Рішення

від 29.03.2017 по справі 758/8046/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Унікальний номер справи 758/8046/15-ц Апеляційне провадження № 22-ц/796/4373/2017Головуючий у суді першої інстанції - Неганова Н.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2017 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючий суддя Оніщук М.І.,

судді Українець Л.Д., Шебуєва В.А.,

секретар Майданець К.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_3,

представника відповідача Вальчук І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Клуб найкращих подорожей про стягнення грошових коштів, пені та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом про стягнення грошових коштів, пені та відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 15.01.2015 вона уклала договір на туристичне обслуговування №97 з ТОВ Клуб найкращих подорожей з метою придбання туристичних послуг з організації проведення туристичного туру до Шри-Ланки на 9 ночей, який повинен був відбутися в період з 29.01.2015 по 07.02.2015.

16.01.2015 в офісному приміщенні відповідача за адресою: м. Київ, бульвар Дружби народів, 7, офіс 11 позивач передала відповідачу грошові кошти в якості передоплати в розмірі 39 780 грн. для бронювання зазначеного туру. За декілька днів до початку туру ОСОБА_3 звернулася до ТОВ Клуб найкращих подорожей за поясненнями, на що їй було повідомлено, що тур не відбудеться.

02.02.2015 ОСОБА_3 прийшла до офісу відповідача та передала письмову вимогу про повернення сплачених за ненадані туристичні послуги грошових коштів в сумі 39 780 грн.

11.02.2015 позивачу були перераховані на картку грошові кошти в сумі 3 980 грн. 17.06.2015 ОСОБА_3 направила ТОВ Клуб найкращих подорожей цінним листом з описом вкладення претензію про повернення коштів, однак відповіді до цього часу не отримала. Також позивач зазначала, що всупереч умовам договору на туристичне обслуговування послуг №97 від 15.01.2015 та вимогам чинного законодавства, незважаючи на отримання відповідачем повної оплати вартості туристичних послуг, відповідач послуги не надав, взяті на себе зобов'язання не виконав, грошові кошти повернув не в повному обсязі, на письмові звернення не відповідає. ОСОБА_3 вважає, що відповідач відповідно до ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів має сплатити їй пеню в розмірі 590 700 грн. за 550 днів прострочення виконання зобов'язання. Також позивач зазначала, що їй завдана моральна шкода, оскільки вона через невиконання договору емоційно страждала, через відсутність коштів не змогла відпочити потягом двох років, а працівники відповідача в грубій формі відмовляли у поверненні коштів. Моральну шкоду ОСОБА_3 оцінила у 40 000 грн. Позивачка просить стягнути з ТОВ Клуб найкращих подорожей заборгованість за надані послуги в сумі 35 800 грн., пеню у розмірі 590 700 грн. та моральну шкоду в змірі 40 000 грн.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 10.10.2016 в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати і ухвалити нове про задоволення позову. Вказує, що висновок суду про відсутність підстав для стягнення з відповідача грошових коштів суперечить вимогам закону та договору, яким передбачено обов'язок саме відповідача повернути кошти у випадку не надання послуг.

Позивач в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просила її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував за її безпідставністю та необґрунтованістю і просив рішення суду залишити без змін, оскільки воно ухвалено з дотриманням вимог закону.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Згідно вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення суду, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідач виконав взяті на себе зобов'язання за договором доручення на туристичне обслуговування, оскільки направив заявку на бронювання туристичних послуг, перерахував ТОВ ДАВ КЛУБ кошти за туристичні послуги, а тому відсутні докази, які б свідчили про порушення ТОВ Клуб найкращих подорожей прав позивача, як споживача туристичних послуг. Крім цього, суд дійшов висновку, що твердження позивачки про те, що відповідач несе перед нею повну відповідальність за невиконання умов договору на туристичне обслуговування є необґрунтованим, оскільки зі змісту укладеного між сторонами договору випливає, що під час укладення послуги щодо бронювання замовлених туристом туристичних послуг відповідач діяв, як турагент, а не як туроператор, а туроператор TOB Ньюз Тревел , який мав надавати послуги, не був залучений до участі в справі як відповідач, так само як не був залучений до участі у справі ТОВ ДАВ КЛУБ , який за договором з відповідачем виступав як туроператор, а за договором з ТОВ Ньюз Тревел - як турагент.

