Рішення

від 28.03.2017 по справі 510/329/17

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/329/17-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.03.2017 р. Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

за участю: секретаря Фурсовой А.А.

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Орлівської сільської ради Ренійського району (треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3) про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Представник відповідача позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу у його відсутності.

Позивач на задоволенні позову наполягав, просив про розгляд справи без його участі.

Треті особи не заперечували проти задоволення позовних вимог, просили про розгляд справи у їх відсутності.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини від 17.10.2016р.; копія заяви ОСОБА_2 про відому від спадщини на користь позивача від 17.10.2016р.; копія заяви ОСОБА_3 про відмову від спадщини; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_4; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_5; копія свідоцтва про шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_6; копія свідоцтва про народження ОСОБА_2; копія свідоцтва про народження ОСОБА_3; копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 05.01.2007р.; копія витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 05.01.2007р.; копія технічного паспорту на житловий будинок № 38 по вул. Леніна в с. Орлівка Ренійського району; копія звіту про проведення незалежної оцінки вартості житлового будинку; копія державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 008475; копія державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 120927; копії довідок відділу Держгеокадастру у Ренійському районі про нормативно грошову оцінку земельної ділянки; копія державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 120928; копія державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 464834; копія державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 464915; копія постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 02.03.2017р.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач з 2007р. проживав однією сім'єю із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Так, 05.06.2013р. помер ОСОБА_4, якому за життя належало:

житловий будинок із надвірними спорудами № 38 по вул. Леніна в с. Орлівка Ренійського району. Факт належності будинку ОСОБА_4 підтверджується: копією технічного паспорту на будинок на його ім'я та свідоцтвом про право власності від 05.01.2007р.;

земельна ділянка площею 1,79 га, розташована на території Орлівської сільської ради Ренійського району, виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 120927;

земельна ділянка площею 0,52 га, розташована на території Орлівської сільської ради Ренійського району, виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 120928;

земельна ділянка площею 0,2500 га, розташована в с. Орлівка Ренійського району вул. Леніна, виділена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 464834;

земельна ділянка площею 0,0478 га, розташована в с. Орлівка Ренійського району вул. Леніна, виділена для ведення особистого селянського господарства, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 464915.

На випадок смерті ОСОБА_4 не розпорядився належним йому майном, заповіту не залишив. Після його смерті відкрилась спадщина на вищезазначене майно. Єдиними спадкоємцями першої черги після його смерті була його дружина ОСОБА_5 та діти - треті особи по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 ніхто із них не звернулась до Ренійської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом. Проте на день смерті ОСОБА_4 разом із ним мешкала його дружина ОСОБА_5, яка понесла витрати на його поховання, успадкувала речі побуту після померлого. Однак, за оформленням прийняття спадщини після смерті чоловіка не зверталася, та не встигла оформити її юридично. Таким чином, дружина спадкодавця ОСОБА_5 як спадкоємець першої черги за законом, прийняла спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

31.05.2016р. померла ОСОБА_5 За життя їй належало:

земельні ділянки загальною площею 2,43 га, розташовані на території Орлівської сільської ради Ренійського району, виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 008475 та вищевказане майно, яка вона прийняла після смерті чоловіка, але юридично її не оформила.

Після її смерті відкрилась спадщина на вищезазначене майно. На випадок смерті ОСОБА_5 не розпорядилась належним їй майном, заповіт не залишила. Тому спадкоємство здійснюється за законом. Спадкоємцями першої черги є її діти - треті особи, які не вчинили ніяких дій щодо прийняття спадщини, крім того відмовились від неї на користь позивача. У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 позивач (як спадкоємець за законом четвертої черги) звернувся до Ренійської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. За зверненням позивача нотаріусом було заведено спадкову справу. Пізніше, при зверненні позивача до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, йому в цьому було відмовлено з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно (відсутності витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та ін..), про що нотаріусом було винесено відповідну постанову. Після смерті ОСОБА_5 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на житловий будинок, земельні ділянки як на об'єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.

Таким чином, позивач в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України прийняв спадщину, що залишилася після померлої ОСОБА_5 і вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інші спадкоємці на спадщину не претендують.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв'язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Як було встановлено судом, 05.06.2013р. помер ОСОБА_4 Його дружина ОСОБА_5 спадкоємиця першої черги за законом після його смерті. На момент смерті ОСОБА_4 його дружина ОСОБА_5 мешкала разом із ним, отже прийняла спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, однак не встигла оформити її юридично.

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Крім того, 31.05.2016р. померла ОСОБА_5 Позивач ОСОБА_1 як спадкоємець четвертої черги, у передбачений законом строк подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини, отже вважається таким, що її прийняв. Треті особи спадкоємці першої черги від спадщини відмовились на користь позивача. Інших спадкоємців, які б мали обов'язкову частку у спадщині немає. Прийняття спадщини є фактом, який відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняв спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України після смерті ОСОБА_5 оскільки його воля, як спадкоємця за заповітом, була виражена у його діях щодо подачі відповідної заяви до нотаріуса.

Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, однак, він не може оформити прийняття спадщини та отримати відповідне свідоцтво, оскільки за життя ОСОБА_5 не встигла отримати оригінали на право власності на земельні ділянки та зареєструвати належним чином житловий будинок, у зв'язку із чим в даний час позивач вимушений звернутися до суду із позовом.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивач є суб'єктом набуття права власності на житловий будинок та земельні ділянки з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його вимоги щодо визнання за ним права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1235, 1268, 1269, 1270 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на:

житловий будинок із надвірними спорудами № 38 по вул. Леніна в с. Орлівка Ренійського району Одеської області;

земельну ділянку площею 1,79 га (із кадастровим номером 5124183600:01:003:0337), розташовану на території Орлівської сільської ради Ренійського району, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 120927;

земельну ділянку площею 0,52 га (із кадастровим номером 5124183600:01:005:1059), розташовану на території Орлівської сільської ради Ренійського району, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 120928;

земельну ділянку площею 0,2500 га (із кадастровим номером 5124183600:02:001:0192), розташовану в с. Орлівка Ренійського району вул. Леніна, 38 виділену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 464834;

земельну ділянку площею 0,0478 га (із кадастровим номером 5124183600:02:001:0201), розташовану в с. Орлівка Ренійського району вул. Леніна, 38, виділену для ведення особистого селянського господарства, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 464915.

земельні ділянки загальною площею 2,43 га (площею 1,91 га та площею 0,52 га із кадастровими номерами 5124183600:01:003:0070, 5124183600:01:005:0112), розташовані на території Орлівської сільської ради Ренійського району, виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 008475.

Строк оскарження рішення в Апеляційний суд Одеської області через Ренійський районний суд Одеської області: 10 днів - з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя В.І. Дудник