Вирок

від 04.04.2017 по справі 196/1308/16-к

ЦАРИЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

04.04.2017

Справа № 196/1308/16-к

№ провадження 1-кп/196/6/2017

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2017 року смт. Царичанка Дніпропетровської області

Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого - судді Бойка Ю.О., з участю секретаря судового засідання Кузнецової Г.С., прокурора Михайлова Є.М., обвинуваченого ОСОБА_1, його захисника - адвоката Попова В.А., потерпілої ОСОБА_3, потерпілої ОСОБА_4, потерпілого ОСОБА_5, його законного представника ОСОБА_6, представника цивільного відповідача ОСОБА_7, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Царичанка Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12015040600000816 від 29 грудня 2015 року стосовно ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Царичанка Царичанського району Дніпропетровської області, громадянина України, маючого середню освіту, одруженого, працюючого водієм ТОВ ВКФ "ІГРЕК", зареєстрованого та проживаючого за адресою: Дніпропетровська область, Царичанський район, смт. Царичанка, вулиця Східна, 15, раніше не судимого), який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 29.12.2015 року близько 13 години 45 хвилин, керуючи технічно справим автомобілем марки "MERCEDES-BENZ 310D", реєстраційний номер НОМЕР_1, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_14, належить ОСОБА_8, рухався по автомобільній дорозі О-042003 сполучення "Михайлівка - Бабайківка - Івано-Яризівка", зі сторони с. Гнатіква Царичанського району Дніпропетровської області у напрямку с. Михайлівка Царичанського району Дніпропетровської області.

Під час руху по вказаній дорозі на 3 км + 450 м водій ОСОБА_1 не обрав безпечної швидкості для руху та, не врахувавши дорожньої обстановки, не вжив своєчасних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, у результаті чого здійснив виїзд за межі проїжджої частини, де автомобіль перекинувся на дах.

Своїми діями ОСОБА_1 грубо порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України, згідно з якими під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Згідно висновку експерта № 5/10.1-809 від 21.09.2016 року, виданого НДЕКЦ при МВС України, дії водія ОСОБА_1 не відповідали вимогам п. 12.1 Правил дорожнього руху України і з технічної точки зору таке порушення знаходилось в причинному зв'язку з настанням наслідків даної дорожньо-транспортної пригоди.

Невиконання водієм ОСОБА_1 вищевказаного пункту Правил дорожнього руху України призвело до даної дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої пасажири, які знаходились у вказаному транспортному засобі, отримали тілесні ушкодження.

Потерпілими від кримінального правопорушення є: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженка с. Зансілля Кременчуцького району Полтавської області, громадянка України, проживає вул. Вороного, 36 с. Михайлівка Царичанського району Дніпропетровської області; ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 уродженка с. Михайлівна Царичанського району Дніпропетровської області, громадянка України, проживає АДРЕСА_2; ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_8 уродженець м. Дніпропетровськ, громадянин України, проживає АДРЕСА_2.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 162 від 09.08.2016 у ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритого епізіолізу головки лівої плечової кістки із зміщенням. Дані тілесні ушкодження могли бути спричинені при падінні на лікоть або ж при дії тупим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею по зовнішній поверхні плечового суглоба і відноситься до категорії середньої ступені тяжкості тілесних ушкоджень, так як викликали розлад здоров'я на термін більш як 21 день.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 86 від 22.04.2016 у ОСОБА_9 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої травми хребта, компресійного перелому 6-8 грудних хребців, переломом поперечного паростка 7-го шийного хребця зліва. Дані тілесні ушкодження могли бути спричинені при дії тупим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею і відносяться до категорії середньої ступені тяжкості тілесних ушкоджень, так як викликали розлад здоров'я на термін більш як 21 день.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 85 від 20.04.2016 у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді Політравми. Закритої хребтово-торакальної травми. Компресіонний перелом першого поперекового хребця. Закрита тупа травма грудної клітки. Перелом 3,4,5,6 ребер зліва. Забій лівого плечового суглоба. Дані тілесні ушкодження могли бути спричинені при дії тупим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею і відноситься до категорії середньої ступені тяжкості тілесних ушкоджень, так як викликали розлад здоров'я на термін більш як 21 день.

Своїми необережними діями, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, вчинив злочин, передбачений ст. 286 ч.1 КК України. Згідно ст. 12 КК України таке діяння відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

Ухвалою суду від 14 грудня 2016 року прийнято до провадження цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Товариства з додатковою відповідальністю "Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11228" та ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та ушкодженням здоров'я.

Цим судовим рішенням також прийнято до провадження цивільний позов ОСОБА_6 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5 до ОСОБА_1, Товариства з додатковою відповідальністю "Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11228" і ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та ушкодженням здоров'я, та цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої здоров'ю внаслідок ДТП.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, визнав повністю, показавши, що дійсно 29 грудня 2015 року близько 13 години 45 хвилин він, порушивши Правила дорожнього руху України, з необережності спричинив дорожньо-транспортну пригоду, у результаті якої пасажири даного транспортного засобу отримали середньої тяжкості тілесні ушкодження. Автомобілем керував він особисто, не обрав безпечної швидкості руху та не врахувавши дорожньої обстановки, не вжив своєчасних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, здійснив виїзд за межі проїжджої частини, де автомобіль перекинувся на дах. Сам він був наляканий від того, що сталося, бо не бажав нікому завдати шкоди. Викладених в обвинувальному акті обставин не заперечував.

