Рішення

від 05.04.2017 по справі 912/788/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2017 рокуСправа № 912/788/17 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Наливайко Є.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/788/17

за позовом Обслуговуючого кооперативу "Садове товариство "ФОРПОСТ"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 1 195 010,00 грн

за участі представників сторін:

від позивача - не був присутнім;

від відповідача - не був присутнім.

Обслуговуючий кооператив "Садове товариство "ФОРПОСТ" звернулось до Господарського суду Кіровоградської області із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №11/03-14 від 11.03.2014 в сумі 400 000,00 грн, пені в розмірі 423 610,00 грн, 3% річних в сумі 35 000,00 грн, втрат від інфляції в сумі 336 400,00 грн, а також 17 925,15 грн судового збору.

Ухвалою від 14.03.2017 господарським судом позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у даній справі, судове засідання призначено на 05.04.2017 о 9год. 00хв., від сторін витребувано необхідні для вирішення спору докази.

Позовні вимоги ґрунтуються на частковому невиконанні відповідачем своїх зобов'язань за договором №11/03-14 від 11.03.2014 щодо часткового невиконання робіт.

Позивач належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, виходячи з такого.

Частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

При цьому в пункті 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначається, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо.

Ухвала господарського суду у даній справі від 14.03.2017 про порушення провадження у справі направлялась позивачу за адресою, що вказана ним у позові, проте повернута органом поштового зв'язку із відміткою "За закінченням встановленого строку зберігання".

Водночас, відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наданого на запит господарського суду, місцезнаходженням Обслуговуючого кооперативу "Садове товариство "Форпост" є: АДРЕСА_1 Позивачем зазначено у позовній заяві вулицю АДРЕСА_1 тобто перейменовано вулицю, на якій знаходиться позивач. Саме на цю адресу і була направлена ухвала від 14.03.2017.

З огляду на викладене, господарський суд вважає позивача таким, що належним чином повідомлений про час та місце проведення даного судового засідання та з власної ініціативи не скористався наданим йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України правом на участь у судовому засіданні.

Відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 42), проте відзив на позов не подав, позовних вимог не заперечив, у судовому засіданні участь свого представника не забезпечив.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази, господарський суд встановив такі обставини.

Між Обслуговуючим кооперативом "Садове товариство "ФОРПОСТ" (надалі - Замовник, позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі - Виконавець, відповідач) 11.03.2014 укладено договір № 11/03-14 про надання послуг з улаштування тимчасових доріг, за умовами якого Виконавець зобов'язується своїми силами та засобами виконати роботи з улаштування тимчасових доріг (надалі - Роботи) на території Обслуговуючого кооперативу "Садове товариство "ФОРПОСТ", що знаходиться за адресою: Дмитрівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області відповідно до схеми (Додаток № 3), а Замовник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити послуги Виконавця.

Відповідно до пункту 1.2 Договору загальний обсяг робіт за цим Договором визначається на підставі Графіку виконання робіт з улаштування тимчасових доріг (Додаток № 1).

Згідно пункту 2.1 Договору ціна робіт визначається на підставі Кошторису, який є додатком до цього Договору (Додаток № 2).

Протягом 5 робочих днів з моменту підписання цього Договору замовник сплачує виконавцю аванс у розмірі 400 000,00 грн для закупівлі паливно-мастильних матеріалів та доставки будівельної техніки до місця проведення робіт (пункт 2.2. Договору).

Пунктом 2.3. Договору визначено, що зазначена у Кошторисі (Додаток № 2) ціна робіт включає вигоду виконавця та всі його витрати на виконання своїх зобов'язань за цим Договором, в тому числі: вартість матеріалів, інструментів, обладнання та іншого устаткування для виконання робіт, витрати на машини, механізми, їх перебазування, витрати на паливно-мастильні матеріали, засоби безпеки, заробітну плату, вартість підготовчих, супутніх та інших робіт, необхідних для виконання цього Договору.

