Рішення

від 05.04.2017 по справі 708/226/17

ЧИГИРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 708/226/17

Номер провадження № 2/708/143/17

Р і ш е н н я

Іменем України

05 квітня 2017 року.

Чигиринський районний суд Черкаської області

в складі:

головуючої - судді Ткаченко С.Є.

при секретарі - Тендітній Л.В.,

з участю представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чигирині справу за позовом ОСОБА_2 до фермерського господарства "Агрос", треті особи відділ Держгеокадастру у Чигиринському районі, відділ державної реєстрації управління містобудування, архітектури, земельних ділянок та державної реєстрації Чигиринської РДА, про визнання договору оренди землі припиненим,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, зазначивши, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 062027 йому належить на праві власності земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,1872 га, кадастровий номер 7125485000:01:001:0936, розташована в адміністративних межах Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області.

20.02.2010 року він уклав з відповідачем договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 7 років.

Пунктом 7 цього договору передбачено строк його дії до 20.02.2017 року.

Вищезазначений договір оренди земельної ділянки зареєстровано у відділі Держкомзему у Чигиринському районі 18.12.2012 року за № 712548504003023.

Відповідач розпочав користування його земельною ділянкою відразу після укладення договору оренди.

Оскільки договір було укладено на 7 років, строком до 20.02.2017 року, то вважає, що правовідносини припинилися 21.02.2017 року.

Відповідно до п. 7 вказаного договору в тому випадку, якщо орендодавець заперечує щодо продовження строку дії договору, він повинен надіслати орендарю письмове заперечення не пізніше одного місяця з дня закінчення строку дії договору.

01.12.2916 року ним було надіслано на адресу відповідача листа про відсутність наміру продовжувати строк дії договору оренди землі у зв'язку з наміром самостійно обробляти свою земельну ділянку.

20.01.2017 року він також надіслав відповідачу пропозицію оформлення закінчення дії договору та передачі земельної ділянки шляхом підписання акту прийому-передачі, на що відповідач відповів відмовою, оскільки вважає, що строк дії договору закінчується лише через два роки.

Оскільки відповідач відмовляється в добровільному порядку повернути належну йому земельну ділянку, то просить визнати договір оренди земельної ділянки площею 2,1872 га, укладений 20 лютого 2010 року між ним та СФГ "Агрос" припиненим у зв'язку із закінченням строку його дії та стягнути з відповідача сплачений ним судовий збір.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 уточнив позовні вимоги та просив визнати припиненим з 20.02.2017 року договір оренди земельної ділянки, укладений 20 лютого 2010 року між ОСОБА_2 та фермерським господарством "Агрос", пояснивши суду, що строк дії цього договору прямо передбачений п. 7 і закінчився 20.02.2017 року, але відповідач відмовляється в добровільному порядку повернути позивачу земельну ділянку, чим порушує його право розпоряджатися нею на власний розсуд.

Позивач 01.12.2916 року направляв відповідачу лист про відсутність наміру продовжувати строк дії договору оренди землі у зв'язку з наміром самостійно обробляти свою земельну ділянку, а 20.01.2017 року надіслав пропозицію оформлення закінчення дії договору та передачі земельної ділянки шляхом підписання акту прийому-передачі.

Однак відповідач відмовляється в добровільному порядку передати позивачу належну останньому земельну ділянку, а тому він просить визнати договір оренди земельної ділянки припиненим з 20.02.2017 року.

Представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнав та пояснив суду, що спірна земельна ділянка позивача перебуває у його користуванні ще з 2002 року і нарікань щодо користування нею у позивача ніколи не було.

Договір оренди землі вони уклали 20.02.2010 року, але перебіг строку дії договору щодо спірної земельної ділянки розпочався з моменту його державної реєстрації, що відбулася 18.12.2012 року.

Разом з цим договором в той же день ним було зареєстровано ще 111 договорів оренди.

Затримка у державній реєстрації договору оренди землі сталася не з його вини, а в зв'язку з реорганізацією відділу Держкомзему, який не працював належним чином і реєстрація договорів оренди не проводилась.

Межі спірної земельної ділянки не виділені в натурі, це одна площа разом з іншими земельними ділянками.

Тож договір оренди на сьогоднішній день є чинним і діє до 2019 року. Протягом всього строку користування земельною ділянкою у позивача не виникало жодних претензій щодо неналежного виконання ним зобов'язань орендаря, передбачених законодавством і договором та лише у грудні 2016 року він отримав листа від ОСОБА_2 про відмову від продовження договору оренди землі.

Він користується землею позивача та сплачує орендну плату за даним договором з 2010 року, а тому вважає позов безпідставним.

Представник відповідача ОСОБА_4 також заперечувала проти задоволення позову, пояснивши суду, що згідно до листа відділу Держгеокадастру в Чигиринському районі виготовлення документації для реєстрації договорів оренди землі розпочалося в 2010 році, а їх державна реєстрація відбулася в 2012 році.

Тому строк дії договору слід вираховувати з 2012 року, тобто, з моменту державної реєстрації договору, а зазначена в п. 7 договору дата закінчення терміну його дії - 20 лютого 2017 року є приблизним терміном або прогнозованою датою.

Оскільки одностороння відмова від виконання умов договору не допускається, то позов заявлено передчасно.

Представник третьої особи - відділу Держгеокадастру в Чигиринському районі в судове засідання не з'явився, подавши до суду листа про розгляд даної справи без його участі.

Представник третьої особи - відділу державної реєстрації управління містобудування, архітектури, земельних відносин та державної реєстрації Чигиринської районної державної адміністрації також не з'явився в судове засідання, не повідомивши про причини неявки.

Вислухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Конституцією України забезпечується кожному право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно до статті 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Судом встановлено, що позивачу на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 062027 належить земельна ділянка загально площею 2,82 га, що розташована на території Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області (а.с.7).

20.02.2010 року між позивачем та селянським фермерським господарством "Агрос" в особі голови ОСОБА_3 було укладено договір оренди землі, згідно до якого позивач передав відповідачу в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,1872 га на підставі акту прийому-передачі земельної ділянки в оренду (а.с.13-16).

Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як встановлено судом, сторони дійшли згоди щодо істотних умов договору оренди земельної ділянки, підписавши його 20 лютого 2010 року, що є моментом укладення договору.

Відповідно до п. 7 вказаного договору, договір укладено строком на 7 років до 20 лютого 2017 року. Після закінчення строку, на який було укладено договір, орендар, якщо він належно виконував обов'язки відповідно до договору, має за рівних інших умов переважне право поновлення договору на новий строк. У разі, якщо орендар продовжує користуватися землею після закінчення строку договору, то за відсутністю письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням (а.с.13).

Виходячи зі змісту ст. 640 ЦК України та ст.18 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, що діяла на час укладення договору), строк дії договору оренди починається не з дати його державної реєстрації, оскільки державна реєстрація вказує на його чинність і не може змінювати день його укладення, тобто строк дії договору.

А згідно до п. 40 договору він набирає чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації.

Договір було зареєстровано в у відділі Держкомзему у Чигиринському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 18 грудня 2012 року за № 712548504003023.

З урахуванням цього, суд вважає, що цивільні права і обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні вказаного договору, набуваються після відповідної державної реєстрації. В момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладання договору (правова позиція Верховного Суду Україна у справі № 6-162ц13 від 19 лютого 2014 року).

Таким чином, оскільки державна реєстрація договору від 20 лютого 2010 року була проведена пізніше - у 2012 році, то моментом укладення договору є саме 20 лютого 2010 року, а проведена державна реєстрація договору не змінила моменту укладення відповідного договору, який під час державної реєстрації набув юридичної сили.

Також судом встановлено і не заперечується сторонами, що ними в добровільному порядку визначено строк дії договору на 7 років, а кінцевою датою закінчення строку його дії зазначено 20 лютого 2017 року (а.с.13).

Реєстрація договору оренди є адміністративним актом, тобто елементом зовнішнім щодо договору, і ніяким чином не впливає на факт його укладення (правова позиція Верховного Суду України у справі № 6-127цс13 від 18 грудня 2013 року).

Сторони приступили до виконання договору оренди землі з часу його підписання - 20 лютого 2010 року, оскільки відповідач користувався земельною ділянкою позивача з 2010 року, а позивач за це отримував орендну плату відповідно до умов договору, що встановлено в судовому засіданні та випливає з відомостей з Чигиринського відділення Черкаської об'єднаної державної податкової інспекції № 10880 від 03.03.2017 року (а.с.11-12).

Отже, відповідно до умов договору настали реальні правові наслідки, і зазначені обставини сторонами в судовому засіданні не заперечувалися.

Згідно до ст. 31 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Судячи з цього, строк дії договору оренди землі, укладеного 20.02.2010 року між позивачем та відповідачем, закінчився 20.02.2017 року.

01.12.2016 року позивачем на адресу відповідача було надіслано повідомлення про відсутність наміру продовжувати дію договору, у зв'язку з тим, що він хоче самостійно обробляти належну йому земельну ділянку, яке відповідач отримав 02.12.2016 року (а.с.8)

Відповідач відмовив позивачу у припиненні дії договору оренди землі з тих підстав, що строк його дії встановлено до 18.12.2019 року, тобто, з моменту його державної реєстрації, що випливає з листа голови фермерського господарства на адресу ОСОБА_2 від 07.12.2016 року (а.с.56).

20.01.2017 року позивачем надіслано відповідачу повідомлення щодо пропозиції оформлення закінчення дії договору та передачі земельної ділянки, яке отримано останнім 24.01.2017 року (а.с.9-10).

Таким чином, судом встановлено відсутність в орендодавця волевиявлення на поновлення договору оренди землі.

Разом з тим суд не може взяти в основу доказів посилання представника відповідача на постанову Верховного Суду України у справі № 6-2777ц16 від 18.01.2017 року, де вказано, що строк дії договору необхідно відраховувати з моменту реєстрації, а не з моменту підписання, оскільки представник відповідача тлумачить зміст даної постанови без врахування всіх обставин переглянутої справи, що не відповідає правовій позиції Верховного Суду України.

Так, у справі, яка переглядалася Верховним Судом України, договором оренди, а саме його розділом Строк дії договору було передбачено, що земельна ділянка передається на визначений сторонами строк і відлік строку оренди розпочинається з моменту його державної реєстрації.

У випадку спірних правовідносин, що виникли в даний час між сторонами, пунктом 7 договору оренди передбачено, що земельна ділянка передається строком на 7 років до 20 лютого 2017 року, натомість про те, що відлік строку оренди розпочинається з моменту державної реєстрації не йдеться, що є суттєвою різницею.

Матеріали даної цивільної справи не містять доказів того, що сторонни, згідно до вимог ст. 651 ЦПК України, у зв`язку із затримкою державної реєстрації договору оренди, досягли згоди щодо продовження строку дії укладеного ними 20 лютого 2010 року договору оренди землі та узгодили інший кінцевий строк.

За таких обставин, суд вважає, що оскільки 20 лютого 2017 року закінчився строк дії договору оренди землі, а питання його пролонгації на новий строк, у порядку, визначеному договором і законом, не було вирішено, то наявні правові підстави для припинення дії договору у відповідності до п.1 ч.1 ст.31 Закону України Про оренду землі .

Таким чином, суд, оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, приходить до висновку про можливість задоволення даних позовних вимог у зв'язку з порушенням права позивача вільно володіти, користуватися та розпоряджатися належною йому земельною ділянкою на власний розсуд.

В силу положень ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 640 грн.

На підставі викладеного та, керуючись ст. 31 Закону України Про оренду землі , ст., ст. 251-255, 317, 526, 631, 792 ЦК України, ст., ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати договір оренди землі від 20 лютого 2010 року, укладений між ОСОБА_2 та фермерським господарством "Агрос" в особі ОСОБА_3 про передачу в оренду земельної ділянки площею 2,1872 га (кадастровий номер 7125485000:01:001:0936), розташованої в межах Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області та належної ОСОБА_2 відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 062027, зареєстрованого у відділі Держкомзему у Чигиринському районі 18 грудня 2012 року за № 712548504003023, припиненим з 20 лютого 2017 року.

Стягнути з фермерського господарства "Агрос" на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі шістсот сорока гривень.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а учасниками, що не були присутні при цьому, в той же строк з дня отримання його копії.

Головуюча