ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
27.03.2017Справа № 910/9452/14
Суддя Плотницька Н.Б ., розглянувши скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" на рішення, дії чи бездіяльність державної виконавчої служби, у справі
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арендатех"
до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"
про стягнення 192 995 грн 00 коп.
та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"
до Приватного підприємства "НВК Укрметалпродукт"
Товариства з обмеженою відповідальністю "Арендатех"
про визнання недійсним договору
Представники:
від стягувача (скаржника): Зубар О.В., довіреність № 2-111д від 08.12.2016;
від боржника - 1: не з'явились;
від боржника - 2: не з'явились;
від органу ДВС: не з'явились,
встановив:
19.05.2014 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Арендатех" з вимогами до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватного підприємства "НВК Укрметалпродукт" про стягнення 192 995,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.08.2014 в задоволені первісного позову відмовлено повністю. Зустрічний позов задоволено повністю, визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 12.06.2013 № 12/06, укладений між Приватним підприємством "НВК Укрметалпродукт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арендатех"; з Приватного підприємства "НВК Укрметалпродукт" на користь Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" стягнуто 609 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору; з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арендатех" на користь Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" стягнуто 609 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
03.09.2014, на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2014, видано накази.
20.01.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" надійшла скарга на рішення, дії чи бездіяльність державної виконавчої служби.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2017 розгляд скарги Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" на рішення, дії чи бездіяльність державної виконавчої служби призначено на 20.02.2017.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2017, у зв'язку з неявкою у судове засідання представника Індустріального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області та неподання матеріалів виконавчого провадження № 44791014, керуючись статтею 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд скарги відкладено на 27.03.2017.
21.02.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Міністерства юстиції України надійшли документи на виконання вимог ухвали господарського суду міста Києва від 20.02.2017 у справі № 910/9452/14 та клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2017 задоволено клопотання Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Міністерства юстиції України про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції; зобов'язано Господарський суд Дніпропетровської області забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції; зобов'язано Індустріальний відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Міністерства юстиції України направити в судове засідання Господарського суду Дніпропетровської області уповноваженого представника для участі в розгляді справи в режимі відеоконференції.
01.03.2017 до відділу діловодства господарського суду міста Києва надійшов лист від Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Міністерства юстиції України.
Представники боржників та органу ДВС в судове засідання 27.03.2017 не з'явились, хоча про час та місце розгляду скарги були повідомлені належним чином.
У судове засідання 27.03.2017 з'явився представник стягувача (скаржника) та надав усні пояснення по суті скарги, відповідно до яких просить суд задовольнити скаргу та визнати недійсною постанову Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Міністерства юстиції України про повернення виконавчого документа стягувачу від 04.10.2014 ВП № 44791014.
Представник Індустріального відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Міністерства юстиції України відповідно до своїх пояснень від 01.03.2017 (вх. № 01-37/14631/17) заперечує проти задоволення скарги та просить суд відмовити у її задоволенні.
Згідно з статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів. Скарги на рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник, прокурор та орган державної виконавчої служби, приватний виконавець. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачу, боржнику, прокурору та органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю. Ухвала може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку.
Обов'язковість рішення суду визначено однією із основних засад судочинства (стаття 129 Конституції України).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року у справі "Шмалько проти України" (заява N 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь - яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17 травня 2005 року у справі "Чіжов проти України" (заява N 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії параграф 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Розглянувши скаргу, заслухавши пояснення представника стягувача (заявника), всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України (у редакції станом на дату подання скарги) скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Відповідно до частини 4 статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Згідно зі статтею 124 Конституції України та статтею 115 Господарського процесуального кодексу України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до частини 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній станом на дату винесення оскаржуваної постанови) виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За умовами статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній станом на дату винесення оскаржуваної постанови) примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".
Згідно з положеннями пункту 1.6. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція), під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Положеннями пункту 1.7.1. Інструкції з організації примусового виконання рішень визначено, що постанова як окремий документ містить такі обов'язкові реквізити: а) номер виконавчого провадження; б) вступну частину із зазначенням: назви постанови, дати видачі постанови та місця її винесення; найменування органу державної виконавчої служби, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову або прізвища, імені та по батькові приватного виконавця, який виніс постанову, найменування виконавчого округу, в якому він здійснює діяльність; назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа (далі - реквізити виконавчого документа); за зведеним виконавчим провадженням - прізвища, імені та по батькові боржника - фізичної особи, повного найменування боржника - юридичної особи та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене; в) мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на норму закону, на підставі якого винесено постанову; г) резолютивну частину із зазначенням: прийнятого виконавцем рішення; строку і порядку оскарження постанови; д) до постанов можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами; е) постанова підписується виконавцем та скріплюється печаткою; є) постанова складається у необхідній кількості примірників, один з яких залишається у виконавчому провадженні, а інші надсилаються за належністю; ж) якщо постанова надсилається у формі електронного документа, вона підписується електронним цифровим підписом; з) у разі якщо постанова виконавця є виконавчим документом, вона повинна відповідати вимогам до виконавчого документа, визначеним статтею 4 Закону.
