Постанова

від 04.04.2017 по справі 913/912/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2017 року Справа № 913/912/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівШевчук С.Р. (доповідач), Євсікова О.O., Кролевець O.A. розглянувши касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області на ухвалуГосподарського суду Луганської області від 25.07.2016 та постановуДонецького апеляційного господарського суду від 31.10.2016 у справі№913/912/15 Господарського суду Луганської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Параллель-М ЛТД" доВідділу освіти Лутугинської районної державної адміністрації простягнення 113 252,84 грн - позивача: не з'явився;

- відповідача: не з'явився;

- скаржника: не з'явився;

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Параллель-М ЛТД" звернулось до Господарського суду Луганської області із позовом до Відділу освіти Лутугинської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості за договором № 05286/13-БР про закупівлю товарів (продуктів нафтопереробки рідких ) за державні кошти від 14.05.2013 в розмірі 113 252,84 грн.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 16.11.2015 у справі №913/912/15 (суддя Василенко Т.А.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Параллель-М ЛТД" задоволено, присуджено до стягнення з Відділу освіти Лутугинської районної державної адміністрації на користь позивача заборгованість у розмірі 113252,84 грн., та 1698,79 грн. витрат зі сплати судового збору.

Рішення Господарського суду Луганської області від 16.11.2015 не оскаржувалося відповідачем, тому 04.12.2015 на виконання цього рішення господарським судом видано наказ.

15.06.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Параллель-М ЛТД" звернулось до Господарського суду Луганської області із скаргою від 08.06.2016 № 587 на дії органу виконання судового рішення, у якій, з урахуванням наданих 12.07.2016 уточнень, просило суд:

- визнати незаконними дії Головного управління державної казначейської служби України у Луганській області щодо повернення без виконання наказу Господарського суду Луганської області по справі №913/912/15 від 04.12.2015;

- зобов'язати Головне управління державної казначейської служби України у Луганській області прийняти до розгляду та виконання заяви ТОВ "Параллель-М ЛТД" разом із наказом Господарського суду Луганської області від 04.12.2015 у справі №913/912/15 та здійснити безспірне списання коштів на користь ТОВ "Параллель-М ЛТД" на підставі цього наказу.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 25.07.2016 у справі №913/912/15 (суддя Василенко Т.А.), залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31.10.2016 (головуючий суддя Склярук О.І., судді Дучал Н.М., Ушенко Л.В.) вимоги за поданою ТОВ "Параллель-М ЛТД" скаргою від 08.06.2016 № 587 на дії Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області задоволено частково, визнано незаконними дії Головного управління державної казначейської служби України у Луганській області щодо повернення без виконання наказу Господарського суду Луганської області у справі №913/912/15 від 04.12.2015. У задоволенні вимог про зобов'язання здійснити безспірне списання коштів - відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими рішеннями, Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 25.07.2016, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.10.2016 та прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Параллель-М ЛТД" у задоволенні скарги від 08.06.2016 за № 587 на дії Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області у справі №913/912/15 у повному обсязі.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме статті 3 Закону України "Про виконавче провадження". Скаржник наголошує на тому, що висновки судів суперечать положенням постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №595 та не відповідають пунктам 2, 24 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок).

До Вищого господарського суду України також надійшли клопотання ТОВ "Параллель-М ЛТД" про розгляд касаційної скарги Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області без участі позивача та відзив товариства, у якому позивач просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, з мотивів у них викладених.

Відділ освіти Лутугинської районної державної адміністрації не скористався правом, наданим статтею 111 2 Господарського процесуального кодексу України, не надав відзив на касаційну скаргу, що в силу положень статті 111 2 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судових актів, що оскаржуються.

Згідно з протоколом автоматичної зміни складу суду від 03.04.2017 проведено автоматичну зміну складу суду колегії суддів у справі №913/912/15 та визначено склад колегії суддів: Шевчук С.Р. - головуючий, Євсіков О.О., Кролевець О.А.

Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За приписами статей 115, 116 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у ньому, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до законів України, а також рішеннями, що підлягають примусовому виконанню.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 15.01.2016 позивачем на адресу Головного управління державної казначейської служби України у Луганській області направлено заяву вих. № 36 від 15.01.2016р. про виконання вказаного наказу господарського суду Луганської області.

Листом від 26.01.2016 Головним управлінням державної казначейської служби України у Луганській області повернуто вказану заяву позивачу без виконання з посиланням на те, що боржник - Відділ освіти Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області не переміщений на територію підконтрольну українській владі та у нього відсутні рахунки в органах казначейства Луганської області.

11.02.2016 ТОВ "Параллель-М ЛТД" повторно направив до казначейства заяву вих.№139 від 11.02.2016 про виконання рішення суду із оригіналом наказу та копією рішення господарського суду Луганської області у справі № 913/912/15 від 16.11.2015. У той же час, листом від 23.03.2016 за № 15-04/902 казначейством заяву позивача було повернуто, а наказ залишено без виконання.

