Рішення

від 04.04.2017 по справі 277/7/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №277/7/17 Головуючий у 1-й інст. Гресько В. А.

Категорія 2 Доповідач Гансецька І. А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді: Гансецької І.А.

суддів: Микитюк О.Ю.

ОСОБА_1

при секретарі: Кравчук Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом керівника Новоград-Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади Варварівської сільської ради Ємільчинського району до ОСОБА_2 про визнання права власності

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ємільчинського районного суду Житомирської області від 15 лютого 2017 року

в с т а н о в и л а:

У січні 2017 року керівник Новоград-Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади Варварівської сільської ради Ємільчинського району звернувся до суду з даним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішенням 23 сесії 6 скликання Варварівської сільської ради Ємільчинського району від 25 грудня 2013 року за № 235 житловий будинок по вул. Нове Життя, 33 в с. Варварівка було взято на баланс сільської ради на підставі заяви попереднього власника, ОСОБА_2, який відмовився від вказаного будинку та здійснив переселення до м.Новоград-Волинського з отриманням компенсації за рахунок державного бюджету на підставі ст. ст. 4 , 35 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

Державним реєстратором 08.09.2016 року відмовлено у державній реєстрації права власності на вказаний житловий будинок за територіальною громадою Варварівської сільської ради у зв'язку з тим, що ОСОБА_2О передав цей будинок на баланс сільської ради, а не у власність.

Просив визнати за територіальною громадою Варварівської сільської ради Ємільчинського району право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: Житомирська область, Ємільчинський район, с. Варварівка, вул. Нове Життя, 33.

Рішенням Ємільчинського районного суду Житомирської області від 15 лютого 2017 року позов задоволено. Визнано право власності на житловий будинок №33 по вул.Нове Життя у с.Варварівка Ємільчинського району Житомирської області, вартістю 103156 грн. з реєстраційним номером 166239418217, земельну ділянку з кадастровим номером 1821781601:05:002:0007 за територіальною громадою Варварівської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду, посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права, зазначає, що між ним та позивачем відсутній спір, він ніяк не перешкоджає визнанню права власності на спірний будинок за територіальною громадою, тому не може бути відповідачем у даній справі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до чч. 5, 6 ст. 7 Закону України Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності , у редакції, чинній на час складання акта прийому-передачі, передача об'єктів оформляється актом приймання-передачі, який підписується головою і членами комісії. Форма акта приймання-передачі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Право власності на об'єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі .

Отже, спеціальним законом визнано акт приймання-передачі належною підставою виникнення переходу права власності. Заборона на законодавчому рівні відсутня .

Частина 1 ст. 182 ЦК України визначає, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Разом з тим законодавець у нормативно-правових актах не встановлює строку для державної реєстрації переходу права власності.

Крім того, процедуру відселення із території, яка зазнала радіоактивного забруднення, та передачі нерухомого майна регулюють спеціальні нормативно-правові акти: постанова Кабінету Міністрів України від 16 грудня 1992 року № 706 Про порядок відселення та самостійного переселення громадян з територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС ; постанова Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2009 року № 1243 Про затвердження порядку виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення із радіоактивно забрудненої території .

Згідно з п. 12 Порядку відселення та самостійного переселення громадян з територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС житлові будинки, що належали громадянам, які переселилися на нове місце проживання, на праві приватної власності, після виплати їм компенсації зараховуються на баланс районних державних адміністрацій, виконкомів міських (міст обласного підпорядкування) Рад народних депутатів або відповідних підприємств, установ, організацій.

У п. 6 Порядку виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення із радіоактивно забрудненої території втрачене нерухоме майно передається переселенцем відповідному органові самоврядування місця відселення (сільській, селищній, міській раді) у разі, зокрема, забезпечення його житловим приміщенням у місці переселення - відповідно до Порядку відселення та самостійного переселення громадян з територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 1992 року № 706 .

З використанням переселенцем права на переселення та передачею ним втраченого нерухомого майна відповідному органу місцевого самоврядування місця відселення, у попереднього власника припиняється право власності на нерухоме майно та виникає право на отримання грошової компенсації.

Відповідно до положень п. 2 Порядку виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення із радіоактивно забрудненої території компенсація - це відшкодування вартості нерухомого майна, втраченого на місці відселення на момент припинення права власності, розмір якого визначається шляхом проведення суб'єктом оціночної діяльності незалежної оцінки такого майна у порядку, встановленому Законом України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні .

З матеріалів справи вбачається, що 23.12.2013 року відповідач звернувся до Варварівської сільської ради із заявою про взяття на баланс сільської ради житлового будинку по вул. Нове Життя, 33 в с. Варварівка, який належить йому на праві власності в зв'язку з переселенням у м. Новоград-Волинський.

Згідно акту приймання-передачі від 25.12.2013 року та рішення 23 сесії 6 скликання Варварівської сільської ради Ємільчинського району від 25 грудня 2013 року за № 235 вказаний житловий будинок взято на баланс Варварівської сільської ради.

19.12.2014 року в якості компенсації за втрачене нерухоме майно у зв'язку з добровільним переселенням відповідачу виплачено 103156 грн. вартості будинку.

У вересні 2016 року територіальна громада Варварівської сільської ради звернулася до держаного реєстратора для реєстрації права власності на переданий ОСОБА_2 будинок, однак отримала відмову у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 передав цей будинок на баланс сільської ради, а не у власність. Рішення держаного реєстратора у встановленому законом порядку не оскаржувалось.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції не звернув увагу, що позивач обрав неналежний спосіб захисту прав територіальної громади.

Враховуючи, що акт приймання-передачі будинку №33 по вул.Нове Життя у с.Варварівка Ємільчинського району Житомирської області є належною підставою виникнення переходу права власності, а також те, що з використанням ОСОБА_2 права на переселення та передачу ним нерухомого майна відповідному органу місцевого самоврядування в останього припинилося право власності на нерухоме майно, підстави для задоволення позову відсутні.

Крім зазначеного, ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд в порушення вимог ст.11 ЦПК України вийшов за межі позовних вимог та визнав за територіальною громадою Варварівської сільської ради право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1821781601:05:002:0007, в той час як такі вимоги позивачем не заявлялись.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Судові витрати понесені апелянтом при подачі апеляційної скарги суд, відповідно до вимог ч.1 ст.88 ЦПК України, покладає на позивача.

Керуючись ст.ст. 209,218,303,304,307,309,313,314,316,317,319,324,325 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Ємільчинського районного суду Житомирської області від 15 лютого 2017 року скасувати.

Ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову керівника Новоград-Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади Варварівської сільської ради Ємільчинського району до ОСОБА_2 про визнання права власності.

Стягнути з Новоград-Волинської місцевої прокуратури Житомирської області на користь ОСОБА_2 1760,00 грн. сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Судді :