Ухвала

від 06.04.2017 по справі 908/721/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

06.04.2017 Справа № 908/721/17

Суддя Дроздова С.С., розглянувши матеріали,

За позовом: Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (юридична адреса: 04070 м. Київ, вул. Андріївська, буд. 2/12; поштова адреса: 69063 м. Запоріжжя, вул. Чекістів, 23)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕДВАЙС ПЛЮС» (69118 м. Запоріжжя, вул. Чапаєва, б. 144, кв. 1)

про стягнення 206 438 грн. 44 коп.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», м. Київ звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕДВАЙС ПЛЮС», м. Запоріжжя про стягнення 206 438 грн. 44 коп.

До позовної заяви позивачем надано заяву про забезпечення позову, відповідно до якого заявник просить суд накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕДВАЙС ПЛЮС», м. Запоріжжя в межах суми, що становить ціну позову в розмірі 206 438 грн. 44 коп.

Суд вважає за необхідне клопотання залишити без задоволення виходячи з наступного:

Згідно зі ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Тобто, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно чи грошові суми, які є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, можуть зникнути, зменшитись на момент виконання рішення. А оскільки заява про забезпечення позову розглядається судом без виклику сторін, тягар доказування покладається на особу, яка подала зазначену заяву за загальними правилами відповідно до ст. 33 ГПК України.

Відповідно до ст. 67 ГПК України позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р. “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадках невжиття заходів забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Заявник не надав суду належних та допустимих доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕДВАЙС ПЛЮС», м. Запоріжжя в межах суми, що становить ціну позову в розмірі 206 438 грн. 44 коп. В обґрунтування зазначеного клопотання позивач (заявник) зазначає, що причинами, у зв'язку з якими слід забезпечити заявлений позов є: ухилення відповідача від добровільного повернення коштів, незважаючи на вимогу Банку; розмір заборгованості за договором овердрафту - 206 438 грн. 44 коп.; з метою усунення реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, що спричинена ухиленням від виконання відповідачем своїх зобов'язань; розслідування кримінальної справи та відсутність забезпечення виконання зобов'язань по кредиту. Наданий відповідачу кредит не був забезпечений майном (заставою, порукою), оскільки це короткостроковий кредит, що надається Позичальнику понад залишок його коштів на Рахунку в Банку в межах заздалегідь обумовленої суми. Відповідно до ухвали Орджонікідзевського районного суду від 27 лютого 2017 року в рамках досудового розслідування кримінального провадження за ознаками фіктивного підприємництва, накладено арешт на рахунки Відповідача, відкриті в АТ «УкрСиббанк». Таким чином, банк позбавлений права здійснити договірне списання коштів з вказаних рахунків, з метою погашення заборгованості. Розслідування кримінальної справи за ознаками фіктивного підприємництва, дає підстави вважати, що існує імовірність того, що Відповідачем буде прийнято рішення щодо розпорядження власним майном у процесі розгляду справи, з метою уникнення відповідальності в частині виконання рішення суду про стягнення боргу за кредитним договором, внаслідок чого, законні права та інтереси Банку не будуть захищені, а виконання рішення суду, що буде ухвалено за результатом розгляду позовної заяви стане неможливим. Забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно спроможне забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, а невжиття таких заходів, в даному випадку, призведе до порушень майнових прав АТ «УкрСиббанк».

Отже, саме лише посилання в заяві на порушення майнових прав АТ «УкрСиббанк» не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Позивачем жодних доказів на підтвердження викладених у своїй заяві про забезпечення позову обставин не надано, а саме: не надано доказів які б підтверджували вчинення відповідачем дій, спрямованих на підтвердження того, що майно рухоме та нерухоме, яке є (чи може бути) у відповідача на момент пред'явлення позову до нього може зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення суду (у випадку його повного або часткового задоволення), і що виконання рішення суду у зв'язку з цим буде утруднене чи неможливе; що запропоновані заявником заходи до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕДВАЙС ПЛЮС», м. Запоріжжя в межах суми, що становить ціну позову в розмірі 206 438 грн. 44 коп. не матимуть наслідком повне припинення господарської діяльності відповідача та порушення його законних прав і інтересів, що є не припустимим; заявником не наджано переліку рухомого та нерухомого майна, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕДВАЙС ПЛЮС», м. Запоріжжя та його вартість.

Отже, самі лише посилання позивача виходячи із власних нічим не підтверджених припущень (передбачень, прогнозів) на існуючу, на його думку, реальну загрозу, без надання відповідних доказів, не є достатньою підставою для задоволення клопотання про забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 22, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання про забезпечення позову залишити без задоволення.

Суддя С.С. Дроздова