Обвинувачений просив врахувати його активне сприяння розкриттю злочину та його щире розкаяння. Пред'явлені до нього цивільний позов в межах заявлених сум не визнав. Заявив, що намагатиметься повністю відшкодувати позивачам присуджене за цивільними позовами. В судовому засіданні просив вибачення у потерпілих.

Його захисник - адвокат Попов В.А., просив не позбавляти його права керувати транспортними засобами, посилаючись на те, що таке є єдиною здобутою професією, яка надає йому змогу заробляти на прожиття та виконати зобов'язання щодо відшкодування шкоди. Вказав на те, що у підзахисного є щире переконання у необхідності повного відшкодування шкоди, завданої потерпілим.

Показання обвинуваченого є достовірними, узгоджуються з матеріалами справи та належними й допустимими доказами, наданими сторонами в процесі, які вказують на доведеність винуватості ОСОБА_1 у скоєнні злочину, за ознаками якого він обвинувачується. Такими є: витяг з кримінального провадження № 12015040600000816 (а.с.115), протокол огляду місця дорожньо-транспортної події від 29.12.2015 року (а.с. 116-125), схема місця ДТП (а.с. 126), фототаблиця (а.с. 127-129), схема місця ДТП (а.с. 130), довідки від 29.12.2015 року (а.с.131-136), постанова про залучення до провадження речового доказу від 29.12.2015 року (а.с.137-138), копія ухвали від 30 грудня 2015 року (а.с.139-141), заява ОСОБА_4 від 28.01.2016 року (а.с.142), копія паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_4 (а.с.143-144), постанова про залучення потерпілої від 01.01.2016 року (а.с.145), заява ОСОБА_3 про залучення її до кримінального провадження як потерпілу (а.с.146-147), копія паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_3 (а.с.148), постанова про залучення потерпілої від 01.01.2016 року (а.с.149), свідоцтво про народження ОСОБА_5 серія НОМЕР_12 (а.с.150), копія паспорта громадянина Російської Федерації на ім'я ОСОБА_5 (а.с.151), копія паспорта громадянина Російської Федерації на ім'я ОСОБА_6 (а.с.152); тимчасова посвідка на проживання ОСОБА_6 серія НОМЕР_13 (а.с.153), заява про залучення ОСОБА_5 до кримінального провадження як потерпілого від 10.02.2015 року (а.с.154-155), постанова про залучення потерпілого від 10.02.2016 року (а.с.156), висновок експерта № 86 (а.с.157), постанова про призначення судово-медичної експертизи від 01.04.2016 року (а.с.158), висновок експерта № 85 (а.с.159-160), постанова про призначення судово-медичної експертизи від 01.04.2016 року (а.с.161), висновок експерта № 162 (а.с.162-163), постанова про призначення інженерно-технічної експерти від 02.09.2016 року (а.с.164-165), довідка про витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженню №12015040600000816 (а.с.167), висновок експерта від 21.09.2016 № 5/10.1-809 (а.с.168-169), доручення про проведення досудового розслідування (а.с.170), копія паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_1 (а.с.171), довідка характеристика № 752/2.6 від 27.10.2016 року (а.с.172), вимоги к/п № 12015040600000816 від 25.10.2016 року (173-174), повідомлення КЗ "Царичанська центральна районна лікарня Дніпропетровської обласної ради" від 25.10.2016 року (а.с.175), розклад руху автобусів на міжміському автобусному маршруті загального користування "м.Дніпропетровськ АВЦ - с. Михайлівка ч/з смт. Царичанка" (а.с.177), повідомлення Дніпропетровського обласного підприємства обласних станцій № 12/685 від 28.10.2016 року (а.с.178), наказ про призначення на роботу № 38/к від 10.02.2016 (а.с. 179), характеристика на ОСОБА_1 від 01.11.2016 року), копія трудової книжки на ім'я ОСОБА_1 серії НОМЕР_11 (а.с.181), копія посвідчення водія на ім'я ОСОБА_1, ліцензійна картка серії НОМЕР_9, Поліс №АІ/ 5087637 (а.с.182), протокол перевірки технічного стану транспортного засобу № 00614-01343-15 (а.с.183).

Показання потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 узгоджуються з обставинами, як вони викладені в обвинувальному акті.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила, що повертаючись з роботи рейсом Бабайківка-Михайлівка 29 грудня 2015 року потрапила в ДТП. Маршрутка з'їхала з проїжджої частини на лісосмугу та перевернулась перед в'їздом в село Михайлівка. Водія вважає не винним у даному ДТП, оскільки дорога повністю була вкрита льодом. Єдине з'єднання с. Михайлівки з районним центром (смт. Царичанка) не обслуговувалося дорожньою службою району. До ОСОБА_1 претензій не має, характеризує його як уважного та професійного водія. Показання свідка щодо фактичних обставин суд вважає такими, що узгоджуються з іншими зібраними та дослідженими доказами, а тому є належними, однак надані свідком оцінки та висновки оцінює критично як недопустимі, а тому не можуть бути взяті доу ваги.

Такої ж оцінки заслуговують і показання свідка ОСОБА_12

Суд критично оцінює надані суду стороною захисту та досліджені в судовому засіданні, як документи, звернення жителів села Михайлівка Царичанського району Дніпропетровської області (а.с. 210), та письмові пояснення свідка ОСОБА_11 від 03.02.2016 року (а.с.211), які в силу ст. 86 КПРК України не є допустими.

За викладених обставин судом встановлено, що кваліфікація протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України, є вірною, а обвинувачення з метою забезпечення кримінальної відповідальності особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, є доведеним.

При призначенні обвинуваченому покарання, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, суд у відповідності зі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно статті 66 ч.1 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченої є, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обтяжуючих покарання обставин судом не виявлено.

Обвинувачений ОСОБА_1 по місцю проживання характеризується позитивно (а.с.172), судимостей не має (а.с.173-174), на обліку у лікаря-психіатра та в наркологічному кабінеті не перебуває (а.с.175).

З'ясувавши повні і всебічні відомості про особу, ставлення до вчиненого ним діяння, а також приймаючи до уваги всі обставини, встановлені під час судового слідства відповідно до визначеної процедури, враховуючи ступінь тяжкості скоєного злочину, а також те, що за час досудового слідства та розгляду справи в суді обвинувачений свідомо і неухильно дотримувався загальноприйнятих норм і правил поведінки, погоджуючись з позицією прокурора та потерпілих, суд дійшов висновку про те, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливе за умови обрання йому кримінального покарання у виді обмеження волі строком один рік шість місяців без позбавлення його права керувати транспортними засобами, а також звільнивши його від відбування такого покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК України, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить іншого злочину та виконає покладені на нього обов'язки за ст. 76 КК України.

При цьому судом взято до уваги переконання прокурора в необхідності не позбавляти ОСОБА_1 права керувати транспортними засобами, яке є єдиною для нього професією.

Вирішуючи питання про долю речового доказу - транспортного засобу марки "MERSEDES-BENZ", н.з. НОМЕР_1, який зберігається на майданчику тимчасового зберігання ТЗ при Царичанському ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, суд дійшов висновку, що його слід повернути власникові.

Документи, які надані учасниками процесу під час судового розгляду, необхідно залишити при справі.

Вирішуючи питання про відшкодування процесуальних витрат стосовно проведених в межах кримінального провадження судових експертиз суд дійшов висновку, що їх відповідно до ч.2 ст. 122 КПК України та ч. 2 ст. 15 Закону України "Про судову експертизу" необхідно віднести на рахунок коштів Державного бюджету України.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

Розглянувши цивільні позови, вивчивши надані позивачами і відповідачем документи, заслухавши пояснення позивачів, з'ясувавши їхні правові позиції, перевіривши доводи сторін, даючи оцінку доказам у їх сукупності, суд дійшов висновків про те, що слід задовольнити позов ОСОБА_3 частково та стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт громадянина України серії НОМЕР_4, виданий 16.05.2016 року Миронівським РВ ГУ МВС України в Київській області), на користь ОСОБА_13 (нкпп - НОМЕР_2): 13629 (тринадцять тисяч шістсот двадцять дев'ять) гривень 15 копійок на відшкодування витрат з лікування; 4505 (чотири тисячі п'ятсот п'ять) гривень 00 копійок на відшкодування додаткових витрат, пов'язаних з лікуванням; 10000 (сто тисяч) гривень 00 копійок на відшкодування завданої моральної шкоди, а всього - 118134 (сто вісімнадцять тисяч сто тридцять чотири) гривні 15 копійок, а в задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_3 відмовити; позов ОСОБА_6 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_11, слід задовольнити частково, та стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт громадянина України серії НОМЕР_6, виданий 16.05.2016 року Миронівським РВ ГУ МВС України в Київській області), на користь ОСОБА_6 (нкпп - НОМЕР_3) в інтересах неповнолітнього сина - ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_11): 2679 (дві тисячі шістсот сімдеят дев'ять) гривень 92 копійки на відшкодування витрат з лікувавня; 70000 (сімдесят тисяч) гривень 00 копійок на відшкодування завданої моральної шкоди, а всього - 72679 (сімдесят дві тисячі шістсот сімдесят дев'ять) гривень 92 копійки, а в задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_6 відмовити; позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 слід задовольнити повністю та стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт громадянина України серії НОМЕР_6, виданий 16.05.2016 року Миронівським РВ ГУ МВС України в Київській області), на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_12 (паспорт громадянина України НОМЕР_7, виданий 28.11.2003 року Царичанським РВ УМВС України в Дніпропетровській області ): 6826 (шість тисяч вісімсот двадцять шість) гривень 00 копійок на відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я; 30000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок на відшкодування завданої моральної шкоди, а всього - 36826 (тридцять шість тисяч вісімсот двадцять шість) гривень 00 копійок.

При цьому суд виходив з такого.

ОСОБА_3Є пред'явила позов, предмет якого складаються вимоги: 1) стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_3), Товариства з додатковою відповідальністю "Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11228" (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Берегова, будинок 210, код ЄДРПОУ 03113615), ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія" (04080, Київська область, м. Київ, Подільський р-н, вулиця Кирилівська, будинок 40, код ЄДРПОУ 20602681) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2) відшкодування вартості лікування на загальну суму 13629,15 гривень; 2) стягнути з ОСОБА_1(ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_3), Товариства з додатковою відповідальністю "Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11228" (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Берегова, будинок 210, код ЄДРПОУ 03113615), ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія" (04080, Київська область, м. Київ, Подільський р-н, вулиця Кирилівська, будинок 40, код ЄДРПОУ 20602681) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2) додаткові витрати на загальну суму 4505,00 гривень; 3) стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_3), Товариства з додатковою відповідальністю "Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11228" (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Берегова, будинок 210, код ЄДРПОУ 03113615), ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія" (04080, Київська область, м. Київ, Подільський р-н, вулиця Кирилівська, будинок 40, код ЄДРПОУ 20602681) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2) 200000,00 грн. моральної шкоди.

В обґрунтування позову ОСОБА_3 вказала на таке.

29 грудня 2015 року о 13 год. 45 хв. на 3 км+450м автодороги О-042003 Михайлівка - Бабайківка - Івано-Яризівка Царичанського району Дніпропетровської області водій ОСОБА_1, керуючи автобусом "MERCEDES - BENZ" держ. номер НОМЕР_1, на слизькій ділянці дороги, не впоравшись з керуванням, виїхав на праве узбіччя, де перевернувся.

З матеріалів справи вбачається, що власником автобуса є ОСОБА_8, страховий поліс AI 5087637, код страховика 037, ПрАТ "УПСК".

Перевізником є Товариство з додатковою відповідальністю "ДНІПРОПЕТРОВСЬКЕ АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО 11228", ліцензійна картка серії НОМЕР_9, виданої до ліцензії НОМЕР_10 начальником Управління Укртрансінспекції у Дніпропетровській області ОСОБА_14, строк дії ліцензійної картки: з 17 січня 2014 року - необмежений.

У зазначеному автомобілі у вказаному рейсі вона їхала у якості пасажира по маршруту місто Дніпропетровськ - село Михайлівка Царичанського району.

Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди вона отримала тілесні пошкодження, а саме: перелом поперечного відростка СVІІІ хребця зліва, компресійні переломи тіл хребця ThVІІ - THVІІІ 1 ступеню.

В подальшому була викликана карета швидкої медичної допомоги, що відвезла її до Царичанської ЦРБ, а потім - по лінії санітарної авіації вона була доставлена до відділення спінальної нейрохірургії Обласної клінічної лікарні ім. Мечникова, де проходила тривале лікування.

Відповідно до висновку експерта № 86 від 22.04.2016 року, тілесні ушкодження викликали тривалий розлад здоров'я на термін більше як 21 день, та належать до тілесних ушкоджень середньої ступені тяжкості.

Крім неї, в даній ДТП є інші потерпілі.

За даним фактом 29 грудня 2015 року було розпочате досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015040600000816 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 Кримінального кодексу України.

Постановою старшого слідчого Царичанського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Чопик С.М. від 16.02.2016року її залучено до кримінального провадження як потерпілу.

На тривале лікування нею було витрачено грошові кошти у загальному обсязі 13629,15 гривень, що підтверджується фіскальними та товарними чеками.

Крім того, внаслідок необхідності регулярних відвідань лікарень та відсутності можливості пересування громадським транспортом внаслідок її фізичної обмеженості, вона змушена була користуватися чужим автомобільним транспортом сплачувати вартість пального. Фіскальні чеки на загальну суму 4 505,00 гривень підтверджують її додаткові збитки.

Відповідачі не пропонували їй відшкодування шкоди в добровільному порядку.

Також, внаслідок ДТП їй була спричинена моральна шкода, яка полягає в тому, що вона при отриманні пошкоджень і після цього переносила великий фізичний біль, який позбавляв її можливості самостійно пересуватися, була вимушена звертатися за допомогою до працівників лікарень та родичів. Саме ДТП викликало шоковий стан, боязнь автотранспорту, порушило нормальний сон, моральний стан, апатію і т.д. Більш того, на теперішній час її здоров'я повністю не відновилося. Вона не маю можливості відчувати себе повноцінною людиною, якою вона була до ДТП, вона дуже швидко втомлюється, постійно відчуває біль, через що змушена була змінити роботу на більш легку. Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 2902/439 неврологічного відділення № 3 від 15.07.2016 року їй рекомендоване стаціонарне лікування 2-3 рази на рік, що свідчить про ймовірну тривалість відновлення її здоров'я і в майбутньому. Моральну шкоду вона оцінює у 200000,00 гривень.

Порушення ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху України знаходиться в причинному зв'язку з наслідками.

Відповідно до вимог ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що:1. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; 2. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини; 3. Шкода завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізично, особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом; 4. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Згідно з ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду Цивільних і кримінальних справ №4 від 1 березня 2013 року "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", відповідно до частини першої статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену небезпеку завдання шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність, пов'язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У відповідності до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Так, згідно ст. ст. 22, 23 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок ДТП, є шкода пов'язана з лікуванням потерпілого та моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий фізична особа зазнав у зв'язку із каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

В матеріалах справи відсутня інформація, але є можливість припущення, що ОСОБА_1 в момент скоєння ДТП перебував у трудових відносинах з Товариством з додатковою відповідальністю "Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11228" та працював на посаді водія автомобільного засобу. Автомобіль марки "MERCEDES - BENZ" НОМЕР_1, яким керував в момент скоєння ДТП ОСОБА_1, належить ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

Згідно полісу AI 5087637 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, між ОСОБА_8 та ПрАТ "УПСК" 06.04.2015 року укладено договір, відповідно до умов якого страхувальник забезпечив у страховика цивільно-правову відповідальність в разі настання страхового випадку, яким є дорожньо-транспортна пригода, із належним йому на праві власності автомобілем марки "MERCEDES - BENZ" НОМЕР_1. Згідно п. 4 даного договору, ліміт страхового відшкодування на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю складає 100000 грн., а також за шкоду, заподіяну майну 50000 грн.

Оскільки цивільна відповідальність власника джерела підвищеної небезпеки застрахована, дана пригода має бути визнана страховим випадком, а сума заявленої матеріальної шкоди, завданої як майну, так і здоровою кожного з потерпілих, не виходить за межі ліміту страхової відповідальності страховика, заявлені позовні вимоги підлягають до часткового задоволення за рахунок страховика - Приватного акціонерного товариство ""Українська пожежно-страхова компанія".

В матеріалах справи відсутня інформація щодо підстав користування автомобілем марки "MERCEDES - BENZ" держ. номер НОМЕР_1 відповідачем - автопідприємством.

Частиною 1 статті 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Відповідно ч.ч. 1 і 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Частиною 3 ст. 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно до частини 1 статті 128 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 вибачень від обвинуваченого не прийняла, висловила прохання застосувати покарання до обвинуваченого ОСОБА_1, підтримуючи в цьому позицію прокурора, висловила жаль стосовно того, що останній не виявив жодних намірів залагодити свою вину. Наполягала на задоволенні заявлених нею позовних вимог, однак в ході судового розгляду заявила про зменшення своїх вимог щодо відшкодування моральної шкоди до суми 100000,00 грн.

В судовому засіданні представник Товариства з додатковою відповідальністю "Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11228" заперечив проти позову та послався на відсутність правових підстав задоволення вимог до підприємства.

ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" свого представника до суду не направила, клопоталися про розгляд справи без їх участі. Чіткої правової позиції не заявили.

Вирішуючи питання про задоволення позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1, суд встановив факт документального підтвердження витрат на лікування, а також витрат, пов'язаних з таким лікуванням (а.с.29-39) в сумі 18134,15 грн., та дійшов переконання, що зменшені позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 100000,00 грн. відповідають засадам розумності, справедливості та виваженості за обставин, які були встановлені під час судового слідства та щодо суспільно-небезпечних наслідків вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення.

Відмовляючи ОСОБА_3 в задоволенні позову до Товариства з додатковою відповідальністю "Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11228", суд виходив з відсутності трудових відносин між вказаним відповідачем та ОСОБА_1 в розумінні ст. 1172 ЦК України. Суд звернув також увагу на те, що водій ОСОБА_1 не мав трудових відносин з власником транспорного засобу - ОСОБА_8, який оформив страховий поліс № АІ/ 5087637 (а.с.182), використовуючи такий транспортний засіб у розумінні ст. 1187 ЦК України на підставі переданого йому Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 (а.с.182).

Відмовляючи ОСОБА_3 в задоволенні позову до ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія", суд виходив з того, що суб'єкт володіння транспортним засобом, який є джерелом підвищеної небезпеки, не укладав договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія".

Позовні вимоги до власника транспортного засобу чи інших страховиків не пред'являлися.

Предметом позову ОСОБА_6 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 є такі вимоги: 1) стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_3), Товариства з додатковою відповідальністю "Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11228" (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Берегова, будинок 210, код ЄДРПОУ 03113615), ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія" (04080, Київська область, м. Київ, Подільський р-н, вулиця Кирилівська, будинок 40, код ЄДРПОУ 20602681) на користь ОСОБА_17 (49000, АДРЕСА_2), в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5 відшкодування вартості лікування на загальну суму 2679,92 гривень; 2) стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_3), Товариства з додатковою відповідальністю "Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11228" (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Берегова, будинок 210, код ЄДРПОУ 03113615), ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія" (04080, Київська область, м. Київ, Подільський р-н, вулиця Кирилівська, будинок 40, код ЄДРПОУ 20602681) на користь ОСОБА_17 (АДРЕСА_2), в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5 70000,00 грн. моральної шкоди.

Як на підставами задоволення заявлених вимог позивач посилається на ст.ст. 3, 22, 23, 1166, 1167, 1187, 1194 Цивільного кодексу України, ст. 128 Кримінального процесуального кодексу України.

Як на докази посилаються на зібрані під час досудового слідства матеріали, а також надані суду документи, а саме: виписний епікриз №10028 із медичної карти стаціонарного хворого (а.с.46); фіскальні чеки (а.с.47).

Доводи на предмет задоволення позовних вимог є аналогічними за змістом позовної заяви ОСОБА_3.

Законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 - його мати ОСОБА_6, приєднуючись до правової позиції позивача ОСОБА_3, звернула свою увагу на те, що завдана моральна шкода не вичерпується вимогою про стягнення 70000,00 гривень, бо вважає її значно більшою, так як її син є учнем фізкультурного навчального закладу, вже ніколи не зможе себе реалізувати в повній мірі та досягти своєї дитячої мрії внаслідок перенесених травм. Вважає таку вимогу справедливою та наполягала на повному задоволенні вимог.

В судовому засіданні представник Товариства з додатковою відповідальністю "Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11228" заперечив проти позову та послався на відсутність правових підстав задоволення вимог до підприємства.

ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" свого представника до суду не направила, клопоталися про розгляд справи без їх участі.

Оголошені в судовому засіданні заперечення обґрунтовуються тим, що позовні вимоги до ПрАТ "УПСК" вважають незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом з огляду на наступне.

По-перше, вимоги до Страховика не можуть розглядатися в межах кримінального провадження.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 02.07.2004 р. №13 "Про практику застосування судами законодавства, якими передбачені права потерпілих від злочинів" не підлягають розгляду в кримінальній справі позови про відшкодування шкоди, що не випливають із пред'явленого обвинувачення. При виникненні такої ситуації суд повинен роз'яснити потерпілому можливість вирішення спірних питань у порядку цивільного судочинства.

В даному випадку, правовідносини між Позивачем і ПрАТ "УПСК" є цивільно-правовими і не випливають із обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 286 КК України.

Позов потерпілої в кримінальному провадженні може стосуватися лише обвинуваченого ОСОБА_1, вимоги до страховика можуть розглядатися лише поза межами кримінального провадження, тобто в порядку цивільного судочинства.

Аналогічну позицію підтримують, серед інших, Апеляційний суд Миколаївської області в ухвалі від 12.01.2016 р. та Апеляційний суд Київської області в ухвалі від 24.09.2015 р.

В ухвалі Апеляційного суду Миколаївської області визначено, що обов'язок з відшкодування заподіяної шкоди страховиком випливає не з обвинувачення, яке пред'явлено обвинуваченому, а з договірних зобов'язань про відшкодування шкоди, які визначаються спеціальним законом, зокрема - Законом України "Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яким передбачено порядок звернення з вимогами про відшкодування і умови такого відшкодування. Питання правовідносин, які випливають з договірних відносин зі страховими компаніями потребують таких досліджень, що не притаманні кримінальному процесу з урахуванням його специфіки та строків судового розгляду.

Окремо колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області наголошує, що однією з умов здійснення стаховиком відшкодування шкоди є надання потерпілою стороною обвинувального вироку суду, що набув чинності, відносно особи, цивільна відповідальність якої застрахована за договором страхування. Оскільки справа щодо встановлення вини такої особи лише розглядається судом, вимог до страховика є безпідставними і передчасними.

Окрім того, звертають увагу на наступне.

Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, Законом України "Про страхування", Цивільним кодексом України.

Законом України № 1961-ІV регулює у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до ст. 2 Закону України №1961- ІV якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Отже, Закон України "Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у правовідносинах страхування є пріоритетними.

Відповідно до ст. 6 Закону України №1961- ІV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Ця норма однозначно свідчить про те, що страховику для визнання певної дорожньо-транспортної пригоди страховим випадком та прийняття рішення про виплату чи відмову у виплату страхового відшкодування необхідна постанова по справі про адміністративне правопорушення або вирок суду відносно водія.

Також відповідно до абз. 4 ст. 36.2 Закону України №1961- ІV, якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг строку для прийняття страховиком рішення (90 днів з дня отримання від потерпілого заяви про страхове відшкодування, що визначено у абз. 1 ст. 36.2 Закону України №1961-ІV) припиняється до дати, коли страховику стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.

Власне, на усунення таких неодноразових ситуацій і спрямовані вимоги п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України, про яку йшлося вище.

Рішення про виплату чи відмову у виплаті страхового відшкодування може бути прийнято у порядку, передбаченому Законом України №1961- ІV, після надання потерпілим або особою, яка має право на отримання страхового відшкодування, вироку суду відносно водія та інших документів, визначених п. 35.1 ст. 35 Закону України №1961- ІV.

По-друге. Виплата страхового відшкодування можлива лише в разі виконання особою, яка має право на таке відшкодування, своїх обов'язків, передбачених Законом України №1961- ІV.

Згідно із п. 35.1 ст. 35 Закону України №1961- ІV, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України №1961- ІV, страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування чи про відмову у його здійсненні.

В матеріалах справи відсутні докази того, що позивач звертався до ПрАТ "УПСК" із заявою про страхове відшкодування і станом на 25.01.2017 р. позивач заяву про страхове відшкодування до ПрАТ "УПСК" не подавав, тобто не скористався своїм правом на вирішення спору в досудовому порядку, чим порушує порядок та умови отримання страхового відшкодування.

Так само відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Верховного Суду України від 29.06.2016 р. у справі № 6-192цс16, суди встановили, що позивачка після настання ДТП своєчасно звернулася до страховика із заявою про виплату їй страхового відшкодування у зв'язку з ДТП, що сталася з вини фізичної особи, з якою страховик уклав договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Страховик відмовив їй у виплаті цього відшкодування. З огляду на відмову страховика виплатити страхове відшкодування суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачка звернулася до суду з позовом до страховика в межах позовної давності, оскільки набула реальну можливість захистити своє право в судовому порядку після відмови страховика здійснити таку виплату, коли її очікуване право на задоволення своїх вимог про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП було порушене.

Ураховуючи наведене відповідач переконаний в тому, що право особи на звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права виникає з моменту, коли право цієї особи порушене (особа довідалася про порушення свого права), тобто з моменту відмови страховика у виплаті страхового відшкодування.

Таким чином, станом на дату звернення позивача з цивільним позовом до суду, її право на отримання страхового відшкодування з боку ПрАТ "УПСК" не було порушеним оскільки позивач не подавала страховику заяву про страхове відшкодування і відповідно, страховиком не було прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування. Отже, звернення Позивача до суду із вказаним позовом відносно ПрАТ "УПСК" є передчасним.

Також звертають увагу суду на те, що згідно ч.2 ст.214 Цивільного процесуального кодексу України при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 355 цього кодексу. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

По-третє. Вимога Позивача щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 70000 грн. є безпідставною по відношенню до ПрАТ "УПСК".

Згідно ст. 26-1 Закону України №1961- ІV, страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під чаc дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю, а не довільно встановлена сума, як помилково трактує позивач.

Таким чином, з огляду на розмір позовних вимог, пов'язаних зі шкодою заподіяною здоров'ю сума відшкодування моральної шкоди може становити 133,99 грн.

Так само у рішенні Апеляційного суду Одеської області від 05.04.2016 р. колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції помилково було визначено розмір відшкодування моральної шкоди в межах суми 5000 грн., оскільки диспозицією статті 26-1 Закону України №1961- ІV визначено, що моральна шкода відшкодовується страховиком у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Отже, ПрАТ "УПСК" не має правових підстав для здійснення страхового відшкодування за шкоду, заподіяну внаслідок ДТП за участі забезпеченого в ПрАТ "УПСК" транспортного засобу оскільки позивач всупереч порядку отримання страхового відшкодування, що встановлений Законом України №1961- ІV, звернулась не до страховика, а до суду.

Разом з тим, вимоги до страховика можуть розглядатися лише поза межами кримінального провадження, тобто в порядку цивільного судочинства, що має бути роз'яснено Позивачеві судом.

На підставі викладеного просять суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" - відмовити у повному обсязі.

Вирішуючи питання про задоволення позову ОСОБА_6 до ОСОБА_1 суд виходив з тих самих підстав, а також встановивши факт документального підтвердження витрат на лікування неповнолітнього ОСОБА_5 (а.с. 46, 47) в сумі 2679,92 грн., та дійшовши переконання, що позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 70000,00 грн. відповідають засадам розумності, справедливості та виваженості за обставин, які були встановлені під час судового слідства та щодо суспільно-небезпечних наслідків вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення.

Відмовляючи ОСОБА_3 в задоволенні позову до Товариства з додатковою відповідальністю "Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11228", суд виходив з відсутності трудових відносин між вказаним відповідачем та ОСОБА_1 в розумінні ст. 1172 ЦК України. Суд звернув також увагу на те, що водій ОСОБА_1 не мав трудових відносин з власником транспортного засобу - ОСОБА_8, який оформив страховий поліс № АІ/ 5087637 (а.с.182), використовуючи такий транспортний засіб у розумінні ст. 1187 ЦК України на підставі переданого йому Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 (а.с.182).

Відмовляючи ОСОБА_6 в задоволенні позову до ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія", суд виходив з того, що суб'єкт володіння транспортним засобом, який є джерелом підвищеної небезпеки, не укладав договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія".

Позовні вимоги до власника транспортного засобу чи інших страховиків позивачем не заявлялись.

Предмет позову ОСОБА_4 склали вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача відшкодування шкоди, завданої ОСОБА_4, ушкодженням здоров'я в сумі 6826 (шість тисяч вісімсот двадцять шість) грн., а також про стягнення 30000,00 грн. на відшкодування завданої ОСОБА_4 моральної шкоди.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на таке.

29 грудня 2015 року близько 13 годин 45 хвилин, водій ОСОБА_1, керуючи автобусом Mersedes-Benz, державний номерний знак, НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_5 видане 14.01.2014 року центр ДАІ 1205 ГУМВС України Дніпропетровській області, належить ОСОБА_8, АДРЕСА_4, страховий поліс НОМЕР_8, код страховика 037, ПрАТ "УПСУ" рухаючись по маршруту Дніпропетровськ-Михайлівка на відрізку автодороги О-042003 Михайлівка - Бабайківка - Івано-Яризівка Царичанського району, зі сторони Бабайківки у напрямку Михайлівки, де на слизькій ділянці дороги не впоравшись з керуванням автобуса виїхав на праве узбіччя та перекинувся.

Внаслідок завданої їй шкоди ушкодженням її здоров'я вона була доставлена каретою швидкої допомоги до відділення швидкої допомоги ЦРЛ. Внаслідок ДТП вона отримала значні тілесні ушкодження здоров'я у вигляді переломів 3-6 ребер лівої сторони, компресійно-осколковий перелом поясничного відділу позвоночника, забій лівого плечового сустава, забій лівої легені. Після обстеження та надання допомоги, доставлена каретою швидкої допомоги до відділення хірургії позвоночника та спинного мозку КУ "Обласна клінічна лікарня ім. І.І.Мечникова", де знаходилася на стаціонарному лікуванні з 29 грудня 2015 року по 18 січня 2016 року, та було проведено хірургічну операцію (виписка з лікувальної справи № Э 9148), а також з 23січня 2016 року по 27 січня року знаходилася на лікуванні від посттравматичної пневмонії у КЗ "Дніпропетровська міська клінічна лікарня №21 ім. проф. Є.Г. Попкової" (виписка з медичної картки №342). Як на підстави задоволення позовних вимог посилається на ст.ст. 1188, 1195, 1197, 1198 Цивільного кодексу України.

За таких обставин відповідач зобов'язаний відшкодувати їй матеріальну шкоду у вигляді витрат на придбання лікарських засобів та матеріалів медичного призначення, які були необхідні для проведення операції та лікування в післяопераційний період у розмірі 6826 грн. 70 коп., які були придбані потерпілою за власні кошти.

Також їй було заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що було завдано середньої тяжкості тілесних ушкоджень у вигляді переломів 3- 6 ребер, компресійно-оскольчастий перелом Л1 позвонка, забої лівого плечового сустава, лівої легені, що змусило проведення хірургічної операції під загальним наркозом шляхом відкритої корекції компресійно- оскольчастого перелому Л1, транспедикулярна стабілізація системою "інтерлок", реконструктивною пластиною та гвинтами, що супроводжувалось постійним нервовим навантаженням, стресом та нестерпним болем. Також, постійний біль, запаморочення, нервові переживання, стривоженість та дискомфорт я відчувала в післяопераційний період та період реабілітації після проведеної операції.

Позивач звертає увагу на пережиті почуття страху, які вона відчувала до та після проведення операції за своє життя та можливість назавжди залишитись скаліченою та не в повній мірі бути здатною виконувати фізичні навантаження, рухатись та відсутністю можливості в повній мірі бути працездатною. Певний період часу після проведеної операції, вона взагалі не могла рухатись, фактично була прикутою до ліжка. Часто проявляються емоційні спалахи, виникає дратівливість, збудливість, а тому внаслідок заподіяння шкоди її здоров'ю страждає не лише вона, але і близькі та знайомі їй люди. Непокоять її постійні неврози, які проявляються тривогою, страхом та нездатністю в повній мірі зосередитись на основних питаннях її життя. Післяопераційний період змусив її постійно приймати ліки та препарати для видужування та покращення її здоров'я. Вона з моменту заподіяння шкоди та по теперішній час не може виконувати фізичні навантаження та займатись будь-якою фізичною роботою. Крім того, вона постійно переносить переживання з приводу коштів, які були витрачені нею на придбання лікарських препаратів.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 зазначила, що позов до ОСОБА_1 просить задовольнити повністю, так як вимоги є мізерними, порівняно з тим, які фізичні страждання вона перенесла і далі їх переживає. Вказала на те, що підтверджені оригіналами квитанцій витрати на придбання ліків не відображають дійсні розміри понесених нею і її сім'ю витрат на лікування. Зазначила, що оплачені обвинуваченим 9625,00 грн. за проведення лікувально-хірургічних заходів стосовно її особи, знаходять поза межами пред'явленого нею позову, бо якби він діяв щиро і добросовісно, та об'єднавши його зусилля та додаткові можливості її сім'ї, то можливо було б провести біль дороге оперативне хірургічне втручання з використанням якісніших матеріалів, і тоді б наслідки були не такими тяжкими, і фізичні її страждання були б меншими.

Вирішуючи питання про задоволення позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1, суд встановив факт документального підтвердження витрат на лікування, а також витрат, пов'язаних з таким лікуванням (а.с.51-56) в сумі 6826,00 гривень, та дійшов переконання, що позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 30000,00 грн. відповідають засадам розумності, справедливості та виваженості за обставин, які були встановлені під час судового слідства та щодо суспільно-небезпечних наслідків вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 373-374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, і призначити йому покарання за цією статтею кримінального закону у виді обмеження волі строком 1 (один) рік 6 (шість) місяців без позбавленням права керувати транспортними засобами.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі статті 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Процесуальні витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз, відповідно до ч.2 ст. 122 КПК України та ч. 2 ст. 15 Закону України "Про судову експертизу" віднести на рахунок коштів Державного бюджету України.

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Товариства з додатковою відповідальністю "Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11228" (код ЄДРПОУ - 03113615), Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про відшкодування завданої шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт громадянина України серії НОМЕР_4, виданий 16.05.2016 року Миронівським РВ ГУ МВС України в Київській області), на користь ОСОБА_3 (нкпп - НОМЕР_2): 13629 (тринадцять тисяч шістсот двадцять дев'ять) гривень 15 копійок на відшкодування витрат з лікування; 4505 (чотири тисячі п'ятсот п'ять) гривень 00 копійок на відшкодування додаткових витрат, пов'язаних з лікуванням; 100000 (сто тисяч) гривень 00 копійок на відшкодування завданої моральної шкоди, а всього - 118134 (сто вісімнадцять тисяч сто тридцять чотири) гривні 15 копійок.

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Позов ОСОБА_6 в інтересах неповнолітнього сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_11, до ОСОБА_1, Товариства з додатковою відповідальністю "Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11228" (код ЄДРПОУ - 03113615), Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про відшкодування завданої шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт громадянина України серії НОМЕР_6, виданий 16.05.2016 року Миронівським РВ ГУ МВС України в Київській області), на користь ОСОБА_6 (нкпп - НОМЕР_3) в інтересах неповнолітнього сина - ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_11): 2679 (дві тисячі шістсот сімдесят дев'ять) гривень 92 копійки на відшкодування витрат з лікування; 70000 (сімдесят тисяч) гривень 00 копійок на відшкодування завданої моральної шкоди, а всього - 72679 (сімдесят дві тисячі шістсот сімдесят дев'ять) гривень 92 копійки.

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_6 відмовити.

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про відшкодування завданої шкоди задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт громадянина України серії НОМЕР_6, виданий 16.05.2016 року Миронівським РВ ГУ МВС України в Київській області), на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_12 (паспорт громадянина України НОМЕР_7, виданий 28.11.2003 року Царичанським РВ УМВС України в Дніпропетровській області ): 6826 (шість тисяч вісімсот двадцять шість) гривень 00 копійок на відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я; 30000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок на відшкодування завданої моральної шкоди, а всього - 36826 (тридцять шість тисяч вісімсот двадцять шість) гривень 00 копійок.

Речовий доказ - транспортний засіб марки "MERSEDES-BENZ", н.з. НОМЕР_1, який зберігається на майданчику тимчасового зберігання ТЗ при Царичанському ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, повернути власникові.

Документи, надані учасниками процесу під час судового розгляду, залишити при справі.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 (тридцяти) днів з моменту його проголошення через Царичанський районний суд Дніпропетровської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі її подання - вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вирок негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.

Суддя Царичанського районного суду

Дніпропетровської області Ю.О. Бойко