Рішення

від 31.03.2017 по справі 355/1617/16-ц

БАРИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 355/1617/16-ц

Провадження № 2/355/83/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2017 року Баришівський районний суд Київської області в складі

головуючого судді Лисюк О.Д.

при секретарі Ющенко Л.А.

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю НОРТА ТРАНС третя особа: Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Іллічівське про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом стверджуючи, що 28 грудня 2016 року о 06 год. 30 хв. водій ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом FAW AC-F 1031 CA реєстраційний номер НОМЕР_1, в смт. Баришівка Київської області рухаючись заднім ходом, не переконавшись, що це буде безпечним для інших учасників руху допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням позивача .

Постановою Баришівського районного суду Київської області від 27 січня 2016 року винним у вчиненні ДТП визнано ОСОБА_2

Оскільки цивільно - правова відповідальність відповідача на момент скоєння ДТП була застрахована в Приватним акціонерним товариством Страхова компанія Іллічівське , то позивач з метою отримання відшкодування звернувся із заявою про відшкодування шкоди, про що 7 квітня 2016 року позивачем було отримано лист, за яким подія ДТП відноситься до страхового випадку та до 25 травня 2016 року буде виплачене страхове відшкодування в розмірі 6944,03 грн.

У зв'язку з тим що страховиком не було виконано свого страхового обов'язку, позивач повторно 13 жовтня 2016 року звернувся із заявою про те, що позивачеві не виплачено страхові кошти, а тому з метою захисту порушених прав він вимушений звернутися до суду.

Оскільки власнику транспортного засобу була завдана шкода та її не було відшкодовано в добровільному порядку, тому ОСОБА_1 змушений звернутися з вищевказаним позовом для захисту свого цивільного права та просить стягнути з відповідачів 6944,03 грн. за заподіяну матеріальну шкоду та 640 грн. за сплату судового збору.

Позивач ОСОБА_1 до суду не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи належним чином був повідомлений. Від позивача надійшла заява, в якій просить судовий розгляд проводити за його відсутності у зв'язку із зайнятістю, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки в судове засідання не повідомляв.

Представник відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Про причини неявки в судове засідання не повідомляли.

Представник третьої особи: Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Іллічівське в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Про причини неявки в судове засідання не повідомляли.

Дослідивши матеріали справи суд вважає заявлений позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 28 грудня 2015 року о 12 год. 30 хв. відповідач по справі ОСОБА_2, в смт. Баришівка, керуючи автомобілем НОМЕР_3, рухаючись заднім ходом, не переконався, що це буде безпечним для інших учасників дорожнього руху допустив зіткнення із автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження.

Дані дії відповідача призвели до пошкодження транспортних засобів, тобто здійснення адміністративного правопорушення, передбаченого п. 10.9 ПДР України.

Постановою Баришівського районного суду Київської області від 27 січня 2016 року, копія якої міститься в матеріалах справи (а.с. 5), винним у вчиненні ДТП визнано відповідача ОСОБА_2.

Згідно з вимогою ч. 4 ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

У відповідності до ст. 1166 Цивільного кодексу України , майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.92 року N 6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди вказано, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Нормами ст.1192 ЦК України закріплено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 ЦК України ). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (частина друга статті 14 ЦК України ).

В ході розгляду справи судом було встановлено, що відповідач ОСОБА_2 знаходився в трудових відносинах з відповідачем ТОВ НОРТА ТРАНС , оскільки використовував належний товариству транспорт.

За загальними правилом ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела.

У разі завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки їх власникам (володільцям) питання про відшкодування шкоди вирішується за принципом вини (ч. 1 ст. 1188 ЦК України ).

У випадках завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки іншим особам застосовується положення ч. 2 ст. 1188 ЦК України .

Згідно з нормою ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

З аналізу змісту глави 82 ЦК України убачається, що законодавець розрізняє поняття "особа, яка завдала шкоду" та "особа, яка відповідає за шкоду". За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі ч. 1 ст. 1191 ЦК України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Така конструкція цивільно-правової відповідальності надає потерпілому можливість більш ефективно та оперативно захистити свої права та інтереси.

За правилом генерального делікту відповідальність за завдання шкоди покладається на особу, яка цю шкоду завдала, тобто на безпосереднього заподіювача.

Статті 1187 , 1188 ЦК України відносяться до спеціальних деліктів, які передбачають особливості суб'єктного складу відповідальних осіб (коли обов'язок відшкодування шкоди покладається не на безпосереднього заподіювача, а на іншу вказану у законі особу власника джерела підвищеної небезпеки) та встановлюють покладення відповідальності за завдання шкоди незалежно від вини заподіювача.

Так, ст. 1187 ЦК України встановлює особливого суб'єкта, відповідального за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки .

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України таким суб'єктом є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Не є таким суб'єктом і не несе відповідальності перед потерпілим за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Зазначений висновок узгоджується і з нормою ч. 1 ст. 1172 ЦК України та ч. 2 ст. 1187 ЦК України .

Положення ч. 1 ст. 1188 ЦК України про застосування принципу вини у разі завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки не скасовує попереднього правила про відповідальність саме власника (володільця) джерела підвищеної небезпеки (ч. 2 ст. 1187 ЦК України ).

В такому випадку обов'язок по відшкодуванню шкоди покладається на того власника (володільця) джерела підвищеної небезпеки, з вини водія якого завдана шкода, а не безпосередньо на винного водія.

Отже, аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Таким чином, положення ст. ст. 1187 , 1188 ЦК України є спеціальними по відношенню до ст. 1167 ЦК України , у зв'язку з чим перевага у застосуванні має надаватися спеціальним нормам.

Вказані висновку були також зазначені в постанові Верховного Суду України від 6 листопада 2013 року у справі № 6-108 цс 13.

Враховуючи встановлені судом обставини та вказані норми, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення матеріальної шкоди з відповідача ТОВ НОРТА ТРАНС є цілком обґрунтованими і законними, тому в повному обсязі підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до вимог ст.88 ЦПК України та ст.4 Закону України "Про судовий збір" , виходячи з суми задоволених вимог з відповідача також необхідно стягнути судовий збір у розмірі 551,20 грн., на користь позивача, сплачений при зверненні до суду.

Встановлені судом обставини підтверджуються:

1.Копією паспорту ОСОБА_1 серії СТ №323507;

2.копією довіреності серії НАР № 684897;

3.копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії КІС №330098;

4.копією акту огляду колісного транспортного засобу від 14.01.2016 року;

5.копією постанови Баришівського районного суду від 27 січня 2016 року справа № 355/26/16-п;

6.копією заяви про виплату страхового відшкодування від 13.10. 2016 року;

7.копією запиту з єдиного державного реєстру юридичних та фізичних особі підприємців;

8.копією наказу № НТ000000093-000311;

9.платіжним дорученням про сплату судового збору №1 від 23 грудня 2016 року;

10.іншими матеріалами справи.

На підставі викладеного, ст.ст. 22 , 23 , , 1172 ЦК України , керуючись ст.ст. 3 , 10 , 11 , 57-59 , 60 , 88 , 208-210 , 212 , 213 , 214-215 , 218 ЦПК України , п.14 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №4 Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішення спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки , -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю НОРТА ТРАНС третя особа: Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Іллічівське про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю НОРТА ТРАНС ідентифікаційний код юридичної особи 37175796, що знаходиться за адресою м. Київ вул. Межигірська, буд. 83 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 6944 (шість тисяч дев 'ятсот сорок чотири) грн. 03 коп. за завдану матеріальну шкоду внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю НОРТА ТРАНС ідентифікаційний код юридичної особи 37175796, що знаходиться за адресою м. Київ вул. Межигірська, буд. 83 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 551 (п 'ятсот пя 'тдесят одну) грн. 20 коп. кошти за сплачений судовий збір.

В задоволенні позовних вимог висунутих до ОСОБА_2, відмовити.

На дане рішення апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Баришівського

районного суду ОСОБА_6