Відповідно до пунктів 2.5, 2.7. Договору остаточна ціна виконання робіт визначається на підставі Актів приймання-передачі виконаних робіт. Розрахунок за цим Договором здійснюється відповідно до Графіку виконання робіт з улаштування тимчасових доріг (Додаток № 1) на підставі Актів приймання - передачі виконаних робіт, але не пізніше 5 робочих днів після їх підписання Сторонами.

Відповідно до Графіку виконання робіт (Додаток № 1) визначено таке.

1. Нарізка корита дороги, термін виконання - 18.03.2014.

2. Укладка основи з будівельного сміття, термін виконання - 24.03.2014.

3. Завезення піску та суглинку для лісової дороги та його планування, термін виконання - 07.04.2014.

4. Завезення піску для подушки основної дороги та його планування, термін виконання - 21.04.2014.

5. Завезення щебеню для подушки основної дороги та його планування, термін виконання - 30.04.2014.

6. Ущільнення піску та щебеню, термін виконання - 18.05.2014.

Як вбачається з Кошторису (Додаток № 2), загальна вартість робіт, які зобов'язався виконати Відповідач становить 1 277 000,00 грн.

Розділом 3 Договору визначено права та обов'язки Сторін.

Пунктом 6.1 Договору встановлено, що він набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та діє до повного виконання Сторонами своїх обов'язків за Договором.

Договір та Додатки до нього підписано повноважними представниками Сторін та скріплено печаткою Замовника.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і, згідно статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до частин 1, 3 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до частини 1 статті 844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

Відповідно до частини 1 статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених законом.

На виконання вимог пункту 2.2 Договору Замовником перераховано на розрахунковий рахунок Виконавця кошти у сумі 400 000,00 грн відповідно до Платіжного доручення № 4 від 14.03.2014.

Згідно частини 2 статті 570 Цивільного кодексу України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Водночас, згідно положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). Тобто, у разі невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню, особі яка його сплатила.

Аналогічні висновки містяться у постановах Вищого господарського суду України від 11.03.2011 у справі № 2-22/1351-2009 та від 12.06.2012 у справі № 55/385.

Згідно з Актом приймання-передачі виконаних робіт від 24.03.2014 № 1 Виконавцем відповідно до графіку виконання робіт, який є додатком № 1 до Договору, станом на 24.03.2014 завершено перший та другий етапи робіт, загальною вартістю 400 000,00грн, а саме виконано:

- нарізку корита дороги на площі 15 173 кв.м;

- укладку основи з будівельного сміття на площі 15 173 кв.м, за які відповідно до платіжного доручення № 5 Замовником перераховано на розрахунковий рахунок виконавця кошти у сумі 400 000,00 грн.

Згідно з Актом приймання-передачі виконаних робіт від 07.04.2014 № 2 Виконавцем відповідно до графіку виконання робіт, який є додатком № 1 до Договору, станом на 07.04.2014 завершено третій та четвертий етапи робіт, загальною вартістю 400 000,00грн, а саме виконано:

- завезення піску для лісової дороги та його планування на площі 2025 кв. м;

- завезення піску для основної дороги та його планування на площі 15 173 кв. м, за які відповідно до платіжного доручення № 6 Замовником перераховано на розрахунковий рахунок виконавця кошти у сумі 400 000,00грн.

Згідно з Актом приймання-передачі виконаних робіт від 09.10.2014 № 3 Виконавцем станом на 09.10.2014 завершено п'ятий етап робіт, загальною вартістю 77 000,00грн, який мав бути виконаний відповідно до графіку виконання робіт, який є додатком № 1 до Договору (а.с. 22) до 30.04.2014, а саме виконано:

- завезення щебеню для основної дороги та його планування на площі 5031 кв.м, за які відповідно до платіжних доручень № 7 від 10.06.2014, № 9 від 16.09.2014, № 10 від 26.09.2014 та № 11 від 29.09.2014 Замовником перераховано на розрахунковий рахунок виконавця кошти на загальну суму 77 000,00 грн.

Таким чином позивачем умови договору виконані в повному обсязі шляхом перерахування на рахунок відповідача 1 277 000,00грн у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору.

Відповідно до Графіку виконання робіт, який є Додатком № 1 до Договору, термін виконання шостого етапу робіт, а саме ущільнення піску та щебеню визначено 18.05.2014.

Як вбачається з матеріалів справи, останній етап робіт відповідачем не виконано, як у визначений графіком строк так і після його закінчення. Доказів іншого Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 суду не надано.

Згідно наданих сторонами Актів приймання - передачі виконаних робіт Виконавець виконав роботи загальною вартістю 877 000,00 грн.

В силу частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 3.2.3 Договору Виконавець зобов'язаний виконувати роботи вчасно та в повному обсязі, дотримуючись вимог чинного законодавства.

В силу приписів статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з пунктом 5.1 Договору за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань за даним Договором Сторони несуть відповідальність, що передбачена чинним законодавством України та цим Договором.

З урахуванням того, що господарським судом встановлений факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо виконання робіт за договором № 11/03-14, факт невиконання робіт на загальну суму 400 000,00грн у визначений сторонами строк (18.05.2014) належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, господарський суд доходить висновку, що відповідач зобов'язаний повернути позивачу аванс, отриманий за вказаним договором.

Отже позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у розмірі 400 000, 00грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем з посиланням на пункт 5.2. Договору заявлено до стягнення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості невиконаних у строк робіт за кожен день прострочення в сумі 423 610,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частин 1, 4 статті 231 Господарського кодексу України Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Так відповідно до пункту 5.2. Договору у випадку порушення Виконавцем строків виконання робіт, він зобов'язаний сплатити на користь Замовника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості невиконаних в строк робіт за кожен день такого прострочення.

Господарським судом перевірено поданий позивачем розрахунок пені та встановлено, що позивачем під час здійснення розрахунку не враховано норму частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Господарський суд не погоджується з розрахунком позивача, наявним в матеріалах справи, тому здійснив власний розрахунок, з урахуванням приписів частини 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Згідно здійсненого господарським судом розрахунку арифметично правильною та обґрунтованою є пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період прострочення боржника з 19.05.2014 по 19.11.2015 у розмірі 47 035,62 грн.

За таких обставин господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 47 035,62 грн. У решті позову щодо стягнення пені слід відмовити.

Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 336 400,00 грн інфляційних збитків та 35 000 грн 3 % річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.

Разом із тим стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - повернення сплаченого авансу за невиконані у строк роботи.

За своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні статті 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 5.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" також зазначено, що обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає, зокрема, у випадках повернення сум авансу та завдатку, оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Враховуючи наведене, повернення суми авансу не є грошовим зобов'язанням, на який можуть нараховуватися лише проценти, передбачені статтею 536 Цивільного кодексу України.

Отже, враховуючи, що позивачем не надано суду письмової вимоги, направленої або врученої відповідачу про повернення суми аванс, а також те, що повернення суми попередньої оплати є поверненням суми авансу (а не грошовим зобов'язанням), на який можуть нараховуватися лише проценти, передбачені статтею 536 Цивільного кодексу України, господарський суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 336400,00грн інфляційних збитків та 35 000грн 3 % річних не підлягають задоволенню, у позові у цій частині слід відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України та пункту 4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; при задоволенні позову в повному обсязі відшкодування витрат позивача, що пов'язані зі сплатою судового збору, покладається на відповідача; в разі відмови у позові повністю ці витрати покладаються на позивача. Такі правила розподілу судового збору застосовуються у спорах як майнового, так і немайнового характеру.

Позивачем заявлено до стягнення 1 195 010,00грн та сплачено 17 925,16грн судового збору. Господарський суд задовольняє позовні вимоги частково в сумі 447 035,62 грн. Відповідно судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРIШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Обслуговуючого кооперативу "Садове товариство "ФОРПОСТ" (01601, м. Київ, вул. Петра Болбочана (Командарма Каменєва), 8, ідентифікаційний код 38490716) 400 000,00грн попередньої оплати, 47035,62грн пені, 6 705,53грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його оголошення до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя Є. М. Наливайко