Рішення

від 28.03.2017 по справі 914/306/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2017р. Справа № 914/306/17

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Петрашка М.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Болехів, Івано-Франківська область, до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранс ЛТД", м. Львів, про: стягнення 35.000,00 грн. Суддя М. Петрашко Представники: позивача:не з'явився, відповідача:не з'явився.

Заяв про відвід суду не поступало. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу учасниками судового процесу заявлено не було.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранс ЛТД" про стягнення 35.000,00 грн. Ухвалою суду від 20.02.2017 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 07.03.2017 р. Ухвалою суду від 07.03.2017 р. розгляд справи відкладено на 28.03.2017 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору транспортного експедирування №ТЕ-003462 від 14.09.2016 р. не оплатив вартості наданих послуг, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 35.000,00 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неприбуття не повідомив, хоча був належно повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення долучені до матеріалів справи.

Відповідачем з часу порушення провадження у справі та протягом її розгляду не подано жодних додаткових доказів на заперечення заявлених позовних вимог, не досягнуто мирного врегулювання спору. Таким чином, з метою дотримання балансу прав та інтересів сторін у справі, дотримання розумності строку розгляду справи та за умови достатності наявних у справі матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд здійснює розгляд справи за відсутності письмово відзиву відповідача за доказами доданими до справи.

Суд звертає увагу відповідача, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку. Строки, що встановлюються судом (наприклад, строк для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги), повинні відповідати принципу розумності. Визначаючи (на власний розсуд) тривалість строку розгляду справи, суд враховує принципи диспозитивності та змагальності, граничні строки, встановлені законом, для розгляду справи при визначенні строків здійснення конкретних процесуальних дій, складність справи, кількість учасників процесу, можливі труднощі у витребуванні та дослідженні доказів тощо. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В судове засідання представник позивача не з'явився, додаткових доказів не подав.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, заперечення проти позовних вимог та додаткових доказів не подав.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між сторонами у справі був укладений договір транспортного експедирування №ТЕ-003462 від 14.09.2016 р. (надалі - Договір). За умовами цього Договору експедитор (відповідач у справі) доручає виконавцю (позивач у справі) перевезти вантаж в міжнародному та/або внутрішньо-українському сполученні та оплачує перевезення, а виконавець надає транспортні засоби для перевезення вантажу та доставляє вантаж у пункт призначення вантажоодержувачу, вказаному у супровідних документах в обумовлений сторонами термін.

Виконавець організовує перевезення вантажів на підставі заявок експедитора. Конкретні умови по кожному замовленню погоджуються сторонами і вказуються у заявці, яка є невід'ємною частиною даного договору. Заявка вважається прийнятою до виконання, якщо вона підтверджена підписами уповноважених осіб та скріплена печатками сторін. Презюмується, що надіслана експедитору заявка з відміткою печатки виконавця підписана уповноваженою особою виконавця є прийнятою до виконання. Заявка може бути подана експедитором за допомогою засобів факсимільного зв'язку чи/або іншим фіксованим шляхом. Факс-копія заявки має юридичну силу оригіналу (пункти 2.1 та 2.2 Договору).

Відповідно до пункту 3.1 Договору вартість перевезення обумовлюється сторонами на кожен рейс в заявці.

Відповідачем скеровану позивачу заявку №14-09-16 від 14.09.216 р. про здійснення перевезення за маршрутом Оззана (Італія) - Львів (Україна) вартістю 35.000,00 грн.

На виконання умов Договору та заяви відповідача позивач здійснив перевезення, що підтверджується міжнародною товаротранспортною накладною CMR №100001246, доданою в оригіналі до матеріалів справи.

Згідно з пунктом 3.4 Договору експедитор оплачує замовлені послуги протягом 14 банківських днів з моменту отримання експедитором повного пакета документів, а саме:оригіналу договору, оригіналу заявки на перевезення, рахунку, акту виконаних робіт, товарно-транспортної накладної (ТТН, CMR), податкової накладної.

Позивачем скеровано на адресу відповідача документи, що підтверджують здійснення перевезення, докази додано до матеріалів справи.

Відповідач свої зобов'язання з оплати вартості наданих послуг не виконав, доказів сплати на час прийняття рішення судом не надав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Як установлено судом, між сторонами у справі на підставі укладеного договору виникли взаємні права та обов'язки (зобов'язання) з перевезення вантажу.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (статті 909 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом на виконання умов Договору позивач здійснив перевезення, що підтверджується міжнародною товаротранспортною накладною CMR №100001246, доданою в оригіналі до матеріалів справи.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно з пунктом 3.4 Договору експедитор оплачує замовлені послуги протягом 14 банківських днів з моменту отримання експедитором повного пакета документів, а саме:оригіналу договору, оригіналу заявки на перевезення, рахунку, акту виконаних робіт, товарно-транспортної накладної (ТТН, CMR), податкової накладної.

Позивачем додано до матеріалів справи докази скерування відповідачу документів, що підтверджують перевезення.

Таким чином, із матеріалів справи вбачається, що позивач виконав взяті на себе за умовами Договору зобов'язання з перевезення вантажу, а відповідач не виконав свій обов'язок з оплати вартості наданих послуг. Таким чином, позовні вимоги про стягнення 35.000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Судові витрати на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено вимоги про відшкодування витрат на адвоката. У підтвердження надав договір про надання правової допомоги від 06.02.2017 р., укладений між адвокатом ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 16.05.2008 р. №507) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (надалі - клієнт). За умовами цього договору адвокат надає правову допомогу у спорі, що виник з ТзОВ "Інтертранс ЛТД".

Надання правової допомоги підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг від 13.02.2017 р. у сумі 3.500,00 грн. та ордером серія ТР №029209 від 13.02.2017 р.

Відповідно до положень статті 44 Господарського процесуального кодекс України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (частина третя статті 48 Господарського процесуального кодекс України).

Згідно з частиною першою статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (частина перша статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно пункту 6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 р. № 7 відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Як вбачається із квитанції до прибуткового касового ордера №02/02 від 13.02.2017 р. оплату здійснено позивачем адвокату у сумі 3.500,00 грн. за надання правової допомоги.

Відтак, суд відмовляє у стягненні 3.500,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката. Вказане обґрунтовується тим, що наявними в матеріалах справи доказами не підтверджуються обставини надання позивачу адвокатом правової допомоги саме за даною справою (договір про надання правової допомоги від 06.02.2017 року, укладений між позивачем та адвокатом ОСОБА_2, містить посилань про надання правової допомоги саме у спорі з ТзОВ "Інтертранс ЛТД", а також не містить доказів надання допомоги саме у цій справі).

Враховуючи наведене, керуючись статтями 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранс ЛТД" (адреса: АДРЕСА_1, 79049; ідентифікаційний код 38456848) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2, 77202; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 35000 грн. боргу, 1600,00 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.04.2017 року.

Суддя Петрашко М.М.