З вказаними висновками суду погодитись не можливо, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.01.2015 між ТОВ Клуб найкращих подорожей та ОСОБА_4, яка діяла від імені туристів ОСОБА_3 та ОСОБА_5, укладено договір на туристичне обслуговування № 97 (а.с.5-8), відповідно до п. 1.2 якого ТОВ Клуб найкращих подорожей зобов'язується надати турпродукт (туристичні послуги) з переліком послуг, визначених туристом у Заявках на сайті товариства за адресою http://bestclub.travel при замовленні турпродукту (туристичних послуг).

Пунктами 2.1.1 та 2.1.2. вищевказаного Договору передбачено, що товариство зобов'язується забронювати турпродукт відповідно до заявки туриста та за умови повної сплати вартості турпродукту туристом у строки, встановлені даним договором та додатками до нього, видати туристові документи, необхідні для отримання туристичних послуг.

Позивачкою 16.01.2015 передано відповідачу грошові кошти в сумі 39 780,00 грн. в якості оплати вартості туру до Шри-Ланки у період з 29.01.2015 по 07.02.2015, що підтверджується квитанцією (а.с. 11).

Оплачений позивачкою тур не відбувся, що не заперечується сторонами.

Позивачка звернулась до відповідача з вимогою про повернення коштів, проте останнім було здійснено повернення коштів лише в сумі 8 980,00 грн., що також визнається сторонами. Решта коштів у сумі 35 800,00 грн. позивачу не повернута.

Відповідно до ст. 526 ЦК Українизобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК Україниза договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 902 ЦК Українивиконавець повинен надати послугу особисто.

У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Частиною 1 статті 906 ЦК Українипередбачено, що збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 2.1.3. Договору товариство зобов'язане у випадку виникнення обставин, що роблять неможливим надання туристу послуг з вини товариства або туроператора (за винятком випадків форс-мажорних обставин та відмов Консульських установ у видачі віз туристу чи подорожуючим із ним особам) повернутим кошти оплачені туристом .

Пунктом 6.1. визначено, що у випадку ненадання чи неналежного надання туристу належно оплачених туристичних послуг, товариство зобов'язується відшкодувати йому вартість ненаданих послуг , за винятком випадків, передбачених даним договором.

Отже, у відповідності з умовами укладеного між сторонами договору та вимогами закону, саме відповідач зобов'язаний повернути позивачці одержані у неї грошові кошти у зв'язку з невиконанням договору (ненадання послуг).

При цьому, слід зазначити, що позивачка не укладала жодних договорів ні з ТОВ Ньоз Тревел , ні з ТОВ ДАВ КЛУБ , а відтак між нею та вказаними юридичними особами не виникло жодних правовідносин.

У зв'язку з цим висновок суду про те, що відповідач ТОВ Клуб найкращих подорожей не є належним відповідачем і не повинно нести відповідальність за порушення умов договору, є необґрунтованим.

Водночас, необхідно зауважити, що суд дійшовши вказаного висновку застосував правову позицію ВСУ викладену в постанові від 03.07.2013 у справі № 6-42-цс13, проте, ознайомившись зі змістом даної постанови, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції така правова позиція щодо даної справи застосована помилково.

Так, ВСУ вказав, що за змістом частин першої, другої, десятої статті 20, частини другої статті 30, частин першої та другої статті 32, частини першої статті 33 Закону України від 15 вересня 1995 року № 325/95-ВР Про туризм (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), частини четвертої статті 10 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII Про захист прав споживачів , статей 610 і 611, частини п'ятої статті 653, частини першої статті 901 ЦК України майнову відповідальність несе суб'єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, порушив умови договору між туристом і суб'єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг, та за вини якого замовнику (туристу) завдано збитків .

У разі встановлення судом фактів видачі туроператором ваучера, який є формою письмового договору на туристичне обслуговування, зміни туроператором в односторонньому порядку істотних умов договору на туристичне обслуговування та невжиття ним необхідних заходів про попередження туриста щодо такої зміни, відповідальність за порушення істотних умов договору не може нести інший суб'єкт туристичної діяльності з надання туристичних послуг, ніж туроператор.

У справі, яка переглядалась ВСУ мова йшлась про видачу туристу ваучера на поїздку і зміну в односторонньому порядку туроператором умов подорожі, однак у даній справі відповідач не надав позивачці жодних документів для поїздки та відмовив їй у здійсненні оплаченої туристичної подорожі.

З огляду на викладене, вимоги позивачки про стягнення з відповідача сплачених нею грошових коштів у сумі 35 800,00 грн. є законними і обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Більш того, ґрунтуються на вимогах закону й вимоги позивачки про відшкодування їй моральної шкоди, однак в меншому розмірі ніж заявлено в позові, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Частиною 2 вказаної статі визначено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

У відповідності з вимогами ч. 3 цієї ж статті, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні.

Факт заподіяння позивачу моральної шкоди з вини відповідача доведений та встановлений під час розгляду справи.

Визначаючи розмір моральної шкоди суд апеляційної інстанції враховує характер та обсяг страждань, а також характер немайнових втрат (їх тривалість), яких зазнав позивач у зв'язку з порушенням його права, зокрема у зв'язку з вчасним неповерненням грошових коштів позивачка не здійснила подорож під час запланованої відпустки. Порушення права позивачки триває понад 2 роки.

Отже, встановивши всі фактичні обставини справи та врахувавши всі обставини передбачені законом, які повинні враховуватись при визначенні розміру моральної шкоди, а також виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, колегія суддів приходить до висновку, що розмір заподіяної позивачу моральної шкоди слід визначити у сумі 5 000,00 грн.

Разом з цим, не підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача пені у відповідності до ч. 5 ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів . Так, означена норма закону передбачає, що у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) надання послуги згідно з договором, за кожен день прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості послуги, якщо інше не передбачено законодавством.

За даних виниклих між сторонами правовідносин вказана правова норма не може бути застосована, оскільки відповідач до початку визначеного сторонами строку надання туристичної послуги повідомив позивачку про не можливість її надання в цілому і у зв'язку з цим у нього, згідно з умовами договору, укладеному між сторонами, виникло зобов'язання з повернення сплачених позивачем коштів. При цьому, слід наголосити, що і позивачка не вимагала і не вимагає від відповідача надання послуги, а одразу вимагала лише повернення сплачених нею коштів, що не заперечувалось останньою в судовому засіданні.

У відповідності з вимогами ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, тощо.

За викладених підстав, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції, у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України та з урахуванням того, що позивач звільнений від сплати судового збору, приходить до висновку про стягнення з відповідача в дохід держави судового збору в розмірі 601,60 грн. (358,00 грн. - 1% від вимоги майнового характеру та 243,60 грн. - за вимогу про відшкодування моральної шкоди).

Враховуючи викладене, керуючись, ст.ст. 218, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково .

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Клуб найкращих подорожей про стягнення грошових коштів, пені та відшкодування моральної шкоди - скасувати .

Ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Клуб найкращих подорожей про стягнення грошових коштів, пені та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Клуб найкращих подорожей (місцезнаходження: м. Київ, бул. Дружби Народів, 7, оф. 11, ЄДРПОУ 36757709,) на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,) грошові кошти в сумі 35 800 (тридцять п'ять тисяч вісімсот) грн. 00 коп. та 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. у відшкодування моральної шкоди.

В задоволенні іншої частини заявлених вимог - відмовити .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Клуб найкращих подорожей (місцезнаходження: м. Київ, бул. Дружби Народів, 7, оф. 11, ЄДРПОУ 36757709,) на користь держави судовий збір у розмірі 601 (шістсот одна) грн. 60 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий М.І. Оніщук

Судді Л.Д. Українець

В.А.Шебуєва