Рішення

від 29.03.2017 по справі 925/233/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2017 р. Справа № 925/233/17

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Голосінською Н.М.,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - представник за довіреністю,

від відповідача - представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вулканіт» , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурсенергобуд» , м. Черкаси

про стягнення 393647 грн. 19 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов, у якому позивач просить стягнути з відповідача 393647 грн. 19 коп. із яких: 250207 грн. 34 коп. основного боргу, 35697 грн. 82 коп. пені, 71730 грн. 67 коп.-24% річних та 36011 грн. 36 коп. інфляційних, у зв'язку з невиконанням договору поставки №2015/09-01 від 17.09.2015.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник позивача пояснив, що на виконання умов договору поставки за період з вересня 2015 по грудень 2015 року позивач поставляв відповідачу вугілля кам'яне, за яке останній розраховувався частково протягом періоду поставки вугілля. Всього на 01 березня 2017 року за відповідачем рахується заборгованість у сумі 250207 грн. 34 коп.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, у судове засідання не з'явився, не повідомивши про причини, хоча був належним чином повідомлений про день та час судового засідання. Ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи направлені на адресу, яка зазначена позивачем у позовній заяві та зазначена у безкоштовному витязі з сайту Міністерства юстиції України: м. Черкаси, вул. Гоголя, буд. 137, офіс 5.

Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача, виходячи із того, що неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторони, а не обов'язком.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглянута за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

У судовому засіданні 23 березня 2017 оголошувалась перерва до 29 березня 2017 року.

Згідно з ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 29 березня 2017 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши доводи та пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі матеріали, суд виходить з наступного:

17 вересня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Вулканіт (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Ресурсенергобуд (Покупець) укладено договір поставки №2015/09-01 (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах цього Договору товар (далі - товар) - вугілля кам'яне, марка, сорт, граничні показники якості, кількість, ціна, вартість та інші необхідні умови визначаються в специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору (п. 1.1. Договору).

Пунктом 3.2 Договору сторони встановили, що Постачальник поставляє товар Покупцю залізничним транспортом на умовах DAP - поставка в пункті у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів ІНКОТЕРМС (в редакції 2010 року), які застосовуються із урахуванням особливостей, пов'язаних внутрішньодержавним характером цього Договору.

Відповідно до пункту 3.8 Договору товар вважається прийнятим після підписання Покупцем видаткової накладної.

Пунктом 5.3 Договору його сторони встановили умови оплати: 100% передоплати (авансовий платіж) вартості товару, узгодженої сторонами у відповідній специфікації, якщо цією специфікацією не передбачений інший порядок оплати.

За несвоєчасну оплату Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно або неоплаченого товару та транспортних витрат (пункт 6.4 Договору).

Відповідно до пункту 6.5 Договору сторони погодили, що у випадку порушення строків оплати товару понад 30 днів, Покупець повинен відшкодувати Постачальнику річні у сумі нарахованих на несвоєчасно сплачену вартість товару та транспортних витрат у розмірі 24% річних.

Згідно пункту 8.1 Договору-договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін. Строк дії Договору закінчується 31 грудня 2015 року.

Постачальником на виконання умов Договору було здійснено поставку товару що підтверджується видатковими накладними, актами приймання-передачі, актами про надання послуг, які підписані уповноваженими представниками та скріплені їх печатками (а.с.16, 58-97).

Свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару відповідач виконав частково. За розрахунками позивача за відповідачем станом на 01 березня 2017 року заборгованість становить 250207 грн. 34 коп.

Порушення відповідачем умов Договору в частині оплати поставленого товару стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення заборгованості з відповідача у сумі 250207 грн. 34 коп.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини купівлі-продажу врегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із матеріалів справи вбачається і відповідачем не заперечено і не спростовано належними та допустимими доказами, що позивач поставив відповідачу відповідно до Договору, а останній отримав товар за видатковою накладною №39 від 21 листопада 2015 року на загальну суму 516716 грн. 10 коп. Згідно з виставленим позивачем рахунком на оплату товару №40 від 21.11.2015 (а.с.36) відповідач розрахувався з позивачем частково і станом на день прийняття рішення борг відповідача за отриманий товар складає 250207 грн. 34 коп.

Відповідно до умов Договору та специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору, відповідач зобов'язався оплатити отриманий товар протягом одного банківського дня з дати підписання сторонами видаткової накладної на партію поставленого товару, Покупець мав сплатити Постачальнику 100% вартості партії товару, визначеної у специфікації на його поставку.

Видаткова накладна №39 від 21 листопада 2015 року підписана позивачем та відповідачем та скріплена їх печатками.

Оскільки відповідач не розрахувався з позивачем за поставлений товар у встановлені строки, тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача борг в сумі 250207 грн. 34 коп.

Відповідно до частини 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом .

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.4 Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно або неоплаченого товару та транспортних витрат.

На підставі пункту 6.4 Договору позивач нарахував відповідачеві 35697 грн. 82 коп. пені за період з 01.09.2016 по 01.03.2017. Суд за допомогою калькулятора штрафних санкцій апаратного комплексу «Еліт: ОСОБА_2» перерахував суму пені та прийшов до висновку, що вимоги про стягнення пені за вказаний позивачем період становить 35353 грн. 44 коп., тому позов в цій частині підлягає до часткового задоволення у сумі 35353 грн. 44 коп.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сторони пунктом 6.5 Договору встановили інший розмір процентів за порушення грошових зобов'язань, а саме 24% річних від суми простроченого зобов'язання-понад 30 днів порушення строків оплати. Позивачем нараховані відповідачу 24 % річних у сумі 71730 грн. 67 коп. за період з 22.12.2015 по 01.03.2017.

Перевіривши розрахунки за допомогою калькулятора штрафних санкцій апаратного комплексу «Еліт: ОСОБА_2» перерахував суму річних та прийшов до висновку, що вимоги про стягнення річних за вказаний позивачем період становить 71566 грн. 15 коп., тому позов в цій частині підлягає до часткового задоволення у сумі 71566 грн. 15 коп. 24% річних.

За прострочення виконання грошового зобов'язання, на підставі ст. 625 ЦК України позивач за період з 22.11.2015 по 01.03.2017 нарахував відповідачу 36011 грн. 36 коп. інфляційних втрат.

Після перерахунку інфляційних за допомогою калькулятора штрафних санкцій апаратного комплексу «Еліт: ОСОБА_2» судом встановлено, що інфляційні втрати позивача становлять 38873 грн. 55 коп. Оскільки позивачем заявлена вимога про стягнення 36011 грн. 36 коп. інфляційних втрат, то суд задовольняє позов у заявленій позивачем сумі 36011 грн. 36 коп. за період з 22.11.2015 по 01.03.2017.

Таким чином, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 250207 грн. 34 коп. основного боргу, 35353 грн. 44 коп. пені, 71566 грн. 15 коп. - 24% річних та 36011 грн. 36 коп. інфляційних.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу понесені останнім витрати на сплату судового збору в сумі 5897 грн. 07 коп. пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурсенергобуд» (вул. Гоголя, буд. 137, офіс 5, м. Черкаси, ідентифікаційний код 38224608) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вулканіт (вул. Пирогова, буд. 2/37, м. Київ, ідентифікаційний код 37534715) - 250207 грн. 34 коп. основного боргу, 35353 грн. 44 коп. пені, 71566 грн. 15 коп. - 24% річних, 36011 грн. 36 коп. інфляційних та 5897 грн. 07 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

Повне судове рішення складено 05 квітня 2017 року.

Суддя О.В.Чевгуз