повернення сплаченого судового збору.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 05.04.2017р.

Суддя Н.М. Бурда