ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 березня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/4659/16
Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е. А.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:
головуючого судді - Запорожана Д.В.,
судді - Романішина В.Л.,
судді - Шляхтицького О.І.
при секретарі: Вишневській А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 8 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, за участю третьої особи: товариства з обмеженою відповідальністю СК Фамільний дім про визнання бездіяльності протиправною та скасування реєстрації,
В С Т А Н ОВ И Л А:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, за участю третьої особи: товариства з обмеженою відповідальністю СК Фамільний дім про протиправною бездіяльності відповідача з непроведення заходів архітектурно-будівельного контролю та скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт № ОД 083153501894 від 16 грудня 2015 року.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував незаконністю спірної бездіяльності.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 8 лютого 2017 року відмовлено в задоволенні позову.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з необґрунтованості даного позову та відсутності підстав для його задоволення.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Судом встановлено, що позивач є власником земельної ділянки площею 0,0553 га, з призначенням для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, на підставі державного акту на право власності на землю від 25.10.2000 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 4454, а також власником земельної ділянки площею 0,0208 га, з призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер НОМЕР_1), на підставі договору купівлі-продажу від 04.07.2013 року.
Зазначені земельні ділянки безпосередньо межують з земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_3, яку забудовує ТОВ СК ФАМІЛЬНИЙ- ДІМ (далі також - забудовник ) 9-типоверховим багатоквартирним будинком.
Забудова здійснюється ТОВ СК ФАМІЛЬНИЙ ДІМ на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_3, зареєстрованою Департаментом ДАБІ в Одеській області 16.12.2015 року за № ОД083153501894.
Правовідносини, що є предметом даного спору регулюються Законом України "Про основи містобудування" від 16.11.1992 року №2780-ХП, Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 року №3038-VI, Порядком виконання будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, та іншими нормативними актами.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Департаменту ДАБІ в Одеській області з не проведення заходів архітектурно - будівельного контролю відносно перевірки дотримання суб'єктом містобудування - ТОВ "СК Фамільний дім" вимог містобудівного законодавства за адресою: АДРЕСА_3, то суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, наказу № 976 від 08.09.2015 Державної архітектурно-будівельної інспекції України, звернення ОСОБА_1 від 10.08.2016 яке надійшло листом Держархбудінспекції України від 15.08.2016 № 40-4618-Б, проведено позапланову перевірку дотримання вимог чинного містобудівного законодавства на об'єкті за адресою: АДРЕСА_3, отже не можна вважати, що відповідачем не вжито заходів з проведення перевірки.
Також суд зазначає, що правомірність проведення перевірки не є предметом даного спору.
Щодо позовної вимоги про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстровану Департаментом ДАБІ в Одеській області за №ОД 083153501894 від 16.12.2015 року, то суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ТОВ "СК Фамільний Дім" розпочато будівництво 9-ти поверхового житлового будинку на 99 квартир на земельній ділянці розташованій за адресою: АДРЕСА_3.
26.12.2015 року Департамент державної архітектурно - будівельної інспекції в Одеській області зареєстрував Декларацію про початок виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_3, нове будівництво ІІІ категорії складності ( т. 1, а.с. 21-24).
Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки видані Управлінням архітектури та містобудівництва за № 01-06/274 від 24.03.2015 року для будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою : АДРЕСА_3 (т.1, а.с. 17-20).
Також суд встановив, що документом який підтверджує право власності або користування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_3, є свідоцтво про право власності на земельну ділянку індексний номер НОМЕР_7 від 18.11.2014 року для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на гр.. ОСОБА_3, площею 0,0998 га, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3 (т.1, а.с. 100), договір користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) від 23.03.2015 року, між ОСОБА_3 та ТОВ "СК Фамільний Дім" (т.2 а.с.2-3).
Згідно листа Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 08.02.2017 року №31-15-0.82-1282/2-17 відповдіно до відомостей про земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_2 (належить ОСОБА_1) та НОМЕР_3 (належить ТОВ "СК Фамільний Дім"), що наявні у Державному земельному кадастрі, вказані земельні ділянки є суміжними.
