Рішення

від 30.03.2017 по справі 910/3422/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2017Справа №910/3422/17

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Островській О.С.

розглянувши справу № 910/3422/17

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву;

до товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія

Металцемсервіс ;

про стягнення 2 368 166,79 грн.

Представники сторін:

від позивача: Кубік Я.С., довіреність № 45 від 19.12.2016р.;

від відповідача: не з'явився.

обставини справи:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія Металцемсервіс (далі - відповідач) про стягнення 2 368 166,79 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договорами оренди № 5948/1 від 31.08.2011р. та № 6219 від 31.05.2012р. щодо внесення орендної плати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2017 р. відстрочено Регіональному відділенню Фонду державного майна України по м. Києву сплату судового збору до ухвалення судового рішення у даній справі, порушено провадження у справі № 910/3422/17, розгляд справи призначений на 30.03.2017 р.

Присутній у судовому засіданні 30.03.2017р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали про порушення провадження у справі від 03.03.2017р. не виконав, витребувані документи, в тому числі відзив на позов, суду не надіслав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу суду про порушення провадження у справі від 03.03.2017р. було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві та відповідає відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте поштове відправлення повернуто на адресу суду без вручення з відповідною відміткою поштової установи.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.08.2011р. між Регіональним відділення Фонду державного майна України по м. Києву (за договором - орендодавець, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю Торгова компанія Металцемсервіс (за договором - орендар, відповідач) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 5948/1 (далі - Договір № 5948/1).

Відповідно до п.2.1 Договору, орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання Сторонами цього Договору та акту приймання-передавання Майна.

На виконання умов Договору сторонами 31.08.2011р. підписаний акт про передачу відповідачу в оренду нежитлових приміщень загальною площею 750,00 кв.м, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 5, а саме: частини цеху металоконструкцій № 52 (інвентарний № 1030052) площею 600,00 кв.м.; технічного майданчику (інвентарний № 1010006) площею 100,00 кв.м.; технічного майданчику (інвентарний № 1010007) площею 50,00 кв.м., що перебувають на балансі 195 Центральної бази Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0710).

Згідно з п. 3.1 Договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, і становить без ПДВ за базовий місяць оренди (липень 2011 року) 29 110,52 грн.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3 Договору).

Відповідно до п. 3.2 Договору, нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством.

Згідно з п. 3.6 Договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Пунктом 10.1 Договору встановлено, що цей Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 31.08.2011 по 31.07.2014 включно.

В подальшому Договір № 5948/1 було розірвано рішенням Господарського суду міста Києва від 02.10.2013 року у справі № 910/14961/13.

Як зазначає позивач, станом на 18.10.2016р. відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за Договором № 5948/1, внаслідок чого виник борг за користування орендованим приміщенням в сумі 33 961,55 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що відносини між позивачем та відповідачем мають цивільно-правову природу договору найму (оренди).

Договір оренди є одним з видів зобов'язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов'язального права та майнового найму.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов'язків наймача (орендаря), належне виконання якого вимагається законом.

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно - правовими актами (ст. 2, ст. 3 Закону України Про оренду державного та комунального майна ).

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві у користування приміщення на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт несплати за користування об'єктом найму станом на 18.10.2016 року в сумі 33 961,55 грн., та не надано доказів оплати належних платежів, відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за Договором № 5948/1 по оплаті оренди за користування нежитловим приміщенням у сумі 1465,77 грн. є обґрунтованою, документально підтвердженою, а відтак підлягає задоволенню.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Також, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 2261,68 грн., інфляційних втрат у розмірі 29 328,02 грн. та неустойки в сумі 2 113 621,48 грн.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 3.7 Договору сторони погодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання по сплаті орендної плати до бюджету встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, позовна вимога в частині стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування пені, задовольняє зазначену вимогу відповідно до розрахунку позивача, який є арифметично вірним, у розмірі 2261,68 грн.

Також підлягає задоволенню позов в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 29 328,02 грн., оскільки обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення встановлено ст. 625 Цивільного кодексу України.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 2 113 621,48 грн. неустойки.

Пунктом 3.11. договору встановлено, що у разі припинення (розірвання) договору оренди, орендар сплачує плату до повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

Згідно п. 10.11. Договору, за відмову орендаря на вимогу орендодавця повернути орендоване майно у разі розірвання/припинення договору за рішенням суду, орендар відшкодовує орендодавцю неустойку в розмірі подвійної щомісячної орендної плати за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання договору до підписання акта приймання-передачі (повернення), який підтверджує фактичне повернення орендодавцю майна.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Позивачем, відповідно до п. 10.11 договору, нарахована неустойка за час прострочення повернення об'єкту оренди за Договором № 5948/1 у розмірі 2 113 621,48 грн. за період з жовтня 2013 року по лютий 2017 року.

Враховуючи прострочення повернення відповідачем орендованого майна, суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про стягнення з відповідача 2 113 621,48 грн. неустойки.

Крім того, 31.05.2012 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (за договором - орендодавець) та відповідачем (за договором - орендар) було укладено договір оренди №6219 нерухомого майна (далі - Договір № 6219), що належить до державної власності, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно загальною площею 700,00 кв. м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 5, що перебуває на балансі 195 Центральної бази Державної спеціальної служби транспорту, вартість якого визначена згідно зі звітами про незалежну оцінку станом на 30 листопада 2011р. становить 243846,,00 грн. без ПДВ.

Відповідно до п. 2.1. договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передавання майна.

31.05.2012р. між сторонами по договору був підписаний акт прийому-передачі орендованого майна за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська. 5.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з п. 3.1. договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року №786 і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - грудень 2011 року - 3 054, 17 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди травень 2011 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за січень, лютий, березень, квітень, травень 2012 року.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

У п. 3.3. договору зазначено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж (п. 3.6. договору).

Розділом 5 договору передбачено обов'язки орендаря, до яких, зокрема, належать:

5.3. своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату;

5.9. щомісяця до 15 числа надавати орендодавцеві та балансоутримувачу інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку про перерахування орендної плати до Державного бюджету України). На вимогу орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звіряння.

Строк дії договору сторони визначили з 31 травня 2012 року по 31 травня 2015 року включно (п. 10.1 договору).

В подальшому рішенням Господарського суду міста Києва від 11.04.2013 року по справі №910/2628/13 Договір № 6219 було розірвано, у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання по сплаті орендної плати.

Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Частина 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймачеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що після розірівання Договору № 6219 в судовому порядку, відповідач не повернув майно за актом приймання-передавання, в результаті чого позивач просить стягнути з відповідача неустойку в сумі 188 994,06 грн., яка нарахована за період з жовтня 2013 року по травень 2016 року.

Пунктом 3.11. договору встановлено, що у разі припинення (розірвання) договору оренди, орендар сплачує плату до повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

Згідно п. 10.11. Договору, за відмову орендаря на вимогу орендодавця повернути орендоване майно у разі розірвання/припинення договору за рішенням суду, орендар відшкодовує орендодавцю неустойку в розмірі подвійної щомісячної орендної плати за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання договору до підписання акта приймання-передачі (повернення), який підтверджує фактичне повернення орендодавцю майна.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Позивачем, відповідно до п. 10.11 договору, нарахована неустойка за час прострочення повернення об'єкту оренди за Договором № 5948/1 у розмірі 188 994,06 грн. за період з жовтня 2013 року по травень 2016 року.

Враховуючи прострочення повернення відповідачем орендованого майна, суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про стягнення з відповідача 188 994,06 грн. неустойки згідно Договору № 5948/1.

Таким чином, позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія Металцемсервіс (02094, м. Київ, бул. Верховної Ради, 22; код ЄДРПОУ 36405990) на користь Державного бюджету (одержувач - УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва, код 37995466, банк одержувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, р/р 31111094700011, МФО 820019, КЕКД 22080300, назва - плата за оренду іншого державного майна) по договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 31.08.2011 року № 5948/1 заборгованість з орендної плати в розмірі 33 961 грн. 55 коп., пені - 2 261 грн. 68 коп., інфляційні втрати - 29 328 грн. 02 коп. та неустойку в сумі 2 113 621 грн. 48 коп. Видати наказ.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія Металцемсервіс (02094, м. Київ, бул. Верховної Ради, 22; код ЄДРПОУ 36405990) на користь Державного бюджету (одержувач - УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва, код 37995466, банк одержувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, р/р 31111094700011, МФО 820019, КЕКД 22080300, назва - плата за оренду іншого державного майна) по договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 31.05.2012 року № 6219 неустойку в сумі 188 994 грн. 06 коп.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія Металцемсервіс (02094, м. Київ, бул. Верховної Ради, 22; код ЄДРПОУ 36405990) в дохід Державного бюджету України (стягувач: Державна судова адміністрація України; отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача 820019; рахунок отримувача 31215256700001; код класифікації доходів бюджету 22030106 ( Судовий збір ) судовий збір у сумі 35 522 грн. 50 коп. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 04.04.2017р.

Суддя А.І. Привалов