Рішення

від 31.03.2017 по справі 211/3313/16-ц

ДОВГИНЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 211/3313/16-ц

Провадження № 2/211/207/17

Р і ш е н н я

і м е н е м У к р а ї н и

31 березня 2017 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Бардін О. С.

при секретарі Зоріній С.М.

за участю: представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

за відсутністю: позивача ОСОБА_3

представника ТзОВ І-СОФ ОСОБА_4

представника ПАТ СТ Іллічівське

розглянувши в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства Страхове товариство Іллічівське , товариства з обмеженою відповідальністю І-СОФ про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду 25 липня 2016 року з позовом, вказавши, що 31.05.2016 року о 14 годині 45 хвилин в м. Кривому Розі по вул. Дніпропетровське шосе водій транспортного засобу (далі ТЗ) VOLKSWAGEN TOUAREG державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу контролювати його рух та безпечно керувати ТЗ, не дотримався дистанції, в результаті чого здійснив зіткнення з ТЗ OPEL OMEGA державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5 та ТЗ NISSAN NOTE державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_6 Вищевказаними діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. п. 12.1, 13.1, 2.3.6 Правил дорожнього руху України (далі ПДР), внаслідок чого ТЗ засоби отримали механічні пошкодження. Всі ТЗ рухалися в одному напрямку.

Постановою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу у справі № 211/2573/16-п від 08.07.2016 року відповідача ОСОБА_2 було визнано винним у вчинені дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП).

Внаслідок даної ДТП було пошкоджено належний позивачу на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ САК № 634276 від 11.04.2016 p. автомобіль NISSAN NOTE , реєстраційний номер НОМЕР_4. Таким чином, відповідач заподіяв їй матеріальну та моральну шкоду. Транспортний засіб визнано фізично знищеним.

Згідно із висновком експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню матеріального збитку № Д27/06/16 від 22.06.2016 року, виконаного судовим експертом автотоварознавцем ОСОБА_7, розмір матеріального збитку, заподіяного власнику пошкодженого при ДТП автомобіля NISSAN NOTE складає 232 770 грн.

Після того, як сталась ДТП у позивача докорінно змінився життєвий уклад. Через неправомірні дії відповідача, наслідком яких сталась ДТП, вона була позбавлена можливості використовувати свій автомобіль NISSAN NOTE , так як його було повністю знищено. Відтепер значну частину її життя займає нетиповий їй пошук іншого авто замість знищеного, що змінює її сталий уклад життя, постійно мимоволі повертаючись у спогадах до моменту ДТП, згадується почуття жаху та шок у перші хвилини після зіткнення. Після ДТП під час керування іншим автомобілем її постійно супроводжує відчуття страху та нервозності, чого до тієї пригоди у неї не було, через що, вона вважає, що має право на відшкодування їй моральної шкоди, яку вона оцінює в 10000 гривень.

Відповідач відмовляється в добровільному порядку відшкодувати заподіяну їй внаслідок ДТП матеріальну та моральну шкоду, через що вона змушена звернутися до суду з цією позовною заявою. Однак, задля отримання консультацій правового характеру, збору доказів для справи та підготовки процесуальних документів вона була змушена звернутись за правовою допомогою до адвоката. Згідно розрахунку вартості послуг за надану правову допомогу вона сплатила 3500 гривень.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду в розмірі 232770 грн., моральну шкоду в розмірі 10000 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 3500 грн., витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 1200 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2327,70 грн.

В судовому засіданні позивач на позовних вимогах наполягала в повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, пояснивши, що він дійсно є винним у ДТП, в той день він знаходився у командировці, на той час працював у ТОВ І-СОФ , на його автомобіль було дві страховки, так як він перебував у трудових відносинах з фірмою та фірма орендувала його автомобіль. Майнову шкоду повинна була сплатити страхова компанія, а різницю, яка залишилась - ТОВ І-СОФ , а потім І-СОФ має стягнути з нього. Він по своїй страховці звернувся до страхової компанії, а позивач звернулася до суду.

Представник ТОВ І-СОФ ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги визнає частково, пояснивши, що майнову шкоду позивачу повинна була сплатити страхова компанія, а потім залишок суми як суд вирішить.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 31.05.2016 року о 14 годині 45 хвилин в м. Кривому Розі по вул. Дніпропетровське шосе водій ТЗ VOLKSWAGEN TOUAREG державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався дистанції, в результаті чого здійснив зіткнення з ТЗ OPEL OMEGA державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5 та ТЗ NISSAN NOTE державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_6 Вищевказаними діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. п. 12.1, 13.1, 2.3.6 ПДР, внаслідок чого ТЗ отримали механічні пошкодження.

Постановою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08.07.2016 року, яка не оскаржена та набрала законної сили 19.07.2016 року, ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративною відповідальності за ст. 124 КпАП України (а.с. 7 - копія постанови).

Відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Власником автомобіля НОМЕР_5 є позивач по справі ОСОБА_3 (а.с. 138 - копія свідоцтва про реєстрацію ТЗ).

Внаслідок ДТП автомобіль, який належить позивачу, отримав механічні пошкодження. Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження № Д27/06/16 від 22.06.2016 р. сума матеріальної шкоди, спричиненої з технічної точки зору власнику пошкодженого автомобіля НОМЕР_5 в цінах станом на дату 10.06.2016 р. складає 232770,00 грн. (а.с. 8-43 - копія висновку).

Вартість витрат, які були понесені позивачем за проведення вказаного висновку склала 1200 грн. (а.с. 47 - копія квитанції).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її задала.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

В пункті 6 постанови№ 4 від 01.03.2013 р. Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки Пленум Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснив, що особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 ЦК .

