Рішення

від 04.04.2017 по справі 910/2651/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04.04.2017Справа №910/2651/17 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Улюблені продукти" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЛІШЕС ФУД" простягнення 44 778,63 грн. Суддя Ярмак О.М.              представники:   від позивачане з'явився від відповідачане з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Улюблені продукти" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЛІШЕС ФУД" про стягнення 32 766,00 грн. основного боргу,  6 901,23 грн. пені,  804,59 грн.  річних, 43 06,81 грн. інфляційний втрат  за договором постачання  № 01022016 від 01.02.2016. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2017 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/2651/17 та призначено розгляд справи на 14.03.2017. Ухвалою від 14.03.2017 розгляд справи відкладено судом на 04.04.2017. 04.04.2017 в судове засідання позивач та відповідач уповноважених представників не направили, хоча належним чином повідомлялися про час та дату судового розгляду. При цьому, від позивача 04.04.2017 надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника. З огляду на обмеженість процесуальних строків вирішення спору, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін, враховуючи відсутність відзиву на позов, за наявними матеріалами справи відповідно до ст. 75 ГПК України. При цьому, варто зазначити, що суд розглядає справу по суті, виходячи з розміру позовних вимог відповідно до заяви позивача від 14.03.2017 про їх зменшення, яка прийнята судом до розгляду як така, що подана з дотриманням вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, та за якою 27   700,00 грн – основний борг, 6   901,23 грн – пеня, 804,59 грн – 3% річних, 4   306,81 грн – втрати від інфляції. В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд ВСТАНОВИВ: 01.02.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Улюблені продукти" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕЛІШЕС ФУД" (покупець) укладено договір постачання № 01022016 (далі – договір постачання), за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець – прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, визначених дійним договором. (п. 1.1 договору постачання). Згідно з п. 1.2 договору постачання, товаром за цим договором є продукція ТМ Добрий Дім, ТМ Vita Max, ТМ Sanders. У накладній вказується перелік товарів, що поставляються, і базові ціни на них, а також можуть бути вказані додаткові умови: розмір знижок, додаткові права та обов'язки сторін. Відповідно до п. 5.1 договору постачання, постачальник поставляє покупцю товар в узгоджений термін та час на підставі заявки покупця на умовах DDP згідно Інкотермс-2000 (доставка за рахунок постачальника) за адресою: м. Київ, вул. Екскаваторна, 24. Згідно з пунктами 5.4, 5.6 договору постачання, товарно-транспортна накладна з відміткою (штампом, печаткою) та підписом уповноваженої особи покупця є достатнім підтвердженням передачі товару (факту поставки) постачальником в кількості та за ціною, визначених у такій накладній. Перехід права власності на товар відбувається у момент його передачі постачальником покупцю в кількості та за ціною зазначених у товарно-транспортних накладних. Покупець оплачує вартість товару з відтермінуванням 30 календарних днів. (п. 4.1 договору постачання). За твердженнями позивача, ним було поставлено відповідачу товар за договором постачання на загальну суму 91   211,60 грн, який відповідачем оплачено частково у розмірі 63   511,60 грн., у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість у розмірі 27   700,00 грн, про стягнення якої йдеться у даному позові. На підтвердження виконання своїх зобов'язань за договором постачання позивачем подано видаткові накладні: № 40 від 17.02.2016, № 53 від 02.03.2016, № 65 від 15.03.2016, № 82 від 24.03.2016, № 134 від 16.03.2016, № 246 від 24.06.2016, № 412 від 12.08.2016, № 954 від 14.12.2016, та товарно-транспортні накладні № 40 від 17.02.2016, № 53 від 02.03.2016, № 65 від 15.03.2016, № 82 від 24.03.2016, № 134 від 16.05.2016, № 412 від 12.08.2016, № 246 від 24.06.2016, № 954 від 14.12.2016, підписані представника обох сторін та скріплені їх печатками.   На підтвердження часткової оплати товару відповідачем за описаними вище документами позивачем подано до суду платіжні доручення. Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України (далі – ГК України), за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. Частинами 1-3 ст. 692 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Положеннями ч. 1 ст. 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України). Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч. 1   ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). За наслідками дослідження первісних документів та платіжних документів на предмет кількості товару за договором поставки, який був поставлений продавцем, та оплачений покупцем, судом встановлено, що відповідач дійсно не оплатив увесь поставлений позивачем товар, вартість якого складає 27   700,00 грн. Відповідач обставини заборгованості перед позивачем не заперечив та не спростував. Оскільки з встановлених обставин вбачається наявність у відповідача перед позивачем невиконаних грошових зобов'язань за договором постання розміром 27   700,00 грн, строк виконання яких настав, факт чого боржником не спростований, то позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю. У п. 9.3 договору поставки в редакції протоколу розбіжностей № 1 сторони погодили, що у випадку недотримання покупцем термінів оплати згідно п.п.4.1 та 7.2 цього договору, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого товару за кожний день прострочення. У зв'язку з простроченням відповідача, на підставі вказаного положення договору постачання позивачем було заявлено до стягнення поряд із сумою основного боргу суму пені розміром 6   901,23 грн., розрахованою за період прострочення оплати за кожною поставкою товару з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат. Статтею 230 ГК України   встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 6   ст. 231 ГК України   штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Дослідивши поданий позивачем розрахунок пені, здійснений у період прострочення відповідача, суд вважає його арифметично правильним та таким, що співвідноситься з нормами чинного законодавства та умовами договору поставки, тому вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 6   901,23 грн підлягають задоволенню. Окрім того, за період прострочення відповідачем виконання своїх договірних зобов'язань позивачем заявлено до стягнення 804,59 грн 3% річних та 4   306,81 грн втрат від інфляції. Частиною 2   ст. 625 ЦК України   встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Приймаючи до уваги наведені вище приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім процентів річних та втрат від інфляції від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок в період прострочення відповідача урахуванням часткового погашення ним заборгованості, суд приймає його як обґрунтований та вірний, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 804,59 грн 3% річних та 4   306,81 грн втрат від інфляції підлягають задоволенню. Відповідачем обставини порушення взятих на себе грошових зобов'язань за договором постачання належними доказами не спростовано, доказів оплати товару або ж контррозрахунку позову не подано, підстав звільнення від відповідальності за прострочення виконання зобов'язань не наведено. Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача. На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд В И Р І Ш И В: Позов задовольнити повністю. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЛІШЕС ФУД" (03680, м. Київ, вул. сім'ї Сосніних, 9, ідентифікаційний код 38993847) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Улюблені продукти" (52005, Дніпропетровська обл., Дніпропетровський район, смт. Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, 42, ідентифікаційний код 39833766) 27   700 (двадцять сім тисяч сімсот) грн. основного боргу, 6   901 (шість тисяч дев'ятсот одну) грн. 23 коп. пені, 804 (вісімсот чотири) грн. 59 коп. 3% річних, 4   306 (чотири тисячі триста шість) грн. 81 коп. втрат від інфляції та 1   600 (одну тисячу шістсот) грн. судового збору. Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено: 06.04.2017 Суддя                                                                                                    О.М. Ярмак