Ухвала

від 29.03.2017 по справі 757/6108/17-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

представника власника майна ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу директора ТОВ «Елемент Нафта» ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.02.2017 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого в ОВС Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , погоджене прокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , про накладення арешту на майно та накладено арешт на майно, а саме на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 , відкритому ТОВ «Елемент Нафта» (код ЄДРПОУ 39564815) в ПАТ «ПУМБ» (МФО 334851), шляхом заборони будь-яких видаткових операцій по рахункам, за виключенням видаткових операцій щодо сплати заробітної плати та обов`язкових платежів до державного бюджету зі сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), з можливістю зарахування грошових коштів на рахунки.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, представник власника майна подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.02.2017 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу посилається на те, що оскаржувана ухвала, всупереч вимогам ст.. 173 КПК України, не містить жодних мотивів, із яких виходив слідчий суддя, дійшовши висновку, що майно у вигляді грошових коштів, які знаходяться на банківському рахунку товариства, є майном, що набуте кримінально протиправним шляхом. Жодних доказів, які б підтверджували, що грошові кошти ТОВ «Елемент Нафта», які знаходяться на арештованому банківському рахунку, є об`єктом кримінально-протиправних дій, не має. Крім того, слідчий суддя, на думку апелянта, дійшов безпідставного висновку, що відносно вказаного майна може бути застосовано спеціальна конфіскація. Кошти на банківському рахунку є власністю товариства, якими воно вправі володіти та користуватись. Розумність і спів розмірність обмеження права власності не була належно оцінена ні слідчим, який вніс на розгляд клопотання про арешт майна, ні слідчим суддею, який задовольнив це клопотання, порушивши п. 5 ч. 2 ст. 173 КПК України.

Крім того, враховуючи, що ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення, про наявність оскаржуваної ухвали власнику майна стало відомо 18.02.2017 року. А тому строк на оскарження повинен відраховуватись із цієї дати.

Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі, доводи прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно частини третьої зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що ухвалу від 02.02.2017 р. було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.

Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 4201600000000986 від 12.04.2016 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2, 3 ст. 212, ч. 1 ст. 205 КК України.

02.02.2017 р. слідчий в ОВС Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , за погодженням із прокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 , відкритому ТОВ «Елемент Нафта» (код ЄДРПОУ 39564815) в ПАТ «ПУМБ» (МФО 334851), посилаючись на те, що вказане майно є предметом кримінального правопорушення, з метою забезпечення конфіскації майна або спеціальної конфіскації.

02.02.2017 р. ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва клопотання слідчого про накладення арешту задоволено.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна, накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 КПК України); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На переконання колегії суддів, наведених вимог закону слідчий суддя та слідчий дотримались.

Так, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку та правильно зазначив в оскаржуваній ухвалі про наявність підстав вважати, що майна, на яке слідчий у своєму клопотанні просив накласти арешт, набуте кримінально-протиправним шляхом і у провадженні, відповідно до ст. 96-1 КК України, може бути застосовано спеціальну конфіскацію, тобто наявні правові підстави для накладення арешту на майно, передбачені ч. 4 ст. 170 КПК України.

Крім того, на думку колегії суддів, надані матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, діяв у спосіб та у межах законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апелянта стосовно незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а відтак апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.02.2017 року, якою задоволено клопотання слідчого в ОВС Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , погоджене прокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , про накладення арешту на майно та накладено арешт на майно. А саме грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 , відкритому ТОВ «Елемент Нафта» (код ЄДРПОУ 39564815) в ПАТ «ПУМБ» (МФО 334851), шляхом заборони будь-яких видаткових операцій по рахункам, за виключенням видаткових операцій щодо сплати заробітної плати та обов`язкових платежів до державного бюджету зі сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), з можливістю зарахування грошових коштів на рахунки залишити без змін, а апеляційну скаргу директора ТОВ «Елемент Нафта» ОСОБА_7 без задоволення.

Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/796/1223/2017 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_10

Доповідач: ОСОБА_1