Фізична чи юридична особа, яка відшкодувала шкоду, завдану її працівником при виконанні трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) чи цивільно-правового договору, має право зворотної вимоги (регресу) до такого працівника - фактичного завдавача шкоди - у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (частина перша статті 1191 ЦК ).

Згідно наданих суду 17.11.2016 р. посвідченню про відрядження, наказу ТОВ І-СОФ про відрядження, трудовому договору, договору оренди ТЗ ОСОБА_2 31.05.2016 р. перебував в м. Кривому Розі у відряджені як працівник ТОВ І-СОФ та автомобіль НОМЕР_6 дійсно належить йому на підставі приватної власності, але в цей час ТОВ І-СОФ використовувала його на праві оренди. (а.с.93-99).

Ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 листопада 2016 року було залучено до участі в справі в якості співвідповідача товариство з обмеженою відповідальністю І-СОФ .

В ухвалі від 06.11.2013р. по справі № 6-108цс-13 Верховний Суд України дійшов до правового висновку, згідно якому ст. 1187 ЦК України встановлює особливого суб'єкта, відповідального за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки .

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України таким суб'єктом є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Не є таким суб'єктом і не несе відповідальності перед потерпілим за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Зазначений висновок узгоджується і з нормою ч. 1 ст. 1172 ЦК України та ч. 2 ст. 1187 ЦК України.

Тобто, по цій справі відповідач ОСОБА_2 не відповідає за завдану ним шкоду.

Відповідно до ст. 22 п. 22.1 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 1961-IV від 01.07.2004 р. у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Згідно ст. 36 п. 36.1 Закону, якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Автомобіль VOLKSWAGEN TOUAREG, державний номерний знак НОМЕР_7 відповідно до договору добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 19.10.2015 року та полісу № АІ/8809834 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 19.10.2015 року був застрахований, строк дії страховки з 11 00 годин 19.10.2015 року до 24 00 годин 18.10.2016 року, страховик ПрАТ Страхове товариство Іллічівське (а.с.74,75 - копії договору та полісу).

Відповідно до заяви від 08.09.2016 р. представник позивача ОСОБА_1 від імені ОСОБА_3 звернувся до ПрАТ СТ Іллічівське з заявою потерпілого на виплату страхового відшкодування (а.с. 153 - копія заяви). Але страхова компанія не відповіла на вказану заяву.

Представник ПрАТ СТ Іллічівське неодноразово викликався на всі судові засідання відповідно до чинного законодавства шляхом надсилання повісток з повідомленням, але жодного разу до суду не з'явився та суду не було надано жодної заяви або заперечення по справі, хоча всі повістки були отримані товариством (а.с.61,79,83,115,120,134,146 - повістки, повідомлення).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ст. 212 ч. 1 ЦПК України).

При виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбаченихпунктами 1, 2 частини першої статті 355 цього Кодексу (ст. 214 ч. 2 ЦПК України).

Суд вважає, що вимога позивача щодо стягнення майнової шкоди підлягає задоволенню, яка повинна бути стягнута з ПрАТ Страхове товариство Іллічівське , як страховика.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка ії завдала, за наявності ії вини.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім 'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Крім того суд вважає, що винними діями відповідача ОСОБА_2 позивачеві було заподіяно моральну шкоду, так як вона зазнала моральних страждань у зв'язку з пошкодженням автомобіля.

На підставі правової позиції Верховного Суду України, викладеній в ухвалі від 06.11.2013р. по справі № 6-108цс-13, моральна шкода стягується з ТОВ І-СОФ .

Вирішуючи питання щодо розміру моральної шкоди, суд виходить із характеру моральних страждань позивача, ступеня вини сторін у вчинені ДТП, та оцінює моральну шкоду, завдану позивачеві, у 8000 гривень.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 2327,70 гривень (1 % від суми позову майнового характеру), яка підлягає стягненню з ПрАТ СТ Іллічівське , та 551,20 грн. (моральна шкода), яка підлягають стягненню з ТОВ І-СОФ ,

Також з ПрАТ СТ Іллічівське на користь позивача підлягають стягненню витрати, понесені позивачем по сплаті за проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 1200 грн. (а.с.47 - копія квитанції).

В частині заявлення вимог щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу суд вважає необхідним залишити без задоволення.

Згідно п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах від 17.10.2014 р. № 10 при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 42,56 ЦПК).

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України від 20 грудня 2011 року № 4191-VI "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах".

Підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини третьої статті 79, статтях 84, 88, 89 ЦПК.

Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Враховуючи те, що позивач надала суду договір про надання юридичної допомоги від 03.06.2016 року, укладений між нею та ОСОБА_1, та розрахунок вартості послуг за надану юридичну допомогу, який є безпосереднім та невід'ємним додатком до договору про надання правової допомоги від 03.06.2016 року, але не надала квитанцію про сплату даних послуг або касовий чек, слід відмовити у задоволенні вимог про відшкодування цих витрат.

Керуючись ст.ст.23,1166,1167,1188 ЦК України, ст.ст.10,60,88,212 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхове товариство Іллічівське (01033м. Київ, вул. Саксаганського, 38б , офіс 12, код ЄДРПОУ 25186738) на користь ОСОБА_3 майнову шкоду в сумі 232 770 (двісті тридцять дві тисячі сімсот сімдесят) гривень, витрати по справі - судовий збір у сумі 2327 (дві тисячі триста двадцять сім) гривень 70 копійок, на проведення експертизи в сумі 1200 (одна тисяча двісті) гривень.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю І-СОФ (юридична адреса: 03057, м. Київ, вул. Смоленська, 31/33, код ЄДРПОУ 35422088) на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 8000 (вісім тисяч) гривень, витрати по справі - судовий збір у сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 копійок.

В іншій частині в позові відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга в апеляційний суд Дніпропетровської області через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: ОСОБА_8