Позивач направив Головному управлінню державної казначейської служби України у Луганській області заяву від 27.04.2016 № №433 про виконання рішення суду разом з оригіналом наказу та копією рішення господарського суду Луганської області у справі №913/912/15 від 16.11.2015. Але дана заява листом від 31.05.2016 за №15-04/2113 казначейством повернута позивачу разом з наказом суду (вказаний лист був отриманий позивачем 06.06.2016).

Не погодившись з такими діями Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області, позивач звернувся з відповідною скаргою до Господарського суду Луганської області. Скарга мотивована порушенням з боку органу державної казначейської служби вимог Закону України "Про виконавче провадження", статті 116 Господарського процесуального кодексу України, Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.

За приписами статті 121 2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Розглядаючи вимоги за скаргою товариства від 08.06.2016 № 587 на дії Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області, суди керувалися приписами статті 19 Конституції України, статей 1,2,3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", статей 4, 6, 9 Порядку та, з огляду на встановлені судами обставини неправомірності дій Головного управління державної казначейської служби України у Луганській області щодо відмови у виконанні наказу Господарського суду Луганської області від 04.12.2015, дійшли висновку про часткове задоволення вимог, зокрема щодо визнання незаконними дії Головного управління державної казначейської служби України у Луганській області стосовно повернення без виконання наказу Господарського суду Луганської області у справі №913/912/15 від 04.12.2015. У задоволенні вимог про зобов'язання здійснити безспірне списання коштів - відмовлено у зв'язку з відсутністю правових підстав для задоволення.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає наведені висновки судів першої та апеляційної інстанцій обґрунтованими з огляду на таке.

За приписами частини 2 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.05.2015 № 215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників та одержувачів бюджетних коштів.

Пунктом 24 Порядку передбачено, що стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Господарським судом встановлено, що позивач звернувся з виконанням наказу від 04.12.2015 у справі № 913/912/15 до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області.

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Порядку виконання рішень органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку.

Порядок та вимоги до заяви про виконання рішення з наданням необхідних документів передбачені пунктом 6 Порядку.

Так, у цьому пункті зазначено, що стягувач повинен надати:

- заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній;

- оригінал виконавчого документа;

- судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності);

- оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).

Підпунктом 1 пункту 9 Порядку визначено підстави повернення стягувачу органом Казначейства виконавчого документу:

- не підлягає виконанню органом Казначейства;

- подано особою, що не має відповідних повноважень;

- пред'явлено до виконання з пропущенням установленого строку;

- видано або оформлено з порушенням установлених вимог;

- рішення про стягнення коштів не набрало законної сили, крім випадків, коли судове рішення про стягнення коштів допущено до негайного виконання в установленому законом порядку;

- суми коштів, зазначених у судовому рішенні про стягнення коштів, повернуті стягувачеві за поданням органу, що контролює справляння надходжень бюджету, або за рахунок таких коштів виконано грошові зобов'язання чи погашено податковий борг стягувача перед державним або місцевим бюджетом;

- відсутній залишок невідшкодованого податку на додану вартість, узгоджений із стягувачем; стягувач відмовився від виконання виконавчого документа або відкликав його без виконання;

- наявні інші передбачені законом випадки.

Як встановлено судами та підтверджується листом від 31.05.2016 № 15-04/2113, Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області визначило підставами повернення:

1) перебування відповідача (боржника) на неконтрольованій території українською владою;

2) ненадання належним чином засвідченої копії рішення суду.

Згідно із підпунктом 2 пункту 4 Порядку виконання рішень органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку.

За імперативними приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" зазначено, що цей Закон встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання.

Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган (частина 1 статті 2 згаданого Закону).

Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду (частина 1 статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень").

Отже, враховуючи наведені норми законодавства, а також встановлені судами підстави повернення Головним управлінням Державної казначейської служби України у Луганській області наказу ТОВ "Параллель-М ЛТД", колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій стосовно відсутності законодавчо визначеної підстави повернення наказу стягувачу як перебування боржника на неконтрольованій території. Судами обґрунтовано наголошено на тому, що судові рішення є обов'язковими до виконання на усій території України.

Як роз'яснено у пункті 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення скарги ТОВ "Параллель-М ЛТД" від 08.06.2016 за № 587 на дії Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області у справі №913/912/15 щодо визнання незаконними дії Головного управління державної казначейської служби України у Луганській області стосовно повернення без виконання наказу Господарського суду Луганської області у справі №913/912/15 від 04.12.2015, оскільки такі дії не відповідають пунктам 6, 9 Порядку. У задоволенні вимог про зобов'язання здійснити безспірне списання коштів судами правомірно відмовлено у зв'язку з відсутністю правових підстав для задоволення.

Доводи заявника касаційної скарги стосовно неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм статті 3 Закону України "Про виконавче провадження", положенням постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №595 та пунктам 2, 24 Порядку не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

З огляду на викладене колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про те, що оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду прийняті з правильним застосуванням норм процесуального права, отже підстави для їх скасування та прийняття нового рішення у справі - відсутні.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.10.2016 та ухвалу Господарського суду Луганської області від 25.07.2016 у справі №913/912/15 залишити без змін.

Головуючий суддя С.Р. Шевчук

С у д д я О.О. Євсіков

С у д д я О.А. Кролевець