Постанова

від 05.04.2017 по справі 1/317

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

05.04.2017 справа №1/317

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів: при секретарі за участю представників сторін: від позивача: від відповідачів: від ВДВС: ОСОБА_1, ОСОБА_2,ОСОБА_3 ОСОБА_4 не з'явився не з'явився ОСОБА_5 (довіреність від 29.12.2016 №8205/20.3-03) розглянувши апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ на ухвалу господарського суду Донецької області від 04.01.2017 у справі№ 1/317 за позовомПублічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» , м. Київ до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю «Барс» , м.Донецьк Товариства з обмеженою відповідальністю « Estar» , м.Макіївка Донецької області простягнення 13703923,05 коп. та звернення стягнення на майно ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Донецької області від Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк , м. Київ на підставі ст. 121 2 ГПК України надійшла скарга №09-12/695 від 11.11.2016р. на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій скаржник просив:

- визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо повернення дублікату наказу від 02.08.2010 по справі № 1/317 стягувачу без прийняття до виконання;

- зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийняти до виконання та відкрити виконавче провадження з примусового виконання дублікату наказу від 02.08.2010 по справі № 1/317.

Скарга обґрунтована тим, що 21.10.2016 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_6 винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, яке на думку скаржника, є неправомірним з огляду на те, що державний виконавець під час надходження до нього на виконання дублікату наказу господарського суду Донецької області від 02.08.2010р. у справі №1/317 та прийняття рішення за результатами розгляду заяви про відкриття виконавчого провадження, повинен був застосовувати норми ОСОБА_7 України Про виконавче провадження від 21.04.1999 №606-ХІV, що діяли станом на 03.10.2016, з огляду на те, що виконавчий документ, як вказував скаржник, був пред'явлений до виконання 03.10.2016р (надісланий засобами поштового зв'язку), а не норми ОСОБА_7 України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VIII, які були чинні з 05.10.2016р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 04.01.2017 року скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задоволено частково.

Визнані незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо повернення дублікату наказу від 02.08.2010, виданого на виконання рішення господарського суду Донецької від 22.07.2010 по справі №1/317 про стягнення з ТОВ Барс на користь ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк заборгованості у сумі 13 729 659,41 грн. без прийняття до виконання відповідно до повідомлення від 21.10.2016 №481/24 на підставі ОСОБА_7 України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02.06.2016 та Інструкції з організації примусового виконання рішень в редакції від 29.09.2016 .

В іншій частині скарги відмовлено.

Відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ, подана апеляційна скарга, в якій скаржник просить скасувати судову ухвалу в частині визнання незаконними дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення повідомлення від 21.10.2016 №481/24 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для вирішення спору, невідповідність висновків суду обставинам справи, відмовити у задоволені скарги в повному обсязі.

Апелянт зазначає, що відповідно до п. 7 ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VIII виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим законом, завершується у порядку, що діяв до набрання чинності цим ОСОБА_7. Після набрання чинності цим ОСОБА_7, виконавчі дії здійснюються відповідно до цього ОСОБА_7.

Пунктом 4 розділу І Інструкції з примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.12 №512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 29.09.2012 №489/20802 ( в редакції наказу від 29.09.2016 №2832/5) визначено, що Відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України підвідомчі рішення, зокрема, сума зобов'язань становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Таким чином, державним виконавцем були дотримані норми чинного законодавства при винесені повідомлення від 21.10.2016р. про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.

У зв'язку з находженням у відпустці головуючого судді Сгара Е.В на момент дати розгляду справи (15.03.17р) відповідно до п. 2.3.49, п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу, розпорядженням від 15.03.2017 №397 призначено повторний автоматичний розподіл справи №1/317, змінено склад судової колегії по розгляду скарги. Скарга розглядається колегією суддів у складі: головуючий суддя - Будко Н.В., судді: Склярук О.І., Ушенко Л.В.

У зв'язку з находженням у відпустці головуючого судді Будко Н.В. на момент дати розгляду справи (27.03.17) відповідно до п. 2.3.49, п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу, розпорядженням від 27.03.2017 №445 призначено повторний автоматичний розподіл справи №1/317, змінено склад судової колегії по розгляду скарги. Скарга розглядається колегією суддів у складі: головуючий суддя - Агапов О.Л., судді: Малашкевич С.А., Мартюхіна Н.О.

При розгляді скарги судова колегія враховує, що відповідно до ч. 5 ст.106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду. Порядок розгляду скарг передбачений ст.99 ГПК України. Стаття 101 ГПК (межі перегляду справи) при перевірки законності ухвал не застосовується.

Дослідивши матеріали справи, пояснення представників позивача, виконавчої служби, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного .

Рішенням господарського суду Донецької області від 22.07.2010 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк до Товариства з обмеженою відповідальністю Eastar , м. Макіївка, Донецька область та Товариства з обмеженою відповідальністю Барс , м. Донецьк про стягнення 13 729 659,41 грн. та звернення стягнення на майно, задоволено в повному обсязі.

02.08.2010 на виконання зазначеного рішення видані відповідні накази.

Загальна сума заборгованості за наказом про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю Барс , м. Донецьк складає 13 729 659,41 грн.

03.10.2016р Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк направило через Харківську дирекцію УДППЗ Укрпошта ЦПЗ-1, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком, на адресу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заяву вих. №09-12/673 від 28.09.2016 про примусове виконання рішення та про забезпечення виконання рішення, долучивши до заяви дублікат наказу 1/317 від 02.08.2010р.

Звертаючись з виконавчим документом, стягувач керувався саме нормами ОСОБА_7 України Про виконавче провадження в редакції ОСОБА_7 від 21.04.1999 №606-XIV (зі змінами), які були чинними на час направлення документів до органу державної виконавчої служби.

04.11.2016 на адресу Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк , м. Київ надійшло повідомлення від Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 21.10.2016 №481/24.

При винесенні повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання державний виконавець керувався ОСОБА_7 України Про виконавче провадження від 02.06.2016р №1404-VIII (п. 10 ч. 4 ст. 4, відповідно до змісту якого виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю), який набрав чинності 05.10.2016 та Інструкцією з організації примусового виконання рішень ( абзац 1 ч. 4 розділу І), затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 в редакції від 29.09.2016, яка також набрала чинності 05.10.2016р. Так, відповідно до абзац 1 п. 4 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р №512/5 (в редакції від 29.09.2016, яка набрала чинності 05.10.2016) Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підвідомчі рішення, за якими: сума зобов'язання становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Стягувач, Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк звернувся до господарського суду зі скаргою посилаючись на незаконність дій Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Як передбачено ст.ст. 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому ОСОБА_7 України Про виконавче провадження . Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України Про виконавче провадження , як спеціальний нормативний акт, що регулює порядок здійснення виконавчого провадження.

ОСОБА_7 України Про виконавче провадження від 02.06.2016р №1404-VIII, що стосуються спірних відносин, набрали чинності 05.10.2016.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.

В силу вимог ч.3 ст. 5 Цивільного кодексу України якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Отже, за загальним правилом, новий акт законодавства застосовується до тих прав та обов'язків, що виникли після набрання ним чинності.

Дані висновки містять рішення Конституційного суду України від 05.04.2001 №3-рп/2001 та від 09.02.1999 №1-рп/99.

Відповідно до ч. 4 ст. 51 ГПК України процесуальна дія, для якої встановлено строк, може бути вчинена до 24-ї години останнього дня строку. Якщо позовну заяву, відзив на позовну заяву, заяву про перегляд рішення та інші документи здано на пошту чи телеграф до 24-ї години останнього дня строку, строк не вважається пропущеним.

У відповідності до ст. 255 Цивільного Кодексу України письмові заяви та повідомлення, здані до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

Судом першої інстанції правомірно зазначено, що здача до установи зв'язку (пошту) документів є юридично значимою дією і є пред'явленням наказу до виконання. Даний спосіб пред'явлення виконавчого документу не протиричить вимогам ОСОБА_7 України Про виконавче провадження або Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Відповідно до опису вкладення у цінний лист та фіскального чеку заява про відкриття виконавчого провадження вих.№09-12/673 від 28.09.2016 направлена ПАТ АК Промінвестбанк 03.10.2016, через УДППЗ "Укрпошта" на адресу виконавчої служби в період дії ОСОБА_7 України Про виконавче провадження в редакції від 21.04.1999, відповідно до ст. 21 якого, на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України покладається виконання рішень, за якими: сума зобов'язання становить десять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті, а тому державним виконавцем, на думку колегії суддів, помилково застосовано положення ОСОБА_7 України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02.06.2016 та Інструкцією з організації примусового виконання рішень в редакції від 29.09.2016 та повернуто виконавчий документ стягувачу.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно ст. 129 Конституції України одним із засад судочинства є обов'язковість рішень суду. Статтею 13 ОСОБА_7 України Про судоустрій та статус суддів визначено поняття обов'язковість судових рішень, яке полягає в тому, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами на всій території України.

Відповідно до ст. 17 ОСОБА_7 України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішення Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції", згідно якого Європейський суд наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду". Європейський суд також зазначив, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 стороні на судовому етапі, втрачають свою мету.

За таких обставин, та враховуючи конституційний принцип доступності до правосуддя всіх осіб, застосовану у цій справі практику Європейського суду з прав людини щодо недопустимості ухилення адміністративних органів від виконання судових рішень, яка є обов'язковою для національних судів згідно ОСОБА_7 України Про виконання рішень та застосування практики європейського суду з прав людини , враховуючи справедливий баланс інтересів стягувача та боржника, а також принцип незворотності дії закону в часі, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, що дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 21.10.2016 №481/24 є незаконними.

Посилання Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на положення Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 р. № 489/20802 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 р. № 2832/5) є безпідставними з огляду на те, що відповідно до п. 6 наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 р. № 2832/5 він набирає чинності одночасно з набранням чинності ОСОБА_7 України від 02 червня 2016 року N 1404-VIII "Про виконавче провадження", але не раніше дня його офіційного опублікування.

Таким чином, на момент пред'явлення дублікату наказу суду до виконання 03.10.2016р. зазначений наказ Міністерства юстиції України від 29.09.2016р. № 2832/5 ще не набрав чинності, а дії стягувача на дату направлення документів до органу виконавчої служби були унормовані ОСОБА_7 Про виконавче провадження в редакції, що діяла на дату направлення.

Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали господарського суду з мотивів, в ній викладених.

На підставі викладеного, керуючись ст. 99, 102-103, 105, 106, 121-2 ГПК України Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Ухвалу господарського суду Донецької області від 04.01.2017 року у справі № 1/317 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова Донецького апеляційного господарського суду набирає законної сили в день її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у 20-ти денний строк.

Головуючий суддя О.Л. Агапов

Судді: С.А. Малашкевич

ОСОБА_3