З матеріалів, доданих до скарги вбачається, що 18.09.2014 Публічним акціонерним товариством "Укргазвидобування" до Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Міністерства юстиції України була подана заява про примусове виконання рішення господарського суду міста Києва № 910/9452/14 від 13.08.2014 разом з оригіналом наказу Господарського суду міста Києва № 910/9452/14 від 03.09.2014.
23.09.2014 державним виконавцем Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Дніпропетровського міського управління юстиції Міністерства юстиції України Єлісєєвою Р.С., розглянуто вищезазначену заяву та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 44791014 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/9452/14 від 03.09.2014, якою боржнику встановлено строк для добровільного виконання рішення суду у термін до 30.09.2014.
Постанову про відкриття виконавчого провадження № 44791014 від 23.09.2014 було отримано стягувачем (скаржником) 06.10.2014 про що свідчить штамп вхідної кореспонденції відділу діловодства Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (вх. № 08/10849-2).
Згідно з пунктом 1 частини 1, пунктами 2 та 3 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній станом на дату винесення оскаржуваної постанови) державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) здійснювати перевірку виконання юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; 4) безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; 5) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 6) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 7) за згодою власника використовувати приміщення, у тому числі комунальної власності, для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника для перевезення майна; 8) звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення; 9) звертатися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, про роз'яснення змісту документа; 10) звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 11) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи Національної поліції; 12) залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, поліцейських, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; 13) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 14) застосовувати під час провадження виконавчих дій відеозапис, фото- і кінозйомку; 15) у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням поліцейських, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення; 16) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 17) з метою профілактичного впливу повідомляти органам державної влади, громадським об'єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження; 18) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням; 19) у разі необхідності залучати до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 20) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.
Як вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем Індустріального відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції Міністерства юстиції України було направлено запит до Державної податкової служби України № 21595162 від 23.09.2016 про номери рахунків, відкритих у банках та інших установах боржниками - юридичними особами та/або фізичними особами - підприємцями за ідентифікаційним кодом боржника (35446560), на який від Державної податкової служби України надійшла відповідь № 1006151040 від 24.09.2016 в якій вказано, що запитувана інформація щодо зазначеної юридичної особи - боржника від відповідних фінансових установ не надходила.
Державним виконавцем Індустріального відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Міністерства юстиції України було також здійснено запит до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, на який 13.12.2014 було отримано відповідь № 01578080 про відсутність інформації стосовно майна боржника.
Згідно з пунктами 2, 5 частини 1 та частиною 2 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній станом на дату винесення оскаржуваної постанови) виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі боржника).
Про наявність обставин, зазначених у частині першій цієї статті, державний виконавець складає акт.
04.10.2016 державним виконавцем було здійснено вихід за адресою вказаною у виконавчому документі, в результаті якого виявити боржника та майно належне боржнику на яке можливо звернути стягнення не вдалося, в результаті чого було складено Акт державного виконавця від 04.10.2016.
04.10.2016 державним виконавцем Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Міністерства юстиції України Єлісєєвою Р.С. в межах виконавчого провадження № 44791014 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.
Вищезазначену постанову було отримано стягувачем (скаржником) 16.01.2017 вх. № 08/526-08 про що свідчить штамп вхідної кореспонденції відділу діловодства Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування".
З огляду на вищевикладене, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши норми чинного законодавства України, судом не встановлено жодного порушення з боку державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Міністерства юстиції України при вчиненні ним виконавчих дій спрямованих на виконання наказу господарського суду міста Києва № 910/9452/14 від 03.09.2014, зокрема при винесенні останнім постанови від 04.10.2016 про повернення виконавчого документа стягувачеві в межах виконавчого провадження № 44791014.
В свою чергу державним виконавцем Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в межах наданих йому Законом України "Про виконавче провадження" та іншими нормативно-правовими актами України повноважень, вжито усі необхідні заходи щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/9452/14 від 03.09.2014, на підтвердження чого відділом державної виконавчої служби надано суду усі належні та допустимі докази.
Судом враховано, рекомендації, викладену у пунктах 9.1, 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" щодо того, що прийняття органами Державної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України під ознаки дій цих органів та осіб, тому відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що стягувачем (скаржником) не доведено порушення державним виконавцем Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Міністерства юстиції України порядку вчинення виконавчих дій, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" та Інструкцією з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, в частині винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП № 44791014 від 04.10.2016, з огляду на що суд відмовляє Публічному акціонерному товариству "Укргазвидобування" у задоволенні скарги на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби у справі № 910/9452/14.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 86, 121 2 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
Відмовити Публічному акціонерному товариству "Укргазвидобування" в задоволенні скарги на дії Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Міністерства юстиції України.
Суддя Н.Б. Плотницька
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 27.03.2017 |
Оприлюднено | 11.04.2017 |
Номер документу | 65813220 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Плотницька Н.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні