Рішення

від 27.07.2006 по справі 4/243-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/243-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

"27" липня 2006 р.                                                               Справа № 4/243-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Ємленінової З.І. при секретарі Друзяк К.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу  

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтотранссервіс" м. Херсон

до приватної фірми "Вишну" м. Херсон  

про стягнення  12.451грн.75коп.  

за участю представників сторін:  

від  позивача - Ващук В.В.    

від  відповідача - не прибув    

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 10 776 грн. 88 коп. за користування товарним кредитом, 538 грн. 87 коп. 3 % річних, 1 136 грн. 00 коп. втрат від інфляції, посилаючись  на  невиконання  ним обов'язків по  своєчасних  розрахунках  за отриманий товар згідно з договором №24 від 23.02.2006 року на поставку нафтопродуктів.

Відповідач своїм правом на судовий захист не скористався, в засідання суду не  з'явився, відзив на позов і витребувані судом документи не надав, незважаючи на те,  що  був повідомлений про  час розгляду справи, про  що  свідчить поштове повідомлення від  12.07.2006року  про  вручення йому ухвали  про  порушення справи від 05.07.2006року.

За таких підстав, оскільки клопотання про відкладення розгляду справи від  відповідача не  надходило, справа відповідно до статті 75 ГПК України розглядається без  участі представника відповідача, за наявними в ній доказами, яких достатньо для  вирішення спору по  суті.

Дослідивши матеріали  справи, заслухавши представника позивача, суд  дійшов до  висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням  наступного.

23 лютого 2006 року між ТОВ „Нафтотранссервіс” (позивач) та приватною фірмою „Вишну” (відповідач по справі) було укладено генеральний договір № 24 на поставку  нафтопродуктів.

Відповідно до умов зазначеного договору позивач зобов'язався поставити відповідачу нафтопродукти у кількості, асортименті та у строки, що визначені у додаткових угодах які є невід'ємними частинами договору поставки.

Додатковою  угодою  № 1 до договору від 23.02.2006 року передбачено обов'язок  позивача поставити відповідачеві дизельне пальне в кількості 22410 літрів вартістю 3 грн. 18 коп. за 1 літр на загальну суму 71263 грн. 80 коп. та обов'язок відповідача  сплатити грошову суму за отримане дизельне пальне в строк до 28.02.2006 року.

Матеріали справи  свідчать  про  те, що  позивач  належним чином виконав умови договору поставки нафтопродуктів від 23.02.2006 року з урахуванням додаткової угоди № 1 та за довіреністю ЯЕШ № 391234 від 23.02.2006 року за видатковою накладною № РН-0131 від 23.02.2006 року поставив відповідачеві дизельне пальне в кількості 22410 літрів на загальну суму 71 263грн.80коп.

Згідно з п. 5.1 договору поставки від 23.02.2006 року відповідач зобов'язаний  сплатити грошові кошти за отриманий товар до 28.02.2006 року.

01.06.2006року господарським судом Херсонської області ухвалено рішення по  справі №1/158-06 яким з відповідача на користь позивача стягнено основний борг у сумі 71263 грн. 80 коп., який виник на підставі договору №24 від 23 лютого 2006 року.

Відповідно до п. 5.5 договору поставки нафтопродуктів  від 23.02.2006року  у разі несвоєчасної оплати поставленого товару, покупець повинен сплатити постачальнику за користування грошовими коштами суму товарного кредиту з розрахунку: сума товарного кредиту =  (прострочена  сума заборгованості х 60% : 365 днів) х  кількість прострочених днів.          

Частиною 3 ст. 198 Господарського Кодексу України передбачено, що  відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Згідно зі ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтею 1057 ЦК України встановлено, що  договором, виконання якого пов'язане з переданням у власність другій стороні грошових коштів або речей, які визначаються родовими ознаками, може передбачатися надання кредиту як авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг (комерційний кредит), якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до  статті 694 ЦК України  сторони в договорі купівлі-продажу можуть   передбачити продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Таким чином, договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Згідно п. 1.11.2 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” товарний кредит –це товари, які передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним чи фізичним особам на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк та під процент. Товарний кредит передбачає передання права власності на товари (результати робіт, послуг) покупцю (замовнику) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості.  

Позивач та відповідач, укладаючи  договір  від  23.02.2006року,  погодили, що у випадку прострочення платежу за отриманий товар, відповідач повинен сплатити відсотки за користування грошовими коштами у вигляді товарного кредиту, що не  суперечить  вимогам  закону.

Сума  відсотків за товарним кредитом за період з 28.02.2006 року (дата останнього платежу) по 01.06.2006 року згідно з  розрахунком позивача складає 10776грн.88коп.

Крім того, відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідно до зазначеної норми права відповідач, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити позивачу 3% річних в сумі 538 грн. 87 коп. та інфляційні втрати в сумі 1136 грн. 00 коп.

З урахуванням викладеного, оскільки  відповідач не надав доказів перерахування суми позову, або будь-яких заперечень проти позовних вимог, позовні вимоги підлягають  задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати  відповідно до  ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача.

В засіданні за згодою представника позивача оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст.ст. 44, 49,77,  82-85 ГПК України, суд -  

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги задовільнити  в повному обсязі.

2.Стягнути з товариства з приватної фірми "Вишну", м. Херсон, пр-т Будівельників, 16, кв. 47, код 30667788 (відомості про банківські рахунки відсутні) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтотранссервіс", м. Херсон, вул. Жовтневої революції, 3, р/р 260091994 в ХФ КБ Укрсоцбанк, МФО 352015 код 30245835 -  10 776 грн. 88 коп. за користування товарним кредитом, 538 грн. 87 коп. 3 % річних, 1.136 грн. втрат від інфляції, 124 грн. 52 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ  видати  після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                  З.І. Ємленінова

Рішення оформлено  відповідно до

ст. 84 ГПК України 01.08.2006року.