Відповідно до Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку".
Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.
Департамент ДАБІ в Одеській області - територіальний орган Державної архітектурно-будівельної інспекції України утворений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 року № 150 та діє на підставі Положення про Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, затвердженого наказом № 230 від 01.10.2014 року на території Одеської області.
Таким чином, Департамент ДАБІ в Одеській області наділений відповідними повноваженнями щодо здійснення державного-архітектурно будівельного контролю в межах Одеської області.
Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів будівництва регламентована Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553.
Згідно з ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до приписів ч. 8 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.
Згідно з ч. 10 ст. 39 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.
Що стосується недостовірності відомостей у декларації суд зазначає, що дана позиція позивача не підтверджується та спростовується наступними доказами у справі.
Так судом встановлено, що у декларації №ОД 083153501894 зазначено:
Код об'єкта 1122,1 категорія складності - III;
Технагляд ОСОБА_4 НОМЕР_4;
Проект ЦНТТМ по архітектурі та будівництву ОДАБА - ЄДРПОУ 21028281;
ГАЛ ОСОБА_5 НОМЕР_5;
Експертиза проекту TOB "Українська будівельна експертиза" в Одеський обл. ЄДРПОУ 38237470 експерт ОСОБА_6 НОМЕР_6;
Авторський нагляд ОСОБА_5 НОМЕР_5;
Ген. Підрядник TOB "CK Фамільний Дім" ЄДРПОУ 37706608;
Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки УAM Одеської міської ради № 01-06/274 від 24.03.2015 року;
Договір користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) від 23.03.2015 кадастровий номер НОМЕР_3.
Відповідно до ст. 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п. 24 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №466, реєстрацію декларації може бути скасовано лише у разі виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.
Відповідно до п. 10 Закону України "Про регулювання у сфері містобудівної діяльності" та п.п. 16, 17, 18 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №466, замовник відповідає за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій декларації, в свою чергу Інспекція перевіряє протягом п'яти робочих днів з дати подання до неї декларацій повноту даних, зазначених у ній, та реєструє декларацію.
У позовній заяві позивача не зазначено жодного пункту у декларації від 16.12.2015 №ОД 083153501894 про початок виконання будівельних робіт, який не був заповнений у встановленому порядку.
Таким чином, неповнота та недостовірність даних, поданих у декларації про початок виконання будівельних робіт, не має жодного конкретного обґрунтування у позовній заяві.
Щодо посилань позивача на порушення ТОВ "СК ФАМІЛЬНИЙ ДІМ" чинних державних будівельних норм та правил, а саме: п. 3.13 ДБН 360-92 "Планування і забудова міських і сільських поселень" та п. 3.1 ДБН В.1.1.-7-2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва", то суд зазначає, наступне.
Статтею 11 Кодексу передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Приписами ч. 1 ст. 6 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтерес.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суд наголошує, що захист прав здійснюється у разі їх порушення. З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав, то навіть у разі, якщо дії суб'єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає. Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.
Об'єктом судового захисту є права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Для розкриття цих категорій необхідно звернути увагу на Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 ЦПК України (справа про охоронюваний законом інтерес) від 1 грудня 2004 року N 18-рп/2004 (справа N 1-10/2004). Системний аналіз, який провів Конституційний Суд України, свідчить, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" має один і той же зміст.
З урахуванням наведених вище міркувань Конституційний Суд України вирішив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Таким чином, навіть за умови доведеності цієї обставини, об'єкт не може бути віднесено до категорії самочинних, а значить відсутні підстави для застосування положень ст.39-1 Закону № 3038-УІ про скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт.
Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Вищого адміністративного суду України від 02.09.2015 року по справі № К/800/21087/15.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне наголосити, що належним способом захисту прав позивача є звернення до суду з вимогами про визнання будівництва самочинним із застосуванням відповідних правових наслідків.
Щодо тверджень позивача про недостовірність відомостей про цільове призначення земельної ділянки суд зазначає наступне.
Частина 1 статті 19 ЗК України встановлює вичерпний перелік категорій земель в Україні за своїм цільовим призначенням. Зокрема: "1. Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:
а) землі сільськогосподарського призначення;
б) землі житлової та громадської забудови;
в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;
г) землі оздоровчого призначення;
ґ) землі рекреаційного призначення;
д) землі історико-культурного призначення;
е) землі лісогосподарського призначення;
є) землі водного фонду;
ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Зміну цільового призначення встановлює стаття 20 ЗК України.
Відповідно до частини першої цієї статті "Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення".
Фактично претензії позивача зводяться до неналежного цільового призначення земельної ділянки.
Судом встановлено, що відповідно до Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, цільове призначення вищезазначеної земельної ділянки - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Згідно з містобудівними умовами та обмеженнями забудови земельної ділянки УАМ Одеської міської ради №01-06/274 від 24.03.2015 року цільове призначення земельної ділянки є - багатоквартирна житлова та громадська забудова.
Зазначені містобудівні умови в судовому порядку не оскаржувались та є чинними на теперішній час, а також не є предметом даного спору.
Таким чином, суд приходить до висновку, що поняття забудова та експлуатація житлових будинків і споруд, так само як і багатоквартирна житлова та громадська забудова відносяться до однієї категорії земель за основним цільовим призначенням.
Виходячи з наведеного, доводи позивача щодо неналежного цільового призначення земельної ділянки спростовуються зазначеними містобудівними умовами та обмеженнями.
Також суд зазначає, що відповідно до плану зонування території Малиновського району м. Одеси, затвердженого рішенням Одеської міської ради №1316-VІІ від 19.10.2016 року "Про затвердження плану зонування території (зонінгу) м. Одеси" вбачається, що об'єкт нерухомості, знаходиться в житловій зоні Ж-4 (зона змішаної багатоквартирної забудови та громадської забудови (9-16 поверхів)) (т.1, а.с. 204-206).
Саме посилаючись на використання ТОВ "СК "Фамільний Дім" земельної ділянки не за цільовим призначенням Позивач вважає достатність підстав для скасування реєстрації Декларації, що є цілком безпідставним.
З метою уникнення непорозумінь законодавець визначив підстави скасування реєстрації Декларації про початок виконання будівельних робіт у ч.7 ст.36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме у разі: 1) подання замовником заяви про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт; 2) отримання відомостей про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем (замовником), смерті фізичної особи - замовника або визнання її безвісно відсутньою; 3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об'єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.
З викладеного вбачається чітка позиція законодавця, якою повинен керуватися суд та інші уповноважені органи при скасуванні реєстрації декларації або зобов'язання відповідного органу вчинити певні дії.
Проте суду не надано жодного доказу невиконання ТОВ "СК "Фімільний Дім" вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю, які могли б бути підставою для скасування декларації про початок будівельних робіт.
Окрім того, до судового засідання представником Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області було надано докази проведення перевірки на об'єкті будівництва.
Однак, в результаті ознайомлення із Актами перевірки вбачається, що контролюючим орган встановлено порушення п.4.3. ДБН А.3.1.-5-2009 "Організація будівельного виробництва".
Тобто, під час проведення перевірки, і як вбачається ТОВ "СК "Фамільний Дім" надавалась відповідна дозвільна та проектна документація, не встановлено підстав для скасування реєстрації Декларації № ОД 083153501894 від 16.12.2015 року, що спростовує позовні вимоги ОСОБА_1
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість даного позову та відсутність підстав для його задоволення.
Частиною 1 ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 8 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, за участю третьої особи: товариства з обмеженою відповідальністю СК Фамільний дім про визнання бездіяльності протиправною та скасування реєстрації - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.
Головуючий /Д.В. Запорожан/
Судді /В.Л. Романішин/
/О.І. Шляхтицький/
Суд | Одеський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.03.2017 |
Оприлюднено | 10.04.2017 |
Номер документу | 65775452 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Коваленко Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні