ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.03.2017Справа №910/24534/16
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ" доДержавного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною в особі Відокремленого підрозділу - Виробничого комплексу "Техносервіс" Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною простягнення 17 813, 99 грн. Суддя Підченко Ю.О.
Представники сторін:
від позивача:Литвиненко О.А. - представник за довіреністю; від відповідача:не з'явився.
СУТЬ СПОРУ :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Збереження Довкілля" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною в особі відокремленого підрозділу Виробничий комплекс "Техносервіс" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 17 813, 99 грн., з яких 11 138, 00 грн. - основний борг та 6 675, 99 грн. - інфляційні втрати.
Позов мотивований тим, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання з надання послуг з приймання твердих побутових відходів від замовника для сортування та відбору вторинної сировини, а відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання з оплати зазначених послуг у відповідності до умов договору № 16 про приймання твердих відходів від 31.01.2014 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.01.2017 року порушено провадження у справі № 910/24534/16 (Суддя Селівон А.М.).
Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва № 05-23/887 від 13.03.2017 року призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/24534/16 у зв'язку із закінченням терміну повноважень у судді Селівон А.М.
Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 13.03.2017 року, справу № 910/24534/16 передано на розгляд судді Підченку Ю.О.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2017 року справу № 910/24534/16 прийнято до провадження суддею Підченко Ю.О. та призначено до розгляду на 31.03.2017 року.
14.03.2017 року від представником відповідача через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.
Представник позивача у судовому засіданні 31.03.2017 року наполягав на задоволенні позову, надав усні пояснення по справі.
Представник відповідача у засіданні присутнім не був, про причини своєї неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Суд дійшов висновку, що наданих доказів достатньо для вирішення спору по суті.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.
У судовому засіданні 31.03.2017 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
31.01.2014 року між Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною в особі Відокремленого підрозділу - Виробничий комплекс "Техносервіс" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ" (далі - виконавець, ТОВ "ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ") укладено договір № 16 про приймання твердих відходів (далі - Договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надати послуги з приймання твердих побутових відходів від замовника для сортування та відбору вторинної сировини. Замовник зобов'язується власними силами здійснювати доставку на промисловий майданчик виконавця тверді побутові відходи в спосіб, кількості та якості , визначеній цим Договором та діючим законодавством України. Замовник зобов'язується прийняти та своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим Договором (далі - послуги) (абз. 1. п. 1. Договору).
Відповідно до п. 2.7 договору для визначення обсягу прийнятих твердих відходів від замовника, виконавець при прийманні твердих відходів проводить зважування автотранспорту з твердими відходами відібраними в замовника. Сторони підписують товарно-транспортну накладну з зазначенням ваги прийнятих ТПВ.
Згідно з п. 3.1, 3.2 Договору, загальна вартість послуги щодо прийняття відходів визначається виходячи із обсягу накопичення замовником та прийняття виконавцем твердих відходів під час дій цього Договору. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Замовник зобов'язаний оплатити надані послуги до 5 числа наступного місяця, за який здійснюється оплата.
Вартість послуг по прийманню ТПВ складає: база 83,33 грн., ПДВ 20% - 16,67 грн., всього 100 грн. 00 коп. за тонну, (п. 3.4. Договору).
У відповідності до п. 3.7. Договору, Акт виконаних робіт за попередній місяць, повинен бути переданий Замовнику на підпис разом з рахунком-фактурою не пізніше 2-го числа календарного місяця, наступного за місяцем в якому надані послуги.
Згідно п. 3.8, Договору, замовник зобов'язаний підписати Акт виконаних робіт протягом 5-ти (п'яти) робочих днів або направити на адресу виконавця мотивовану відмову від прийняття робіт.
Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між позивачем та відповідачем укладено договір надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду Договору, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 901 ЦК України та ст. ст. 180, 181, Господарського кодексу України (далі - ГК України), він вважається укладеним згідно частини 8 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.
Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст.173, 174, 175 ГК України, ст. ст.11, 202, 509 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Поясненнями позивача, а також наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними за лютий 2014 року стверджується факт надання позивачем відповідачу послуг згідно умов договору, загальна вартість яких, за розрахунком позивача склала 11 138, 00 грн., в зв'язку з чим позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату № 10 від 28.02.2014 року на зазначену суму.
Таким чином позивач виконав взяті на себе зобов'язання з надання послуг згідно умов договору № 16 про приймання твердих відходів від 31.01.2014 року, а відповідач, у свою чергу, не здійснив їх оплату, у зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість у розмірі 11 138, 00 грн.
Доказів оплати вищезазначеної заборгованості, або надання позивачу мотивованої відмови від прийняття робіт згідно Акт виконаних робіт, у відповідності до умов договору, відповідачем суду не надано.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача основної заборгованості в сумі 11 138, 00 грн. в зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору № 16 про приймання твердих відходів від 31.01.2014 року є обґрунтованими та позов у цій частині підлягає задоволенню.
Окрім того, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо оплати за надані послуги, позивачем нараховано до стягнення 6 675, 99 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат наданий позивачем суд встановив, що позивач здійснив нарахування інфляційних втрат у відповідності до умов Договору та вимог чинного законодавства України, а тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 6 675, 99 грн. інфляційних втрат є обґрунтованим та підлягає задоволенню повністю за розрахунками позивача, в межах розміру заявлених позовних вимог.
Судом дана належна оцінка відзиву відповідача на позовну заяву. Водночас, посилання відповідача на те, що надані позивачем товарно-транспортні накладні не слід вважати належними первинними бухгалтерськими документами, що засвідчують факт здійснення операції спростовуються умовами договору та наявними в матеріалах справи доказами.
З приводу належності відповідача суд зазначає, що позивач звертається з позовом до Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною в особі Відокремленого підрозділу - Виробничого комплексу "Техносервіс", який в свою чергу, у відповідності до Положення про Виробничий комплекс "Техносервіс" та у розумінні ч. 4. Ст. 64 ГК України є відокремленим підрозділом юридичної особи, що знаходиться поза її місцезнаходженням та надає послуги від імені юридичної особи, в даному випадку від імені відповідача - Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною.
Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 203, 215, 525, 526, 610, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175, 193, 180, 181, Господарського кодексу України, ст.ст. 32-35, 49 , 82-85 Господарського процесуального кодексу України , суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (02090, м. Київ, вул. Лобачевського, 23-В; код ЄДРПОУ 20077743) в особі Відокремленого підрозділу - Виробничого комплексу "Техносервіс" (02121, м. Київ, Дарницький район, вул. Вакуленчука, 4; код ЄДРПОУ 33058529) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ" (03083, місто Київ, ПРОСПЕКТ НАУКИ, будинок 98, квартира 19; код ЄДРПОУ 38453543) суму основного боргу у розмірі 11 138, 00 грн., інфляційні втрати у розмірі 6 675, 99 грн. та судовий збір у розмірі 1 378, 00 грн. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання повного тексту рішення - 05.04.2017 р.
Суддя Ю.О. Підченко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 31.03.2017 |
Оприлюднено | 11.04.2017 |
Номер документу | 65813843 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Підченко Ю.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні