Рішення

від 05.04.2017 по справі 310/1060/17

БЕРДЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 310/1060/17

2/310/1433/17

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

05 квітня 2017 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Вірченко О.М.,

при секретарі Мельніченко А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Бердянського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю, отриманої незаконним шляхом,

встановив:

24 лютого 2017 року Бердянський міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 отриманого шляхом обману матеріального забезпечення на період безробіття у розмірі 5 968, 18 грн.

В обґрунтування позову посилався на те, що відповідач 22 жовтня 2012 року звернулася до центру зайнятості з питання надання допомоги в працевлаштуванні, в той же час вона була зареєстрована як така, що шукає роботу. 22 жовтня 2012 року їй було присвоєно статус безробітної та призначено виплату допомоги по безробіттю відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття . При взятті на облік до центру зайнятості відповідач була ознайомлена з правами і обов'язками безробітних, попереджалася про відповідальність за подання неправдивих відомостей. В період з 22 жовтня 2012 року по 09 квітня 2013 року відповідач знаходилася на обліку в центрі зайнятості як безробітна, отримувала при цьому матеріальне забезпечення та соціальні послуги на період безробіття. Але в результаті проведеної перевірки обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до вказаного Закону та на підставі Акту розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття від 02 лютого 2017 року №28, було виявлено, що ОСОБА_1 в період перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітна, відносилася до категорії зайнятого населення, а саме: була зареєстрована як фізична особа - підприємець з 21 квітня 1995 року по 30 липня 2014 року. Тобто, відповідач приховала факт своєї зайнятості, який мав значення для виплати забезпечення на період безробіття та шляхом обману отримала допомогу по безробіттю за вищевказаний період в розмірі 5968,18 грн.

На підставі Акту розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 02 лютого 2017 року було видано наказ №61-0 від 03 лютого 2017 року та ОСОБА_1 було направлене повідомлення про необхідність повернення коштів. Рекомендованим листом відповідача було повідомлено про необхідність протягом 15 днів з дня його отримання повернути незаконно виплачені кошти, які відповідач отримала, однак боргу не сплатила.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причину неявки суду не повідомив, заперечень не надав.

Згідно із ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

22 жовтня 2012 року ОСОБА_1 звернулася до Бердянскього міського центру зайнятості з заявою про вирішення питання її працевлаштування, надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, їй було присвоєно статус безробітного і призначено виплату допомоги по безробіттю відповідно до Закону України Про загальнодержавне соціальне страхування на випадок безробіття .

При взятті на облік до центру зайнятості відповідач була ознайомлена з правами і обов'язками безробітних, попереджалася про відповідальність за подання неправдивих відомостей. В період з 22 жовтня 2012 року по 09 квітня 2013 року відповідач знаходилася на обліку в центрі зайнятості як безробітна та, згідно довідки № 423 від 07 лютого 2017 року (а.с. 11), за вказаний період отримала матеріальне забезпечення на період безробіття в сумі 5968,18 грн.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України Про зайнятість населення безробітним визнається особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону України Про зайнятість населення статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України Про зайнятість населення до зайнятого населення України належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також: особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Судом з'ясовано, що відповідач була ознайомлена з правами та обов'язками безробітного, що визначені Законами України Про зайнятість населення та Законом України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , попереджалася про відповідальність за подання неправдивих відомостей та про зобов'язання своєчасно повідомляти про обставини, що впливають на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг, про що свідчить особистий підпис відповідача у вищезазначеній заяві та у додатку № 1 до персональної картки.

Згідно з Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року №60/62, позивачем було отримано інформацію про те, що в період перебування на обліку в центрі зайнятості, ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа - підприємець з 21 квітня 1995 року по 30 липня 2014 року, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а. с. 31).

Згідно з ч. 3 ст. 36 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття передбачено стягнення суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Враховуючи, що відповідач не повідомила Бердянський міський центр зайнятості про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення по безробіттю та надання соціальних послуг, а саме належність її до категорії зайнятого населення, суд вважає, що незаконно одержані кошти в сумі 5968,18 грн. підлягають поверненню шляхом їх стягнення з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача допомоги по безробіттю, отриманої незаконним шляхом, у розмірі 5968,18 грн., є законними, обґрунтованими, підтверджуються наявними в справі доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в сумі 1600 грн.

Керуючись ст. 3, 10, 11, 57-60, 62, 64, 88, 212, 215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 1,4 Закону України Про зайнятість населення , ст. 36, 39 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , суд

вирішив:

Позов Бердянського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю, отриманої незаконним шляхом задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Бердянського міського центру зайнятості (код ЄДРПОУ 20524099) суму отриманого матеріального забезпечення на період безробіття в розмірі 5968 (п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 18 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь держави судовий збір в розмірі 1600 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області на протязі десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Бердянський міськрайонний суд Запорізької області.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя ОСОБА_2