Рішення

від 03.04.2017 по справі 912/785/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2017 рокуСправа № 912/785/17 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Наливайко Є.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/785/17

за позовом Селянського (фермерського) господарства "Афродіта"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міллей Проф"

про стягнення 72 931,25 грн,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність №2 від 01.07.2016 (в режимі відеоконференції);

від відповідача - не був присутнім.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини прийнятого рішення.

Селянське (фермерське) господарство "Афродіта" (надалі - СФГ "Афродіта", позивач) звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міллей Проф" (надалі - ТОВ "Міллей Проф", відповідач) 72 931,25 грн, з яких: 64200,05грн вартості оплаченого, але не поставленого товару та 8731,20грн пені за прострочення поставки товару, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою від 14.03.2017 порушено провадження у даній справі, розгляд справи призначено о 15год. 00хв. 03.04.2017, витребувано від сторін необхідні для вирішення спору докази.

Позивач належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 30).

Представник позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не подав, позовних вимог не заперечив, у судовому засіданні участь свого представника не забезпечив.

Частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

При цьому в пункті 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначається, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо.

Ухвала господарського суду у даній справі від 14.03.2017 про порушення провадження у справі направлялась відповідачу за адресою, вказаною позивачем у позові, як юридична адреса відповідача, проте повернута органом поштового зв'язку із відміткою "За незапитом".

Водночас, відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наданого на запит господарського суду, місцезнаходженням ТОВ "Міллей Проф" є: 25015, АДРЕСА_1. Саме на цю адресу і була направлена ухвала господарського суду від 14.03.2017.

З огляду на викладене, господарський суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час та місце проведення даного судового засідання та з власної ініціативи не скористався наданим йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України правом на участь у судовому засіданні.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив такі обставини.

01.12.2016 між ТОВ "Міллей Проф" (надалі - Продавець) та СФГ "Афродіта" (надалі - Покупець) укладено Договір постачання № 35 (надалі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору Продавець зобов'язується передавати у власність Покупця на умовах, визначених Договором, товари у кількості, асортименті та за цінами, приведеними у додатках - специфікаціях до Договору, Специфікації, підписані уповноваженими особами сторін та скріплені печатками, є невід'ємними частинами Договору.

Згідно пункту 3.1. Договору поставка товару відбувається відповідно до міжнародних правил INCOTERMS-2010 на умовах EXW - м. Кіровоград. За домовленістю можливі інші умови поставки, які мають бути вказані у специфікаціях до Договору.

Відвантаження товару виконується протягом 5 (п'яти) робочих днів, після виконання вимог пункту 5.1. даного Договору та отримання довіреності від Покупця на отримання товару (пункт 3.6. Договору).

Пунктом 5.1. Договору визначено, що фінансові розрахунки між сторонами Договору виконуються на умовах 70% передоплати, інші 30% перераховуються по факту виготовлення продукції.

Перерахування коштів на поточний рахунок Продавця проводиться на підставі рахунку-фактури (пункт 5.5. Договору).

До Договору сторони підписали Специфікацію від 01.12.2016 (а.с. 10), згідно якої найменування Товару - Бункер завантажувальний стальний (згідно креслення) у кількості 4 штуки, загальна ціна - 64200,05 грн, у тому числі ПДВ 10700,01 грн. Визначено умови оплати: 70% передплата, 30% по факту виготовлення продукції. Термін виготовлення: 12 робочих днів з моменту внесення передплати та підписання договору. Доставка товару здійснюється товаро-транспортними компаніями України (ОСОБА_2, Інтайм, Делівері) за рахунок Продавця.

Договір та Специфікація підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками.

Відповідачем виставлено рахунок № МП-00066 від 01.12.2016 на суму 64200,05 грн, у тому числі ПДВ 20% - 10700,01 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 1538 від 06.12.2016 позивач сплатив на рахунок відповідача 64200,05грн із призначенням платежу "За бункери по рахунку № 66 від 01.12.2016, у тому числі ПДВ 20% - 10700,01 грн".

Інформаційним листом № 16-01/17 (а.с. 12) директор ТОВ "Міллей Проф" повідомив позивача про те, що Замовлення вироблене та готове до відвантаження, на даний час логіст компанії відповідача працює над пошуком автотранспорту для завантаження та відправки вантажу на адресу позивача, орієнтована дата відправлення 16-17 січня 2017 року; у зв'язку з святами та природними умовами компанія відповідача не змогла виготовити та відвантажити замовлення позивача, у зв'язку з чим відповідач приносить свої вибачення.

Іншим інформаційним листом без номера і дати (а.с. 13) директор відповідача повідомляє позивача що Замовлення вироблене та готове до відвантаження, на даний час замовлений автотранспорт не встиг вчасно відвантажитися і своєчасно не приїхав для завантаження та відправки вантажу на адресу позивача, дата відправлення товару - 18.01.2017, у зв'язку з чим відповідач приносить свої вибачення.

Черговим інформаційним листом № 10-02/17 (а.с. 14) відповідач повідомив, що так і не знайдено транспорту у напрямку позивача в обумовленому ціновому сегменті, замовлення позивача вироблене то готове до відвантаження. Займаючись питанням доставки вантажу логіст відповідача з'ясував, що доставка у напрямку Ромни-Волноваха можлива лише у такому алгоритмі: Ромни - Маріуполь - Волноваха. Відповідач звертає увагу, що якщо така схема доставки влаштовує позивача, то відповідач готовий до співпраці та співрозуміння.

Позивач не отримавши товару звернувся до відповідача з претензією № 1 від 19.01.2017. Водночас господарському суду не надано доказів направлення такої претензії відповідачу.

26.01.2017 згідно фіскального чеку (а.с. 18) позивач направив претензію № 2, згідно якої СФГ "Афродіта" вимагає повернути вартість оплаченого, але не поставленого товару в сумі 64200,05грн та сплатити пеню за несвоєчасне постачання товару за Договором в сумі 3852грн за період з 28.12.2016 по 26.01.2017. У своїй претензії СФГ "Афродіта", посилаючись на приписи пунктів 1.1, 6.4 Договору, статті 193 Господарського кодексу України, статей 610-612, 693 Цивільного кодексу України, повідомляє про розірвання Договору, оскільки внаслідок прострочення Продавцем виконання зобов'язання втратило інтерес для Покупця.

У зв'язку із неповерненням попередньої оплати та несплати заявленої пені позивач звернувся до господарського суду із даним позовом.

Вирішуючи спір господарський суд враховує такі положення чинного законодавства.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина 2 статті 193 Господарського кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною першою статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Позивач належно виконав свої зобов'язання - здійснив попередню оплату Товару, що встановлено господарським судом.

Як зазначалось вище, у відповідності до пункту 3.2. Договору термін виготовлення та поставки товару здійснюється відповідно до Специфікацій до Договору для кожного окремого випадку. Так у пункті 3 Специфікації визначено, що термін виготовлення - 12 робочих днів з моменту внесення передплати та підписання договору, водночас відповідно до пункту 3.6. Договору відвантаження товару виконується протягом 5 (п'яти) робочих днів, після виконання вимог пункту 5.1. даного Договору, який визначає обов'язок покупця внести попередню оплату.

Так попередня оплата здійснена 06.12.2016, тому протягом наступних 12 робочих днів відповідач мав виробити товар - до 22.12.2016 включно і протягом наступних п'яти робочих днів поставити - до 29.12.2016 включно.

Обов'язок поставити товар саме Постачальником випливає з умови пункту 4 Специфікації, що згідно пункту 3.2. Договору є пріоритетною у порівнянні з умовами самого Договору. Так у пункті 4 Специфікації визначено, що доставка товару здійснюється товаро-транспортними компаніями України (ОСОБА_2, Інтайм, Делівері) за рахунок Продавця.

Проте в матеріалах справи відсутні докази поставки відповідачем товару у строк до 29.12.2016, що є порушенням Договору. Незважаючи на підтвердження факту готовності до поставки (відвантаження) товару у своїх листах відповідач так і не здійснив поставку товару позивачу.

Частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Так претензією № 2 від 26.01.2017 позивач просив відповідача повернути кошти в розмірі 64 200,05грн (а.с. 17-18).

Враховуючи викладені обставини, позивач має всі правові підстави вимагати повернення попередньої оплати у зв'язку із непоставкою, у встановлений Договором строк, товару.

Позовні вимоги у частині стягнення основної заборгованості, що є поверненням попередньої оплати, є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить господарський суд стягнути з ТОВ "Міллей Проф" 8731,20 грн пені, яка нарахована згідно пункту 6.4. Договору, відповідно до якого за прострочення поставки товару Продавець виплачує пеню Покупцеві у розмірі 0,2% від вартості непоставленого в строк товару за кожний день прострочення.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Господарським судом при дослідженні доказів встановлено невиконання відповідачем господарського зобов'язання щодо поставки Товару.

Згідно з частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Враховуючи викладене господарський суд дійшов висновку, що позивач має право згідно норм чинного законодавства стягувати пеню за непоставку товару.

Оскільки позивач просить стягнути пеню за невиконання відповідачем зобов'язань щодо поставки товару, тобто негрошового зобов'язання, то обмеження розміру пені, передбачені статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", не застосовуються.

Водночас господарський суд бере до уваги, що у своїй претензії № 2 від 26.01.2017 позивач скористався своїм правом, передбаченим пунктом 2 статті 693 Цивільного кодексу України, заявив про розірвання договору та вимагав повернення попередньої оплати. Тобто, з наведеного випливає, що 26.01.2017 фактично відмовився від прийняття від відповідача поставленого товару, тобто від вимоги про виконання останнім своїх договірних зобов'язань за спірним договором.

Таким чином, з аналізу змісту пункту 6.4. Договору випливає, що він не регламентує спірні правовідносини, стосується випадку, коли покупець вимагає постачання товару, а не припиняє договір в односторонньому порядку та вимагає повернення попередньої оплати вартості товару.

З огляду на викладене у позивача відсутні правові підстави на отримання пені за несвоєчасну поставку товару після вимоги повернення попередньої оплати та заявлення про втрату інтересу до отримання товару.

Відтак господарський суд дійшов висновку що вимоги про стягнення пені з відповідача на підставі пункту 6.4. Договору є правомірними лише щодо стягнення такої за період з 30.12.2016 по 26.01.2017 у розмірі 0,2% від вартості непоставленого товару, тобто від 64200,05 грн. Здійснивши власний розрахунок господарський суд задовольняє позовні вимоги про стягнення пені частково у сумі 3595,20 грн.

Позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в розмірі 67 795,25 грн, з яких 64200,05 грн попередньої оплати та 3595,20 грн пені.

В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Судовий збір відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРIШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міллей Проф" (25015, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код 40450122) на користь Селянського (фермерського) господарства "Афродіта" (85700, Донецька обл., м. Волноваха, вул. Менделєєва, буд. 1, ідентифікаційний код 13487877) 64200,05 грн попередньої оплати, 3595,20 грн пені, 1487,32 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його оголошення до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 07.04.2017.

Суддя Є. М. Наливайко